Неопентан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неопентан
Скелетна формула неопентану
Структурна формула неопентану

Кулестержнева модель молекули неопентану
Назва за IUPAC диметилпропан
Ідентифікатори
Номер CAS 463-82-1
Номер EINECS 207-343-7
ChEBI 30358
SMILES CC(C)(C)C
InChI InChI=1S/C5H12/c1-5(2,3)4/h1-4H3
Номер Бельштейна 1730722
Номер Гмеліна 1850
Властивості
Молекулярна формула C5H12
Молярна маса 72,15 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Густина 0,627 г/см³
Тпл −16,6 °C (255 K)[1]
Ткип 9,5 °C (283 K)[1]
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
−168 кДж/моль
Ст. ентальпія
згоряння
ΔcHo
298
−3514 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
217 Дж·K−1·моль−1
Небезпеки
Класифікація ЄС Надзвичайно вогненебезпечно F+ Небезпечно для навколишнього середовища N
R-фрази R12, R51/53
S-фрази S2, S9, S16, S33, S61
NFPA 704
4
1
0
Температура спалаху схильний до самозаймання
Пов'язані речовини
Інші (алкани) пентан
ізопентан
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Неопентан — диметилпропан, C(CH3)4, ізомер нормального пентану.

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Безбарвна рідина, у воді не розчиняється.

Густина d0
4
- 0,5910 г/см3; d20
4
0,613;

Температура плавлення -16,55 °C;

Температура кипіння 9,503 °C);

Критична температура 160,75 °C;

Критичний тиск 3,199 МПа;

Густина критична 237,7 кг/м3;

Температура займання 450 °C;

Показник заломлення n20
D
1,342;

Теплоємність 1,670 кДж/(кг·К) при 298,15 К;

Октанове число 85;

Довжина молекули 7,08Ǻ.

Отримання і застосування

[ред. | ред. код]

Міститься в невеликих кількостях у нафті. Може бути отримано за реакцією Вюрца взаємодією 2,2-дихлорпропану з CH3Li, (CH3)2Zn або CH3MgI. Застосовують як компонент високоякісних палив.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б James Wei (1999), Molecular Symmetry, Rotational Entropy, and Elevated Melting Points. Ind. Eng. Chem. Res., volume 38 issue 12, pp. 5019–5027 DOI:10.1021/ie990588m

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Петров Ал.А. Химия алканов. М.: Наука, 1974. 243 с.(рос.)