Юр'єв Борис Миколайович
Юр'єв Борис Миколайович | |
---|---|
Народився | 29 жовтня (10 листопада) 1889[2] Смоленськ, Російська імперія[1][2] |
Помер | 14 березня 1957[1][2] (67 років) Москва, РРФСР, СРСР[1][2] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія[3] СРСР[3] |
Діяльність | бортінженер |
Галузь | авіація[3], аеродинаміка[3], гелікоптер[3] і гідроаеромеханіка[3] |
Alma mater | Московський державний технічний університет імені Баумана |
Науковий керівник | Жуковський Микола Єгорович |
Знання мов | російська |
Заклад | Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського[3] |
Членство | Російська академія наук і Академія наук СРСР[3] |
Нагороди | |
Бори́с Микола́йович Ю́р'єв (рос. Борис Николаевич Юрьев; нар. 29 жовтня (10 листопада) 1889, Смоленськ — пом. 14 березня 1957, Москва) — видатний радянський вчений в області авіації, дійсний член Академії наук СРСР, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби. Лауреат Державної премії СРСР (1943, 1946).
Б. М. Юр'єв закінчив МВТУ ім. Баумана (1919). Викладач і начальник аеродинамічної лабораторії МВТУ, викладач в Академії Повітряного Флоту (нині ВПІА ім. Н. Е. Жуковского), начальник кафедри аеродинаміки, заступник начальника академії (1942—1948). У 1925—1926 керував відділом ЦАГІ з проектування вертольотів. З 1930 по 1936 р.р.. — заступник директора МАІ, завідувач кафедрою експериментальної аеродинаміки і грібних гвинтів (1930—1943).
Керував спорудою аеродинамічних труб ЦАГІ, МВТУ, ВПІА ім. Жуковского, МАІ і розробкою методики аеродинамічного експерименту. Один з ініціаторів створення МАІ, де розвернув широку діяльність з будівництва аеродинамічної лабораторії, яка стала самостійним науково-дослідним центром.
Академік Б. М. Юр'єв є основоположником російського вертолітобудування. Він винайшов одногвинтову схему вертольота і пристрій управління несним гвинтом, що отримав назву автомат перекосу, без якого неможливий сталий керований політ вертольота. У 1912 р. він побудував перший в Росії вертоліт одногвинтової схеми.
Академік Б. М. Юр'єв заклав основи радянської науки про вертольоти. Під його науковим керівництвом у відділі особливих конструкцій ЦАГІ був побудований вертоліт ЦАГІ 1ЕА, на якому в 1932 році конструктором цього вертольота А. М. Черемухіним був встановлений світовий рекорд висоти польоту — 605 м.
У 1940 році організував ОКБ-3 при МАІ, де був створений вертоліт поперечної схеми «Омега» конструкції И. П. Братухіна.
За ініціативою Б. М. Юр'єва в МАІ створена кафедра «Конструкції і проектування вертольотів» (1952), яку він очолював останніми роками життя, написав перший вітчизняний підручник з аеродинамічного розрахунку вертольота.
Похований в Москві на Новодевічому кладовищі.
- ↑ а б в г Юрьев Борис Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б в г д е ж и Юрьев, Борис Николаевич // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2015) |
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 10 листопада
- Народились 1889
- Уродженці Смоленська
- Померли 14 березня
- Померли 1957
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники МДТУ імені Баумана
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Лауреати Сталінської премії
- Заслужені діячі науки і техніки РРФСР
- Піонери авіації
- Авіаконструктори США
- Лауреати Державної премії СРСР