Вікіпедія

Новоторзький повіт

повіт Польщі

Новоторзький повіт[2], іноді Новотарзький повіт або Новотарський повіт (пол. Powiat nowotarski) — один з 19 земських повітів Малопольського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи. Адміністративний центр — м. Новий Торг (пол. Nowy Targ).

Новоторзький повіт
Powiat nowotarski
Повіт на мапі воєводства
Герб Прапор
Країна Польща Польща
Воєводство Малопольське
Адміністративний центр Новий Торг
Населення: 183 069 (2008[1])
Площа: 1474,99
Густота: 124
Урбанізація: 29,71 %
Номери автомобілів: KNT
TERYT: 2.12.16.11.00.0 Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 1
місько-сільські 3
сільські 10
Адміністрація
Староста: Кшиштоф Фабер (2006)
Адреса: al. Tysiąclecia 35
34-400 Nowy Targ
Мапа
Мапа
- 

Загальні дані

ред.

Повіт розташовується в південній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Новий Торг. Станом на 1.01.2008 населення становить 183 069 осіб, площа 1474,99 км².

Межі

ред.

Повіт з півдня межує Татшанським повітом і Словаччиною, на півночі — з Суським, Мисленицьким, Лімановським і Новосондецьким повітами.

Адміністративний поділ

ред.

Історія

ред.
 
Новотарзький повіт 1938

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Новий Торг (адміністративно-судовий орган влади) був створений у складі коронного краю Королівства Галичини та Володимирії наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).

Сам Новоторзький повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Сандек.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Новоторзького повіту (з 50 самоврядних громад-гмін) приєднана частина повіту Кросцєнко (з 13 гмін).[3] У повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Новий Торг, Кросцєнко і Чорний Дунаєць. Практично в набутому в 1867 р. вигляді Новоторзький повіт існував 72 роки.

У 1880 р. населення повіту налічувало 70 241 мешканець. Повіт включав 76 населених пунктів, поділявся на 75 кадастральних гмін.[4]

В 1900 році населення становило 78 995 осіб. Новосондецький повіт за переписом 1910 р. налічував 123 гміни (самоврядні громади) і 1 фільварок та займав площу 1306 км², населення становило 80 767 осіб.

Після утворення Другої Польської республіки повіт 23 грудня 1920 був включений до новоствореного Краківського воєводства.

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості)[5]:

  1. Рабка-Здрій,
  2. Косьцєліско,
  3. Буковіна,
  4. Поронін,
  5. Ціхе,
  6. Хохолув,
  7. Чорний Дунаєць,
  8. Чорштин,
  9. Яблонка,
  10. Кросьценко,
  11. Людзьмєж,
  12. Лапше-Нижнє,
  13. Лопушна,
  14. Охотниця,
  15. Одрованж,
  16. Раба-Вижна,
  17. Шафляри,
  18. Щавниця Вижна.

На території повіту (ґміна Щавниця) розташовувалися чотири найзахідніші лемківські села — Біла Вода, Чорна Вода, Шляхтова і Явірки, в яких до 1945 року були церкви греко-католицьких парафій Мушинського деканату і з 2250 мешканців яких — 2155 українців, 80 поляків і 15 євреїв[6]. З метою етноциду українців ПНР здійснила виселення більшості лемків у 1945 році в СРСР (оприлюднені поіменні списки виселених в СРСР налічують 1876 осіб[7]).

У липні 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з 4 сіл Новоторзького повіту на приєднані до Польщі північно-західні терени 821 українця[8]. У 1950 році додатково виселили осіб, забутих при проведенні операції «Вісла».

Демографія

ред.

Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:

Всього Жінки Чоловіки
  осіб % осіб % осіб %
Повіт 180 987 100 92 402 51,1 88 585 48,9
Міста 53 746 100 28 237 52,5 25 509 47,5
Села 127 241 100 64 165 50,4 63 076 49,6

Примітки

ред.
  1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
  2. ↑ Новоторзький повіт // Прадідівська слава.
  3. ↑ Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1867, IX. Stück, Nr. 17: „Verordnung des Staatsministeriums vom 23. Jänner 1867“
  4. ↑ Powiat nowotarski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 309. (пол.)
  5. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu nowotarskiego w województwie krakowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 594 (пол.)
  6. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 54.
  7. ↑ Ярослава Галик. Книга пам"яті Лемківщини 1944-1946. — Львів : Тріада Плюс. 2015. — Т. 1. — С. 28, 316—346. — ISBN 978-966-789-147-4.
  8. ↑ Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 414-417. (пол.)
  Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новоторзький_повіт&oldid=41834088