Pellorneidae
Pellorneidae | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Баблер рудоголовий (Pellorneum ruficeps)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Pellorneidae — родина горобцеподібних птахів, що включає 13 родів і 65 видів. Представники родини мешкають в Азії і Африці.
Опис
ред.Представники родини Pellorneidae — співочі птахи дрібного і середнього розміру. Їхня довжина варіюється від 10 до 26 см, а вага — від 12 до 36 г. Вони зазвичай мають буре забарвлення, однак деякі представники родини мають яскраве забарвлення. Статевий диморфізм їм зазвичай не притаманний. У більшості представників цієї родини округлі, короткі крила і короткий хвіст. Голови порівняно великі, шиї короткі і товсті. Загалом морфологолічне різноманніття представників родини доволі високе[2].
Більшість представників родини Pellorneidae мешкають в Південно-Східній Азії і на Індійському субконтиненті. Вони живуть в різноманітних природних середовищах: від тропічних лісів і чагарникових заростей до боліт і напівпустель. Живляться переважно комахами, хоча багато видів також споживають ягоди і плоди, а найбільші представники родини є всеїдними і можуть полювати на дрібних хребетних.
Таксономія і систематика
ред.Раніше представників родини Pellorneidae поміщали до родини тимелієвих (Timaliidae), однак за результатами ґрунтовного молекулярно-філогенетичного дослідження надродини Sylvioidea вони були виділені в окрему родину[3][4][5].
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філогенетичне положення родини Pellorneidae, відповідно до результатів дослідження 2019 року.[6] |
За класифікацією, утвердженою Міжнародним орнітологічним конгресом, виділяють 13 родів і 65 видів:[7][8]
- Велика кущавниця (Graminicola) — 2 види
- Ратина (Turdinus) — 3 види
- Чагарникова тимелія (Malacopteron) — 6 видів
- Білоголова тимелія (Gampsorhynchus) — 2 види
- Рудоголова альципа (Schoeniparus) — 7 видів
- Баблер (Pellorneum) — 15 видів
- Laticilla — 2 види[9][10]
- Гірська тимелія (Illadopsis) — 9 видів
- Кенопа (Kenopia) — 1 вид (рід монотиповий)
- Тордина (Malacocincla) — 3 види
- Темна турдинула (Gypsophila) — 6 видів
- Тимелійка (Ptilocichla) — 3 види
- Турдинула (Napothera) — 6 видів
Примітки
ред.- ↑ Delacour, Jean Théodore. Les timaliinés. L'Oiseaux (фр.). 16: 7—36.
- ↑ Gelang, Magnus; Cibois, Alice; Pasquet, Eric; Olsson, Urban; Alström, Per; Ericson, Per G. P (May 2009). Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification. Zoologica Scripta (англ.). 38 (3): 225—236. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00374.x. ISSN 0300-3256.
- ↑ Fregin, Silke; Haase, Martin; Olsson, Urban; Alström, Per (2012). New insights into family relationships within the avian superfamily Sylvioidea (Passeriformes) based on seven molecular markers. BMC Evolutionary Biology. 12 (1): 157. doi:10.1186/1471-2148-12-157. ISSN 1471-2148. PMC 3462691. PMID 22920688.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Cibois, Alice; Gelang, Magnus; Alström, Per; Pasquet, Eric; Fjeldså, Jon; Ericson, Per G. P.; Olsson, Urban (7 червня 2018). Comprehensive phylogeny of the laughingthrushes and allies (Aves, Leiothrichidae) and a proposal for a revised taxonomy. Zoologica Scripta (англ.). 47 (4): 428—440. doi:10.1111/zsc.12296. ISSN 0300-3256.
- ↑ GUSTAFSSON, DANIEL R.; CLAYTON, DALE H.; BUSH, SARAH E. (21 лютого 2018). Twelve new species of Priceiella (Phthiraptera: Ischnocera: Philopteridae) from Old World babblers, with keys to species of two subgenera and checklists of species for the genus. Zootaxa. 4382 (3): 401—449. doi:10.11646/zootaxa.4382.3.1. ISSN 1175-5334. PMID 29689927.
- ↑ Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Olsson, Urban; Irestedt, Martin; Sangster, George; Ericson, Per G.P.; Alström, Per (2013). Systematic revision of the avian family Cisticolidae based on a multi-locus phylogeny of all genera. Molecular Phylogenetics and Evolution (англ.). 66 (3): 790—799. doi:10.1016/j.ympev.2012.11.004. ISSN 1055-7903. PMID 23159891.
- ↑ Olsson, U.; Irestedt, M.; Sangster, G.; Ericson, P.G.P.; Alström, P. (2013). Systematic revision of the avian family Cisticolidae based on a multi-locus phylogeny of all genera. Molecular Phylogenetics and Evolution. 66 (3): 790—799. doi:10.1016/j.ympev.2012.11.004. PMID 23159891.
Посилання
ред.- Cibois, A. (2003). Mitochondrial DNA phylogeny of babblers (Timaliidae). Auk. 120 (1): 35—54. doi:10.1642/0004-8038(2003)120[0035:MDPOBT]2.0.CO;2.
- Collar, N. J., and C. Robson. 2007. Family Timaliidae (babblers). Pages 70–291 in J. del Hoyo, A. Elliott, and D.A. Christie (editors), Handbook of the birds of the world. Volume12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
- Gelang, M.; Cibois, A.; Pasquet, E.; Olsson, U.; Alström, P.; Ericson, P.G.P. (2009). Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification. Zoologica Scripta. 38 (3): 225—236. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00374.x.
- Pasquet, E., E. Bourdon, M. V. Kalyakin, and A. Cibois. 2006. The fulvettas (Alcippe, Timaliidae, Aves): a polyphyletic group. Zoologica Scripta 35: 559–566.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |