Джей-ліга 2 (яп. J2リーグ, J2 Rīgu, англ. J2 League) — професіональна футбольна ліга для японських футбольних клубів. Є другим по силі дивізіоном в Японській футбольній лізі (Джей-лізі). В ній виступають 22 клуби. Чемпіонат проводиться за системою «весна-осінь» і проходить з березня по листопад, кожна команда проводить 42 матчі.

J2 League
Засновано1999; 25 років тому (1999)
КраїнаЯпонія Японія
КонфедераціяАФК
Кількість команд22
Рівень в ієрархії2
Підвищення вДжей-ліга 1
Вибуття вФутбольна ліга (до 2012)
Джей-ліга 3 (з 2013)
Національні кубкиКубок Імператора
Чинний чемпіонКасіва Рейсол
(2019)
Найбільше перемогКонсадолє Саппоро (3)
ТВ-мовникиDAZN
ВебсайтOfficial Website

Історія

ред.

Аматорський рівень (до 1999 року)

ред.

Друга футбольна ліга була створена в 1972 році. У першому сезоні брали участь 10 клубів, 5 з яких згодом виступали у Джей-лізі: «Тойота Моторс» (перший чемпіон, нині «Нагоя Грампус»), «Йоміури» (нині «Токіо Верді»), «Фудзіцу» (нині «Кавасакі Фронтале»), «Кіото Сіко» (нині «Кіото Санга») і «Кофу» (нині «Ванфоре Кофу»). Спочатку чемпіон і віце-чемпіон другого дивізіону повинні були грати стикові матчі з клубами, що зайняли нижчі місця в першому дивізіоні. З 1980 року чемпіон переходив у перший дивізіон безпосередньо, а з 1984 року і віце-чемпіон.

У 1985 році дивізіон було розширено до 12 клубів, в 1986 — до 16 клубів. До 1989 року дивізіон був розділений на західну і східну групу.

У 1992 році, після утворення Джей-ліги, другий дивізіон був перейменований в Японську футбольну лігу (англ. Japan Football League, JFL). Ліга була розділена на два ієрархічних дивізіони, по 10 клубів у кожному. У 1994 році ліга знову була об'єднана в єдиний дивізіон.

Професіональний рівень (після 1999 року)

ред.

У 1999 році 9 напівпрофесіональних клубів з JFL і 1 клуб вищого дивізіону утворили другий дивізіон Джей-ліги в нинішньому вигляді. JFL не була скасована і стала третьою за силою лігою країни.

Вимоги до учасників другого дивізіону були не такими суворими, як у першому дивізіоні, що дозволило невеликим містам і селищам створити власні футбольні команди, які стабільно виступали у другому дивізіоні незважаючи на скромне фінансування.

З 1999 по 2001 рік у другому дивізіоні використовувалося додатковий час у випадках, коли основний час закінчувався внічию. У 2001 роки були остаточно прийняті європейські правила (3 очки за перемогу, 1 за нічию і 0 за програш).

На початку 2009 року Джей-ліга провела опитування серед японських напівпрофесіональних футбольних клубів з метою дізнатися, скільки з них бажають отримати професіональний статус і приєднатися до Джей-ліги. Опитування показало, що близько 40—60 клубів ставлять собі за мету грати в Джей-лізі. У зв'язку з цим був сформований спеціальний комітет, завданням якого було визначити: чи слід розширити другий дивізіон або створити третій. Після проведення кількох досліджень комітет прийшов до висновку, що найраціональніше розширити другий дивізіон до 22 клубів. Кілька причин цього рішення:

  • Японська футбольна ліга (JFL) вже була третьою за силою і об'єднувала напівпрофесіональні клуби.
  • Багато клубів, які бажали отримати професіональний статус, грали в регіональних або префектурних чемпіонатах.
  • 22 клуби — ідеальне число для другого за силою дивізіону, оскільки дозволяє проводити достатню кількість домашніх ігор для оптимального річного доходу клубів при збереженні двоколового формату.
  • Більшість європейських футбольних ліг мають схожі формати, в яких другий дивізіон об'єднує більшу кількість клубів, ніж вищий дивізіон.

А все ж таки з сезону 2014 року впроваджена Джей-ліга 3, третій професіональний дивізіон японського футболу.

Призери

ред.
Сезон Переможець 2 місце 3 місце Переможець плей-оф
1999[en] Кавасакі Фронтале Токіо Ойта Трініта
Не проводилось
2000[en] Консадолє Саппоро Урава Ред Даймондс Ойта Трініта
2001[en] Кіото Санга Вегалта Сендай Монтедіо Ямагата
2002[en] Ойта Трініта Сересо Осака Альбірекс Ніїгата
2003[en] Альбірекс Ніїгата Санфрече Хіросіма Кавасакі Фронтале
2004[en] Кавасакі Фронтале Омія Ардія Авіспа Фукуока
2005[en] Кіото Санга Авіспа Фукуока Ванфоре Кофу
2006[en] Йокогама Касіва Рейсол Віссел Кобе
2007[en] Консадолє Саппоро Токіо Верді Кіото Санга
2008[en] Санфрече Хіросіма Монтедіо Ямагата Вегалта Сендай
2009[en] Вегалта Сендай Сересо Осака Сьонан Бельмаре
2010[en] Касіва Рейсол Ванфоре Кофу Авіспа Фукуока
2011[en] Токіо (футбольний клуб) Саган Тосу Консадолє Саппоро
2012[en] Ванфоре Кофу Сьонан Бельмаре Кіото Санга Ойта Трініта (6)
2013[en] Ґамба Осака Віссел Кобе Кіото Санга Токусіма Вортіс (4)
2014[en] Сьонан Бельмаре Мацумото Ямага ДЖЕФ Юнайтед Монтедіо Ямагата (6)
2015[en] Омія Ардія Джубіло Івата
Авіспа Фукуока (3)
2016[en] Consadole Sapporo Сімідзу С-Палс Мацумото Ямага Сересо Осака (4)
2017[en] Сьонан Бельмаре В-Варен Нагасакі
Наґоя Грампус (3)
2018[en] Мацумото Ямага Ойта Трініта Йокогама Джубіло Івата
2019[en] Касіва Рейсол Йокогама Омія Ардія

Посилання

ред.