Аахен
Аа́хен[2], інколи Ахен[3][4] (нім. Aachen, нід. Aken, фр. Aix-la-Chapelle, сучасна німецька вимова — [ˈʔaːχən]) — місто в Німеччині, у землі Північний Рейн-Вестфалія.
Розташоване у центрі вугільного басейну. У місті розвинене машинобудування, хімічна, скляна і харчова промисловість. З давніх часів Аахен є бальнеологічним курортом. Значну частину міста займає Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена. У місті існує футбольний клуб «Алеманія Аахен».
Відоме з I століття як римське поселення Акве-Грані з цілющими джерелами. Наприкінці VIII — початку IX століть головна резиденція Карла Великого. До XVI століття був місцем коронації німецьких королів.
Оскільки Карл Великий заснував своє місто на залишках римських лазень, латинське слово aqua, тобто «вода» було взяте за основу. У латинських текстах середніх віків місто часто називалось Aquae[5], найчастіше Aquae Granni. Остання назва, зокрема, походить з канцелярської мови «Франкського королівства» VIII ст.[6] Таким же чином була утворена сучасна французька назва Аахена (Aix-la-Chapelle), як і в інших містах латинське aqua було замінене на Aix. Положення міста на римо-германському мовному кордоні позначилось на назвах близьких джерел Зеффент (septem fontes, «сім джерел»), що сьогодні є західною частиною міста Аахен, та Дуффентер (duo fontes, «два джерела»), що тепер є частиною сусіднього міста Штольберг.
Місто є державно визнаним курортом та має право на додаток до назви Bad, тому зустрічається також назва міста Bad Aachen.
Назви міста різними мовами відрізняється. Головні відмінності полягають у вимові, яка є більш притаманна різним мовам та через походження самої назви міста.
| Мова | Назва | Вимова відповідно до МФА |
|---|---|---|
| німецька | Aachen | [ˈʔaːχən] |
| французька | Aix-la-Chapelle | [ˌɛkslaʃaˈpɛl] |
| латинська | Aquæ, Aquæ Granni, Aquæ villa, Aquisgrani | |
| іспанська | Aquisgrán | [akizˈɣɾan] |
| люксембурзька | Oochen | [ˈɔːxən] |
| нідерландська | Aken | [ˈaːkən] |
| чеська | Cáchy | [t͡saːxɪ] |
| польська | Akwizgran | [aˈkfʲizɡrãn] |
| італійська | Aquisgrana | akwizˈɡraːna |
| російська | Ахен | [axʲɪn] |
20 червня 1893 в місті було засновано компанію Zentis, яка наразі є успішним кондитерським виробником і має дочірні фірми в інших країнах Європи. У теперішній час в Аахені знаходиться штаб-квартира компанії.
Німецьке місто Аахен розташоване на кордоні з Бельгією та Нідерландами. Відоме своїми гарячими водами, температура яких сягає 74 °C.
Місто належать до помірної кліматичної зони, але внаслідок океанічного впливу переважають волога погода, м'яка зима та помірна температура (максимальна +14,2 °C, мінімальна +5,3 °C); середньорічна кількість опадів — 793,2 мм[7].
| Клімат м. Аахен (період 1991—2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 4,5 | 6,2 | 9,8 | 13,8 | 18,5 | 21,5 | 23 | 23 | 19,7 | 15 | 8,9 | 5,5 | 14,2 |
| Середня температура, °C | 3,6 | 3,9 | 6,7 | 9,8 | 14,0 | 16,6 | 18,6 | 18,3 | 14,8 | 10,8 | 6,6 | 3,7 | 10,6 |
| Середній мінімум, °C | −1,3 | −1,2 | 1,1 | 3,6 | 7,6 | 10,7 | 12,4 | 12,1 | 9,5 | 6,3 | 2,4 | −0,2 | 5,3 |
| Норма опадів, мм | 62.2 | 48.3 | 63.6 | 54.8 | 73.5 | 85.9 | 84.3 | 77.1 | 61.6 | 55 | 55 | 71.9 | 793.2 |
| Днів з опадами | 13 | 10 | 13 | 11 | 12 | 12 | 11 | 10 | 10 | 9 | 12 | 13 | 136 |
| Вологість повітря, % | 82 | 79 | 76 | 72 | 70 | 72 | 72 | 74 | 77 | 80 | 82 | 83 | 76.6 |
| Джерело: Klima Aachen. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2021. wetterkontor.de. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021. Deutscher Wetterdienst. Klima Aachen (1991-2010). Архів оригіналу за 13 березня 2013. (середня температура) | |||||||||||||
У місті народились:
- Луї Брассен — бельгійський композитор, піаніст.
- Девід Ґарретт — німецько-американський скрипаль.
- Армін Лашет (нар. 1961) — німецький політик.
- Аахенський автовокзал
- Аахенський собор
- Аахенський договір
- Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена
- ↑ Bevölkerung der Gemeinden Nordrhein-Westfalens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (нім.). Landesbetrieb Information und Technik Nordrhein-Westfalen (IT.NRW).
- ↑ Український правопис 2019, §137. Подвоєння букв на позначення голосних (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020.
- ↑ "Словники України" онлайн. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Deutsche Welle "#DailyDrone: Ахенський собор". Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2020.
- ↑ Наприклад, просто як «Aquae» у «Анналах королівства франків»
- ↑ Andreas Schaub, Klaus Scherberich, Karl Leo Noethlichs, Raban von Haehling: Kelten, Römer, Merowinger. In: Stadt Aachen und Aachener Geschichtsverein (Hrsg): Aachen — Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Band 1: Von der Vorgeschichte bis zu den Karolingern. Aachen 2011, ISBN 978-3-87519-251-3, S. 256. (нім.)
- ↑ Аахен — ВУЕ. vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 22 травня 2019.
- Аахен [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- Аахенський мир 1748 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- Аахенський конгрес 1818 / Юридична енциклопедія [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Lins, Joseph. Aachen [Архівовано 14 квітня 2013 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Аахен [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аахен
|
Це незавершена стаття про місто. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|  | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Православная энциклопедия · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic (1907—13) · Catholic Encyclopedia · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BAV: ADV12247284 · BNE: XX458734 · BNF: 11865908c · CANTIC: 981058620172406706 · FAST: 1208397 · Freebase: /m/0qjd · GND: 4000003-5 · ISNI: 0000000120973385 · J9U: 987007564319005171 · LCCN: n80046295 · NCF: ncf10314242 · NKC: ge134535 · NLI: 000979115 · NSK: 000587911 · SKMASNL: vtls005054379 · SUDOC: 026405865 · VcBA: 497/2388 · VIAF: 124330404 |
