Гордон Чайлд
Вір Гордон Чайлд (англ. Vere Gordon Childe, 1892 — 1957) — англо-австралійський археолог і філолог, дослідник давньої історії Європи. Член Британської академії (з 1940), академік Единбурзького університету, директор Інституту археології Лондонського університету (1946—1956).
| Вір Гордон Чайлд | |
|---|---|
| англ. Vere Gordon Childe | |
 | |
| Народився | 14 квітня 1892 Сідней, Австралія |
| Помер | 19 жовтня 1957 (65 років) Блекхет, Новий Південний Уельс, Австралія |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Національність | австралієць |
| Діяльність | класичний філолог, дослідник доісторичної епохи, викладач університету, профспілковий діяч, бібліотекар |
| Alma mater | Сіднейський університет, Кембриджський університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Лондонський університет |
| Посада | директор |
| Вчене звання | академік |
| Аспіранти, докторанти | Isobel Smithd |
| Членство | Академія наук НДР Нідерландська королівська академія наук |
| Партія | Лейбористська партія |
| Відомий завдяки: | термін «неолітична революція», дослідження давньої історії Європи |
| Нагороди | |
 Гордон Чайлд у Вікісховищі | |
Життєпис
Навчався у Королівському коледжі Оксфордського університету, у Кембриджському університеті, у Сіднейському університеті.
Був прихильником марксизму, запропонував матеріалістичне обґрунтування історичних процесів. Чайлд виступав проти «теорії міграціонізму», що пояснювала зміни культури переселеннями народів, висуваючи тезу про самостійність культурного розвитку.
Досліджував виникнення і розвиток землеробства. Є автором терміну «неолітична революція» і засновником антропологічного неоеволюціонізму.
Після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з'їзді КПРС та відвідин СРСР у 1956 році, Гордон Чайлд дуже розчарувався в радянських реаліях та стані науки СРСР. Повернувшись до Лондона, він написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість радянської науки. Після цього добровільно склав повноваження директора Інституту археології і повернувся до Австралії. Внаслідок глибокого розчарування в марксистських догмах, які він сповідував упродовж свого життя, вчений покінчив життя самогубством, скинувшись з 70-метрової скелі.[1]
Праці
Найбільш відомі праці Гордона Чайлда, які є класикою європейської археології і давньої історії:
- «Розквіт європейської цивілізації» (The Dawn of European Civilization; 1925)
- «Дунай в доісторичні часи» (The Danube in Prehistory; 1929)
- «Доісторія європейського суспільства» (Prehistory of European Society; 1957)
В працях «Розквіт європейської цивілізації» і «Арійці: дослідження індоєвропейських коренів» (The Aryans: A Study of Indo-European Origins, 1926) Чайлд визначає прабатьківщиною індоєвропеців степи сучасної України та південної Росії.[2]
Чайлд також є автором науково-популярних книг, що призначені для широко кола читачів:
- «Людина створює себе» (Man Makes Himself, 1936), яка є комплексною картиною паралельної еволюції суспільства і технології.
- «Що сталося в історії» (What Happened in History, 1942) — вступ до давньої історії і доісторичної археології.
Примітки
- ↑ «Перша господарська революція» // Журнал «Український тиждень» 24-30 травня 2013 № 20, стор. 42
- ↑ Виктор Сонькин. Доисторический революционер: Гордон Чайлд. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 17 червня 2011.
Джерела
- Монгайт А. Л., Чайлд Г. // «Радянська археологія», 1958 № 3.
- Перша господарська революція // Журнал «Український тиждень» 24-30 травня 2013 № 20 — С.42.
Посилання
- Чайлд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Лыиша В. А. Гордон Чайлд и американский неоэволюционизм // Журнал «Этнографическое обозрение», 2001, ЭО, № 5.(рос.)
|
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |