Девід Култгард
| Девід Култгард | |
|---|---|
 | |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Народився | 27 березня 1971 (53 роки) Твінгольмd |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Гран-прі Іспанії 1994 року |
| Остання гонка | Гран-прі Бразилії 2008 року |
| Сезони | 1994—2008 |
| Команди | Вільямс, Макларен, Ред Булл |
| Гран-прі (старти) | 247 (246) |
| Найкраще місце | 2-й (2001) |
| Перемоги | 13 |
| Подіуми | 62 |
| Поули | 12 |
| Найшвидші кола | 18 |
| Очки | 535 |
| Перша перемога | Гран-прі Португалії 1995 року |
| Остання перемога | Гран-прі Австралії 2003 року |
| Місце у сезоні 2008 року | 16-й (8 оч.) |
Де́від Ма́ршалл Ку́лтхард (англ. David Marshall Coulthard; нар. 27 березня 1971, Твінгольм) — шотландський автогонщик, пілот Формули-1. Девід Култгард дебютував у формулі-1 у 1994 році і здобув за кар'єру 13 перемог, провівши 15 сезонів.
Завершив виступи у формулі-1 в 2008 році. Хоча Култгард жодного разу не вигравав чемпіонату світу, він вважається одним з найуспішніших гонщиків останніх років, займає сьоме місце за всю історію Формули-1 за кількістю набраних очок за кар'єру.
Девід Култгард починає займатися картинговими перегонами з одинадцятирічного віку. У даній серії він змагається 6 років, виграє ряд місцевих змагань, зокрема Cumbria Kart Racing Club у 1985. В 1989 пілот продовжує кар'єру в серії Формула Форд та стає першим володарем McLaren Autosport BRDC Award — нагороди, що вручається для молодих гонщиків з Великої Британії. Сезон 1990 переривається через травму — перелом ноги отриманий на трасі Спа-Франкоршам. У 1991 Култгард виграє перегони серії Формула 3: Marlboro Masters (Бельгія) та Macau Grand Prix (Китай). У перегонах цієї ж серії 1992 та 1993 рр. Девід займає дев'яте та третє місця відповідно.
У 1993 Девід Култгард стає тестовим пілотом команди Вільямс-Рено. Як бойовий пілот він дебютує 29 травня 1994 р. на Гран-прі Іспанії зайнявши місце загиблого Айртона Сенни та бере участь у ще 8 етапах. Йому вдається здобути друге місце на Гран-прі Португалії, на ньому ж та на Гран-прі Німеччини пілот показує найшвидший час кола.
Наприкінці 1994 р. Култгард здійснює спробу переходу до команди Макларен але згідно з рішенням ФІА змушений залишитися на сезон 1995 у Вільямсі. У сезоні 1995 пілот здобуває 5 поул позицій, закінчує кожен етап не нижче четвертого місця та виграє перший у своїй кар'єрі Гран-прі в Португалії. В цьому ж сезоні він не фінішує у 8 етапах перегонів через сходження з дистанції. У липні Девід підписує контракт з Маклареном.
Протягом сезону 1996 пілоти Макларен фінішували на подіумних місцях тільки 5 разів — болідам укомплектованими моторами Мерседес не вистачало конкурентної швидкості. Култгард сходив з дистанції у семи гонках. На Гран-прі Монако він був лідером але у підсумку програв Олів'є Панісу. Сезон 1997 Култгард завершує на 3 місці у особистому заліку пілотів (після дискваліфікації Міхаеля Шумахера) набравши з Жаном Алезі однакову кількість очок. Девід виграє Гран-прі Австралії та Італії, проїжджає найшвидше коло на трасі в Канаді. На ній він лідирує але через проблеми з щепленням затримується на другому піт-стопі. В цей же момент у аварію потрапляє Паніс і гонка зупиняється але через відсутність на трасі Култгард не стає переможцем перегонів.
У сезоні 1998 Култгард виграє один етап — у Сан-Марино та 5 разів фінішує на другому місці услід за своїм напарником Мікою Хаккіненом котрий виграє 8 етапів та отримує чемпіонський титул. У 1999 р. Девід Култгард закінчує сезон на четвертому місці 6 разів побувавши на подіумі, із них двічі — на першому місці. Його напарник Хаккінен здобуває свій другий чемпіонський титул, а команда програє Кубок конструкторів Феррарі.
У сезоні 2000 пілот втручається у щільну боротьбу за чемпіонство разом із Шумахером та Хакіненом, але у підсумку випадає з сутички фінішуючи на третьому місці. 2001 Девід закінчує на другому місці набравши при цьому майже удвічі менше очок ніж Шумахер, що стає чемпіоном (65 проти 123). У 2002 Култгард продовжує контракт з Макларен. Цей та наступні два сезони характеризуються поступовим спадом його результатів і одночасним прогресом молодого напарника Девіда Кімі Ряйкконена. Однією з причин падіння результатів стає нова система кваліфікації введена ФІА у 2003 р. Сезон 2004 Култгард завершує на 10 місці набравши 24 очка. На сезон 2005 його місце займає Хуан Пабло Монтоя.
2005 рік Девід Култгард розпочинає у команді Ред Булл як досвідчений напарник молодих пілотів Крістіана Кляйна та Вітантоніо Ліуцці. Котракт з командою продовжується до 2006. На Гран-прі Монако Култгард здобуває третє місце приносячи для Ред Була перший подіум у його історії. Покращення особистих досягнень дозволяють пілоту 7 серпня 2006 р. продовжити контракт на 2007. Його напарником стає Марк Веббер. 2007 року, після низьких результатів на початку сезону пілот здобуває 5 місця на Гран-прі Іспанії та Європи, 4 на Гран-прі Японії та 8 місце у Китаї. Контракт продовжується до кінця 2008 р. Сезон 2008 аналогічно попередньому починається для Култгарда з низьких результатів, зіткнень та сходів. Далі, на Гран-прі Канади він здобуває третє місце, яке стає його 62 подіумом за кар'єру. 3 липня 2008 р., перед Гран-прі Великої Британії Девід Култгард оголошує про завершення своєї кар'єри гонщика Формули-1 після фінішу сезону.
Беручи участь в Гонці чемпіонів (Race of Champions) у 2008 р. Култгард доходить до фіналу де програє Себастьяну Льобу. 2009 та 2011 року він доходить до четвертьфіналів. У 2010-2012 рр. Девід бере участь у серії DTM в складі команди Mucke Motorsport. 18 жовтня 2012 р. Девід Култгард оголошує про завершення кар'єри гонщика.
| Приклад | Опис |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Друге місце |
| 3 | Третє місце |
| 5 | Фінішував у очковій зоні |
| 12 | Фінішував поза очковою зоною |
| НКЛ | Фінішував, але не класифікований |
| Схід | Не фінішував і не класифікований |
| НКВ | Не кваліфікований |
| НПКВ | Не передкваліфікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| ТТР | Брав участь тільки в тренуваннях |
| тест | Тестер по п'ятницях (з 2003 року) |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці |
| Т | Травмований чи хворий |
| Викл | Виключений із протоколу |
| Від | Відмова від участі |
| НТР | Не брав участі в тренуваннях |
| НПР | Не прибув на Гран-прі |
| С | Гонка скасована |
| Не брав участі | |
| Жирний шрифт | Поул-позиція |
| Курсив | Швидке коло |
Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.
- Офіційний сайт [Архівовано 4 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Музей Девіда Култгарда
- Статистика виступів Култгарда на f1db.com
- Статистика виступів Култгарда на www.4mula1.ro [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- http://wildsoft.ru/ [Архівовано 21 липня 2009 у Wayback Machine.]
- http://www.formula1.com/ [Архівовано 20 березня 2008 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20080907111411/http://www.f1db.com/
|
Це незавершена стаття про гонщика (гонщицю) Формули-1. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 березня
- Народились 1971
- Пілоти Формули-1 за алфавітом
- Британські автогонщики
- Пілоти 24 годин Ле-Ману
- Пілоти Формули-1
- Британські пілоти Формули-1
- Пілоти Формули-1 з Шотландії
- Шотландські спортсмени
- Переможці Гран-прі Формули-1
- Пілоти Формули-1, що виступали за Williams
- Пілоти Формули-1, що виступали за McLaren
- Пілоти Формули-1, що виступали за Red Bull
- Уродженці Дамфріс-і-Галловею