Софа
меблевий виріб для сидіння двох або більше осіб у вигляді лави з підлокітниками
Софа́[1] (від араб. صف — «лава» або «килим») — м'який широкий диван з підлокітниками і спинкою, розташованими на одній висоті. У Європі софа відома з XVII ст., куди прийшла з Османської імперії[2]. Софа була атрибутом аристократичних віталень, призначалася для денного відпочинку в стані сидячи. Каркас софи робили з цінних порід дерева, оббивку — з шовку чи шкіри, а знімні подушки набивали овечою вовною або кінським волосом.
Примітки
ред.- ↑ Софа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пришельцы с Ближнего Востока
Посилання
ред.- Etymology of «sofa» (англ.)