Brave Inventors: 5 винаходів воєнного часу, що наближають Перемогу
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Brave Inventors – платформа для винахідників та винаходів воєнного часу, створена за ініціативою COSMOLOT. На ній винахідники можуть розповісти про свої винаходи та знайти фінансування, замовників, а також менторів.
Потрапити у Brave Inventors одночасно просто і складно – треба створити технологію, яка допоможе країні у воєнний час. Кожен винахід на платформі оцінює та ретельно відбирає експертна група, до складу якої, зокрема, входять представник команди розробників багаторазового ударного дрона Punisher Максим Суботін, директор з розвитку БФ "Захист майбутнього" Борис Волков та військовий Дмитро "Лис".
У спільному проєкті з Brave Inventors OBOZREVATEL розповідає про п'ять винаходів воєнного часу, які допомагають у війні з росією.
Бойовий модуль віддаленого управління ТГП від devDroid.tech – пристрій, у який можна закріпити п'ять видів зброї. Як це працює? Військовий закріплює зброю, відходить на безпечну відстань і віддалено відкриває вогонь. Управляти ТГП можна за допомогою джойстика в ручному режимі чи нейронної мережі в автоматичному режимі. Основне завдання ТГП – захистити людину під час бойових дій.
"Мій близький товариш воював на Запорізькому напрямку, і якось йому довелося сидіти в окопі сім днів. Вони не могли навіть висунутися – одразу щось прилітало. Хотілося зробити щось таке, щоб у військових була можливість вести вогонь у відповідь, але в більш безпечних для них умовах. У січні я зібрав команду інженерів, кілька місяців ми розробляли ТГП. У нас було п'ять варіантів модуля. Кожен ми обговорювали з військовими. Зупинилися саме на цій модифікації, яка представлена на платформі", – розповідає Юрій Поріцький, засновник компанії.
З допомогою ТГП можна підвищити бойові можливості механізованих підрозділів шляхом модернізації ББМ та виконувати завдання щодо пошуку, ураження виявлених цілей із використанням колективної зброї в автоматичному (напівавтоматичному) режимі. Головні його переваги – стабілізація зброї в трьох координатах під час руху, автоматичне захоплення і супроводження цілей, групова робота в мережі.
"Оператору нашого ТГП не треба керувати джойстиком у складних умовах – бойовий модуль автоматично виявляє та супроводжує ціль. Оператору залишається тільки за потреби натиснути кнопку "вогонь", – пояснює винахідник.
Порозумітися зі штучним інтелектом ТГП також досить легко – для цього команда винахідників підключила до розробки інтерфейсу gamedev-дизайнера. Якщо людина хоча б раз у житті грала в шутер на кшталт Counter-Strike, то проблем з навігацією не буде. Але і якщо не грала – теж.
Тактичний електровізок можна використовувати для евакуації поранених та підвезення боєприпасів на бойові позиції, додатково він слугує як power bank. Керувати візком можна з допомогою пульта. Це досить просто, кажуть винахідники, – впоратися може й дитина.
"Під час облоги Чернігова ми підвозили гуманітарну допомогу й інші необхідні речі та ми використовували наші байки як power bank. Тоді це була нагальна потреба – люди не мали можливості підтримувати зв'язок, бо телефони розряджалися, а зарядити їх не було де. Ще тоді стало зрозуміло, що кожен електротранспорт – то велика батарейка, яка може не тільки допомагати в пересуванні, а й заряджати інші гаджети", – розповідає представник команди "БайкБокс" Олександр.
Облога Чернігова також показала, як важливо мати можливість оперативно перевозити поранених або провозити обладнання в місцях, куди важко дістатися звичайним транспортом.
Перед створенням візка команда співпрацювала з багатьма організаціями, які розповідали та показували, як подібні візки застосовуються в них. Тож набравшись досвіду, "БайкБокс" створили власний електровізок. Тепер цими візками користуються військові медики для евакуації поранених, зокрема на Бахмутському напрямку.
"Ми постійно отримуємо фідбек від медиків щодо експлуатації та оперативно змінюємо конструкцію. Таких модифікацій було вже зо п'ять – переробляли ноші, змінювали двигун, складові, збільшення запасу ходу", – додає Олександр.
Громадська організація "Єдиний центр розвитку України" давно займається допомогою армії. Якось Арсен Гаврилець та Володимир Нагорний за запрошенням військових долучилися до організації виробництва FPV-дронів. Так з'явився напрям із виробництва дронів – Ukrainian Crazy Animals, у межах якого вже створено "Чайку", "Стерв'ятника" та "Бобра".
Назву придумали не просто так – хотіли показати, що духи українських тварин теж повстають проти ворога. Якщо єгипетська акула може напасти на російського туриста, то чому це не може зробити степова чайка та стерв'ятник?
"Про FPV-дрони тоді я знав лише те, що вони існують. Але ми почали збирати команду і замовляти перші комплектуючі для створення першого прототипу. Але ця модель не виконувала всіх потрібних завдань. Тож роботу продовжили й створили дрон "Чайка". Розробники намагалися зробити максимально доступний дрон і за ціною, і за комплектуючими", – розповідає Арсен.
Пошуки комплектуючих стали викликом – не обійшлося без складнощів, знайомств із шахраями та "баригами". Ба більше, знайти дешеві деталі досить важко. Тому команда поставила нову мету – локалізацію виробництва комплектуючих для FPV-дронів в Україні та створення різних типів дронів під різні завдання.
"Військові сформували запит – потрібен дрон, який зможе нести вантаж у 2,5 кг. Так і з'явився "Стерв'ятник", його розроблено на базі "Чайки", і полетів він із першого разу і так, як треба", – додає Арсен.
Українські військові встигли використати у бою вже 40 "Стерв'ятників", 15 із них були дронами-камікадзе.
Компанія "Арлед" уже кілька разів переміщувала виробництво через північних сусідів. Спочатку, у 2014 році, з Донецька переїхали до Бердянська. Їхали на тиждень, а залишилися на вісім років. У 2022 році переїхали до Дніпра, але згодом вирішили розвивати виробництво у Києві.
"Великі прожектори дуже незручні у використанні – "шахед" встигне двічі пролетіти, поки оператор переверне пристрій у потрібний бік. Та й ціни на зенітні прожектори просто космічні. Тож ми вирішили створити власний прожектор, який буде доступнішим та якіснішим. Розробили свій прожектор, провели тестування, а згодом – передали прожектори силам ППО на Запорізькому та Житомирському напрямках", – розповідають у компанії.
Від ідеї створення власного прожектора до фінального виробу пройшло кілька місяців. За цей час встигли й попрацювати з відгуками військових, і провести тести в польових умовах.
"Коли нам подзвонили військові й сказали, що з допомогою нашого прожектора було збито дві "пташки", ми просто були у захваті", – згадують у компанії.
ПЗП відрізняється від конкурентів не тільки ціною, а й мобільністю і легкістю – ним можна користуватися навіть однією рукою.
Крім того, розробка "Арлед" не відбиває світло на оператора, тож не світить в очі. Зручні вони й у заряджанні – їх можна підключати до мережі, акумуляторів та автомобільного двигуна.
Розробка ДГ01 почалася ще у 2020 році, коли до ТОВ "Новий Елемент" звернувся екскомандувач військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту України генерал-майор Віктор Коробка і запропонував зробити дійсно достойну українську гранату, яка не боїться ані води, ані холоду й спрацьовує миттєво.
Знайшли інвестора, разом із Міністерством оборони утворили комісію – і десь за рік розпочали виробництво й іспити. Так з'явилася граната, яку влітку 2021 року було прийнято на постачання в Збройні сили України.
"Певний час пішов на те, щоб побудувати виробництво, встановити станки, облаштувати хімічний цех та отримати всі дозволи. Ми доклали багато зусиль для того, щоб це було виробництво з високою культурою, а не кустарний цех. Але почалася повномасштабна війна, і на наше виробництво було випущено десант рашистів. У нас тоді було близько 300 гранат, їх усі ми віддали нашим військовим", – згадує Євген.
Здавалося, що виробництво вже не відновити. Але, на щастя, його вдалося не тільки запустити знову, а й покращити – знайти нових постачальників сировини й отримати перше замовлення на 10 тис. гранат від Міністерства оборони України. Виконали його у повному обсязі попри блекаути й тривоги.
За рік компанії з допомогою інвестора вдалося багато – відбудували європейське виробництво, взяли на себе забезпечення деяких підрозділів. Наразі шукають замовників.
"Собівартість нашої гранати була перевірена військовим представництвом, і ми отримали висновок про те, що наш кошторис повністю відповідає вартості", – додає Євген.
Окрім цих винаходів, на платформі Brave Inventors можна знайти балістичний захист, наземні роботизовані комплекси й багато інших технологій воєнного часу. Всі ці вироби шукають замовників та інвесторів. До речі, підтримати українських винахідників може кожен, хто зробив донат від 5 гривень.