Тисовський Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тисовський Олександер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тисовський.

Олександр Тисовський
Олександр Тисовський
Олександр Тисовський
Олександр Тисовський
Народився9 серпня 1886(1886-08-09)
м. Львів, нині Україна
Помер29 березня 1968(1968-03-29) (81 рік)
м. Відень, Австрія
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → ЗУНР ЗУНР → Польща Польща → Австрія Австрія
Національністьукраїнець
Діяльністьбіолог
Alma materЛьвівський університет
Галузьпедагогіка, біологія, зоологія
ЗакладТаємний український університет, Львівська академічна гімназія, Львівський Державний Університет ім. І. Франка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки:співзасновник Пласту
Брати, сестриТисовський Степан Васильович
CMNS: Тисовський Олександр Васильович у Вікісховищі

Олекса́ндр Тисо́вський (псевдо Дрот; 9 серпня 1886, Львів — 29 березня 1968, Відень) — український галицький педагог, основоположник й організатор Пласту, доктор біологічних наук, дійсний член НТШ, вчитель природознавства Академічної гімназії, професор Українського Таємного Університету, Львівського Державного Університету ім. І. Франка та вищих аґрономічних курсів у Львові.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Крайова пластова рада 1919 рік. Олександр Тисовський п'ятий ліворуч
Команда Першого пластового куреня імені Петра Конашевича-Сагайдачного біля Академічної гімназії у Львові, 1921 рік. У центрі сидить Олександр Тисовський, ліворуч від нього Богдан Макарушка, праворуч – Ярема Весоловський. Стоять зліва направо: Володимир Лициняк, Богдан Окпиш, Остап Бартків, Юрій Студинський.

Освіта

[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Львові: початкову — у 1892–1895 рр. у приватній 4-класній народній школі професора Вайгеля, середню — у 1895–1898 рр. у 2-й німецькій гімназії та у 1898–1904 рр. у Львівській академічній гімназії, яку закінчив із відзнакою. У 1904–1909 рр. навчався на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав природознавство, математику та фізику. Спеціалізувався в зоології під проводом професора Юзефа Нусбавма-Гіляровича, під керівництвом якого захистив докторську працю «Zur Kenntuiβ des Gehörorganes und seiner Beziehünden zur Schwimmblase bei den Clupeiden (Extrait du Bulletin de l'Academie des sciencas de Cracovie. Janvier 1909)».

Диплом доктора філософії отримав 16 серпня 1910 р. Влітку 1912 р. відбув курс океанографії в музеї норвезького м. Бергена.

Створення і розвиток Пласту. Педагогічні засади

[ред. | ред. код]
Співзасновник Пласту Олександр Тисовський

У 1911—1939 рр. викладав природознавство в Академічній гімназії Львова, де 1911 р. організовує пластовий гурток, з яким 12 квітня 1912 р. проводить першу Пластову присягу.

Вважаючи на те, що школа навчає, але не виховує, розробляє унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до системи світового скаутського руху, усе ж таки має декілька своїх відмінностей від більшості скаутських організацій світу. Основний принцип системи — через працю над собою до розвитку та гартувння свого характеру. Ключовим елементом у вихованні молоді, за Тисовським, є ігри та шляхетне змагання за найкраще виконання свого обов'язку. Головну увагу він покладав на самовиховання при допоміжній ролі виховника у Пласті.

У 1913 р. видає книжечку під назвою «Пласт», яка містить перші напрямні до розвитку українського пластового руху. Часи Першої світової війни утверджують у думці щодо необхідності розвитку Пласту. У цей час Тисовський складає слова Пластового Обіту, який 19 грудня 1916 р. уперше виголосила як присягу тодішня 1-ша чота пластового полку (тепер куреня) ім. Петра Конашевича-Сагайдачного у Львові на своїх перших чотових сходинах. З огляду на війну, що тривала, у вступі Обіту з'ясовано умови часу, серед яких пластова молодь складала присягу.

У 1918 р. Тисовського обрано головою відновленої Верховної Пластової Команди (ВПК). Цього ж року він бере активну участь у Листопадовому Чині у Львові. Від 1920 р., як дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, упродовж чотирьох років є професором в Українському Таємному Університеті у Львові. 1921 р. видає підручник «Життя в Пласті» — посібник, яким керуються тисячі українських пластунів всього світу.

Могила Олександра Тисовського на Личаківському цвинтарі у Львові

Удруге обирається головою ВПК у 1924 р.. Після заборони «Пласту» у 1930 р. польською владою, активно працює у товаристві «Сокіл». У 1939 р. залишає викладання в Академічній Гімназії і стає професором Львівського Державного Університету ім. І. Франка, де працює до 1941 р..

У 1941–1943 рр. навчався на Вищих агрономічних курсах. У 1944 р., через наближення радянських військ до Львова, емігрує до Відня, де оселяється на постійно.

У 1961 р. видає другу редакцію свого підручника «Життя в Пласті».

Помер 29 березня 1968 р. і був похований у Відні.

Стараннями Юрія Ференцевича останки Олександра Тисовського, його дружини та сина були перевезені з Відня до Львова, де 24 серпня 2002 р. урочисто перепоховані в криптах «Стіни пам'яті» меморіалу вояків УГА-УПА на Личаківському цвинтарі.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Праці з зоології і ботаніки українською та німецькою мовами;
  • «Пласт (скавтінґ для юнаків) в українських школах» (у звіті Академічної гімназії 1912 — 13);
  • «Пласт» (1913);
  • «Життя в Пласті» (1921; 2 доповнене вид. 1961, 3 — 1969);
  • Статті на виховні теми (зокрема, у пластових часописах).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://web.archive.org/web/20190514133924/http://lviv-lychakiv.com.ua/uk/memorialy/memorial-vojinam-ukrajinskoji-galyckoji-armiji.html
  2. ↑ ЕСУ: Данилів Теодор-Тадей. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 28 січня 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тисовський_Олександр_Васильович&oldid=41852468