Тальнівська волость
Тальнівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у містечку Тальне.
| Тальнівська волость | ||||
| Центр | Тальне | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 796 (1886) | |||
| Населення | 13 684 осіб (1886) | |||
| Густота | 70.4 осіб / км² | |||
| Наступники | Тальнівський район | |||
Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 7 сільських громад. Населення — 13684 особи (6720 чоловічої статі та 6964 — жіночої), 1203 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 7736 | 6591 |
| Приватної власності | 9603 | 6139 |
| Іншої власності | 457 | 412 |
| Загалом | 17796 | 13142 |
Основні поселення волості:
- Тальне — колишнє власницьке містечко при річці Угорський Тікич за 47 версти від повітового міста, 1876 осіб, 324 двори, православна церква, каплиця, 2 синагоги, 2 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, аптека, 14 постоялих дворів, 4 ренськових погреби, 19 постоялих будинків, 49 лавок, базар по неділях, 8 кузень, косткопальний завод.
- Глибочок — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1145 осіб, 163 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Кобринова Гребля — колишнє власницьке село, 865 осіб, 144 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
- Корсунка (Довгенське) — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1322 особи, 205 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Криві Коліна — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 796 осіб, 108 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини.
- Майданецьке — колишнє власницьке село, 1597 осіб, 197 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, водяний і вітряний млини, винокурний завод.
- Соколівочка (Мала Соколівка) — колишнє власницьке село, 505 осіб, 62 двори, каплиця, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
Старшинами волості були:
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |