Лоран Стефаніні
Лоран Стефаніні (фр. Laurent Stefanini; нар. 15 серпня 1960, Нейї-сюр-Сен) — французький дипломат та державний службовець.
Лоран Стефаніні | |
---|---|
Народився | 15 серпня 1960 (64 роки) Неї-сюр-Сен |
Країна | Франція |
Діяльність | дипломат, посол |
Alma mater | Інститут політичних досліджень, Нью-Йоркський університет і Національна школа адміністрації |
Знання мов | французька |
Посада | Permanent Delegates of France to UNESCOd, ambassador of France to Monacod і Q123144928? |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 15 серпня 1960 у Нейї-сюр-Сені.
У 1980 році закінчив Інститут політичних досліджень, також навчався в Нью-Йоркському університеті. У 1985 році закінчив Національну школу адміністрації[1].
З 1980-х років працює в Міністерстві закордонних справ Франції: у різний час був першим секретарем постійного представництва Франції при ООН[2], помічником директора з економічних та фінансових питань, заступником начальника протоколу, радником з питань релігій міністром закордонних справ[3].
З жовтня 2006 року по квітень 2010 року був послом Франції з питань навколишнього середовища.
У 2010—2016 роках був керівником державного протоколу Франції[4].
З 2016 по 2019 рік обіймав посаду Постійного представника Франції при ЮНЕСКО[5].
У 2019 році був призначений на посаду посла Франції в Монако[6].
Нагороди
ред.Французькі:
- офіцер ордену «За заслуги»;
- командор ордена Академічних пальм;
- офіцер ордена Почесного легіону (30 грудня 2016)[7];
- офіцер ордена Сільськогосподарських заслуг;
- офіцер ордена Морських заслуг;
- Командор із зіркою ордена Святого Григорія Великого;
- Медаль Національної оборони;
Іноземні:
- орден князя Ярослава Мудрого III ступеня (6 жовтня 2010)[8];
- великий офіцер ордена Зірки Італії (2013)[9];
- Командорський хрест ордена Відродження Польщі (2013)[10];
- командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2012);
- Командор із зіркою ордена Святого Григорія Великого (2005)[11];
- орден Грімальді (2013)[12];
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ l'Association des Sciences-Po - Fiche profil. web.archive.org. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Biographie de Laurent Stefanini. web.archive.org. AllGov France. 5 жовтня 2015. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Spiragli di soluzione sul caso dell'ambasciatore francese Stefanini. lastampa.it (it-IT) . 27 травня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Laurent Stefanini Mandarin des G8 et G20. Les Echos (фр.). 1 грудня 2010. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Biographie Phillipe Lalliot - La France et l'UNESCO. web.archive.org. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Laurent Stefanini : « Ces mesures ne sont en rien dirigées contre Monaco » (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Décret du 30 décembre 2016 portant promotion et nomination. www.legifrance.gouv.fr. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України громадян Французької Республіки. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Le onorificenze della Repubblica Italiana. www.quirinale.it. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Laurent Stefanini Commandeur de l’Ordre de la Renaissance de la Pologne. web.archive.org. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Acta Apostolicae Sedis (PDF). www.vatican.va. Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2016. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Ordonnance Souveraine n° 4.577 du 14 novembre 2013 portant nominations dans l’Ordre de Grimaldi / Journal 8148 / Année 2013 / Journaux / Accueil - Journal de Monaco. journaldemonaco.gouv.mc. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 29 травня 2021.