Ріголетто
«Ріголе́тто» (італ. Rigoletto) — опера на 3 дії італійського композитора Джузеппе Верді, лібрето — Франческо Марія П'яве. Прем'єра — Венеція, Театр ла Феніче, 11 березня 1851 рік.
Опера «Ріголетто» | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Rigoletto[1] | ||||
Композитор | Джузеппе Верді[1] | |||
Автор лібрето | Ф. М. П'яве | |||
Мова лібрето | італійська | |||
Джерело сюжету | Le roi s'amused | |||
Жанр | опера[1] | |||
Кількість дій | 3 дія[1] | |||
Рік створення | 1850 | |||
Перша постановка | 11 березня 1851[1] | |||
Місце першої постановки | Театр ла Феніче, Венеція | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Ріголетто у Вікісховищі | ||||
Історія створення опери
ред.Створення опери стало початком зрілого етапу у творчості композитора. В її основі лежить драма Віктора Гюґо «Король розважається» (фр. Le Roi s'amuse), яка свого часу була заборонена для постановок. Аби домогтися дозволу від австрійської цензури, автори дещо змінили сюжет: Франциск I, король Франції, став герцогом Мантуанським, відповідно змінили імена інших персонажів. Герцог теж підходив для образу легковажного та розніженого правителя, який контрастує з бідним і знедоленим блазнем.
Верді змальовує персонажів у постійному розвитку і русі: блазень Ріґолетто, який ще недавно сміявся з графа Монтероне, чию дочку збезчестив герцог, згодом відчуває такий самий розпач і сам перетворюється на батька, який пережив горе у сім'ї.
Музика опери сповнена глибокого драматизму, яскраво контрастна, психологічно глибока. Кожен персонаж — завершений образ, який вимагає від виконавця високої вокальної та сценічної майстерності. Завершені арії нерозривно пов'язані з драматичною дією на сцені та поза контекстом мають інше значення.
Несподіваним виявився образ горбаня на сцені. Загалом опера викликала багато суперечливих відгуків. В той час, коли після 1852 року твір вже ставили у Відні, Будапешті, Празі й Лондоні, прем'єра в Парижі відбулася лише 1857 року через протести Гюґо, обуреного таким переробленням свого твору.
Дійові особи
ред.Персонаж | Голос | Виконавець на прем'єрі 11 березня 1851 Диригент: Гаетано Марес |
Серед інших виконавців |
---|---|---|---|
Герцоґ Мантуанський | Тенор | Раффаеле Мірате | Михайло Михайлов, Дмитро Смирнов, Сергій Лемешев, Іван Козловський, Анатолій Орфенов Ауреліано Пертіле, Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Франка Бонісоллі, Франческо Демура, Віктор Кириченко, Микола Фокін, Анатолій Солов'яненко, Марсело Альварес |
Ріголетто | Баритон | Феліче Варезе | Дмитро Хворостовський Маттіа Баттістіні, Тіто Гоббі, Інгвар Віксель, Роландо Панераі, Лео Нуччі, Пласідо Домінго, Муслім Магомаєв, Андрій Іванов, Дмитро Гнатюк |
Джильда | Сопрано | Тереза Брамбілла | Антоніна Нежданова, Олена Степанова, Олена Катульська, Валерія Барсова, Ірина Масленнікова, Віра Фірсова, Валентина Арканова, Галина Олейниченко, Ірина Журіна Едіта Груберова, Джоан Сазерленд, Маргеріта Рінальді, Ніно Мачаїдзе, Лючіано Серра, Марія Каллас. |
Спарафучіле | Бас | Паоло Даміні | Федір Шаляпін Феруччо Фурланетто |
Маддалена | Контральто | Аннетта Казалоні | Вероніка Борисенко Вікторія Вергара Віра Лемінська |
Джованна | Мецо-сопрано | Лаура Саїні | Федора Барб'єрі |
Граф Монтероне | Баритон | Фелісіано Понс | Інгвар Віксель |
Кавалер Марулло | Баритон | Франческо Де Куннерт | Євген Кунгур |
Маттео Борса | Тенор | Анджело Дзуліані | |
Граф Чепрано | Бас | Андреа Белліні | Роланд Брахт |
Графиня Чепрано | Мецо-сопрано | Луїджа Морселлі | Кетлін Кульман |
Офіцер | Бас | Джованні Ріцці | |
Паж герцоґині | Мецо-сопрано | Аннетта Модес-Ловаті | |
Кавалери, дами, пажі, слуги |
Лібрето
ред.- Дія 1, картина 1
Бал в палаці герцога Мантуанського. Герцог залицяється до графині Чепрано, викликаючи ревнощі її чоловіка. Блазень Ріголетто знущається з графа Чепрано та радить герцогу цієї ж ночі викрасти чарівну графиню; оскаженілий Чепрано клянеться помститися Ріголетто. Веселощі балу порушуються появою графа Монтероне, який вимагає від герцога повернути йому дочку. Ріголетто глумиться з Монтероне. Герцог наказує взяти графа під варту. Монтероне погрожує герцогу помстою за безчестя дочки та проклинає Ріголетто.
- Дія 1, картина 2
Погроза Монтероне не дає спокою Ріголетто. Повертаючись пізно ввечері додому, він зустрічає найманого вбивцю Спарафучіле, який пропонує йому свої послуги. Ріголетто тривожиться за долю дорогої дочки Джильди, яка живе в глухому передмісті зі служницею Джован. Він заборонив їй виходити з будинку, боячись герцога і його розбещеної челяді. Одного разу в церкві Джильда зустрічає юнака, краса якого полонила її. Несподівано дівчина бачить його перед собою. Це герцог, переодягнений студентом. Він палко присягається Джильді у вічному коханні. Залишившись сама, дівчина віддається солодким мріям. А тим часом біля будинку Ріголетто збираються придворні: вони задумали викрасти Джильду, вважаючи її коханкою блазня. З похмурими передчуттями Ріголетто повертається додому і в темряві стикається з ними. Щоб розсіяти підозри блазня, один з придворних розповідає про підготовлюване викрадення графині Чепрано, що живе поруч. Ріголетто погоджується допомогти придворним. Тоді йому надягають маску, повʼязавши її зверху хустиною. Здалеку доносяться приглушені крики Джильди. Ріголетто зриває повʼязку і з жахом переконується, що його дочка викрадена.
- Дія 2
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Арія Ріголетто (в головній ролі - Дмитро Гнатюк) |
Герцог засмучений: прекрасна незнайомка зникла, всі пошуки виявилися марними. Придворні, бажаючи розвеселити його, розповідають про нічну пригоду — коханка Ріголетто тепер у палаці. Герцог радісно поспішає до своїх покоїв. Наспівуючи пісеньку, входить Ріголетто; він всюди шукає доньку, приховуючи відчай під удаваною безтурботністю. Дізнавшись, що Джильда у палаці, він гнівно вимагає, щоб йому повернули дочку, але придворні глухі до погроз і благань блазня (арія «Куртизани, ганебні прокляті», («Cortigiani, vil razza dannata»)). Ріголетто клянеться помститися за ганьбу дочки; зустріч з Монтероне, якого ведуть в темницю, укріплює його рішучість. Джильда в страху благає батька простити герцога.
- Дія 3
Дім Спарафучіле на березі річки. Глупа ніч. Приходить переодягнений герцог; він захоплений новою пристрастю — до красуні Маддалени, сестри бандита Спарафучіле (тут звучить знаменита арія герцога — «Серце жіноче до зрад охоче», La donna è mobile). Переконавшись у зраді коханого, Джильда прощається зі своїми світлими мріями. Батько відсилає її у Верону; переодягнувшись в чоловічий костюм, вона повинна тої ж ночі покинути Мантую. Ріґолетто залишиться, щоб заплатити Спарафучіле за вбивство та самому кинути в річку труп ненависного герцога. Починається гроза. Маддалена, зачарована молодим красенем, просить брата помилувати його. Після довгих умовлянь Спарафучіле погоджується вбити першого, хто постукає у двері. Цю розмову чує Джильда; вона як і раніше любить герцога та прийшла сюди, щоб попередити його про небезпеку. Для порятунку коханого Джильда готова віддати життя. Вона сміливо входить у будинок бандита. Гроза стихає. Повертається Ріголетто. Спарафучіле виносить мішок з мертвим тілом. Блазень радіє — нарешті за нього помстилися! Збираючись кинути труп у воду, Ріголетто з жахом чує веселу пісеньку герцога. Він розрізає мішок та бачить Джильду, яка помирає. Опера закінчується глибоко проникливим дуетом батька і доньки.
- У 1863 році опера вперше прозвучала у Києві під час гастролей італійської трупи під керівництвом Фердінанда Бергера.
- У 1900 році «Ріголетто» презентувала у Києві харківська трупа А. Церетелі.
- У 1910 році у Києві партію Джильди виконала Антоніна Нежданова.
- У 1934 році під час гастролей Большого театру у Києві партію герцога Мантуанського виконав Іван Козловський.
- У 1948—1949 рр. відбувся дебют в партії Джильди Єлизавети Чавдар.
- У 1949 році опера під час гастролей Київського театру опери та балету прозвучала у Сочі.
- У 1975 році відбулася прем'єра «Ріґолетто» на київській сцені за участю Євгенії Мірошниченко та Дмитра Гнатюка.
- 28 березня 1998 року відбулася прем'єра опери на сцені Національної опери України (диригент-постановник — Дядюра Микола, режисер-постановник — Молостова Ірина, хормейстер-постановник — Згуровський Владислав, сценографія — Злобін Андрій, художник костюмів — Іпатьєва Ганна, балетмейстер — Рубіна Алла).
- Опера йде на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету (художник-постановник — заслужений художник України Наталія Бевзенко-Зінкіна, хормейстер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко); Львівської національної опери (диригент-постановник — народний артист України та народний артист Республіки Татарстан Ігор Лацанич, режисер-постановник — Анатолій Лимарєв, художник-постановник — Тадей Риндзак, хормейстер — Ірина Коваль).
Примітки
ред.Посилання
ред.- Ріголетто: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
- Аудіозапис опери у виконанні Київської опери (українською мовою): 1 дія, 2 дія, 3 дія
- Rigoletto piano vocal score з Indiana University's Online Opera Scores Database
- Rigoletto synopsis із Метрополітен опера
- Rigoletto DVD із Piazza del Campo, Siena
- Лібрето
- San Diego OperaTalk! with Nick Reveles: Ріголетто