Координати: 50°30′22″ пн. ш. 28°9′4″ сх. д. / 50.50611° пн. ш. 28.15111° сх. д. / 50.50611; 28.15111

Очеретянка (Пулинська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Очеретянка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Пулинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040430230054836
Основні дані
Засноване 1648
Населення 828
Площа 2,885 км²
Густота населення 287 осіб/км²
Поштовий індекс 12013
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°30′22″ пн. ш. 28°9′4″ сх. д. / 50.50611° пн. ш. 28.15111° сх. д. / 50.50611; 28.15111
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Відстань до
обласного центру
55 км
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 104, смт Пулини, Житомирський р-н

старостат — 12013, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Очеретянка, вул. Шевченка, 29

Карта
Очеретянка. Карта розташування: Україна
Очеретянка
Очеретянка
Очеретянка. Карта розташування: Житомирська область
Очеретянка
Очеретянка
Мапа
Мапа

Очеретя́нка[1]село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Пулинської селищної громади. Населення становить 828 осіб.

У селі є музей, Очеретянська ЗОШ 1-11 ст.ім. К. М. Новрузалієва.

У листопаді 2016 року свідки заявили про стадо вовків на околиці лісової галявини в с. Очеретянка, та це не єдине свідчення про вовків в Очеретянському лісі.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Очеретянку датується 1648 роком, коли жителі брали участь у Визвольній війні українського народу проти Польщі. Тоді село належало до Київського полку, а за Андрусівським перемир'ям 1667 року Очеретянка відійшла до Польщі. І тільки після другого поділу Польщі в 1793 році Правобережна Україна, у її складі й Очеретянка, були возз'єднані з Лівобережною Україною в складі Росії. Село було віднесено до Житомирського повіту.

Очеретянка, як і решта навколишніх населених пунктів, належала поміщикам з роду Ілінських. Один з них, Йосип Ілінський, у 1844 році був сенатором, дійсним радником, нагороджений орденами Святого Олександра Невського та Святого Володимира I ступеня. Після смерті графа село перейшло у власність його сина Генріха Ілінського, у якого була дочка Ядвіга. З часом Ядвіга вийшла заміж за поміщика Стецького, якому граф, як посаг за дочку, віддав чимало сіл і серед них Очеретянку.

На початку 20-го століття в Очеретянці налічувалося 114 селянських дворів, число жителів дорівнювало 729 чоловік обох статей. Село входило до Курненської волості. Владу забезпечували 2 мирових посередники, 3 мирових судді та один судовий слідчий.

Колишній орган місцевого самоврядування — Очеретянська сільська рада.

Жителі села

[ред. | ред. код]
  • Бобров Олексій Васильович (1922—1944)
  • Новрузалієв Конагбек Мевланович (1918—1951)
  • Ткачук Петро Леонтієвич — заслужений працівник с\г УРСР
  • Чайківський Микола Олександрович — заслужений агроном УРСР
  • Римська Раїса Омелянівна — заслужений вчитель УРСР
  • Фесенко Леонід Віталійович — заслужений вчитель України
  • Нестерчук Микола Трохимович — Заслужений працівник культури, секретар Всеукраїнського товариства «Просвіта».
  • М. М. Лаврінчук, кавалер ордена Жовтневої революції.
  • Давидюк Володимир Дмитрович (1946—2017) — вчитель історії, краєзнавства.
  • Сидорчук Іван Степанович — житель села, співробітник Наркомату шляхів сполучення, ветеран війни з гітлерівським нацизмом 1940-х рр., розвідник, який пройшов від Сталінграда до Берліна, голова місцевого колгоспу імені Паризької Комуни у повоєнний час.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]