Яо (народ)
| Яо 瑶族 | |
|---|---|
 | |
| Кількість | понад 3 млн осіб |
| Ареал |  КНР:2 637 421 В'єтнам:470 000 Лаос:бл. 90 000 Таїланд: бл. 60 000 М'янма: бл.10 000 |
| Близькі до | Мяо |
| Мова | мова яо |
| Релігія | анімізм, даосизм, буддизм, зрідка християнство |
Яо (кит. 瑶族 яо Yáo zú — загальновживана китайська назва), також відомі у В'єтнамі як зао (в'єт. người Dao); самоназви — ман, мань, мін «люди» в Китаї та кіммьєн (в'єт. Kim Miền) «люди гір» та зюмьєн (в'єт. Dìu Miền) у В'єтнамі — народ групи яо-мяо на півдні Східної Азії; одна з 56 офіційно визнаних національних меншин Китаю і одна з 54 офіційно визнаних національних меншин В'єтнаму.
Територія розселення і чисельність
[ред. | ред. код]
Понад 5/6 від загалу всіх яо (бл. 2,64 млн осіб) проживають на півдні Китаю, зокрема, у провінціях Гуандун, Хунань, Юньнань, Ґуансі-Чжуанському автономному районі. З 1952 року в зв'язку з реформою адміністративного устрою в Китаї для яо були створені національні автономні повіти:
- Дуань і Бама в Ґуансі-Чжуанському автономному районі;
- Жуюань і Ляньнань в пров. Гуаньдун;
- Цзянхуа в пров. Хунань.
Поза Китаєм представники народу яо проживають на півночі В'єтнаму — бл. 470 000 осіб, у Лаосі — бл. 90 000 осіб, у Таїланді — бл. 60 000 осіб, у М'янмі — бл.10 000 осіб.
Загальна чисельність яо у світі — понад 3 млн осіб.
В анімістичних віруваннях і культі предків особливе місце належить легендарному першопредку — п'ятикольоровому собаці Паньху.
Розвинутий фольклор — казки і легенди, прислів'я і приказки.
- Народы Восточной Азии, М.—Л., 1965 (рос.)
- Про яо на сайті Китайського інформаційного інтернет-центру [Архівовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Яо у Китаї [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Яо у Таїланді [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Яо на The Virtual Hilltribe Museum [Архівовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Бібліографія з релігійоної культури яо
- Люди яо он-лайн (кит.)
- Стаття про яо в БСЭ (Великій Радянській Енциклопедії)[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- Народы Юго-Восточной Азии, М., 1966 (рос.)
- Итс Р.Ф., Этническая история Юга восточной Азии, Л., 1972 (рос.)