Критична маса
Критична маса — у ядерній фізиці мінімальна кількість речовини, що ділиться, яка потрібна для початку самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу. Ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів у такій кількості речовини дорівнює одиниці. Розміри, що відповідають критичній масі, також називають критичними.
Величина критичної маси залежить від властивостей речовини (таких, як переріз реакції поділу та радіаційного захвату), від густини, кількості домішок, форми виробу, а також від оточення. Наприклад, наявність відбивачів нейтронів може суттєво зменшити критичну масу.
У ядерній енергетиці параметр критичної маси є визначним під час конструювання та розрахунків різноманітних приладів, що використовують у своїй конструкції ізотопи або суміші ізотопів елементів, здатних в певних умовах до ядерного поділу з виділенням колосальної кількості енергії. Наприклад, при проектуванні потужних радіоізотопних генераторів в яких використовується як паливо уран чи трансуранові елементи, параметр критичної маси обмежує потужність такого приладу. У розрахунках та виробництві ядерної та термоядерної зброї параметр критичної маси істотним чином впливає як на конструкцію вибухового пристрою, так і на його вартість та терміни зберігання. У випадку проектування та будівництва атомного реактора, параметри критичної маси також обмежують як мінімальні, так і максимальні розміри майбутнього реактору.
Найменшу критичну масу мають розчини солей чистих нуклідів, що діляться, у воді з водяним відбивачем нейтронів. Для 235U критична маса дорівнює 0,8 кг, для 239Pu — 0.5 кг, для 251Cf — 10 г.
Критичний розмір
ред.Критична маса пов’язана з критичною довжиною , де x залежить від форми зразка та перебуває у межах від 2 до 3. Залежність від форми пов’язана з витоком нейтронів через поверхню: що більша поверхня, то більші втрати нейтронів і більша критична маса. Мінімальну критичну масу мають зразки у формі кулі.
Ізотоп | Отримання (джерело) | Період напіврозпаду T1/2 | Критична маса | Густина г/см3 | Температура плавлення °С | Тепловиділення Вт/кг | Нейтрони спонтанного ділення 105(кг•сек) |
---|---|---|---|---|---|---|---|
231Pa | Реактор | 32760 років | 750±180 кг | 15,37 | 1572 | ||
232U | Реактор | 68,9 років | 19,04 | 1134 | 8097 | ||
233U | Реактор | 159200 років | 15 кг | 19,04 | 1134 | ||
235U | Реактор | 7,038•108 років | 45 кг | 19,04 | 1134 | ||
236U | Реактор | 2,3416•107 років | ? кг | 19,04 | 1134 | ||
237Np | Реактор | 2,14•107 років | 57 кг | 20,25 | 637 | 0,022 | 0 |
236Pu | Реактор | 2,9 роки | 6-8 кг | 19,84 | 639,7 | 18500 | 349 |
238Pu | Реактор | 87,7 років | 9,6-9,8 кг | 19,84 | 639,7 | 568 | 26,6 |
239Pu | Реактор | 24100 років | 10,1 кг | 19,84 | 639,7 | 1,92 | |
240Pu | Реактор | 6500 років | 36,9 кг | 19,84 | 639,7 | 7,1 | 9,1 |
241Pu | Реактор | 14,4 років | 13 кг | 19,84 | 639,7 | 3,2 | 0 |
242Pu | Реактор | 380000 років | 83,4 кг | 19,84 | 639,7 | 0,113 | 16,9 |
241Am | Реактор | 432 роки | 60 кг | 13,67 | 1180 | 114 | 0,012 |
242mAm | Реактор | 152 роки | 3,78 кг | 13,67 | 1180 | ||
243mAm | Реактор | 141 рік | 9,1 кг | 13,67 | 1180 | 3,84 | 1,49 |
243Am | Реактор | 7400 років | 208,8 кг | 13,67 | 1180 | 6,4 | 0,03 |
243Cm | Реактор | 28,5 років | 8,6 кг | 13,51 | 1340 | 1900 | 0 |
244Cm | Реактор | 18,1 років | 27 кг | 13,51 | 1340 | 2830 | 1,11 |
245Cm | Реактор | 8500 років | 9,2 кг | 13,51 | 1340 | 5,7 | 0 |
246Cm | Реактор | 4730 років | 39–70,1 кг | 13,51 | 1340 | ||
247Cm | Реактор | 1,56•107 років | 6,94–7,06 кг | 13,51 | 1340 | ||
248Cm | Реактор | 340000 років | 13,51 | 1340 | |||
249Cf | Реактор | 351 рік | 5,9 кг | 15,1 | |||
250Cf | Реактор | 13,08 років | 15,1 | ||||
251Cf | Реактор | 898 років | 1,94 кг | 15,1 | |||
252Cf | Реактор | 2,638 роки | 2,73 кг | 15,1 |
Література
ред.- E. D. Clayton, ANOMALIES OF NUCLEAR CRITICALITY, REVISION 6 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Pacific Northwest Laboratory, February 2010