Конан II (герцог Бретані)
Конон II | |
---|---|
Народився | 1030/1033 Ренн |
Помер | 11 грудня 1066 Шато-Гонтьє ·інтоксикація[d] |
Діяльність | аристократ |
Титул | герцог Бретані |
Термін | 1040—467 роки |
Попередник | Ален III |
Наступник | Гоель II |
Конфесія | католицтво |
Рід | династія Ренна |
Батько | Ален III |
Мати | Берта де Блуа |
Брати, сестри | Hawise, Duchess of Brittanyd, Herbert II, Count of Mained і Paula of Mained |
Конан II (*Conan II, 1030/1033 — 11 грудня 1066) — герцог Бретані у 1040—1066 роках.
Походив з династії Ренн. Син Алена III, герцога Бретанії, та Берти Блуаської. Народився між 1030 та 1033 роками. У 1040 році після смерті батька став новим правителем Бретані. Втім регентство на себе перебрав стрийко Одо, граф Пент'євру. Останній придушив повстання Ріваллона I, сеньйора Доля.
У 1047 році Одо I відмовився передати владу своєму небожу Конану II, тоді останній виступив проти ворохобника. Війна тривала до 1057 року, коли нарешті Одо було переможено, схоплено і запроторено до в'язниці. Водночас 1054 року спробував захопити Нант після смерті графа Матіаса, вступивши в конфлікт з Аленом, графом Корнуай. Конфлікт було вирішено через шлюб сина останнього Гоеля з сестрою бретонського герцога.
Протягом 1057—1060-х років вимушений був придушувати повстання знаті, яких підтримувала Нормандія. У 1064 році розпочалася відкрита війна Конана II з Вільгельмом II, герцогом Нормандії, який відкрито виступив на боці Ріваллона I, сеньйора Доля. Герцогу Бретані вдалося захопити Доль, вигнавши його володаря.
У 1065 році бретонці зазнали нищівної поразки при Долі. Конан II, втім, відмовився від підтримки Вільгельма Нормандського щодо вторгнення до Англії. Того ж року відвідав свого стрийка Теобальда III, графа Блуа, з яким домовлявся про союз.
У 1066 році герцог Бретані рушив проти графства Анжу, захопивши важливі фортеці Пуанке і Сегре, після цього зайняв Шато-Гонтьє, де помер від отруєння, в якому запідозрили Вільгельма, герцога Нормандії. Владу успадкували сестра Конана II — Гавіза та її чоловік Гоель, граф Корнуай.
Мав позашлюбного сина Алена (д/н—після 1075).
- Arthur Le Moyne de La Borderie, Histoire de Bretagne, t. 3 : 995—1364, Rennes / Paris, J. Plihon et L. Hommay / Alphonse Picard, 1906 (lire en ligne [archive]). Réédition: Mayenne, Joseph Floch, 1975, " Le règne du duc Conan II ", p. 14-23.