Уна Меркел

американська акторка (1903-1986)

Уна Меркел (англ. Una Merkel; 10 грудня 1903(19031210), Ковінгтон, Кентуккі — 2 січня 1986, Лос-Анджелес) — американська акторка. Удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

Уна Меркел
Народилася10 грудня 1903(1903-12-10)[2][1][…]
Ковінгтон, Кентуккі, США
Померла2 січня 1986(1986-01-02)[2][1][…] (82 роки)
Лос-Анджелес, США[2]
  • хвороба
  • ПохованняКентуккі
    Громадянство США
    Діяльністькіноакторка, акторка театру, телеакторка
    Роки діяльності? — 1966
    ПартіяРеспубліканська партія США
    IMDbnm0580916
    Нагороди та премії

    CMNS: Уна Меркел у Вікісховищі

    Життєпис

    ред.

    Народилася в місті Ковінгтон, штат Кентуккі 10 грудня 1903 року. Стати акторкою їй допомогла схожість з Ліліан Гіш. Почала дублеркою знаменитої акторки у фільмі «Водоспад життя» в 1920 році. Через кілька років вже мала власні ролі в німих фільмах. Але за часів німого кіно вона не досягла популярності як кіноакторка і більшою мірою грала на театральних сценах Бродвею.

    Популярність до Уни Меркел прийшла з початком ери звукового кіно. У 1932 році вона підписала контракт з «MGM» і наступні 6 років роботи на цій студії грала до 12 кіноролей на рік. Вона знялася в багатьох знаменитих фільмах того часу, включаючи «42-га вулиця» (1933), «Весела вдова» (1934), «Саратога» (1937) і «Закон Дестро» (1939). У більшості виконувала другорядні ролі, наприклад подруг головних героїнь у виконанні Джин Гарлоу, Лоретти Янг і Дороті Ламур.

    У 1932 році одружилася з Рональдом Бурлос, розлучилася в 1945 році.

    Кінокар'єра Уни Меркел пішла на спад до кінця 1940-х. Вона продовжувала зніматися, але в помітно меншій кількості фільмів. В цей же час вона стала більше з'являтися на театральній сцені, а в 1956 році стала володаркою премії «Тоні» за роль у бродвейській постановці «Сімейка Пондер».

    Уна Меркел знову привернула до себе увагу в 1961 році після виконання ролі місіс Вайнміллер у фільмі «Літо і дим», за яку вона була номінована на «Оскар» як найкраща акторка другого плану. Останньою її кінороллю стала Віолет Ранлі у фільмі Елвіса Преслі «Вихідні в Каліфорнії» в 1966 році. За внесок в кіноідустрії США була удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

    Уна Меркел померла в Лос-Анджелесі 2 січня 1986 року в 82-річному віці.

    Вибрана фільмографія

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #101493785X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. а б SNAC — 2010.