FM-радіо
FM-радіо (англ. FM broadcasting) — технологія радіотрансляції, винайдена Едвіном Говардом Армстронгом, який використав частотну модуляцію (FM), щоб забезпечити високу точність відтворення звуку по радіо. Термін FM є абревіатурою терміну «частотна модуляція» (англ. frequency modulation).
При частотній модуляції інформація передається за допомогою зміни частоти сигналу-носія, цим вона відрізняється від амплітудної модуляції (AM), яка змінює амплітуду сигналу, лишаючи частоту незмінною.
Частоти
ред.У більшості країн світу FM-радіостанції використовують ультракороткі радіохвилі на частоті від 87,5 до 108,0 МГц[1]. Однак є деякі винятки з цього правила:
- у більшості країн — колишніх республік СРСР також може використовуватись частота 65-74 МГц;
- в Японії використовуються частоти 76-95 МГц.
Частота, на якій працює кожна окрема станція, зазвичай обирається числом, кратним 100 кГц. У Південній Кореї, на Філіппінах, Південній Америці та деяких інших країнах використовують лише непарні значення. У деяких країнах Європи та Африки — лише парні. В Італії використовують значення, кратні 50 кГц.
Відмова від FM-мовлення
ред.Більшість країн Європи планують відмовитись від FM-радіостанцій на користь нового формату цифрового радіо (Digital Audio Broadcasting, DAB). Норвегія стала першою країною, у якій до кінця 2017 року припинили мовлення національні FM-станції (хоча деякі місцеві ще залишилися)[2]. У Швейцарії перехід на стандарт DAB планується протягом 2020—2024[3]. Загалом, в сучасності, будь-яке радіомовлення стає практично неактуальним у зв'язку з розвитком мережі інтернет та можливістю отримувати контент за запитом.
Примітки
ред.- ↑ Transmission standards for FM sound broadcasting at VHF. ITU Rec. BS.450. Міжнародний телекомунікаційний союз. с. 4—5. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 4 лютого 2017.
- ↑ Norway is first country to turn off FM radio and go digital-only. newscientist.com. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
- ↑ Global Summary (PDF). WorldDAB. 29 липня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 лютого 2017.