Матіяш Богдана Валентинівна
| Богдана Матіяш | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 28 січня 1982 (42 роки) Київ | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | поетеса, перекладач, редактор | |||
| Сфера роботи | поезія[1], перекладацтво[d][1], редагування[1] і літературна критика[1] | |||
| Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |||
| Брати, сестри | Матіяш Дзвінка Валентинівна[2] | |||
| У шлюбі з | Москалець Костянтин Вілійович | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 Матіяш Богдана Валентинівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Богдáна Матія́ш (нар. 28 січня 1982, Київ) — українська письменниця, редакторка, перекладачка, літературний критик.
Має старших сестер Софію (Раду) Матіяш і Дзвінку Матіяш.
- 1998—2004 — навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». 2004 року закінчила магістерську програму «Філологія. Історія, теорія літератури та компаративістика». Тема магістерського диплома «Мовчання як текст: від герметичності до діалогу».
- 2004—2008 — аспірантка кафедри філології Києво-Могилянської академії.
13 серпня 2015 року одружилася із українським письменником Костянтином Москальцем.
- «Непроявлені знімки» (Київ: Смолоскип, 2005)
- «розмови з Богом» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2007)
- «Твої улюблені пси та інші звірі»[3] (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2011, 2012)
- «розмови з Богом», видання друге, доповнене (Брустурів: Дискурсус, 2013)
- «Пісня Пісень» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018)
Добірка віршів «Твоя любов проста й усміхнена» увійшла в антологію «Метаморфози. Десять українських поетів останніх десяти років» (Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2011).
Окремі твори перекладено на десять мов, зокрема на польську, словацьку, білоруську, англійську, німецьку, португальську, іврит, латиську, литовську та російську мови.
«Казки Різдва: Книга перша» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2013)
«Казки Різдва: Книга друга» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014)
«Братик Біль, Сестричка Радість» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014)
«Братик Біль, Сестричка Радість». Друге видання (Київ: Дух і Літера, 2021)
«Коли сніг пахне мандаринками» — колективна збірка оповідань (Видавництво Старого Лева, 2021)
«Жити таїнством. Вісім розмов з митрополитом Борисом Ґудзяком» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2023) [4]
Дорога до Різдва. Оповідання українських письменників. (Львів: Свічадо, 2021)
Leopolis multiplex. (Київ: Грані-Т, 2008) (редактор і співупорядник — разом із Ігорем Балинським)
- Анджей Стасюк. Фадо (Київ: «Грані-Т», 2009)
- Маріуш Щиґел. Ґоттленд (Київ: «Грані-Т», 2010)
- Ришард Капусцінський. Автопортрет репортера (Київ: «Темпора», 2011)
- Лешек Колаковський. Похвала неконсеквентності, або Як бути консервативно-ліберальним соціалістом (Київ: «Грані-Т», 2012)
- Войцех Боновіч. Капелюх на воді. Розповіді про отця Тішнера. (Київ: «Грані-Т», 2013)
- Ярослав Грицак — Іза Хруслінська. Розмови про Україну (Київ: Дух і Літера, 2018)
- Прощання з Веселою та інші оповідання для дітей. Антологія. – Nemce, Fame Art, 2022.
- Маріуш Шиґель «Свідоцтво любові», розділ із книги «Gottland» [Архівовано 5 лютого 2009 у Wayback Machine.] («Потяг 76»)
- Альгерд Бахаревіч «Абсолютни слух» [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] («Потяг 76»)
- Анджей Стасюк «Фадо», фраґмент із книги подорожніх есеїв[недоступне посилання з липня 2019] («Газета по-українськи»)
Редагувала газету «Коментар» (жовтень 2003 — липень 2004). Редакторка видавництва та часопису «Критика».
Представниця київської редакції часопису «Український журнал» (Прага) (2006—2015).
- «Leopolis multiplex» (Київ: Грані-Т, 2008) (редактор і співупорядник — разом із Ігорем Балинським)
- «Єжи Ґедройць та українська еміґрація. Листування 1950—1982 років» (Київ: Критика, 2008) (співредагування з Назаром Федораком, Остапом Сливинським та Світланою Гайдук)
- Януш Шубер. «Спійманий у сіть» (Київ: Критика, 2007)
- Вольфґанґ Шивельбуш «Смаки раю. Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» (Київ: Критика, 2007)
- Сергій Яковенко «Романтики, естети, ніцшеанці. Українська та польська літературна критика раннього модернізму» (Київ: Критика, 2006)
- «Зв'язокрозрив/Сувязьразрыў. Антологія сучасної української та білоруської поезії» (Київ: Критика, 2006)
- Сергій Жадан «Біґ Мак2» (Київ: Критика, 2006)
- Педрик Кені «Карнавал революції. Центральна Европа 1989 року» (Київ: Критика, 2006) (співредагування з Вадимом Дивничем)
- Василь Махно «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн. Есеї, інтерв'ю» (Київ: Критика, 2006)
- Тимофій Гаврилів «Текст між культурами. Перекладознавчі студії» (Київ: Критика, 2005) (співредагування з Андрієм Мокроусовим)
- Тамара Гундорова «Постчорнобильська бібліотека: український літературний постмодерн» (Київ: Критика, 2005)
- «Контакт із Заходом. Сім німецьких історій» (Київ: Критика, 2004)
- Пйотр Вандич «Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від середньовіччя до сьогодення» (Київ: Критика, 2004)
- Ярослав Грицак «Страсті за націоналізмом» (Київ: Критика, 2004)
- Дзвінка Матіяш «Роман про батьківщину» (Київ: Факт, 2006)
- Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду» (Київ: Факт, 2005)
На низку написаних і надрукованих текстів можна натрапити в часописах «Критика», «Сучасність», «Кальміус», «Київська Русь», «Український журнал», «Дзеркало тижня», «Четвер», «Кур'єр Кривбасу», «Коментар», «Література плюс» тощо.
У липні 2018 року підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7]
- Фіналістка Премії Шевельова (2014), книжка «Братик Біль, Сестричка Радість».
- Премія «Літакцент року — 2014» в номінації Проза за книжку «Братик Біль, Сестричка Радість».
- Почесна відзнака «Заслужений для Польської Культури» (2014)
- нагорода Союзу Українок Америки та Фундації Лесі та Петра Ковалевих за збірку «розмови з Богом» (2010). На думку багатьох членів конкурсної комісії, «поетичні твори Богдани Матіяш привернули увагу критики та читацької публіки якимось особливим поетичним голосом, який переборює внутрішню екзистенцію, глибоко закорінюючись у поетичну форму вірша-розповіді з тонкими деталями внутрішнього та зовнішнього світів».
- премія Романа Струця за найкраще магістерське дослідження (2004)
- лауреат видавництва «Смолоскип» (2004)
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://books.google.co.uk/books?id=5TqsDwAAQBAJ&pg=PT453
- ↑ Богдана Матіяш “Твої улюблені пси та інші звірі” | Поетичний фестиваль | MERIDIAN CZERNOWITZ. web.archive.org. 5 липня 2012. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 23 липня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Книжка розмов між митрополитом Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш вже у книгарнях. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
- ↑ «Розмови з Богом». Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 19 червня 2012.
- ↑ «Твої улюблені пси та інші звірі». Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 19 червня 2012.
- ↑ Звертаюсь до всіх моїх друзів. Facebook. Boris Yeghiazaryan. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2021.
- Богдана Матіяш [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «ЛітАкцент»
- Богдана Матіяш [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті «Avtura»
- Богдана Матіяш: «Не треба ламати людей книжками, які не додають їм нічого доброго» [Архівовано 9 вересня 2013 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | GKG: /g/1221y0wx · ISNI: 0000000054059906 · LCCN: no2008178053 · LNB: 000320675 · MAK: 9810662044805606 · NKC: js20181011787 · NTA: 320704645 · VIAF: 163334671 |
- Народились 28 січня
- Народились 1982
- Випускники Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Нагороджені почесною відзнакою «За заслуги перед польською культурою»
- Українські поетеси
- Українські есеїсти
- Українські літературні критикині
- Українські перекладачки
- Іврит-українські перекладачі
- Польсько-українські перекладачі
- Уродженці Києва
- Лауреати літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»
- Експерти Українського культурного фонду