Сень (місто)
| Місто
Координати 44°59′25″ пн. ш. 14°54′05″ сх. д.H G O
|
Сень (хорв. Senj, італ. Segna, нім. Zengg, лат. Senia) — місто в Хорватії, на Адріатичному узбережжі, в Ліцько-Сенській жупанії . Одне з двох найбільших міст провінції (разом з Госпичем).
Сень розташований на Адріатичному шосе за 150 км на північ від Задара, за 22 км на південь від Нові-Вінодолскі і за 42 км на південь від Рієки.
Поруч з Сенем знаходиться перевал Вратник, що відокремлює гори Горського Котара від Велебіта. По той бік перевалу проходить шосе Загреб — Задар — Спліт (А1), сучасний автобан, що зв'язує узбережжі Адріатики з Загребом і континентальною Хорватією.
За 20 кілометрів на південь від Сеня знаходиться національний парк Північний Велебіт. Природні умови навколо міста сприяють сильним вітрам, особливо північно-східному вітру «бора». Сень — популярне туристичний місце. Також місто дуже популярне серед яхтсменів і любителів віндсерфінгу.
У середині серпня в Сені проводиться традиційний маскарадний карнавал, що привертає в місто велику кількість гостей.
Поселення на місці міста існувало з доісторичних часів. Під ім'ям Аттіенітіс воно згадано в грецьких джерелах, що датуються IV століттям до н. е. При римлянах поселення отримало ім'я Сенія і використовувалося ними як фортеця у війнах проти іллірійців.
В VII ст. на далматинське узбережжя прийшли слов'яни, які асимілювали місцеве населення.
Єпархія в Сені заснована в 1169 р. В 1271 р. Сень став власністю могутньої княжої сім'ї Франкопанів.
У середні століття Сень разом з островом Крк був одним з головних центрів розвитку глаголичної писемності та церковного глаголичного обряду.
В XV ст. різко зросло військове значення Сеня, розташованого в стратегічному місці, перед перевалом Вратник, провідного вглиб Хорватії. Відбиваючи атаки, як венеційців, так і турків, місто витримало незліченну кількість облог. Для оборони Сеня в 1558 р. на навколишньому пагорбі була споруджена фортеця Нехай. Під час воєн з турками на морі Сень став столицею ускоків — знаменитих піратів-партизанів, яким Франкопани дозволили влаштуватися в місті, вважаючи їх союзниками у війнах проти турків і Венеції.
В XVII ст. Сень увійшов до складу Габсбурзької імперії, що сприятливо позначилося на рості і розвитку міста. Сень став одним з найбільших портів Адріатики, стрімко розвивалася торгівля, суднобудування. В XIX ст. після відкриття залізниці Карловац — Рієка значення Сеня як портового міста почало падати, основний вантажопотік перемістився в Рієку.
Після Першої світової війни Сень увійшов до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія. У другу світову війну історичний центр міста серйозно постраждав від бомбардувань. Після другої світової війни місто стало частиною СФРЮ, а після її розпаду в 1991 р. став частиною незалежної Хорватії.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 7 182 осіб[1]. Населення самого поселення становило 4 810 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[2]:
Динаміка чисельності населення центру громади[2]:
Крім поселення Сень, до громади також входять:
- Алан
- Билєвине
- Буниця
- Црний Кал
- Ябланаць
- Клада
- Красно
- Кривий Пут
- Луково
- Мелниці
- Мрзлий Дол
- Пиявиця
- Подбило
- Призна
- Сенська Драга
- Стариград
- Стиниця
- Столаць
- Света Єлена
- Светий Юрай
- Великі Брисниці
- Велюн-Приморський
- Волариці
- Вратаруша
- Вратник
- Врзичі
Середня річна температура становить 13,01°C, середня максимальна – 26,56°C, а середня мінімальна – -0,02°C. Середня річна кількість опадів – 1156,00 мм.[3][4]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 9,06 | 9,52 | 11,94 | 15,48 | 20,90 | 25,34 | 26,56 | 25,34 | 21,28 | 16,94 | 12,32 | 9,22 | |
| Середня температура, °C | 4,50 | 5,00 | 7,40 | 10,94 | 16,38 | 20,80 | 23,14 | 21,90 | 17,88 | 13,52 | 8,90 | 5,80 | |
| Середній мінімум, °C | −0,02 | 0,44 | 2,88 | 6,40 | 11,84 | 16,28 | 19,72 | 18,46 | 14,44 | 10,10 | 5,46 | 2,36 | |
| Норма опадів, мм | 86 | 76 | 79 | 83 | 84 | 89 | 54 | 71 | 133 | 146 | 143 | 112 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.96 | 3.08 | 3.16 | 2.96 | 2.70 | 2.52 | 2.52 | 2.52 | 2.64 | 2.86 | 3.26 | 3.24 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4458 | 7195 | 10586 | 15274 | 19605 | 21273 | 23092 | 19945 | 14398 | 9208 | 4906 | 3749 | |
| Джерело: [3][4] | |||||||||||||
- Фортеця Нехай (Nehaj) — символ міста. Будівництво фортеці закінчено в 1558 р. Зараз у фортеці — музей.
- Палац Вукасовічей — палац XIV ст. . Перебудований в XV ст. . Поєднує в собі елементи готики та ренесансу. Зараз в будівлі — міський музей.
- Кафедральний собор св. Марії- побудований в XII ст. .
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- www.senj.hr — офіційний сайт міста
