Козацькі війська
| Українське козацтво |
|---|
 |
|
Інше |
Козацькі війська — збройні формування козацтва. Відомі з початку XVIст.: тоді старости південних земель Великого князівства Литовського комплектували з козаків роти і поселяли на території своїх староств[1]. З набуттям необхідного військового досвіду і розвитком козацького бойового мистецтва козаки не лише відбивали напади, а й організовували сухопутні та морські походи у володіння Кримського ханства й Османської імперії[2].
Козачі війська пізніше входили до складу збройних сил ряду держав (Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія, Російська імперія, УНР, РРФСР). 15-й козачий кавалерійський корпус СС діяв як частина Вермахту під час Другої світової війни.
Протягом існування Війська Низового, його осередками у різний час були 8 Запорозьких січей:
- Хортицька — 1556—1557 роки
- Томаківська — 70-80 роки XVI ст.
- Базавлуцька — 1593—1638 роки
- Микитинська — 1639—1652 роки
- Чортомлицька — 1652—1709 роки
- Кам'янська — 1709—1711, 1730—1734 роки
- Олешківська — 1711—1728 роки
- Нова (Підпільненська) Січ — 1734—1775 роки.
- ↑ Г. Г. Шпитальов. Козацькі війська [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 421. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- ↑ Р. В. Пилипчук. Козацтво [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
