Lysimachia maritima (молочка приморська як Glaux maritima[1][2]) — вид трав'янистих рослин родини первоцвітові (Primulaceae), що зростає в північній Євразії й Північній Америці.

Lysimachia maritima
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Первоцвітові (Primulaceae)
Рід: Вербозілля (Lysimachia)
Вид:
L. maritima
Біноміальна назва
Lysimachia maritima
(L.) Galasso et al., 2005
Синоніми

Glaux maritima L.

Опис

ред.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 3–25(40) см. Кореневища повзучі, гіллясті, тонкі. Стебла сланкі або висхідні, прості або гіллясті, дещо соковиті, сизі, голі. Листки світло-зелені, в основному супротивні, у верхній частині чергуються, безчерешкові з єдиною прожилкою, 0.2–2.6 × 0.1–6(12) см; краї цілі, плескаті; верхівки від тупих до закруглених (або гострих). Найнижчі листки лускаті, коричневі. Верхні листки з пластинами від ланцето до еліптично яйцевидих, м'ясисті, голі, блакитно-зелені, злегка темно-плямі. Квітки поодинокі, пазушні. Квітконіжки відсутні. Квіти: пелюстки відсутні; віночкоподібні чашечки колокольчаті, блідо-рожеві й темноплямі, 3–6 мм шириною; чашолистків 5, яйцевиді, тупі; тичинок 5. Плоди — сферичні, голі, 2.5–3.5 мм довжини капсули.

Поширення

ред.

Європа (Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Румунія, Франція, Португалія, Іспанія); Північна Америка (США, Канада, Сен-П'єр і Мікелон); Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Китай, Японія, Корея, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Монголія, Іран, Туреччина, Пакистан).

Населяє прибережні райони, особливо дюни, болота, берегові вали, прибережні скельні оголення, кам'янисті береги, а також береги струмків та річок.

В Україні зростає на солонцях і засолених луках — у півд. ч. лісостепу і степу, у Присивашші й на ПБК, рідко[2].

Галерея

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Glaux maritima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 140. (рос.)(укр.)