Тадей Баронч
| Тадей Баронч | |
|---|---|
| пол. Tadeusz Barącz вірм. Տադէուշ Բարոնչ | |
 | |
| Народився | 24 березня 1849[3][1][2] Львів, Австрійська імперія[1][2] |
| Помер | 12 березня 1905[1][2] (55 років) Львів, Австро-Угорщина[1][2] |
| Поховання | Личаківський цвинтар[4] |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Національність | вірмени[1][2] |
| Місце проживання | Флоренція[1] |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Краківська академія мистецтв (1869)[1] і Мюнхенська академія мистецтв (1871)[1] |
| Вчителі | Владислав Лущкевичd |
| Magnum opus | Пам'ятник Яну III Собеському (Гданськ) |
| Рід | Q63531257? |
| Брати, сестри | Еразм Барончd, Станіслав Барончd і Роман Баронч |
Тадей (Тадеуш) Ба́ронч (пол. Tadeusz Barącz, вірм. Տադէուշ Բարոնչ; нар. 24 березня 1849, Львів — пом. 12 березня 1905, Львів) — польський скульптор вірменського походження. Брат Еразма, Романа, Владислава та Станіслава Барончів.
Народився 24 березня 1849 року у Львові в родині Якуба Баронча — власника готелю «Краківського» та Теклі з Трухлінських. Навчався у кадетській школі у Гайнбургу, після чого закінчив реальну школу у Львові. Мистецьку освіту розпочав у Краківській школі мистецтв у 1868—1869 роках. У Мюнхені навчався в Академії мистецтв у Макса Віндмана (1869—1871) і ймовірно в ательє К. К. Цумбуша, пізніше — у Флоренції в майстерні Августо Ривальто (1872—1875). Повернувся до Львова на початку 1876 року. Мав майстерню у готелі «Краківському» на пл. Бернардинській (нині пл. Соборна). Ранні роботи Баронча відносять до пізнього романтизму (до 1875) пізніше — до реалізму, неоренесансу і необароко. Часто працював у портретному жанрі, виконав портрети багатьох відомих львівських сучасників. Брав участь у щорічних виставках Товариства шанувальників красних мистецтв. Відомий своєю неприязню до львівського скульптора Леонарда Марконі. Друкував з цього приводу критичні статті у львівській пресі.
Помер у Львові 12 березня 1905 року на 56 році життя після тривалої важкої хвороби. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 59)[5], як і батько. Того ж року влаштовано посмертну виставку робіт, на якій було представлено близько 120 погрудь, скульптурних груп і рельєфів. Майже 50 творів Баронча нині зберігаються у Львівській галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
- Скульптури на фасаді гімназії імені Франца Йосифа I на вул. Баторія 5, нинішній Князя Романа (1876).
- Скульптурний портрет Тараса Шевченка (теракота, 1877); портрет подарував товариству імені Тараса Шевченка у Львові і дозволив робити з нього копії та репродукції для продажу з метою зібрати кошти на пам'ятник українському поетові[5].
- Пам'ятник Янові III Собеському у Калуші (1880-ті, знищений 1919).
- Погруддя Яна III Собеського у Львові на вул. Лисенка (1891, знищене у 1949).
- Бронзовий пам'ятник Янові III Собеському у Львові (1898). Виготовленню пам'ятника передував скандал, у зв'язку із вимогами Леонарда Марконі оголосити відкритий конкурс проєктів. Розгорілась тривала дискусія у львівській пресі, до якої долучились Тадеуш Висньовецький, Антон Попель, Юліан Марковський, Томаш Дикас. В кінцевому результаті замовлення дісталось Барончу. Фігуру гетьмана відлили у фірмі Артура Круппа у Відні, а високий необароковий п'єдестал виготовили з сірого пісковику в майстерні львівського скульптора Юліана Марковського. Пам'ятник урочисто відкритий 20 листопада 1898 року на Гетьманських Валах (нині Проспект Свободи). У перші роки радянської окупації у Львові цей пам'ятник порівнювали з пам'ятником Богданові Хмельницькому у Києві з огляду на їхню схожість. У 1950 році пам'ятник був перевезений зі Львова до Варшави, звідти у 1965 році — до Ґданська, де був встановлений на площі Дров'яній[6].
- Статуя хлопця під назвою «Ощадність» в інтер'єрі Галицької ощадної каси у Львові (знищена 1945).
- Пам'ятник Міцкевичу в Бориславі (1898)[7].
- Пам'ятник Міцкевичу у Трускавці (1898).
- Надгробок львівського архиєпископа РКЦ Францішека Вешхлейського в катедрі Львова[8] у каплиці Святих Дарів (інші назви — Вишневецьких, або Найсвятішого Сакраменту)[9].
- Алегорія Комедії, а також статуї муз — Мельпомени і Талії на фасаді Міського театру у Львові (1899).
- Низка надгробків і пам'ятників на Личаківському цвинтарі:
- Ряд ескізів пам'ятників, з різних причин нереалізованих: пам'ятник Міцкевичу у Кракові (1884–1885), Дороті (Зофії) Хшановській в Теребовлі (1885), Фредра у Львові (1892), Тадеуша Костюшка в Чикаго (1893, третя нагорода на конкурсі), також Тадеуша Костюшка у Львові (1904).
- Пам'ятник Тадеушу Костюшку у Чикаго[5].
- Погруддя Міцкевича у Карлових Варах.
- Олійний портрет і бюст Садока Баронча.
- ↑ а б в г д е ж и к Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д е Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 216.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 327. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ а б в Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем, 2017.
- ↑ Проєкт «Інтерактивний Львів»: Просп. Свободи — колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 321.
- ↑ d'Abancourt H. Barącz Tadeusz (1849—1905)… — S. 292
- ↑ Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 82. (пол.)
- Barącz Tadeusz // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1962. — T. 1. — S. 600. (пол.);
- Баронч Тадей // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Баронч Тадей // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 57;
- d'Abancourt H. Barącz Tadeusz (1849—1905) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1. — S. 292—293. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.);
- Сьомочкін І. В. У традиціях львівських амбіцій, або у глибині навколотворчих конфліктів кінця XIX ст. // Галицька брама. — 1996. — № 11. — С. 15;
- Тимофієнко В. І. Баронч Тадей // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 24. — ISBN 966-7452-16-6.;
- Бірюльов Ю. О. Баронч Тадеуш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 184. — ISBN 978-966-7007-68-8.;
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 93—100. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.);
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 373. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Галина Глембоцька. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Тадеуш Баронч. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | GND: 136191118 · GKG: /g/122tzzw7 · ISNI: 0000000056854452 · MAK: 9810692151405606 · UCAL: 17589 · VIAF: 80578281 |
