Павич синьокрилий

вид птахів
Павич синьокрилий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Павич (Pavo)
Вид: Павич зелений
Pavo muticus
(Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Category:Pavo muticus
Віківиди: Pavo muticus
МСОП: 22679440
Fossilworks: 114655

Павич синьокрилий[1], або павич зелений (Pavo muticus) — один з двох видів азійських павичів, що мешкає у  Південно-Східній Азії.

Голос самця зеленого павича менш гучний і різкий, ніж у звичайного павича.

Зовнішній вигляд

ред.

На відміну від звичайного павича, зелений значно більший і забарвлений яскравіше, має оперення з металевим відливом і довші ноги, шию і чубчик на голові.

Довжина самця 180—300 см, крила 46—54 см, хвіст 40—47 см, шлейф 140—160 см. Важить до 5 кг.

Голова і верхня частина шиї коричнево-зелені. Чубчик складається з пір'я з більш широкими віялами. Кільця навколо очей блакитно-сірого кольору.

Пір'я нижньої частини шиї зелені з золотисто-зеленою облямівкою і мають лускатий малюнок, груди і верх спини синювато-зелені з червоними і жовтими плямами; низ спини бронзовий з коричневими мітками, плечі і крила темно-зелені, махові пера бурі з чорними і сірими плямами на зовнішній стороні опахала.

Кермові пір'я світло-каштанові, а сильно подовжені криючі такі ж яскраві і схожі за забарвленням, як у звичайного павича, але з металевим мідно-червоним відтінком. Дзьоб чорний, ноги сірі.

Самка за забарвленням мало відрізняється від самця, але менша за розмірами.

Поширення

ред.

Мешкає в дикій природі на висоті до 900 м на острові Ява, в Індокитаї, північно-східній Індії, Бангладеш, М'янмі, західній Малайзії, Таїланді і південному Китаї.

У неволі в Європі і Америці до XX століття не поширювався.

Ступінь загрози існуванню

ред.

Значно поступається за чисельністю звичайному павичеві. У другій половині XX століття Оселище і чисельність виду значно скоротилися. Сучасний статус виду, по класифікації BirdLife International [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] і Міжнародного союзу консервації природи (IUCN) [Архівовано 23 січня 2017 у Wayback Machine.], визначається як «вимираючий» (endangered).

Класифікація

ред.

Залежно від географічного поширення і варіації забарвлення оперення розрізняють три підвиди P. muticus:

Цікаві факти

ред.

Починаючи з 1940 року бірманський підвид яванського павича (P. m. spicifer) є національним символом М'янми (другий національний птах у світі; перший — білоголовий орлан, національний символ США з 1782 року).

Каріотип: 76 хромосом (2n).

Молекулярна генетика

Примітки

ред.
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

ред.
  • Акимушкин И. И. Мир животных (Рассказы о птицах) [Архівовано 27 червня 2006 у Wayback Machine.] / Серия Эврика; Художники А. Блох, Б. Жутовский. — М.: Молодая гвардия, 1971. — 384 с.
  • Бианки В. Л. Павлин, птица // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
  • Павлины // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)(Перевірено 19 лютого 2015) Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Рахманов А. И., Бессарабов Б. Ф. Фазановые: содержание и разведение. [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] — М.: Аграпромиздат, 1991. — 173 с.
  • Brickle N., Cu N., Quynh H. Q., Cuong N. T. T., San H. V. The Status and Distribution of Green Peafowl Pavo muticus in Dak Lak Province, Vietnam. — Hanoi: BirdLife International, 1998.(англ.)
  • Grahame I. Peafowl // Evolution of Domesticated Animals / Mason I.L. (ed). — New York: Longmann Inc, 1984. — P. 315—318. — ISBN 0-582-46046-8.(англ.)
  • Grimmett R., Inskipp C., Inskipp T. Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. — Princeton: Princeton University Press, 1999. — 384 p. — ISBN 0-691-04910-6.(англ.)

Посилання

ред.