Лайтман Міхаель Семенович
Лайтман Міхаель Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
онтологія | ||||
Народження | 31 серпня 1946 (78 років) Вітебськ | |||
Громадянство | СРСР Ізраїль | |||
Проживання | Петах-Тіква | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | рос. Михаи́л Семёнович Ле́йтман[1] | |||
Псевдонім | Рамлан | |||
Діяльність | ||||
Науковий ступінь | кандидат філософських наук | |||
Вчене звання | професор | |||
Основні інтереси | кабала | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | |||
Конфесія | юдаїзм | |||
laitman.ru | ||||
| ||||
Лайтман Міхаель Семенович у Вікісховищі | ||||
Міхае́ль Семе́нович Ла́йтман від народження прізвище Лейтман[1] (біл. Міхаэль Сямёнавіч Лайтман, івр. מיכאל לייטמן, нар.31 серпня 1946 р., м. Вітебськ) — кандидат філософських наук, кабаліст, професор онтології та теорії пізнання[джерело?], засновник і керівник Міжнародної Академії Кабали, інституту дослідження Кабали ім. Й. Ашлаґа (англ. ARI — Ashlag Research Institute) — некомерційних організацій, що займаються дослідженням і просвітницькою діяльністю в галузі так званої «науки Кабала» (атестат професора онтології та теорії пізнання виданий недержавною суспільною організацією).
Член Світової Ради Мудреців[4] — зборів провідних[на чию думку?] учених і суспільних діячів, що займаються вирішенням глобальних проблем сучасної цивілізації[джерело?].
Учень кабаліста Баруха Ашлаґа[5][відсутнє в джерелі] (1906—1991 рр.), сина й послідовника найбільшого кабаліста XX ст. — Єгуди Ашлаґа[6] (1884—1954 рр.), автора коментарю на книгу «Зоар», М. Лайтман продовжує ланцюжок передачі кабалістичного знання сучасному поколінню.
Учасник акції «круглий стіл вільних голосів»[7] під егідою «англ. Dropping knowledge»[8] на Бебельплац (Берлін, 9 вересня 2006 р).
Основні книги | |
Тора • Сефер Йєцира Сефер ха-зогар • Сефер ха-бахір Сефер ха-разім • Сефер Разіель ха-малах Книга Ец Хаім • Талмуд есер ха-сфірот Танія • Сефер ха-ілан ха-кадош | |
Святі місця | |
Основи | |
Основи Кабали • Дерево Життя • Сфірот | |
Кабалісти | |
Авраам • Мойсей • Рабі Аківа | |
РаШБІ • Арізаль • Хаім Віталь | |
Світи АБЕА | |
Адам Кадмон • Ацілут | |
М. Лайтман народився у місті Вітебськ (Білорусь)[9].
У 1970 р. — закінчив Ленінградський електротехнічний інститут імені В. І. Ульянова (Леніна)[ru][1] — факультет біологічної й медичної кібернетики. У рамках навчання проводив дослідницьку роботу в інституті дослідження крові, спеціалізувався по електромагнітному регулюванню кровопостачання серця й мозку. Після закінчення інституту працював у Кронштадтській лабораторії Військово-медичної академії, потім у м. Севастополі, у дельфінарії академії. Під керівництвом професора Ахутіна працював на тему — космічна медицина.
У 1974 р. — репатріювався в Ізраїль, служив на базі ВПС Ізраїлю, де перевіряв електронну частину навігаційних систем бомбардувальників F-16[джерело?]. Зайнявся бізнесом у медичній сфері.
У 1975 р. — усвідомив себе віруючим. Розчарувавшись у здатності науки розкрити джерело життя, почав відвідувати рабинів і кабалістів, намагаючись одержати відповідь на це питання.
У 1978 р. — наукові дослідження привели М. Лайтмана до вивчення древньої науки Кабала. Ставши учнем кабаліста Баруха Ашлаґа[ru] (1906—1991 рр.), сина й послідовника найбільшого кабаліста XX ст. — Єгуди Ашлаґа[ru] (Бааль Сулам, 1884—1954 рр.), автора коментарю «Сулам» (Драбина), на книгу «Зоар».
У 1991 р. — заснував кабалістичну групу Бней Барух[ru].
У 2004 році в ІФ РАН[ru] під науковим керівництвом академіка РАО Буєвої Л. П. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за темою «Кабала як форма ірраціональної свідомості» (спеціальність 09.00.13 — «Релігієзнавство, філософська антропологія, філософія культури»). Офіційними опонентами виступили доктор філософських наук, професор Розін В. М. та кандидат філософських наук Макарон Л. С.; у цьому провідна установа — Московський педагогічний державний університет[10]. У тому ж 2004 р. вища міжакадемічна атестаційна комісія «Міжнародного міжакадемічного союзу» видала Лайтманові атестат професора[11].
Останні 30 років займається дослідженням науки Кабала. Живе в Ізраїлі, одружений, має трьох дітей.
Скорочення «РАМЛАН» (псевдонім) розшифровується як РАв Міхаель Лайтман. Слід урахувати, що М. Лайтман не проходив прийнятих в Ізраїлі сертифікаційних іспитів на рабина і не має права проводити пов'язані з посадою рабина церемонії. Слово «рав» у цьому випадку[12] використовується як форма прояву поваги до М. Лайтмана його учнями.
- Людина Року в медичній кібернетиці, Ізраїль, 1995,
- «Хто є хто в історії суспільства»,
- «Хто є хто серед професіоналів»,
- «За видатні професійні й суспільні досягнення» (2001–2002).
РАМЛАН приймає хворих і проводить лікування за своєю методикою, заснованою на принципі зрівноважування систем організму. Методика дає гарні результати у тих, хто має розумову відсталість й запізнювання в розвитку[джерело?].
Транслюються щодня в прямому ефірі на сайті «Міжнародної академії кабали»[13].
Михайло Лайтман продовжує ланцюжок передачі й поширення знання про щиру дійсність і методику реалізації мети її існування й розкриття, після РАШБИ — АРИ[ru] — Бааль Сулама — Рабаша.
Бааль Сулам — розкрив у нашому світі внутрішній зміст мудрості кабали, що описує духовний процес людини, розвиток відчуття сили дійсності;
РАБАШ — адаптував Мудрість отриману від Бааль Сулама для сприйняття нашим поколінням, описавши внутрішню роботу людини, розкрив можливість кожному бажаючому почати свій духовний розвиток.
РАМЛАН — Мудрість отриману прямо від Рабаша й передану крізь століття по ланцюжкові кабалістів нашому поколінню — поширює по всьому світі й робить її доступною кожному бажаючому. Продовжує подальше розкриття й роз'яснення методики розвитку відчуття людиною духовного життя (вічності й досконалості). Пояснює, що єдиний вихід і порятунок людства від тотальної кризи, що стрімко розвивається, — у негайному спільному виході людства в духовний простір і в продовженні подальшого існування в духовному світі, у своїй щирій вічній і зробленій духовній формі, до цього ж закликають усі пророки з глибини століть і про це говорять усі святі книги.
РАМЛАН виражає іскру зв'язку сили дійсності з нашим поколінням і цим дає всім нам надію на порятунок.
Діяльність М. Лайтмана викликає крайнє неприйняття, критику з боку релігійних і світських послідовників класичного підходу до кабали. Критики М. Лайтмана звинувачують його в сектантстві і в профанації Кабали. Вони категорично відкидають твердження М. Лайтмана про відсутність зв'язку між Кабалою і юдаїзмом, мотивуючи це тим, що всі кабалісти минулого й сьогодення були, та є ортодоксальними юдеями, що скрупульозно дотримують галахічних приписів.
Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС) внесла «Школу Міхаеля Лайтмана» у свій список тоталітарних сект.
Стверджує на своєму вебсайті, що має «докторський ступінь з філософії та кабали» від «московського інституту філософії» Російської академії наук[14] і додає до свого імені «рав» (рабі-ребе), але з точки зору рабинату[en] Ізраїля він не є[15].
М. Лайтман — автор понад 30 книг про науку Кабалу, що коментують оригінальні кабалістичні джерела, що розкривають науку Кабалу, як мудрість і знання, необхідні людству для усвідомленого й керованого виходу з кризи цивілізації.
- Лайтман М. Богоизбранность. М., 2003.
- Лайтман М. Духовный поиск. М., 2003.
- Лайтман М. Зарождение общества будущего. М., 2004.
- Лайтман М. Исторический аспект науки каббала // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М., Розин В. Каббала в контексте истории и современности. М., 2005
- Лайтман М. Каббала и религия // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Каббала — корень всех наук // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Каббала как современное учение // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Каббала как форма иррационального сознания // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Каббалистический словарь. М., 2002.
- Лайтман М. Книга «Зоар». М., 2003.
- Лайтман М. Лестница в небо. М., 2000.
- Лайтман М. Мир. Научное исследование пользы и необходимости исправления природы человека, до подобия Высшей управляющей силе, на опытной основе // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Наука каббала. М., 2002.
- Лайтман М. Основы каббалы. М., 2000.
- Лайтман М. Плоды Мудрости. М., 1997.
- Лайтман М. Последнее поколение. М., 2004.
- Лайтман М. Постижение высших миров. М., 1995.
- Лайтман М. Развитие души. М., 2004.
- Лайтман М. Система мироздания. М., 2000.
- Лайтман М. Сравнительный анализ каббалы и философии // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Суть науки каббала. М., 2005.
- Лайтман М. Ступени возвышения. М., 1999.
- Лайтман М. Схема мироздания. М., 2000.
- Лайтман М. Терминология науки каббала // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Учение Десяти Сфирот. М., 2001.
- Лайтман М. Четыре мира // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- Лайтман М. Язык каббалы // Наука каббала. Международная академия каббалы [Электронный ресурс]: www.kabbalah.info. 2004.
- ↑ а б в Фотокопія диплома про вищу освіту [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ World Wisdom Council [Архівовано 24 жовтня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Великий Каббалист современности- рав Барух Шалом Ашлаг (РАБАШ) [Архівовано 6 лютого 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ БААЛЬ СУЛАМ- Йегуда Лейб Алеви Ашлаг- великий каббалист 20в. [Архівовано 5 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Круглий стіл вільних голосів[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- ↑ Dropping knowledge(англ.)
- ↑ Мухин, Здоровец, 2005, с. 51.
- ↑ Лайтман Михаэль, Каббала как форма иррационального сознания [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.]: Дис. … канд. филос. наук : 09.00.13 Москва, 2004 г. 202 с.(рос.)
- ↑ Аттестат профессора [Архівовано 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Глава 16. Рав и ученик [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Телеканал «Каббала ТВ» [Архівовано 17 листопада 2006 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ About Bnei Baruch — kabbalah.info [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Kabbalah World Center — Science and Kabbalah — Articles by Rav Michael Laitman, PhD [Архівовано 21 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міхаель Лайтман
- Персональный блог Михаэля Лайтмана [Архівовано 31 травня 2016 у Wayback Machine.] (ивритом [Архівовано 31 травня 2016 у Wayback Machine.]) // Каббала, наука и смысл жизни.(рос.)
- Photoalbum[недоступне посилання з липня 2019] (фото)
- Мухин А. А., Здоровец Я. И.,. Еврейское сообщество. — М. : «Алгоритм», 2005. (рос.)
- Сахарова М. В.,. Православная каббала научных рефератов // журнал "Скепсис". — 07.06.2011. (рос.)
- Смирнов И. В.,. Что такое Знание и вера в философском дискурсе // Радио Свобода. — 05.05.2011. (копія [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.]) (рос.)
- Смирнов И. В.,. Значимая секта в рекламно-философском дискурсе // журнал "Скепсис". — 01-03.06.2011. (рос.)
- Хлебников Г. В.,. Ответ Г. В. Хлебникова Илье Смирнову // журнал "Скепсис". — 07.06.2011. (рос.)
- рав Михаэль Лайтман (РАМЛАН)- ученый-каббалист 20-21в., профессор онтологии и теории познания [Архівовано 22 лютого 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Каталог КАББАЛА по Бааль Суламу и р. М. Лайтману (РАМЛАНу), архив(рос.)
- Каббала международная академия [Архівовано 2 листопада 2006 у Wayback Machine.](рос.)
- Кабала Вільний Каталог 2007 / АРІ Ашлаг [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Международная Академия Каббалы под руководством Михаэля Лайтмана [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Бней Барух — Рав Лайтман(івр.)
Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |