Вулиця Декарта (Львів)
Вулиця Декарта — вулиця у Залізничному районі Львова. Сполучає вулиці Братів Міхновських та Марка Вовчка, утворюючи перехрестя з вулицею Вернигори. Прилучається вулиця Якова Головацького.
| Вулиця Декарта Львів | |
|---|---|
.JPG) Вулиця Декарта у Львові | |
| Місцевість | Привокзальна |
| Район | Залізничний |
| Назва на честь | математика Рене Декарта |
| Колишні назви | |
| Нова дорога, Костопальні бічна, Декерта Яна | |
| польського періоду (польською) | Nowa droga, Kościopalni boczna, Dekerta Jana |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 200 м |
| Координати початку | 49°50′26.55″ пн. ш. 24°00′13.41″ сх. д. / 49.8407083° пн. ш. 24.0037250° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′27.06″ пн. ш. 24°00′23.12″ сх. д. / 49.8408500° пн. ш. 24.0064222° сх. д. |
| поштові індекси | 79016[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній[2] |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—24[3] |
| Медичні заклади | Медичний центр Доктора Онутчака |
| Поштові відділення | ТПС № 16 (вул. Митрополита Андрея, 10)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Історія та назва
ред.Вулиця утворена 1891 року та названа Нова дорога. Від 1893 року — Костопальні бічна, адже неподалік розташовувалося підприємство з переробки кісток худоби на поташ і селітру. Від 1894 року — вулиця Декерта, названа на честь Яна Декерта[pl] (1786—1861), польського римо-католицького священика, єпископа-помічника Варшавського. Сучасна назва — вулиця Декарта від 1946 року, на честь французького математика Рене Декарта[5][6].
Забудова
ред.В забудові вулиці Декарта переважають архітектурні стилі — класицизм та сецесія[4]. Пам'ятки архітектури національного та місцевого значення відсутні.
З непарного боку вулиці
ред.№ 1 — двоповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 1, нині — вул. Братів Міхновських, 26). У 1930-х роках будинок перебував у власності Каселя та Ракелі Нойманд р. Каннафас[7]. Нині в наріжнику будинку міститься крамниця «М'ясна точка».
№ 5 — двоповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 5). У 1910-х роках власником будинку був Станіслав Курковський[8]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Шайді та Густи Сінковал[9]. За цією ж адресою також розташовувалася гуртівня борошна Якуба[4].
З непарного боку вулиці Декарта при перехресті вулицею Вернигори розташований дитячий майданчик, реконструйований у 2016—2017 роках.
З парного боку вулиці
ред.№ 6, 8 — двоповерхові кам'яниці початку XX століття (колишні адреси — вул. Декерта, 6, 8). У 1930-х роках будинок № 6 перебував у власності Людвика Мітшейна та спілки, а будинок під № 8 — у власності Марії Єндзеревської та спілки[9]. За цією ж адресою також розташовувалася гуртівня борошна Якуба[4]. У 2000-х роках на місці цих кам'яниць збудований сучасний шестиповерховий житловий будинок з приміщеннями комерційного призначення. Одне з приміщень займає медичний центр доктора Онутчака. Нині житловий будинок має № 6, а адреси — вул. Декарта, 8 не існує.
№ 10 — двоповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 10). У 1930-х роках будинок перебував у власності Розалії Кмітковської[9]. Нині стіни будинку прикрашені картинами з цементу львів'янки Людмили Кравець. Зовнішній бік будинку прикрашений барельєфом з пам'ятками Львова, у внутрішньому подвір'ї — картини Італії та неіснуючі пейзажі міста Лева, які створила сама мисткиня[10].
№ 20 — житловий будинок (колишня адреса — вул. Декерта, 20). У 1930-х роках будинок перебував у власності Шифри Гешелес[9], а у внутрішньому подвір'ї працювала пекарня Самуеля Гешелеса[11]. Нині цієї адреси не існує[4].
№ 22 — триповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 22) на розі з вулицею Вернигори. У 1910-х роках власником будинку був Міхал Глевіч[12]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Міхала Сулека[9]. Нині на першому поверсі будинку міститься майстерня з ремонту взуття (окремий вхід з вулиці).
№ 24 — триповерхова кам'яниця початку XX століття (колишня адреса — вул. Декерта, 24) на розі з вулицею Марка Вовчка. У 1930-х роках будинок перебував у власності Берти Шапіро та спілки[9]. У міжвоєнний період в будинку мешкала родина львівського будівничого Яна Невжалкевича[13]. 1906 року у подружжя Яна та Мальвіни Невжалкевичів народився син Мар'ян Станіслав. В дорослому житті Станіслав пов'язав своє життя з військовою справою. У 1939 році підпоручик Мар'ян Станіслав Невжалкевич заарештований радянськими каральними органами за свою належність до Війська Польського. Перебував у Козельському таборі НКВС до 9 квітня 1940 року. Розстріляний 11 квітня 1940 року та похований в Катинському лісі під Смоленськом[14][15].
Транспорт
ред.Вулиця Декарта є настільки вузькою, що там лише дві машини можуть розминутися і постійно вулиця з одного боку запаркована. Тому зустрічний роз'їзд є вкрай ускладненим. Тому, 25 квітня 2018 року міська комісія з безпеки дорожнього руху ухвалила рішення, щодо вулиці Декарта, а саме, тепер вулиця стала односторонньою у напрямку від вулиці Марка Вовчка до вулиці Братів Міхновських[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Точка присутності (стаціонарна). Львів—16. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ а б Ірина Рєвунова (25 квітня 2018). Вулиця Декарта у Львові стане односторонньою. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 405.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 19.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 43.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 15.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 178.
- ↑ а б в г д е Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 16.
- ↑ Львів'янка ліпить картини з цементу на стінах будинків. hromadske.ua. Громадське телебачення. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział II. — S. 155.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 95.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 224.
- ↑ Убиты в Катыни. Польские военнопленные, узники Козельского лагеря НКВД СССР, расстрелянные по решению Политбюро ЦК ВКП(б) от 5.03.1940 года. pomnirod.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Невжалкевич Мариан-Станислав (1906). ru.openlist.wiki (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
Джерела
ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 43. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 405. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 19, 79, 101, 109, 114. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 43, 355, 356. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: Рене Декарта. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 січня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Олександр Сніжко. Вулиця Декарта (Львів). youtube.com. YouTube. Процитовано 8 січня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)