мовити

Old Ruthenian

Alternative forms

• мо́вить (móvitʹ)
• мо́лвити (mólviti) — archaic form

Etymology

From early мо́лвити (mólviti) with labiovelarization -olv- > -oŭv- > -ov-, inherited from Old East Slavic мъ́лвити (mŭ́lviti), from Proto-Slavic *mъ̀lviti, from *mъ̀lva; or continues Proto-Balto-Slavic *múlˀwīˀtei, from Proto-Indo-European *ml̥wH-éye-ti, from *mlewH-. By surface analysis, мо́ва (móva) +‎ -ити (-iti).

Verb

мовити • (moviti) impf

1. to speak

Related terms

Old Ruthenian terms derived from the Proto-Indo-European root *mlewH- (0 c, 4 e)

adverbs

• мовно (movno)

 

adjectives

• мовеный (movenyj)
• мовленый (movlenyj)
• мовный (movnyj)
• мовѧчїй (movjačij)
• мовѧщїй (movjaščij)

 

nouns

• мо́ва f (móva)
• мовенье n (movenʹje)
• мовленье n (movlenʹje)
• мовловство (movlovstvo)
• мовность (movnostʹ)
• мовца f (movca)

 

verbs

• мовитисѧ (movitisja)
• мовлꙗти (movljati)
• мовꙗти (movjati)

 

Descendants

• Belarusian: мо́віць (móvicʹ), мо́виць (móvicʹ), мо́вицьца (móvicʹca)
• Carpathian Rusyn: мо́вити (móvyty)
• Ukrainian: мо́вити (móvyty)

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *mъlviti. Cognates include Czech mluviti, Polish mówić. Equivalent to мова (mova) +‎ -ити (-yty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈmɔʋete]

• Audio:

  (file)

Verb

мо́вити • (móvyty) impf or pf

1. to speak

Conjugation

Conjugation of мо́вити, мо́вить (class 4a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	мо́вити, мо́вить móvyty, móvytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	мо́влений móvlenyj impersonal: мо́влено móvleno
adverbial	мо́влячи móvljačy	мо́вивши móvyvšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	мо́влю móvlju	бу́ду мо́вити, бу́ду мо́вить, мо́витиму búdu móvyty, búdu móvytʹ, móvytymu
2nd singular ти	мо́виш móvyš	бу́деш мо́вити, бу́деш мо́вить, мо́витимеш búdeš móvyty, búdeš móvytʹ, móvytymeš
3rd singular він / вона / воно	мо́вить móvytʹ	бу́де мо́вити, бу́де мо́вить, мо́витиме búde móvyty, búde móvytʹ, móvytyme
1st plural ми	мо́вим, мо́вимо móvym, móvymo	бу́демо мо́вити, бу́демо мо́вить, мо́витимемо, мо́витимем búdemo móvyty, búdemo móvytʹ, móvytymemo, móvytymem
2nd plural ви	мо́вите móvyte	бу́дете мо́вити, бу́дете мо́вить, мо́витимете búdete móvyty, búdete móvytʹ, móvytymete
3rd plural вони	мо́влять móvljatʹ	бу́дуть мо́вити, бу́дуть мо́вить, мо́витимуть búdutʹ móvyty, búdutʹ móvytʹ, móvytymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мо́вмо móvmo
second-person	мов mov	мо́вте móvte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мо́вив móvyv	мо́вили móvyly
feminine я / ти / вона	мо́вила móvyla
neuter воно	мо́вило móvylo

Derived terms

• мовля́ти impf (movljáty)

Prefixed verbs

• вимовля́ти impf (vymovljáty), ви́мовити pf (výmovyty)
• відмовля́ти impf (vidmovljáty), відмо́вити pf (vidmóvyty)
• замовля́ти impf (zamovljáty), замо́вити pf (zamóvyty)
• промовля́ти impf (promovljáty), промо́вити pf (promóvyty)
• розмо́витися pf (rozmóvytysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мовити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka