Алессандро Марчелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алессандро Марчелло
італ. Alessandro Marcello
Основна інформація
Дата народження24 серпня 1673(1673-08-24)[1][2][3]
Місце народженняВенеція, Венеційська республіка[4]
Дата смерті19 червня 1747(1747-06-19)[1][2] (73 роки)
Місце смертіВенеція, Венеційська республіка[4]
ПохованняVilla Giustid
ГромадянствоВенеційська республіка
Професіїкомпозитор, математик, правник, поет, філософ
ОсвітаПадуанський університет
Magnum opusConcerto for Oboe and Strings in D minord
ПсевдонімиEterio Stinfalico
ЧленствоАкадемія делла Круска і Аркадська академія
Брати, сестриБенедетто Марчелло
CMNS: Файли у Вікісховищі

Алесса́ндро Марче́лло (італ. Alessandro Ignazio Marcello; 1 лютого 1673, Венеція — 19 червня 1747, Венеція) — венеціанський композитор-любитель. Брат Бенедетто Марчелло.

Життя і творчість

[ред. | ред. код]

Алессандро Марчелло походив із дворянської родини. Перш за все він був математиком, філософом і поетом. Музику Марчелло складав для свого задоволення і вважався композитором-аматором.

У числі збережених творів А. Марчелло — 12 сольних кантат, 12 скрипкових сонат, а також 18 концертів для різних інструментів з оркестром. Найвідомішим з них є вперше опублікований в 1717 році концерт для гобоя і струнних ре мінор (раніше помилково приписувалися Б.Марчелло). Його перекладення для клавіру пізніше виконав Йоганн Себастьян Бах (BWV 974). Свої твори публікував під псевдонімом Етеріо Стінфаліко (італ. Eterio Stinfalico).

Твори

[ред. | ред. код]
  • 12 сольних кантат (1708)
  • 18 Концертів для різних інструментів з оркестром, зокрема «Концерт для гобоя і струнних ре мінор» (1717)
  • 12 скрипкових сонат (1738)

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118951114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. Grove Music OnlineOUP.
  4. а б Catalog of the German National Library