Візон річковий
| Візон річковий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Рід: | Neogale |
| Вид: | N. vison
|
| Біноміальна назва | |
| Neogale vison | |
| |
| Червоним — рідний ареал, рожевим — інтродукція | |
| Синоніми | |
|
Mustela vison, Neovison vison, Vison vison | |
Візон річковий[1], або американська норка (Neogale vison) — хижий ссавець родини мустелових (Mustelidae). Для природи України є інвазивним видом, який поширився з фермерських господарств, де спеціально вирощувався для виробництва хутра[2].
Мешкає в Північній Америці від Аляски і Канади через усю територію США, за винятком штату Аризона і сухих частин штатів Каліфорнія, Невада, Юта, Нью-Мексико, Техас.
Ввезений в Європу, де його ареал зростає і зараз включає наступні країни: Білорусь, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація, Сербія, Іспанія, Швеція, Україна, Велика Британія.
Вид зустрічається вздовж річок, озер, і боліт. Віддає перевагу щільній рослинності.
Морфометрія. У самців довжина голови тіла 330—430 мм довжина хвоста 158—230 мм, і вага 681—2310 грамів. У самиць голова і довжина тіла 300—400 мм, хвіст довжиною 128—200 мм, і вага 790—1089 грамів.
Опис. Шерсть м'яка і розкішна. ЇЇ загальне забарвлення варіює від насиченого коричневого до майже чорного кольору, але на черевній поверхні блідіше і може мати кілька білих плям. Розведення в неволі спричинило ряд колірних варіантів. Анальні залози випускають сильний, мускусний запах, який деякі люди вважають неприємнішим, ніж у скунсів. Самиці мають три пари молочних залоз.
Робить лігво під каменями або корінням дерев, пристосовує нори бобра або ондатри, або сам копає нори. Такі нори можуть бути приблизно 3 метри в довжину й 1 метр вглиб від поверхні й мати один або кілька входів трохи вище від рівня води. Neovison vison є чудовим плавцем, може занурюватися на глибину до 5–6 метрів і може проплисти під водою близько тридцяти метрів. У першу чергу нічний і сутінковий, але іноді активний удень. Як правило має невеликий домашній діапазон, але може здолати до 25 км за одну ніч при нестачі їжі. Суто м'ясоїдний. Типова здобич: риба, земноводні, ракоподібні, ондатри, полівки та інші дрібні ссавці.
Самиці поліеструсні, але є тільки один виводок в рік. Парування відбувається з лютого по квітень, народження дітей в кінці квітня і на початку травня. Через різний період затримки імплантації заплідненої яйцеклітини, вагітність може тривати від 39 до 78 днів. Фактичний ембріональний розвиток займає 30–32 днів. Середнє число дитинчат — 5 і коливається від 2 до 10. Молодь народжується в гнізді, встеленім хутром, пір'ям і сухою рослинністю. Вони сліпі й голі при народженні, очі відкриваються через 5 тижнів, вони перестають ссати матір на 5-6 тиждень, залишають лігво й починають полювати на 7-8 тиждень і відділяються від матері восени. Самиці досягають ваги дорослої тварини за 4 місяці та досягають статевої зрілості за 12 місяців, самці досягають ваги дорослого звіра за 9–11 місяців, а статевої зрілості за 18 місяців. Потенційна тривалість життя становить 10 років.
Видова назва vison має сумнівне походження, ймовірно, походить від шведського слова vison, що означає «різновид мустел»[3].
- ↑ Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
- ↑ Тварини Чорнобиля. Рідкісні кадри мешканців зони відчуження. youtube.com. BBC News Україна. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
- ↑ Larivière S. Mustela vison // Mammalian Species. — 1999. — № 608. — С. 1–9. — DOI:. (англ.)
- Reid, F. & Helgen, K. 2008. Neovison vison. In: IUCN 2011. [Архівовано 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 147. — ISBN 0801880327.
- Загороднюк І. Адвентивна теріофауна України і значення інвазій в історичних змінах фауни та угруповань // Фауна в антропогенному ландшафті / Під ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — С. 18-47. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 8).