Вибраний список
Перевірена версія

Список загиблих українських миротворців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Койдан Юрій Анатолійович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українська миротворча операція у Демократичній Республіці Конго; 6 грудня 2015

У період з 1992 року Україна брала участь у 25 миротворчих операціях із підтримки миру та безпеки, у 3 бере участь і по нині. За весь період у миротворчих операціях ООН брали участь 42 000 українських громадян. У 2017 році, за повідомленням Президента України Петра Порошенка та Міністерства оборони України[1], вперше була озвучена кількість загиблих українських миротворців, а саме 54[2][3]. Станом на 2021 рік загальна кількість загиблих українських миротворців становить 58 осіб:

Список загиблих

[ред. | ред. код]
   Миротворець помер в Україні
   Миротворець не був включений у офіційну статистику Міністерства оборони України через належність до Міністерства внутрішніх справ
   У відкритих джерелах немає жодних згадок, однак був включений у офіційну статистику

Місія ООН у колишній Югославії (UNPROFOR, UNCRO)

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 підполковник Сливний Віктор Семенович 19 березня 1958 11 серпня 1993 240-й ОСБ загинув при підриві на міні в селі Жепа [4]
2 старший лейтенант Топіха Сергій Миколайович 16 липня 1966 1 серпня 1992 240-й ОСБ поранений 31 липня 1992 під час мінометного обстрілу в аеропорту Сараєво, помер в госпіталі в Німеччині [5]
3 старший прапорщик Солохін Віктор Олександрович 6 вересня 1955 20 серпня 1992 240-й ОСБ убитий 20 серпня 1992 пострілом снайпера в розташуванні батальйону (Сараєво) [4]
4 старший прапорщик Кочубей Олександр Дмитрович 9 листопада 1952 5 липня 1994 240-й ОСБ самогубство [4]
5 старший прапорщик Хмельовський Сергій Федорович 1 жовтня 1960 19 липня 1995 240-й ОСБ самогубство [4]
6 старший сержант Полтава Олександр Адамович 8 серпня 1972 18 серпня 1995 60-й ОСБ Заступник командира взводу — командир відділення інженерно-саперної роти 60-го окремого спеціального батальйону. 18 серпня 1995 року до командування українського підрозділу звернулось керівництво місцевої влади міста Глина з проханням перевірити на предмет мінування території біля водонасосної станції та навколо неї. Для перевірки одного з колодязів треба було відкрити важку чавунну покришку. Олександр поволі потягнув її за ручку. Згодом пролунав вибух, сапер загинув.

Нагороджений відзнакою Президента України — зіркою «За мужність» (посмертно).

 [6]
7 сержант Козьяков Валерій Анатолійович 19 грудня 1973 5 травня 1995 240-й ОСБ застрелений снайпером (імовірно мусульманським) в районі села Жепи. [7]
8 молодший сержант Бікасов Андрій Валерійович 29 серпня 1972 17 травня 1994 240-й ОСБ застрелений однією з ворожих сторін в Горадже [4]
9 рядовий Марченко Олександр Вікторович 23 листопада 1971 10 жовтня 1992 240-й ОСБ 10 жовтня 1992 року, в районі передмістя Сараєво — селища Іліджа один з бронетранспортерів потрапив на мінні загородження. Мінне загородження було розкладено прямо на асфальті, вздовж трамвайних колій. Їх було добре видно, тому сержант Василій Лєсніченко вирішив вивести свою машину з небезчної зони. БТР-70 номер 19 зачепив кілька мін. Від вибуху, одразу загинув кулеметник КПВТ рядовий Олександр Марченко. [5]
10 рядовий Власенко Олександр Іванович 7 квітня 1974 16 квітня 1993 240-й ОСБ загинув в Сараєво під час мінометного обстрілу. [4]
11 рядовий Жур Рональд Богданович 8 квітня 1974 12 січня 1994 240-й ОСБ необережне поводження зі зброєю [4]
12 рядовий Яковлєв Едуард Валентинович 16 вересня 1974 1 серпня 1994 240-й ОСБ загинув від поранення, обставини смерті невідомі [4]
13 рядовий Сібагатов Олег Абдулович 19 лютого 1973 1 листопада 1994 240-й ОСБ вбитий, обставини смерті невідомі [4]
14 рядовий Павляк Павло Петрович 2 липня 1974 25 листопада 1994 240-й ОСБ самогубство [4]
15 рядовий Постолакій Павло Леонтійович 11 липня 1964 27 серпня 1995 240-й ОСБ самогубство [4]

Місія ООН у Анголі

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 рядовий Баюров Анатолій Юрійович 22 травня 1965 4 липня 1996 901 ОПМР загинув під час ДТП [8]

Сили Стабілізації (SFOR) у Боснії і Герцеговині

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 молодший сержант Максимчук Володимир Іванович 12 серпня 1977 28 вересня 1997 240-й ОСБ загинув під час ДТП; на честь миротворця названа вулиця в Кам'янці-Подільському [9]
2 рядовий Пожуєв Юрій Миколайович 15 серпня 1976 8 вересня 1996 240-й ОСБ загинув від поранення

Багатонаціональні сили КФОР у Косові

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 молодший сержант Товкан Любомир Васильович 8 березня 1980 10 липня 2000 95 ОДШБр ЗСУ отримав травми під час виконання завдання з патрулювання в зоні відповідальності загинув, в результаті падіння з бойової машини БРДМ-2. Помер того ж дня у польському госпіталі. Міністерство оборони України відзначило, що Любомир Товкан «в складній дорожній ситуації ціною власного життя врятував екіпаж БТРа».

Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (посмертно).

[10]
2 старший прапорщик Назаренко Володимир Гаврилович 31 січня 1961 28 травня 2005 старшина 1-ї спецроти Володимир Назаренко наклав на себе руки, зробивши постріл з пістолета Макарова на складі в населеному пункті Штрпце. 44-річний старший прапорщик по службі характеризувався позитивно, до цього брав участь у миротворчих місіях в колишній Югославії і — два терміни поспіль — в Сьєрра-Леоне. [11][12]
3 молодший сержант Ткачук Микола Петрович 15 жовтня 1984 22 червня 2007 95 ОАеМБр ЗСУ помер через падіння з бойової машини БРДМ-2. Родина загиблого отримала компенсацію у розмірі 400 тис. грн. [13]
4 старший сержант Денисюк Олег Анатолійович 2 лютого 1981 11 липня 2007 95 ОДШБр ЗСУ 22 червня 2007 відбулась ДТП, під час якої померло 2 військовослужбовців та 2 солдат зазнали поранень. Денисюк ж з важкою черепно-мозковою травмою, крововиливом і забоєм головного мозку був у комі. 6 липня спеціалізований санітарний літак Ан-26 «Віта» перевіз його до Києва. У столиці України військовослужбовця направили в реанімаційне відділення клінічного госпіталю для проведення операції, однак 11 липня 2007 року миротворець помер. [13][14]
5 старший лейтенант Киналь Ігор Богданович 20 лютого 1982 17 березня 2008 Спеціальний миротворчий підрозділ МВС України загинув від осколкових поранень під час штурму будівлі суду у місті Митровиця. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). [15][16]

Місія ООН у Сьєрра-Леоне

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 підполковник Савчук Володимир Дмитрович 17 червня 1965 7 листопада 2001 20-й окремий вертолітний загін 7 листопада 2001 року біля столиці Сьєрра-Леоне Фрітауна зазнав катастрофи вертоліт Мі-8 українського миротворчого контингенту місії ООН. На борту гелікоптера перебувало 4 члени екіпажу — офіцери 20-го окремого вертолітного загону Збройних сил України та 3 пасажири (співробітники місії ООН в Сьєрра-Леоне). Всі пасажири літака загинули. [17][18]
2 майор Аюшев Сергій Олександрович 13 грудня 1969
3 капітан Філіпович Сергій Валентинович 1972
4 капітан Куліков Андрій Вікторович 22 жовтня 1963
5 прапорщик Лябах Руслан Петрович 16 лютого 1973 14 листопада 2002 4-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон загинув під час ДТП [19]
6 старший прапорщик Дегтяр Анатолій Васильович 6 грудня 2004 4-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон Інструктор з водіння танків та бронемашин навчального взводу, старший прапорщик Анатолій Дегтяр віз із Гани у місто Хейстінгз дизельне пальне для українського контингенту. Та за 110 кілометрів від базового табору автомобіль зсунувся і перекинувся. Причиною ДТП стала погана погода та технічна несправність автомобіля. [20]

Багатонаціональні сили у Іраку

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 молодший сержант Суслов Сергій Петрович 1974 11 листопада 2003 5 ОМБр Кулеметник бронетранспортера, смертельно поранив себе під час виконання завдання з охорони банку в місті Ель-Азізія провінції Васіт. [21]
2 капітан Бондаренко Олексій Вікторович 15 грудня 1968 18 листопада 2003 5 ОМБр Перекладач з арабської мови відділу взаємодії 5 ОМБр, наклав на себе руки, вистріливши з пістолет Макарова. [22]
3 старший сержант Койдан Юрій Анатолійович 1975 30 вересня 2003 5 ОМБр миротворця придавило бронетранспортером, що перевернувся на території української бази «Аль-Кут», розташованої в польському секторі Іраку. [23]
4 рядовий Андрощук Руслан Андрійович 1980 6 квітня 2004 6 ОМБр Кулеметник спеціального розвідувального взводу. Іракські бойовики пострілом з ручного протитанкового гранатомета підбили український бронетранспортер. Вибухом було поранено шістьох українських військовослужбовців. Рядовий Руслан Андрощук, помер під час евакуації в базовий табір. [24]
5 рядовий Міхалєв Костянтин Вікторович 1976 28 квітня 2004 6 ОМБр 28 квітня 2004 року під час планового патрулювання поблизу іракського міста Аз-Зубадія було скоєно напад на механізований патруль українських миротворців 6 ОМБр. На місці загинув снайпер 62-го окремого механізованого батальйону рядовий Костянтин Міхальов. Вдень, у госпіталі у Багдаді, від отриманих поранень помер кулеметник Ярослав Злочевський. [25][26]
6 рядовий Злочевський Ярослав Ярославович 1979
7 старший сержант Гензерський Роман Олександрович 1981 2 липня 2004 6 ОМБр Командир відділення забезпечення роти матеріального забезпечення 6 ОМБр, наклав на себе руки, вистріливши з автомата АКС-74. [27]
8 капітан Іванов Юрій Вікторович 1973 15 серпня 2004 6 ОМБр Командир відділення забезпечення роти матеріального забезпечення 6 ОМБр. У момент, коли дві автоцистерни в супроводі чотирьох БТР під'їхали до водойми, щоб набрати води для технічних потреб, прогримів вибух. Як потім з'ясувалося, розірвався радіокерований фугас. Іванов помер на місці від отриманих осколкових поранень.

Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).

[28][29]
9 підполковник Тихонов Олег Валентинович 29 вересня 2004 7 ОМБр Командир 73 ОМБ, загинув під час ДТП [30]
10 підполковник Матіжев Олег Вікторович 1964 9 січня 2005 7 ОМБр Неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін Республіки Казахстан. Для забезпечення роботи казахських саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців зі складу 72-го окремого механізованого батальйону. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на трьох машинах на спеціально визначене місце для знешкодження. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 7 українських військовослужбовців. Ще один, старший технік механізованої роти 72 окремого механізованого батальйону, Володимир Сєдой помер ввечері у військовому шпиталі у Багдаді. За даними представників комісії багатонаціональної дивізії «Центр-ПІвдень» в Іраку, які розслідували цей інцидент, вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.

Всіх восьмеро загиблих військовослужбовців нагороджено орденами «За мужність» I ступеня (посмертно).

[31][32][33][34][35]
11 капітан Заграй Юрій Михайлович 1975
12 капітан Андрущенко Сергій Миколайович 1976
13 капітан Бражевський Валерій Вікторович 1973
14 прапорщик Кацарський Олександр Іванович 1969
15 старший сержант Сітников Андрій Анатолійович 1971
16 старший сержант Петрик Віра Іванівна 1967
17 старший прапорщик Сєдой Володимир Миколайович 1968
18 полковник Середницький Роман Володимирович 6 лютого 2005 7 ОМБр Був знайдений мертвим в своїй квартирі в Багдаді, лікарі зробили попередній висновок про те, що причиною смерті міг бути серцевий напад. [36]

Місія ООН у Ліберії

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 старший прапорщик Онук Валентин Васильович 13 серпня 1976 17 липня 2005 56-й окремий вертолітний загін 17 липня 2005 року Валентин Онук, український миротворець пропав безвісти під час відпочинку на океані. Через півтора місяця, 29 серпня, було знайдене тіло зі слідами акулячих зубів, яке прибило до берега. [37]
2 старшина Ігор Іщук 17 листопада 2005 56-й окремий вертолітний загін Загинув в результаті нещасного випадку на узбережжі Атлантичного океану — під час набору води військовослужбовця затягнуло раптово виниклою хвилею у воду і віднесло у відкритий океан.

Нагороджений медаллю Дага Хаммаршельда.

[38][39]
3 старший лейтенант Зубко Олександр Сергійович 5 лютого 1987 13 жовтня 2012 56-й окремий вертолітний загін Олександр Зубко представляв в 56-му загоні Головне управління розвідки МОУ. Загинув під час ДТП. Автомобіль потрапив у аварію, прямуючи зі столиці Монровія до аеропорту «Робертс». Миротворець був доставлений у госпіталь, де помер від отриманих пошкоджень. [40][41]
4 сержант Терлецький Ігор Іванович 21 березня 1985 13 липня 2008 56-й окремий вертолітний загін З листопада 2007 року по червень 2008 року сержант Терлецький проходив службу у складі 56-го окремого вертолітного загону ЗСУ сил Місії ООН у Ліберії. Після прибуття в Україну і після проходження карантину з 18 червня до 30 червня 2008 року він отримав відпустку, після чого солдат повинен був прибути в розпорядження своєї військової частини, однак 26 червня, відчувши погіршення самопочуття, сержант самостійно звернувся в клінічний центр Західного регіону, де йому був поставлений діагноз «тропічна малярія, ускладнена двобічною пневмонією та іншим інфекційним токсичним міокардитом», 29 червня був переведений у реанімацію.

13 липня 2008 року сержант Терлецький помер у Львові.

[42][43]
5 майор Сулін В'ячеслав Валерійович 17 квітня 1974 19 квітня 2011 56-й окремий вертолітний загін Бортпровідник, майор В'ячеслав Сулін під час огляду французького літака типу «Міраж» випадково натиснув кнопку катапультування системи і помер через сильний удар. За різними даними, інцидент стався або у Ліберії або у Кот-д'Івуарі. [44][45][46]
6 невідомо між 2007 і 2018 роками

Миротворча місія України в Кот-д'Івуарі

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 Підполковник Володимир Гончар 20 квітня 2015 Спеціальний миротворчий підрозділ МВС України Підполковник міліції Володимир Гончар загинув 20 квітня 2015 року у Києві від малярії. З грудня 2012 брав участь у міжнародній операції з підтримання миру і безпеки ООН в Кот-д'Івуарі.

Посмертно нагороджений медаллю «Дага Хаммаршельда»

[47][48]

Місія ООН у Демократичній Республіці Конго

[ред. | ред. код]
№ Звання військовослужбовця, прізвище, ім'я

та по-батькові

Дата народження Дата смерті Формування Про особу/Обставини смерті Примітки
1 Старший лейтенант Дворжак Олександр Андрійович 4 серпня 1977 13 вересня 2016 18-й окремий вертолітний загін Олександр Дворжак брав участь в АТО, а з лютого 2016 року виконував завдання в складі миротворчого контингенту місії ООН в Демократичній Республіці Конго. Помер 13 вересня 2016 року під час несення служби. [49][50]
2 Капітан Пахай Сергій Васильович 16 квітня 1986 16 лютого 2016 18-й окремий вертолітний загін Офіцер 16 бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗС України «Броди».

Проходив службу у складі 18 окремого вертолітного загону місії ООН зі стабілізації.

Помер від малярії.

 [51][52]
3 Полковник Політько Юрій Володимирович 27 жовтня 1970 11 квітня 2019 Головне управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗСУ Офіцер Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних сил України полковник Юрій Володимирович Політько проходив службу в місті Кітчанга. 8 квітня 2019 прибув до міста Гома і був терміново доставлений в госпіталь третього рівня в зв'язку зі скаргою на погане самопочуття. Результати аналізів крові, зроблені в зазначеному госпіталі, показали високий рівень вмісту малярійного плазмодія, офіцеру було встановлено діагноз «малярія». 11 квітня помер у лікарні. [53][54]
4 старший лейтенант Олександр Бривко 22 листопада 2020 18-й окремий вертолітний загін Причина смерті — COVID-19. Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш висловив співчуття з приводу смерті військовослужбовця. [55][56]
5 старший солдат Сергій Савченко 1981 6 грудня 2020 81-ша окрема аеромобільна бригада Народився в 1981 році. Родом з Ізюма, Харківська область. З 2017 року служив у 81-шій окремій аеромобільній бригаді. З вересня 2020 року входив до складу українського миротворчого контингенту, де служив кухарем у їдальні. Причина смерті — серцева недостатність. [57]
6 старший лейтенант Мулявка Олександр Ігорович 18 січня 2021 11-та окрема бригада армійської авіації Учасник АТО. Причина смерті невідома. [58]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Після звернення уряду України та Асоціації миротворців України, ООН резолюцією 57/129, затвердженою 11 грудня 2002 року, встановила 29 травня Міжнародним днем миротворців[59][60]. Із встановленням в Україні Міжнародного дня миротворців було скасовано День миротворця.

У 2012 році виповнилося 20 років участі України у миротворчих операціях Організації Об'єднаних Націй. У зв'язку із цим, Верховна Рада України Постановою № 292-VII встановила 15 липня — Днем українських миротворців[61].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Українські миротворці діють у 9 міжнародних операціях у світі. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  2. ↑ За 25 років 54 українських військових загинуло в миротворчих місіях ООН. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  3. ↑ У Генштабі підрахували кількість військовослужбовців − учасників миротворчих місій з 1992 року. DT.ua. Архів оригіналу за 21 вересень 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м ArtOfWar. Понамарчук Евгений. Потери миротворческих сил Оон на Балканах в 1992-1995 годах. artofwar.ru. Архів оригіналу за 18 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  5. ↑ а б 240-й окремий спеціальний батальйон UNPROFOR. Архів оригіналу за 14 травень 2018. Процитовано 5 травня 2019.
  6. ↑ П ОЛТАВА Олександр Адамович. pedagogi.org (укр.). Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019. [Архівовано 2019-05-05 у Wayback Machine.]
  7. ↑ «Повік невгасимою буде всенародна шана мужності та героїзму українських воїнів!» В Міноборони вшанували загиблих захисників України. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  8. ↑ Погибли в Анголе. peacekeeping-centre.in.ua. Архів оригіналу за 19 жовтень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  9. ↑ Вулиці: Одна з вулиць (Максимчука) - На мапі Кам'янця - Туризм - Каталог статей - Вічний Кам'янець. kampod.at.ua. Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  10. ↑ 28 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ Київ – 2012 Психологічна підготовка особового складу Збройних Сил України. www.uk.x-pdf.ru. Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019. [Архівовано 2019-05-05 у Wayback Machine.]
  11. ↑ В КОСОВО ПОГИБ НАШ МИРОТВОРЕЦ. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  12. ↑ В Косово погиб украинской миротворец. Коментарии (англ.). Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  13. ↑ а б BBCUkrainian.com | Головна сторінка | У Косово загинув український миротворець. www.bbc.com. Архів оригіналу за 23 липень 2018. Процитовано 5 травня 2019.
  14. ↑ Жертва Косово: еще один миротворец умер от ран. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  15. ↑ Минуло десять років з дня смерті українського миротворця Ігоря Киналя :: НАВС. www.naiau.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  16. ↑ Вшанували пам`ять «героя миру» Ігоря Киналя / Новини / Спеціальний миротворчий центр. smc.naiau.kiev.ua. Процитовано 5 травня 2019.
  17. ↑ Міністерство оборони України - В Міністерстві оборони України вшанували пам’ять загиблих військовослужбовців та поклали квіти до Дзвону Пам’яті. www.mil.gov.ua. Процитовано 5 травня 2019.
  18. ↑ Разбился украинский вертолет в Сьерра-Леоне. Весь экипаж погиб. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  19. ↑ Сьогодні Дзвін Пам’яті на території Міноборони України пролунав 10 разів. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  20. ↑ Хрещатик - Київська муніципальна газета. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 травень 2019. Процитовано 5 травня 2019. [Архівовано 2019-05-05 у Wayback Machine.]
  21. ↑ В Ираке погиб украинский солдат. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  22. ↑ В Ираке покончил с собой украинский офицер. peacekeeping-centre.in.ua. Архів оригіналу за 19 жовтень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  23. ↑ Lenta.ru: Ирак: В Ираке погиб украинский солдат. web.archive.org. 21 березня 2005. Архів оригіналу за 21 березня 2005. Процитовано 6 травня 2019.
  24. ↑ В Іраку загинув український кулеметник Руслан Андрощук. peacekeeping-centre.in.ua. Архів оригіналу за 8 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  25. ↑ В Ираке погиб украинский миротворец. Коментарии (англ.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  26. ↑ Еще один украинский миротворец в Ираке умер. www.zavtra.com.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  27. ↑ В Ираке застрелился 23-летний украинский миротворец сержант Роман Гензерский. www.newsinfo.ru (рос.). 2 липня 2004. Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  28. ↑ Капитан юрий иванов, подорвавшийся в ираке на радиоуправляемом фугасе, посмертно награжден орденом... fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  29. ↑ У неділю в Іраку загинув український миротворець, командир взводу тилового забезпечення 6-ї окремої механізованої бригади ЗСУ капітан Юрій Іванов. Причиною смерті став радіокерований фугас. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  30. ↑ В ИРАКЕ ПЕРВАЯ ПОТЕРЯ НАШЕЙ 7-Й БРИГАДЫ. Сегодня (рос.) . Архів оригіналу за 6 травень 2019.
  31. ↑ В ІРАКУ ЗАГИНУЛИ СІМ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ОХОРОНЯЛИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЗБРОЇ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  32. ↑ В Іраку помер іще один українець. Ющенко бере справу під свій контроль. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  33. ↑ Загибель українських миротворців в Іраку була спланованою. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  34. ↑ Загиблих в Іраку українських миротворців нагороджено орденами За мужність. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  35. ↑ Україна Молода :.: Регіональні новини. web.archive.org. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 травня 2019.
  36. ↑ Обстоятельства смерти в багдаде 42-летнего полковника романа середницкого выясняет представитель... fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  37. ↑ В Либерии найдено тело пропавшего украинского миротворца. podrobnosti. 27 серпня 2005. Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  38. ↑ В Либерии погиб украинский миротворец. kp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  39. ↑ В штаб-квартире ООН состоялась церемония посмертного награждения погибших миротворцев памятной медалью Дага Хаммаршельда. Новости ООН (рос.). 28 травня 2010. Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  40. ↑ Gazeta.ua (25 жовтня 2012). Олександр Зубко загинув у Ліберії. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  41. ↑ В Либерии погиб украинский миротворец. vlasti.net (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  42. ↑ Gazeta.ua (15 липня 2008). Сержант Терлецький помер від малярії. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  43. ↑ У Львові від малярії помер український миротворець. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  44. ↑ В Африке погиб украинский миротворец. ТСН.ua (рос.). 20 квітня 2011. Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  45. ↑ Украинский миротворец погиб в Кот-д'Ивуаре, а не в Либерии. Политика (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  46. ↑ В Либерии погиб украинский офицер. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  47. ↑ МВС | У Штаб-квартирі ООН вшанували загиблих миротворців (ФОТО). mvs.gov.ua. Архів оригіналу за 9 лютий 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  48. ↑ Український миротворець загинув від малярії - Перед від'їздом у відпустку з Африки офіцер захворів, і вдома врятувати його не змогли | СЬОГОДНІ. ukr.segodnya.ua. Архів оригіналу за 5 липень 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  49. ↑ Після війни: на Рівненщині вшанування пам’ять воїна-миротворця, який помер в Конго | ОГО. ogo.ua. Архів оригіналу за 22 вересень 2017. Процитовано 13 червня 2019.
  50. ↑ У Рівненській області на честь воїна-миротворця відкрили меморіальну дошку. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 21 вересень 2017. Процитовано 13 червня 2019. [Архівовано 2017-09-21 у Wayback Machine.]
  51. ↑ У Бродах поховали воїна-миротворця, який помер від малярії. press-centr.com (укр.). Архів оригіналу за 22 лютий 2016. Процитовано 21 вересня 2019.
  52. ↑ «Повік не забудемо подвиги Героїв, які віддали своє життя за майбутнє України!» В Міноборони вшановували загиблих Українських героїв. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 21 вересень 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
  53. ↑ Цензор.НЕТ. Украинский военный наблюдатель Юрий Политько умер в госпитале Уганды от малярии, - Минобороны. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  54. ↑ В Уганді помер український миротворець. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травень 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  55. ↑ Від COVID 19 у ДР Конго помер український миротворець https://zaxid.net/news/. mil.in.ua. Архів оригіналу за 27 січень 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  56. ↑ Генсекретар ООН висловив співчуття через смерть українського миротворця в ДР Конго. Архів оригіналу за 1 травень 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  57. ↑ Військовий з Харківщини раптово помер від серцевої недостатності в Конго https://zaxid.net/news/. zaxid.net. Архів оригіналу за 1 травень 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  58. ↑ Український миротворець загинув у Конго. zaxid.net. Архів оригіналу за 4 травень 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  59. ↑ Указ Президента України № 374/2003 "Про Міжнародний день миротворців". zakon1.rada.gov.ua. Процитовано 12 травня 2019.
  60. ↑ Сьогодні відзначають Міжнародний день Миротворця ООН. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 12 травень 2019. Процитовано 12 травня 2019.
  61. ↑ Постанова Верховної Ради України "Про встановлення Дня українських миротворців". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 жовтень 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_загиблих_українських_миротворців&oldid=43863998