Вікіпедія

Едіт Кларк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кларк.

Едіт Кларк (Edith Clarke; 10 лютого 1883 — 29 жовтня 1959) — американська вчена, перша у США інженерка-електротехнік і перша жінка-професор з електротехніки Техаського університету в Остіні.[4] Вона спеціалізувалася на аналізі електросистемних систем.[5] Написала посібник «Схемний аналіз систем живлення змінного струму» (англ. Circuit Analysis of A-C Power Systems).[6]

Едіт Кларк
Народилася10 лютого 1884(1884-02-10)[1][2]
Балтимор, Мериленд, США[1]
Померла29 жовтня 1959(1959-10-29)[1][2] (75 років)
Балтимор, Мериленд, США[1]
·інфаркт міокарда[1]
Місце проживанняМассачусетс
Країна США
Діяльністьінженер-електрик, інженерка, фізикиня, винахідниця, викладачка університету
Alma materУніверситет Вісконсину в Медісоні (1912)[3]
Массачусетський технологічний інститут (1919)[3]
Коледж Вассара (1908)[1][3]
ЗакладТехаський університет[1]
General Electric[1][3]
American College for Girlsd[3]
ЧленствоAmerican Institute of Electrical Engineersd[1]
Товариство жінок-інженерів
Нагороди

Юність та освіта

ред.

Едіт Кларк народилася 10 лютого 1883 року в окрузі Говард, штат Меріленд, у сім'ї Джона Ріджелі Кларка та Сюзан Дорсі Овінгс. В родині було дев'ять дітей.[7] У віці 12 років Едіт осиротіла, її виховувала старша сестра. Едіт вивчала математику та астрономію у коледжі Вассар, який закінчила у 1908 році.

Після коледжу Кларк викладала математику і фізику в приватній школі у Сан-Франциско, потім у коледжі Маршалл . Далі, деякий час вивчала цивільне будівництво в Університеті Вісконсин-Медісон. У 1912 році влаштувалася рахівником у корпорацію AT&T. Паралельно з роботою в AT&T, вона вивчала електротехніку в Колумбійському університеті.

У 1918 році Кларк вступила до Массачусетського технологічного інституту, а наступного року стала першою жінкою, яка отримала у цьому ВУЗі ступінь магістра з електротехніки.[8]

Професійна кар'єра

ред.

Після навчання їй не вдалося знайти роботу інженера. Кларк пішла працювати в General Electric керівником рахівників у відділ турбінної інженерії. У 1921 році вона винайшла калькулятор Кларк[8][9] — простий графічний пристрій, за допомогою якого можна вирішувася рівняння з електричним струмом, напругою та опором в лініях передачі електричної енергії. Пристрій вирішував лінійні рівняння з гіперболічними функціями вдесятеро швидше, ніж попередні методи. У 1921 році вона подала патент на калькулятор, який був виданий у 1925 році.[8][10]

У 1921 році, не маючи можливості отримати посаду інженера, Кларк звільнилася з General Electric та викладала фізику в Константинопольському жіночому коледжі в Туреччині. Наступного року її знову найняли у General Electric вже на посаду інженера-електрика у технічний відділ Центральної станції. Кларк працювала там до 1945 року.

Підготовка з математики допомогла їй здобути значних успіхів у своїй галузі. 8 лютого 1926 року стала першою жінкою, яка виступила з лекцією на щорічному засіданні Американського інституту інженерів-електриків. Кларк показала використання гіперболічних функцій для розрахунку максимальної потужності, яку може нести стабільна лінія.[11]

У 1943 році Едіт Кларк написала підручник з енергетики «Схемний аналіз систем живлення змінного струму» (англ. Circuit Analysis of A-C Power Systems).

У 1947 році вона влаштувалася на електротехнічний факультет Техаського університету в Остіні і стала першою жінкою-професором електротехніки в США. Вона викладала впродовж десяти років і вийшла на пенсію у 1957 році.[4]

Вшанування

ред.

Едіт Кларк стала першою жінкою-інженером, яка досягла професійного статусу у братстві Tau Beta Pi.[4] У 1948 році Кларк обрали до Американського інституту інженерів-електриків.[4] У 1954 році вона отримала нагороду за досягнення від Товариства жінок-інженерів.[12]

У 2015 році Кларк посмертно введена в Національну залу слави винахідників .[13]

Література

ред.
  • Layne, Margaret E. (2009). Women in engineering. Pioneers and trailblazers. Reston, Va.: ASCE Press. ISBN 978-0784472354.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 264. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. ↑ а б FemBio database
  3. ↑ а б в г д College V. Alumnae biographical register issue.
  4. ↑ а б в г Durbin, John. In Memoriam: Edith Clarke. Index of Memorial Resolutions and Biographical Sketches. University of Texas. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2012.
  5. ↑ Brittain, James. Scanning the Past: Edith Clarke and Power System Stability. Proceedings of the IEEE. The Institute of Electrical and Electronics Engineers. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 16 жовтня 2012.
  6. ↑ Clarke, Edith (1943). Circuit analysis of A-C power systems. J. Wiley & sons, inc.
  7. ↑ Riddle, Larry. Edith Clarke. Biographies of Women Mathematicians. Agnes Scott College. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 16 жовтня 2012.
  8. ↑ а б в Carey, Charles Jr. Edith Clarke. American National Biography Online. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 16 жовтня 2012.
  9. ↑ Calculator, US patent 1552113 A, 1924. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 26 червня 2019.
  10. ↑ [1] 
  11. ↑ WOMAN ADDRESSES ELECTRICAL INSTITUTE; Miss Edith Clarke the Only One of Her Sex to Read a Paper at Engineers' Meeting. The New York Times. 9 лютого 1926. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 8 червня 2013.
  12. ↑ Hobbs, Amy. Edith Clarke. Biographical Series. Archives of Maryland. Архів оригіналу за 30 травня 2010. Процитовано 16 жовтня 2012.
  13. ↑ Edith Clarke (PDF). National Inventors Hall of Fame. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едіт_Кларк&oldid=36223162