Вєтошкін Михайло Кузьмич

Радянський державний діяч

Вєто́шкін Миха́йло Кузьми́ч (5 листопада 1884, с. Усольє, Іркутська губернія, Російська імперія — 2 лютого 1958, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний діяч. Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в квітні 1923 — травні 1924 р.

Михайло Кузьмич Вєтошкін

Михайло Ветошкін, 1923 рік
5-й Народний комісар юстиції УСРР
січень 1922 — квітень 1922
ПопередникСергій Буздалін
НаступникМикола Скрипник
Голова Київського губернського революційного комітету
18 липня 1920 — 18 жовтня 1920
ПопередникАндрій Іванов
НаступникЯн Гамарник

Народився5 листопада 1884(1884-11-05)
с. Усольє, Іркутська губернія, Російська імперія (нині — м. Усольє-Сибірське, Іркутська область, Росія)
Помер2 лютого 1958(1958-02-02) (73 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
ПохованийНоводівичий цвинтар
Відомий якісторик, політик
Країна РСФРР
СРСР СРСР Російська імперія (до 1917 року)
Національністьросіянин
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Політична партіяРСДРП(б)
КПРС
Професіярадянський державний діяч,
історик
НагородиОрден Леніна
Підпис

Біографія

ред.

Закінчив учительську семінарію, працював сільським учителем. У 1912–1917 роках навчався в Петербурзькому університеті.

Революційну діяльність розпочав з 1903 року. Член РСДРП з 1904 року. Під час першої російської революції в 19051907 роках — член комітетів РСДРП у Красноярську і Читі, проводив підпільну роботу на Далекому Сході. У 19071917 роках займався партійною діяльністю у Петербурзі, Псковській і Вологодській губерніях.

Після Жовтневої революції 1917 року — член Вологодського губкому РСДРП.

Від березня 1918 до січня 1920 року — голова виконавчого комітету Вологодської губернської Ради, член Всеросійського центрального виконавчого комітету[1]. Одночасно, від листопада 1918 до січня 1920 року — голова Вологодського губернського комітету РКП(б).

Двічі відряджався на Україну: у 1-й половині 1920 року — для роботи в Кримському ревкомі та обкомі РКП(б), а згодом переведений до Києва — головою губревкому (у липні—жовтні 1920 року).

У жовтні 1920 року Вєтошкіна було відозвано до Москви та призначено членом колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції. Одночасно він був членом Малого Раднаркому[ru], пізніше — заступником голови Малого Раднаркому.

З січня по квітень 1922 року працював народним комісаром юстиції УСРР, у квітні 19221923 роках — народним комісаром робітничо-селянської інспекції УСРР.

З 22 червня 1923 року — заступник голови Центральної Контрольної Комісії КП(б)У.

У жовтні 1923 — грудні 1924 року — голова Вукоопспілки (Всеукраїнської спілки споживчих кооперативних організацій).

Згодом, у 19251941 роках — у Центральному виконавчому комітеті СРСР, де був відповідальним секретарем бюджетної комісії.

З 1944 року займається виключно науковою та викладацькою роботою в Московському університеті.

Мав науковий ступінь доктора історичних наук. У 1953 року йому було присвоєне звання професора.

Помер у Москві в 1958 році.

Примітки

ред.
  1. Деятели, 1933, Ветошкин, Михаил Кузьмич, стб. 785–789..

Джерела

ред.