Олівія Колман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олівія Колман
англ. Olivia Colman
Ім'я при народженніангл. Sarah Caroline Colman
Народилася30 січня 1974(1974-01-30)[4][5][6] (50 років)
Норвіч, Англія
Громадянство Велика Британія
Діяльністьакторка, комікеса, акторка театру, кіноакторка, філантропка
Alma materГомертон-коледжd, Театральна школа Bristol Old Vicd, Школа Ґрешемаd і Norwich High School for Girlsd
Роки діяльності2000 — тепер. час
ЧоловікЕд Сінклер
Діти3
БатькиKeith Colmand[7]
Mary Leakey Colmand
IMDbnm1469236
Нагороди та премії
CMNS: Олівія Колман у Вікісховищі

Командор (CBE) Са́ра Ке́ролайн Олі́вія Ко́лман (Сі́нклер) (англ. Sarah Caroline Olivia Colman-Sinclair; нар. 30 січня 1974(19740130), Норвіч, Велика Британія) — англійська акторка, що вперше стала відомою завдяки другорядній ролі персонажа Софі Чепмен у комедійному серіалі «Піп Шоу» (2003—2015). Також вона грала у комедійних серіалах «Зелене крило»[en] (2004—2006), «Гарні люди»[en](2008—2009), «Rev.»[en] (2010—2014) та «Двадцять Дванадцять»[en] (2011—2012).

Її досягнення у драматичному жанрі отримали визнання критиків. Серед її перших відмічених пресою кіноролей такі: Керол Тетчер у «Залізній леді» (2011), Ханна у «Тиранозаврі» (2011), Королева Єлизавета, мати Королеви у «Гайд Парк на Гудзоні» (2012). Є володаркою трьох відзнак премії BAFTA у телебаченні. У 2019 році отримала премію «Оскар» у номінації «Найкраща акторка» за роль королеви Анни у фільмі «Фаворитка»[8].

Раннє життя та освіта

[ред. | ред. код]

Колман народилася в Норвічі 30 січня 1974 року[9], у родині медсестри Мері (Лікі) та дипломованого геодезиста Кіта Колмана[10]. Вона здобула приватну освіту в середній школі Норвіча для дівчат. Вперше Колман отримала роль у 16 років, це була роль Джин Броді в шкільній постановці «Розквіт міс Джин Броді». У 1995 році під час навчання в Кембриджі вона знялася в серіалі «Слово»[en] для Channel 4 у під своїм псевдонімом «Коллі», пройшла прослуховування в драматичному клубі Footlights Cambridge University[11][12].

Колман взяла інше сценічне ім'я, коли почала працювати професійно, тому що «Equity» (профспілка акторів Великої Британії) вже мала акторку на ім'я Сару Колман. «Одну з моїх найкращих подруг в університеті звали Олівія, і мені завжди дуже подобалось її ім'я, — сказала Колман The Independent у 2013 році. — Мене ніколи не називали Сарою; мене завжди кликали моїм прізвиськом, Коллі, тому це було не так жахливо, що мене не зватимуть Сарою»[13].

У липні 2018 року Колман була суб'єктом британської програми генеалогії «Хто ви думаєте, що ви є?»[14]. Хоча вона очікувала, що її родовід буде пов'язаний переважно з Норфолком, виявилося, що її четвертий прадід Річард Кемпбелл Базетт народився на острові Святого Єлени[15] і працював у Лондоні на службі у Східноіндійській компанії. Чарльз Базетт, третій прадід Колман, одружився з Гарріот Слессор. Дослідники виявили, що вона народилася в індійському місті Кішангандж, втратила батька-британця у віці трьох років і здійснила подорож до Англії. Проїзд Слессор оплатила її бабуся по батьковій лінії[16]. В епізоді висловлювалася думка, що мати Слессор може бути індійського походження, але не були представлені докази. Після виходу епізоду Беркширська архівна служба опублікувала заповіт матері Слессор; її звали Серафіна Донклере (очевидно, європейського походження), і вона померла в 1810 році[17][18].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Під час виступу в театральній постановці «Table Manners» Сера Алана Ейкборна у кінці 1990-х років в колективі «Footlights», Колман познайомилася з Едом Сінклером, студентом третього курсу юридичного факультету, який втратив інтерес до правознавства і віддавав перевагу письменницькій діяльності[19][20][21]. Колман і Сінклер одружилися у серпні 2001 року, і у них троє дітей. Вони проживають у Герн Гілл, на південному сході Лондона[22].

З 2013 року Колман є членом журі Норвічського кінофестивалю[23]. У серпні 2014 року вона стала однією із 200 громадських діячів, які підписали лист до газети «The Guardian», проти незалежності Шотландії перед референдумом у вересні 2014 року з цього питання[24]. У інтерв'ю для «The Sunday Times» у листопаді 2019 року, розповідаючи про свою роль королеви Єлизавети II у серіалі «Корона», Колман описала себе як «лівого монархіста», раніше бувши прихильником республіканства протягом усього життя[25]. Вона також підписала відкритий лист у листопаді 2020 року, засуджуючи насильство та дискримінацію проти трансжінок[26].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Роль Примітки
2004 Теркель і Халепа Мати Теркеля
2005 Zemanovaload Телепродюсер
One Day Мати Іяна Короткометражка
2006 Confetti Джоанна
2007 Круті фараони Доріс Тетчер
Grow Your Own Еліс
I Could Never Be Your Woman Перукарка
Dog Altogether Аніта Короткометражка
2009 Le Donk & Scor-zay-zee Олівія
2011 Тиранозавр Ханна
Позичайка Аріетті Гомілі
Залізна Леді Керол Тетчер
2012 Hyde Park on Hudson Королева Єлизавета (згодом мати Королеви)
2013 Даю рік Сімейний психотерапевт
2014 Лок Бетан Голос
Cuban Fury Сем
Pudsey the Dog: The Movie Конячка Неллі Голос (Велика Британія)
Thomas & Friends: Tale of the Brave Маріон Голос (Велика Британія/США)
2015 Лобстер Менеджер готелю
Thomas & Friends: Sodor's Legend of the Lost Treasure Маріон Головна роль; Голос (Велика Британія/США)
Лондон Роуд Джулі
2016 Томас і друзі: Великі перегони Маріон Голос (Велика Британія/США)
2018 Фаворитка Анна Стюарт
2020 Батько Анна
2021 Незнайома дочка Леда
Котячі світи Луїса Вейна оповідачка голос
Щось не так з Роном Донка Пудовскі
2022 Імперія світла Хіларі Смол
Кіт у чоботях 2: Останнє бажання мама ведмедиха Голос
2023 Вонка

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Серіал Роль Примітки
2000 Bruiser Різні персонажі 6 серій
2001 The Mitchell and Webb Situation Різні персонажі 5 серій
People Like Us Безіменний персонаж Серія 2.1: «Вікарій»
Mr Charity Нервова мама Серія 1.5: «Приємно нагодувати вас»
Comedy Lab Лінда
2002 Rescue Me Пола Серія 1.4
Holby City Кім Пребл Серія 4.45: «Нові серця, старий рахунок»
Офіс Гелена Серія 2.6
2003 Gash Різні персонажі 3 серії
Eyes Down Менді Фостер Серія 1.3: «Зорі в їхніх очах»
The Strategic Humor Initiative Різні персонажі
2003–2015 Піп Шоу Софі Чепмен 32 серії
2004 Книгарня Блека Таня Серія 3.2: «Слони та Курки»
Swiss Toni Лінда Бірон Серія 2.1
NY-LON Люсі Серія 1.5: «Дещо про сім'ю»
Coming Up Працівниця приймальні Серія 2.1
2004–2006 Green Wing Гаріет Шуленберг 18 серій
2005 Angell's Hell Белінда
Look Around You Пем 6 серій
Help Безіменний персонаж Серія 1.6
The Robinsons Конні Серія 1.3
Murder in Suburbia Еллі Серія 2.6: «Золоті старенькі»
ShakespeaRe-Told Урсула Серія 1.1 «Багато галасу з нічого»
2006–2008 That Mitchell and Webb Look Різні персонажі 13 серій
2007 The Grey Man Лінда Додс
The Time of Your Life Аманда 6 серій
2008 Love Soup Пенні Серія 2.2: «Інтегрована логістика»
Hancock and Joan Маріон
Consuming Passion Джанет/Медсестра Віолета Кіс
2008–2009 Beautiful People Деббі Дунен 12 серія
2009 Скінс Джина Кемпбел Серія 3.6: «Наомі»
Убивства в Мідсомері Берніс Серія 12.5: «Маленькі прощення»
Mister Eleven Бет 2 серії
2010 Доктор Хто Мама / В'язень Нуль Серія 5.1: «Одинадцята година»
2010–2014 Rev Алекс Смолбоун 19 серій
2011 Вигнання Ненсі Ронштадт 3 серії
2011–2012 Twenty Twelve Саллі Оуен 8 серій
2012 Accused Сью Серія 2.2: «Історія Мо»
Bad Sugar Джоан Колдуел
2013–дотепер Бродчерч Детектив Еллі Міллер
2013 The Suspicions of Mr Whicher: The Murder In Angel Lane Сьюзен Спенсер
Run Керол
The Thirteenth Tale Маргарет Лі
The Five(ish) Doctors Reboot У ролі самої себе
2014 Big Ballet Оповідач
The 7.39 Меґґі Метьюз
W1A Саллі Оуен (камео)
The Secrets Піппа Серія 1: Дилема
Mr. Sloane Джанет
This is Jinsy Джоан Серія 2.8: Золотий Воґл
2014–дотепер Thomas & Friends Маріон Періодична роль; Голос (Велика Британія/США)
2016 Нічний адміністратор Анджела Бур 6 серій, Мінісеріал
Our Queen at Ninety Оповідач
The Story of Cats Оповідач ITV серіал
Квіти Дебора Серіал каналу Channel 4
Погань Хрещена
2017 Небезпечні мандри[en] Полуничка Голос, Мінісеріал
2019-2020 Корона Королева Єлизавета II Сезони 3-4
2021 Садівники С'юзен Едвардс Мінісеріал
2022 — нині Коли завмирає серце Сара Нельсон
2023 Таємне вторгнення Мінісеріал

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 2019 Найкраща жіноча роль Фаворитка Перемога
2021 Найкраща жіноча роль другого плану Батько Номінація
2022 Найкраща жіноча роль Незнайома дочка Номінація
BAFTA Film Awards 2018 Найкраща жіноча роль Фаворитка Перемога
BAFTA TV Awards
2012 Найкраща жіноча роль у комедії Двадцять дванадцять Номінація
2013 Перемога
Найкраща жіноча роль другого плану Обвинувачувані Перемога
2014 Найкраща жіноча роль Убивство на пляжі Перемога
2015 Найкраща жіноча роль у комедії Rev. Номінація
2017 Погань Номінація
2022 Найкращий мінісеріал Садівники Номінація
Золотий глобус 2017 Найкраща жіноча роль другого плану в серіалі, мінісеріалі або телефільмі Нічний адміністратор Перемога
2019 Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл Фаворитка Перемога
2020 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Корона Перемога
2021 Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану Батько Номінація
2022 Найкраща жіноча роль — драма Незнайома дочка Номінація
2023 Імперія світла Номінація
Прайм-тайм премія «Еммі» 2016 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Нічний адміністратор Номінація
2019 Найкраща жіноча роль другого плану в комедійному телесеріалі Погань Номінація
2020 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Корона Номінація
2021 Перемога
Міжнародна премія «Еммі» 2014 Найкраща жіноча роль Убивство на пляжі Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2019 Найкраща жіноча роль Фаворитка Номінація
2020 Найкращий акторський склад у комедійному серіалі Погань Номінація
Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі Корона Номінація
Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Перемога
2021 Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі Номінація
Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Перемога
Найкраща жіноча роль другого плану Батько Номінація
2022 Найкраща жіноча роль Незнайома дочка Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль 2018 Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль Фаворитка Перемога
Європейський кіноприз 2019 Найкраща акторка Фаворитка Перемога
AACTA 2019 Найкраща жіноча роль Фаворитка Перемога
2021 Найкраща жіноча роль другого плану Батько Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1021156310 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1021156310 // Olivia Colman — 2012—2016.
  5. ↑ GeneaStar
  6. ↑ Munzinger Personen
  7. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  8. ↑ «Зелена книга» отримала «Оскар» як найкращий фільм року. hromadske.ua.
  9. ↑ Olivia Colman reveals battle with Wikipedia over her age. Sky News (англ.). Процитовано 19 листопада 2022.
  10. ↑ Olivia Colman interview. www.telegraph.co.uk. Процитовано 19 листопада 2022.
  11. ↑ Famous alumni from Bristol's Old Vic Theatre School. ITV News (англ.). 7 січня 2016. Процитовано 19 листопада 2022.
  12. ↑ Sarah Dempster talks to Olivia Colman. the Guardian (англ.). 18 червня 2007. Процитовано 19 листопада 2022.
  13. ↑ Class act: Is Olivia Colman Britain's most versatile actress?. The Independent (англ.). 28 лютого 2013. Процитовано 19 листопада 2022.
  14. ↑ Who Do You Think You Are? - Series 15: 2. Olivia Colman (брит.), процитовано 14 грудня 2023
  15. ↑ Hogan, Michael (9 липня 2018). Who Do You Think You Are? review: Olivia Colman was simply adorable. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 14 грудня 2023.
  16. ↑ "I’m much more interesting than I thought I was": Olivia Colman heads to India for Who Do You Think You Are?. Radio Times (брит.). Процитовано 14 грудня 2023.
  17. ↑ Who Do You Think You Are? - Series 15: 2. Olivia Colman (брит.), процитовано 19 листопада 2022
  18. ↑ The Berkshire Record Office on Facebook | Ghostarchive. ghostarchive.org. Процитовано 19 листопада 2022.
  19. ↑ Olivia Colman: 'At the Bafta dinner, I said to my husband: Can we go home? I want a cup of tea'. the Guardian (англ.). 8 грудня 2013. Процитовано 19 листопада 2022.
  20. ↑ Olivia Colman on winning Best Actress at the Evening Standard Film. Evening Standard (англ.). 10 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2022.
  21. ↑ Olivia Colman: Five facts about The Favourite star. HELLO! (англ.). 22 лютого 2019. Процитовано 19 листопада 2022.
  22. ↑ Nast, Condé (27 жовтня 2017). Olivia Colman: The Vogue Interview. British Vogue (брит.). Процитовано 19 листопада 2022.
  23. ↑ https://web.archive.org/web/20140104211209/http://www.edp24.co.uk/what-s-on/tv_star_revisits_norfolk_roots_for_norwich_film_festival_1_2175124. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 19 листопада 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  24. ↑ Staff, Guardian (7 серпня 2014). Celebrities' open letter to Scotland – full text and list of signatories. the Guardian (англ.). Процитовано 19 листопада 2022.
  25. ↑ Billen, Andrew (14 грудня 2023). Olivia Colman on The Crown: ‘I think the Queen is a leftie. She loved Harold Wilson’ (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 14 грудня 2023.
  26. ↑ Olivia Colman condemns ‘violence and hostility’ against trans women in open letter. The Independent (англ.). 25 листопада 2020. Процитовано 14 грудня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Олівія Колман на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олівія_Колман&oldid=42758497