Паротія східна
Паротія східна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Parotia lawesii E.P. Ramsay, 1885 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Паротія східна[2] (Parotia lawesii) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).
Вид названо на честь англійського протестантського місіонера Вільяма Джорджа Лавса (1839—1907).
Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Вид займає райони первинних і вторинних гірських тропічних лісів, трапляється також у плантаціях і садах, на висоті від 500 до 2300 м над рівнем моря.
Птах середнього розміру, завдовжки 25-27 см, вагою 122—195 г. Помітний чіткий статевий диморфізм. У забарвленні самиці переважають коричневі кольори, темніші на голові, грудях і спині, тоді як крила каштанові, а живіт має тенденцію до помаранчевого кольору з одиничними перами окантованими темно-коричневим. У самця чорне оперення по всьому тілу з фіолетовими відблисками, особливо виразними на голові та спині, лоб сірувато-білий, потилиця синього кольору, а груди бронзові. Як і у всіх паротій, у самця є шість довгих лопатоподібних пір'їн відразу за вухами (по три з кожного боку), а також пера боків видовжені та модифіковані. У обох статей дзьоб і ноги чорні, а очі блакитні.
Трапляєтьс поодинці. Живе під пологом лісу. Живиться переважно фруктами, в основному інжиром. Рідше поїдає комах, листя, нектар і дрібних хребетних.
Сезон розмноження припадає на період з червня по січень. Полігамний вид. Самці токують, щоб привабити якомога більше самиць. Самець ретельно розчищає ділянку землі, щоб використовувати її як арену. Під час шлюбного ритуалу самець рухає головою і розпушує пір'я грудей і боків, дотримуючись заздалегідь визначених рухів, щоб показати металеві відблиски грудей і потилиці. Після спаровування самиці самостійно займаються будівництвом гнізда, насиджуванням яєць та доглядом за потомством.
- ↑ BirdLife International (2016). Parotia lawesii: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 29 квітня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Search Audio and Video Recordings from the Macaulay Library[недоступне посилання]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |