Перегляд вихідного коду сторінки Хвороба

{{Otheruses|Хвороба (значення)}}
[[File:Michael Ancher 001.jpg|thumb|upright=1.3|"Хвора дівчина", 1882, [[Державний музей мистецтв (Копенгаген)|Національна галерея Данії]]]]

{{Multiple image
 | align              = right
 | direction     = vertical
 | header        = Карти поширення деяких інфекційних хвороб у світі
 | header_align   = center
 | footer          = 
 | footer_align    = center
 | width     = 220
 | image1           = Mapa tuberculose.png
 | width1          = 220
 | caption1  = <center><small>Карта поширення туберкульозу на 2008 рік. Щільність нових виявлених випадків [[туберкульоз]]у щороку, 22 країни, що згідно з даними ВООЗ, становить 80% всіх нових випадків хвороби</center></small>
 | image2           = People living with HIV AIDS world map.PNG
 | width2          = 220
 | caption2  = <center><small>Кількість осіб із позитивним статусом [[ВІЛ]]/[[СНІД]] на 2008 рік</small></center>
 | image3           = Distribution of Hepatitis B.PNG
 | width3          = 220
 | caption3  = <center><small>Захворюваність на [[гепатит B]] станом на 2005 рік</small></center>
 | image4           = Distribution of Hepatitis A.PNG
 | width4          = 220
 | caption4  = <center><small>Захворюваність на [[гепатит A]] станом на 2005 рік</small></center>
 | image5           = Malaria distribution (de).png
 | width5          = 220
 | caption5  = <center><small>Захворюваність на [[малярія|малярію]] станом на 2005 рік</small></center>
 | box_caption = 
}}
'''Хворо́ба'''<ref>[https://archive.org/stream/dydykmeush2008#page/n60/mode/1up Хвороба / Хороба] // ''Ганна Дидик-Меуш''. Українська медицина. Історія назв.&nbsp;— Львів: [[Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]], 2008.&nbsp;— С. 119—128. ISBN 978-966-02-5048-2.</ref>, або '''захво́рювання'''<ref>{{СУМ-20|Захворювання}}</ref>, '''неду́га'''<ref>{{СУМ-11|Недуга}}</ref> ([[Архаїзм|заст.]] {{Comment|розм.|стилістика|розмовний стиль мовлення}}&nbsp;''бо́лість''<ref>{{СУМ11|Болість}}</ref>, {{comment|діал.|діалектне}} ''хоро́ба''<ref>{{СУМ11|хороба}}</ref>)&nbsp;— специфічний аномальний стан, який негативно впливає на структуру або [[Функція (біологія)|функцію]] всього організму або його частини і не пов'язаний безпосередньо з будь-якою зовнішньою [[Фізична травма|травмою]]<ref name=":1">{{DorlandsDict|three/000030493|Disease}}</ref><ref>{{cite web |last=White |first=Tim |date=19 December 2014 |title=What is the Difference Between an "Injury" and "Disease" for Comcare Commonwealth Compensation Claims? |url=https://tgb.com.au/injured-people/what-is-the-difference-between-an-%E2%80%9Cinjury%E2%80%9D-and-%E2%80%9Cdisease%E2%80%9D-for-commonwealth-injury-claims/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20171027024609/https://tgb.com.au/injured-people/what-is-the-difference-between-an-%e2%80%9cinjury%e2%80%9d-and-%e2%80%9cdisease%e2%80%9d-for-commonwealth-injury-claims/ |archive-date=27 October 2017 |access-date=6 November 2017 |publisher=Tindall Gask Bentley |language=en}}</ref>. Хворобу часто називають '''медичним станом''', пов'язаним з певними [[Ознаки та симптоми|ознаками та симптомами]]. Хвороба може бути спричинена зовнішніми факторами, такими як [[патоген]]и, або внутрішніми дисфункціями. Наприклад, внутрішні дисфункції [[Імунна система|імунної системи]] можуть спричинити різноманітні захворювання, включаючи різні форми [[імунодефіцит]]у, [[Гіперчутливість|гіперчутливості]], [[Алергія|алергії]] та [[Автоімунні захворювання|автоімунних розладів]].

У людей термін ''хвороба'' часто використовується в більш широкому сенсі для позначення будь-якого стану, який викликає [[біль]], {{нп|Аномалія (поведінка)|дисфункцію|en|Abnormality (behavior)}}, [[Дистрес|страждання]], [[Соціальна проблема|соціальні проблеми]] або [[смерть]] ураженої особи, або подібні проблеми для тих, хто контактує з особою. У цьому ширшому розумінні цей термін іноді включає [[Фізична травма|травми]], [[інвалідність]], розлади, [[синдром]]и, [[Інфекція|інфекції]], ізольовані симптоми, девіантну [[Поведінка|поведінку]], та нетипові {{нп|Варіативність людини|варіації|en|Human variability}} структури та функції, тоді як в інших контекстах і для інших цілей елементи цього списку можна вважати різними категоріями. Хвороби можуть впливати на людей не лише фізично, а й психічно, оскільки зараження хворобою та життя з нею може змінити погляди ураженої людини на життя.

Смерть внаслідок хвороби називається {{нп|Спосіб настання смерті|смертю з природних причин|en|Manner of death}}. Існує чотири основних типи захворювань: інфекційні захворювання, захворювання, пов'язані з [[Недоїдання|неправильним харчуванням]], [[Генетичні хвороби|спадкові захворювання]] (включаючи як генетичні, так і [[Неменделівське успадкування|негенетичні спадкові захворювання]]), і фізіологічні захворювання. Захворювання також можна класифікувати іншими способами, наприклад, [[Механізм передачі інфекції|інфекційні]] та {{нп|Неінфекційне захворювання|неінфекційні|en|Non-communicable disease}} захворювання. Найбільш смертоносними захворюваннями серед людей є [[ішемічна хвороба серця]] (перешкода кровотоку), за якою йдуть [[цереброваскулярні хвороби]] та {{нп|Інфекція нижніх дихальних шляхів|інфекції нижніх дихальних шляхів|en|Lower respiratory infections}}<ref>{{cite web |title=What is the deadliest disease in the world? |url=https://www.who.int/features/qa/18/en/ |publisher=WHO |access-date=7 December 2014 |date=16 May 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20141217112902/http://www.who.int/features/qa/18/en/ |archive-date=17 December 2014 |language=en}}</ref>. У розвинутих країнах захворюваннями, які спричиняють найбільше недуг, є [[Психічний розлад|нервово-психічні стани]], такі як [[Великий депресивний розлад|депресія]] та [[Тривожний невроз|тривога]].

Дослідження хвороби називається ''[[Патологія|патологією]]'',яка включає вивчення [[Етіологія (медицина)|''етіології'']] або причини.

== Термінологія ==

=== Поняття ===
У багатьох випадках такі терміни, як ''хвороба'', ''розлад'', ''захворюваність'', ''недуга'' та ''захворювання'' використовуються як синоніми; однак є ситуації, коли конкретні терміни вважаються кращими для використання<ref>{{cite web |url=http://science.education.nih.gov/supplements/nih5/mental/other/glossary.htm |title=Mental Illness – Glossary |publisher=US {{нп|Національний інститут психічного здоров'я|National Institute of Mental Health|en|National Institute of Mental Health}} | access-date=18 April 2010 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20100528085547/http://science.education.nih.gov/supplements/nih5/Mental/other/glossary.htm |archive-date=28 May 2010 |language=en}}</ref>.

<!-- Далі іде "список визначень", створений форматуванням ";" і ":". Будь ласка, не змінюйте, якщо Ви не впевнені. -->
;Хвороба
:Термін ''хвороба'' (''{{lang-en|disease}}'') в широкому сенсі означає будь-який стан, який порушує нормальне функціонування організму. З цієї причини хвороби пов'язують з порушенням нормальних [[Гомеостаз|гомеостатичних процесів]] організму<ref>{{cite web |url=http://regentsprep.org/regents/biology/units/homeostasis/index.cfm |title=Regents Prep: Living Environment: Homeostasis |publisher=Oswego City School District Regents Exam Prep Center |access-date=12 November 2012 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20121025044155/http://regentsprep.org/Regents/biology/units/homeostasis/index.cfm |archive-date=25 October 2012 |language=en}}</ref>. Зазвичай цей термін використовується для позначення конкретно [[Інфекція|інфекційних захворювань]], які є клінічно вираженими захворюваннями, що є результатом присутності [[патоген]]них мікробних агентів, включаючи віруси, [[бактерії]], [[гриби|грибки]], найпростіші, багатоклітинні організми та аберантні білки, відомі як [[пріони]]. [[Інфекція]] або [[Колонія (біологія)|колонізація]], яка не спричиняє та не призводить до клінічно вираженого порушення нормального функціонування, наприклад, наявність звичайних [[Флора кишки|бактерій та дріжджових грибків у кишки]] або {{нп|Вірус-пасажир|віруса-пасажира|en|Passenger virus}}, не вважається хворобою. Навпаки, інфекція, яка протікає безсимптомно протягом [[Інкубаційний період|інкубаційного періоду]], але очікується, що симптоми з'являться пізніше, зазвичай вважається хворобою. {{нп|Неінфекційне захворювання|Неінфекційні захворювання|en|Non-infectious disease}}&nbsp;— всі інші захворювання, включаючи більшість форм [[Злоякісна пухлина|раку]], [[Серцево-судинні захворювання|хвороби серця]] та [[Генетичні хвороби|генетичні захворювання]].
;Набута хвороба
:Набута хвороба ({{lang-en|acquired disease}})&nbsp;— це хвороба, яка виникла в певний момент протягом життя, на відміну від хвороби, яка вже була наявна при народженні, тобто [[Природжена вада|вродженої хвороби]]. ''Набута'' звучить так, ніби це може означати «підхоплену через зараження», але насправді це просто означає придбану через деякий час після народження хворобу. Також може здатися, що це може означати вторинне захворювання, але набута хвороба може бути первинним захворюванням.
;Гостре захворювання
:Гостре захворювання ({{lang-en|acute disease}})&nbsp;— короткочасне ({{нп|Гострий (медицина)|гостре|en|Acute (medicine)}}) захворювання; термін іноді також [[Конотація|означає]] {{нп|Фульмінантний|фульмінантний|en|Fulminant}} характер захворювання
;Хронічний стан або хронічне захворювання
:{{нп|Хронічний стан|Хронічне захворювання|en|Chronic condition}} ({{lang-en|chronic disease}})&nbsp;— захворювання, яке зберігається протягом тривалого часу, часто протягом принаймні шести місяців, але може також включати захворювання, які, як очікується, триватимуть протягом усього природного життя людини.
;Вроджений розлад або вроджене захворювання
: [[Природжена вада|Вроджений розлад]] ({{lang-en|congenital disorder}})&nbsp;— розлад, який присутній при [[Народження|народженні]]. Часто є [[Генетичні хвороби|генетичним захворюванням або розладом]] і може передаватися у [[Спадковість|спадок]]. Може також бути наслідком [[Перинатальні інфекції|перинатальної інфекції]], отриманої від матері, наприклад [[ВІЛ/СНІД]].
;Генетичні хвороби
:[[Генетичні хвороби]] або розлади ({{lang-en|genetic disease}}) викликані однією або кількома генетичними [[Мутація|мутаціями]]. Часто передається у спадок, але деякі мутації є випадковими та [[wikt:de novo|de novo]].
;Спадкові захворювання
:Спадкові захворювання ({{lang-en|hereditary disease}})&nbsp;— тип генетичної хвороби, спричиненої генетичними мутаціями, які є [[Спадковість|спадковими]] (і можуть передаватись у родинах)
;Ятрогенна хвороба
:[[Ятрогенія|Ятрогенна хвороба]] ({{lang-en|iatrogenic disease}}) (або стан) викликана медичним втручанням, або як побічний ефект лікування, або як непередбачений результат.
;Ідіопатичне захворювання
:{{нп|Ідіопатичне захворювання|Ідіопатичне захворювання|en|Idiopathic disease}} ({{lang-en|idiopathic disease}}) має невідому причину або джерело. З розвитком медичної науки деякі захворювання з абсолютно невідомими причинами були пояснені, тому вони втратили свій ідіопатичний статус. Наприклад, коли були виявлені мікроби, стало відомо, що вони є причиною інфекції, але конкретні мікроби та хвороби не були пов'язані між собою. В іншому прикладі відомо, що [[Автоімунні захворювання|автоімунітет]] є причиною деяких форм [[Цукровий діабет тип 1|цукрового діабету 1 типу]], хоча конкретні молекулярні шляхи, за допомогою яких він діє, ще не зрозумілі. Також відомо, що певні фактори пов'язані з певними захворюваннями; однак [[Кореляція|асоціація]] не обов'язково означає [[Причинність|причинно-наслідковий зв'язок]]. Наприклад, третій фактор може спричиняти як хворобу, так і пов'язані з нею явища.
;Невиліковна хвороба
:Хвороба, яку неможливо [[Лікування|вилікувати]] ({{lang-en|incurable disease}}). Невиліковні хвороби не обов'язково є {{нп|Термінальна хвороба|такими, що призводять до смерті|en|Terminal illness}}, і іноді симптоми хвороби можна настільки пом'якшити, що хвороба практично не впливає на [[якість життя]].
;Первинне захворювання
:Первинне захворювання ({{lang-en|primary disease}})&nbsp;— це захворювання, яке є [[Аналіз першопричин|першопричиною]], на відміну від вторинного захворювання, яке є {{нп|Наслідки (медицина)|наслідком|en|Sequela}} або [[Ускладнення (медицина)|ускладненням]], викликаним первинним захворюванням. Наприклад, [[застуда]] є первинним захворюванням, а [[нежить]] є можливим вторинним захворюванням або {{нп|Наслідки (медицина)|наслідком|en|Sequela}}. Лікар повинен визначити, яке первинне захворювання, застуда або бактеріальна інфекція, викликає у пацієнта вторинну [[нежить]] коли приймає рішення про призначення антибіотиків.
;Вторинне захворювання
:Вторинне захворювання ({{lang-en|secondary disease}})&nbsp;— це захворювання, яке є {{нп|Наслідки (медицина)|наслідком|en|Sequela}} або [[Ускладнення (медицина)|ускладненням]] попереднього захворювання, що є причиною, яке називають первинним захворюванням або просто основною причиною ([[Аналіз першопричин|першопричиною]]). Наприклад, бактеріальна інфекція може бути первинною, коли здорова людина піддається впливу бактерій і заражається, або вона може бути вторинною по відношенню до первинної причини, яка робить організм вразливим до інфекції. Наприклад, первинна [[Вірусні захворювання|вірусна інфекція]] яка послаблює [[Імунна система|імунну систему]] може призвести до вторинної бактеріальної інфекції. Подібним чином первинний [[опік]], який створює відкриту рану, може стати точкою входу для бактерій і призвести до вторинної бактеріальної інфекції.
;Термінальна хвороба
:Термінальна хвороба ({{lang-en|terminal disease}})&nbsp;— хвороба, яка, як очікується, неминуче призведе до смерті. Раніше СНІД вважався термінальною хворобою; зараз СНІД невиліковний, але за допомогою ліків його можна тримати під контролем необмежений час.
;Захворювання
:Терміни ''захворювання'' ''({{lang-en|illness}})'' і ''недуга'' ''({{lang-en|sickness}})'' зазвичай використовуються як синоніми ''хвороби''; однак термін «хвороба» іноді використовується для позначення конкретного досвіду пацієнта щодо його хвороби<ref>{{cite web |url=https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/illness |title=illness |work=[[Медичні довідники Дорланда|Dorland's Medical Dictionary]] for Health Consumers |year=2007 |publisher=Elsevier |via=medical-dictionary.thefreedictionary.com |access-date=6 November 2017 |archive-date=7 November 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171107060816/https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/illness |url-status=live}}</ref><ref>{{DorlandsDict|seven/000096725|sickness|language=en}}</ref><ref name="pmid3567788">{{cite journal |author=Emson HE |title=Health, disease and illness: matters for definition |journal={{нп|Canadian Medical Association Journal|CMAJ|en|Canadian Medical Association Journal}} | volume=136 |issue=8 |pages=811–13 |date=April 1987 |pmid=3567788 |pmc=1492114 |language=en}}</ref><ref name="pmid3567791">{{cite journal |author=McWhinney IR |title=Health and disease: problems of definition |journal=CMAJ |volume=136 |issue=8 |page=815 |date=April 1987 |pmid=3567791 |pmc=1492121 |language=en}}</ref>. У цій моделі людина може мати захворювання, не будучи хворою (мати об'єктивно визначений, але {{нп|Безсимптомний|безсимптомний|en|Asymptomatic}} медичний стан, такий як {{нп|Субклінічна інфекція|субклінічна інфекція|en|Subclinical infection}} або мати клінічно очевидні порушення фізичного стану, але не відчувати хвороби чи стресу), почуватися ''недобре'' але не бути ''хворим'' (наприклад, коли людина сприймає звичайний досвід як медичний стан або [[Медикалізація|медикалізує]] ситуацію в своєму житті, не пов'язану з хворобою, наприклад, людина, яка почувається погано через збентеження, і яка інтерпретує ці почуття як хворобу, а не як нормальні емоції). Симптоми хвороби часто є не прямим результатом інфекції, а сукупністю {{нп|Еволюційна медицина|еволюційних реакцій|en|Evolutionary medicine}}&nbsp;— {{нп|Хвороблива поведінка|хворобливої поведінки|en|Sickness behavior}} організму, яка допомагає очистити інфекцію та сприяти одужанню. Такі аспекти хвороби можуть включати [[Летаргія|млявість]], [[Депресія|депресію]], [[Анорексія (симптом)|втрату апетиту]], [[сонливість]], {{нп|Гіпералгезія|гіпералгезію|en|Hyperalgesia}} та нездатність [[Увага|зосередитися]]<ref name="Hart">{{cite journal |author=Hart BL |year=1988 |title=Biological basis of the behavior of sick animals |journal={{нп|Neuroscience & Biobehavioral Reviews|Neurosci Biobehav Rev|en|Neuroscience & Biobehavioral Reviews}} | volume=12 |issue=2 |pages=123–37 |pmid=3050629 |doi=10.1016/S0149-7634(88)80004-6 |s2cid=17797005 | issn = 0149-7634 | language=en}}</ref><ref>{{cite journal |author=Johnson R |year=2002 |title=The concept of sickness behavior: a brief chronological account of four key discoveries |journal={{нп|Veterinary Immunology and Immunopathology|Veterinary Immunology and Immunopathology|en|Veterinary Immunology and Immunopathology}} | volume=87 |issue=3–4 |pages=443–50 |pmid=12072271 |doi=10.1016/S0165-2427(02)00069-7 |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |vauthors=Kelley KW, Bluthe RM, Dantzer R, Zhou JH, Shen WH, Johnson RW, Broussard SR |year=2003 |title=Cytokine-induced sickness behavior |journal={{нп|Brain, Behavior, and Immunity|Brain Behav Immun|en|Brain, Behavior, and Immunity}} | volume=17 |issue=Suppl 1 |pages=S112–18 |pmid=12615196 |doi=10.1016/S0889-1591(02)00077-6 |s2cid=25400611 |language=en}}</ref>.
;{{Visible anchor|Розлад}}
:Розлад ({{lang-en|disorder}})&nbsp;— це функціональна аномалія або порушення, яке може проявлятися (або не проявлятися) певними ознаками та симптомами. Медичні розлади можна розділити на [[Психічний розлад|психічні розлади]], {{нп|Фізичний розлад|фізичні розлади|en|Physical disorder}}, [[Генетичні хвороби|генетичні розлади]], {{нп|Емоційні та поведінкові розлади|емоційні та поведінкові розлади|en|Emotional and behavioral disorders}} та {{нп|Функціональний розлад|функціональні розлади|en|Functional disorder}}<ref>{{Cite web |title=Disorder |url=https://www.cancer.gov/publications/dictionaries/cancer-terms/def/disorder |access-date=2024-04-23 |website=www.cancer.gov |publisher=[[Національний інститут раку (США)|National Cancer Institute]] |language=en}}</ref>. Термін ''розлад'' часто вважається більш нейтрайльним і менш стигматизуючим, ніж терміни ''хвороба'' або ''захворювання'', і тому є кращою термінологією за деяких обставин<ref>{{cite web |last1=Sefton |first1=Phil |title=Condition, Disease, Disorder |url=https://amastyleinsider.com/2011/11/21/condition-disease-disorder/ |website=AMA Style Insider |publisher=American Medical Association |access-date=20 August 2019 |date=21 November 2011 |archive-date=20 August 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190820125543/https://amastyleinsider.com/2011/11/21/condition-disease-disorder/ |url-status=live |language=en}}</ref>. У застосуванні до сфери психічного здоров'я термін ''психічний розлад'' використовується як спосіб визнання складної взаємодії [[Біопсихосоціальна модель|біологічних, соціальних і психологічних факторів]] у [[Психіатрія|психіатричних]] станах; однак термін ''розлад'' також використовується в багатьох інших галузях медицини, насамперед для визначення фізичних розладів, які не спричинені інфекційними організмами, наприклад, [[Метаболічні захворювання|метаболічних розладів]].
;Медичний стан або стан здоров'я
:''Медичний стан'' (''{{lang-en|medical condition}}'') або ''стан здоров'я'' (''{{lang-en|health condition}}'')&nbsp;— це широке поняття, яке включає всі захворювання, {{нп|Ураження (медицина)|ураження|en|Lesion}}, розлади або непатологічні стани, які зазвичай отримують медичне лікування, наприклад, [[вагітність]] або [[пологи]]. Хоча термін ''медичний стан'' зазвичай включає психічні захворювання, у деяких контекстах цей термін використовується спеціально для позначення будь-якої хвороби, травми чи захворювання, ''за винятком'' психічних захворювань. ''[[Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів]]'' (''{{lang-en|DSM}}''), широко використовуваний посібник з психіатрії, який визначає всі [[Психічний розлад|психічні розлади]], використовує термін ''загальний медичний стан'' для позначення всіх хвороб, захворювань і травм, за винятком психічних розладів<ref>{{cite book |publisher=American Psychiatric Association |year=2000 |title=Diagnostic and statistical manual of mental disorders |edition=4th |location=Washington, DC |author=American Psychiatric Association Task Force on DSM-IV |isbn=978-0-89042-025-6 | language=en}}</ref>. Таке використання також часто зустрічається в літературі, присвяченій психіатрії. Деякі поліси [[Медичне страхування|медичного страхування]] також визначають ''медичний стан'' як будь-яку хворобу, травму або захворювання, за винятком психіатричних захворювань<ref>{{cite web |url=http://www.theinsurancepage.co.uk/expat-insurance-glossary.html |title=Expat Insurance Glossary by The Insurance Page |access-date=2008-11-20 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20081027142342/http://www.theinsurancepage.co.uk/expat-insurance-glossary.html |archive-date=2008-10-27 |language=en}}</ref>.
:Оскільки цей термін є більш [[Оціночне судження|нейтральним]], ніж такі терміни, як ''хвороба'', люди з проблемами здоров'я, які вони не вважають згубними, іноді віддають перевагу терміну ''медичний стан''. Однак, наголошуючи на медичній природі захворювання, цей термін іноді відкидається, наприклад, прихильниками [[Рух за права людей з аутизмом|руху за права людей з аутизмом]].
:Термін ''медичний стан'' також є синонімом ''{{нп|Стан здоров'я пацієнта|стану здоров'я пацієнта|en|Medical state}}'', і в цьому випадку він описує поточний стан окремого пацієнта з медичної точки зору. Таке вживання з'являється, наприклад, у висловлюваннях, які описують пацієнта як такого, що перебуває у ''критичному стані''.
;{{Visible anchor|Хворобливість}}
:'''Хворобливість''', '''морбідність''' ({{lang-en|morbidity}}, {{Etymology|la|morbidus|хворий, нездоровий}})&nbsp;— хворобливий стан, [[інвалідність]] або погіршення здоров'я з будь-якої причини<ref>{{cite web |url=https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/morbidity |title=morbidity |work=Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers |year=2007 |publisher=Elsevier |via=medical-dictionary.thefreedictionary.com |access-date=6 November 2017 |archive-date=7 November 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171107060403/https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/morbidity |url-status=live |language=en}}</ref>. Термін може вказувати на існування будь-якої форми захворювання або на те, наскільки стан здоров'я впливає на пацієнта. Серед тяжкохворих пацієнтів рівень хворобливості часто вимірюють за допомогою {{нп|Медична оцінка|медичної оцінки|en|Medical scoring}}. [[Коморбідність]] або супутня хвороба&nbsp;—  одночасна наявність двох або більше захворювань, наприклад, таких як [[шизофренія]] та [[зловживання психоактивними речовинами]].
:В [[Епідеміологія|епідеміології]] та [[Актуарна математика|актуарній науці]], термін ''морбідність'' (також ''рівень захворюваності'' або ''частота захворюваності'') може стосуватися або рівня [[Захворюваність|захворюваності]], [[Хворобливість|поширеності]] захворювання чи стану здоров'я, або відсотка людей, які відчувають певний стан протягом певного періоду часу (наприклад, 20&nbsp;% людей захворіють на [[грип]] через рік)<ref>{{Cite book |last=Kirch |first=Wilhelm |url=https://books.google.com/books?id=eSPK7-CHw7oC&q=morbidity |title=Encyclopedia of Public Health: Volume 1: A – H Volume 2: I – Z |date=13 June 2008 |publisher=Springer Science & Business Media |isbn=978-1-4020-5613-0 |pages=966 |language=en |access-date=3 January 2023 |archive-date=4 April 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230404025820/https://books.google.com/books?id=eSPK7-CHw7oC&q=morbidity |url-status=live }}</ref>. Ця міра захворювання протиставляється [[Смертність|рівню смертності]] від захворювання, який є часткою людей, які помирають протягом певного інтервалу часу. Показники захворюваності використовуються в актуарних професіях, таких як медичне страхування, страхування життя та страхування довгострокового догляду, для визначення страхових внесків, що стягуються з клієнтів. Показники захворюваності допомагають страховим компаніям передбачити ймовірність того, що застрахований заразиться чи розвине будь-яке із зазначених захворювань.
; Патоз або патологія
:''Патоз'' (''{{lang-en|pathosis}}'') є синонімом ''хвороби''. Слово ''[[патологія]]'' (''{{lang-en|pathology}}'') також має таке {{нп|Значення слова|значення|en|Word sense}}, у якому воно зазвичай використовується лікарями в {{нп|Медична література|медичній літературі|en|Medical literature}}, хоча [[wikt:pathology#Usage notes|деякі редактори вважають за краще вживати слово ''патологія'' в інших значеннях]]. Іноді незначний [[Конотація|конотативний]] відтінок може сприяти використанню ''патології'' чи ''патозу'', підкреслюючи наявність «якогось [поки що погано проаналізованого] [[Патологічна фізіологія|патофізіологічного процесу]]», а не ''хвороби'', що означало б «специфічне захворювання, визначене діагностичними критеріями, які вже виконані». Це важко визначити [[Денотація|денотативно]], але це пояснює, чому {{нп|Когнітивна синонімія|когнітивна синонімія|en|Cognitive synonymy}} не є незмінною.
;Синдром
:''[[Синдром]]'' (''{{lang-en|syndrome}}'')&nbsp;— це сукупність кількох [[Ознаки та симптоми|ознак і симптомів]] або інших характеристик, які часто виникають разом, незалежно від того, чи відома причина. Відомо, що деякі синдроми, такі як [[синдром Дауна]], мають лише одну причину (додаткову [[Хромосома|хромосому]] при народженні). Відомо, що інші, такі як [[Хвороба Паркінсона|синдром Паркінсона]], мають кілька можливих причин. {{нп|Гострий коронарний синдром|Гострий коронарний синдром|en|Acute coronary syndrome}}, наприклад, сам по собі не є окремим захворюванням, а скоріше є проявом будь-якої з кількох хвороб, включаючи [[Гострий інфаркт міокарда|інфаркт міокарда]], який є вторинним по відношенню до [[Ішемічна хвороба серця|ішемічної хвороби серця]]. Проте для інших синдромів {{нп|Ідіопатичне захворювання|причина невідома|en|Idiopathic disease}}. Відома назва синдрому часто залишається вживаною навіть після того, як було знайдено основну причину або коли існує кілька різних можливих первинних причин. Прикладами використання першої назви є [[Синдром Тернера|синдром Тернера]] та [[синдром Ді Георга]], які все ще часто називають «синдромом», незважаючи на те, що їх також можна розглядати як захворювання, а не лише як набори ознак і симптомів.
;Передхвороба
:{{anchor|Передхвороба}}'''Передхвороба''' (''{{lang-en|predisease}}'')&nbsp;— це {{нп|Безсимптомний (медицина)|субклінічний|en|Asymptomatic}} або [[Продромальний період|продромальний]] авангард захворювання. Типовими прикладами є [[переддіабет]] і {{нп|Прегіпертонія|прегіпертонія|en|Prehypertension}}. Проте [[нозологія]] чи епістемологія передхвороби є суперечливою, оскільки рідко існує {{нп|Чітке правило|чітке правило|en|Bright-line rule}}, яке розмежовує законну стурбованість щодо субклінічного або премоніторного статусу та спричинену [[Конфлікт інтересів|конфліктом інтересів]] [[Медикалізація|надмірну медикалізацію]] (наприклад, виробниками фармацевтичних засобів) або демедикалізацію (наприклад, медичними страхувальниками та страхувальниками по інвалідності). Виявлення легітимної передхвороби може призвести до корисних профілактичних заходів, таких як мотивація людини виконувати здорову кількість фізичних вправ<ref name="Lenzer">{{cite news |url=http://www.slate.com/articles/health_and_science/medical_examiner/2012/08/blood_pressure_drugs_for_mild_hypertension_not_proven_to_prevent_heart_attacks_strokes_or_early_death.single.html |title=Blood pressure drugs for mild hypertension: Not proven to prevent heart attacks, strokes, or early death |last=Lenzer |first=Jeanne |date=14 August 2012 |work={{нп|Slate (журнал)|Slate|en|Slate (magazine)}} | access-date=16 August 2012 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20120815202802/http://www.slate.com/articles/health_and_science/medical_examiner/2012/08/blood_pressure_drugs_for_mild_hypertension_not_proven_to_prevent_heart_attacks_strokes_or_early_death.single.html |archive-date=15 August 2012 |language=en}}</ref>, але надання здоровій людинині необґрунтованого уявлення про передхворобу може призвести до {{нп|Надмірне лікування|надмірного лікування|en|Unnecessary health care}}, наприклад перед прийомом ліків, які допомагають лише людям з важкими захворюваннями, або до плати за лікування з низьким {{нп|Співвідношення користі та витрат|співвідношенням користі та витрат|en|Benefit–cost ratio}}.
:В одному огляді запропоновано три критерії передхвороби:
:* високий ризик прогресування захворювання, що робить «набагато більшу ймовірність його розвитку», ніж інші, наприклад, {{нп|Передраковий стан|передраковий стан|en|Precancerous condition}} майже напевно перетвориться з часом на рак
:* дієвість для зниження ризику&nbsp;— наприклад, видалення передракової тканини запобігає її перетворенню в потенційно смертельний рак
:* користь, яка переважує шкоду від будь-яких втручань&nbsp;— видалення передракової тканини запобігає раку, а отже, запобігає потенційній смерті від раку<ref name="pmid_21624963">{{Cite journal |last=Viera |first=Anthony J. |year=2011 |title=Predisease: when does it make sense? |journal={{нп|Epidemiologic Reviews|Epidemiologic Reviews|en|Epidemiologic Reviews}} |volume=33 |issue=1 |pages=122–34 |pmid=21624963 |doi=10.1093/epirev/mxr002 |s2cid=12090327 |quote=When the goal of preventing adverse health outcomes is kept in mind, this review poses the idea that "predisease" as a category on which to act makes sense only if the following 3 conditions are met. First, the people designated as having predisease must be far more likely to develop the disease than those not so designated. Second, there must be a feasible intervention that, when targeted to people with predisease, effectively reduces the likelihood of developing the disease. Third, the benefits of intervening on predisease must outweigh the harms in the population.|doi-access=free |language=en}}</ref>.

=== Типи за системою організму ===
;Психічні
:[[Психічний розлад]]и ({{lang-en|mental disorder}})&nbsp;— це широке загальне позначення для категорії захворювань, які можуть включати афективну або [[Емоція|емоційну]] нестабільність, поведінкову аномалію, когнітивну дисфункцію або порушення. Конкретні захворювання, відомі як психічні захворювання, включають, серед іншого, [[Великий депресивний розлад|серйозну депресію]], узагальнені [[Тривожний невроз|тривожні розлади]], [[Шизофренія|шизофренію]], та [[Розлад дефіциту уваги та гіперактивності|синдром дефіциту уваги та гіперактивності]]. Психічне захворювання може мати біологічне (наприклад, анатомічне, хімічне або генетичне) або психологічне (наприклад, травма чи конфлікт) походження. Воно може погіршити здатність ураженої людини працювати чи навчатися та може зашкодити міжособистісним стосункам{{cn|date=Квітень 2023}}.
;Хвороби органів
:Хвороби органів ({{lang-en|organic disease}})&nbsp;— це захворювання, спричинені фізичними або фізіологічними змінами в тканинах або органах тіла. Цей термін іноді не охоплює інфекції. Зазвичай використовується, щоб підкреслити відмінність від психічних розладів. Сюди входять емоційні та поведінкові розлади, якщо вони спричинені змінами у фізичних структурах або функціонуванні тіла, наприклад, після [[інсульт]]у чи черепно-мозкової травми, але не якщо вони спричинені {{нп|Психосоціальний|психосоціальними|en|Psychosocial}} проблемами.

=== Етапи ===
При інфекційному захворюванні [[інкубаційний період]]&nbsp;— це час між зараженням і появою симптомів. {{нп|Латентний період (епідеміологія)|Латентний період|en|Latency period}}&nbsp;— це час між зараженням і здатністю захворювання поширюватися на іншу людину, який може передувати, слідувати або бути одночасно з появою симптомів. Деякі віруси також демонструють фазу відсутності активності, яка називається {{нп|Вірусна латентність|вірусною латентністю|en|Viral latency}}, під час якої вірус ховається в організмі в неактивному стані. Наприклад, {{нп|Вірус вітряної віспи|вірус вітряної віспи|en|Varicella zoster virus}} викликає [[Вітряна віспа|вітряну віспу]] в {{нп|Гострий (медицина)|гострій фазі|en|Acute (medicine)}}; після одужання від вітряної віспи вірус може залишатися в латентному стані в нервових клітинах протягом багатьох років, а пізніше викликати [[оперізуючий герпес]].
;Гостре захворювання
:{{нп|Гострий (медицина)|Гостре захворювання|en|Acute (medicine)}} ({{lang-en|acute disease}})&nbsp;— це короткочасна хвороба, як, наприклад, [[Застуда|звичайна застуда]].

== Еволюція поняття ==
Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої [[медицина|медицини]]. Давньогрецький лікар [[Гіппократ]] причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: [[кров]]і, [[слиз]]у, [[жовч]]і жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі [[Атомістика|атомістичного вчення]] [[Демокріт]]а виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми [[атом]]ів і їхнього неправильного розташування.

Наприкінці старої, на початку нової ери і особливо у [[Середньовіччя|Середньовіччі]] з'явилися [[ідеалізм|ідеалістичні]] погляди на вчення про хворобу, згідно з якими [[душа]], або особливий вид життєвої сили («[[архе]]»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. [[Матеріалізм|Матеріалістичні]] погляди на хворобу у Середньовіччі розвивав [[Ібн Сіна]] (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).

У XVII—XIX століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли [[Джованні Баттиста Морганьї]] (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в [[Орган (біологія)|органах]]), [[Марі Франсуа Ксав'є Біша]] (опис [[патологоанатом]]ічної картини ряду хвороб), [[Рудольф Вірхов]] (теорія целлюлярної патології), [[Клод Бернар]] (хвороба&nbsp;— порушення [[гомеостаз]]у організму). [[Боткін Сергій Петрович|С.&nbsp;П.&nbsp;Боткін]], [[Пашутін Віктор Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Пашутін]], [[Павлов Іван Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Павлов]], [[Остроумов Олексій Олександрович|О.&nbsp;О.&nbsp;Остроумов]] пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї [[нервизм]]у.

Незважаючи на велику кількість робіт із проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі [[здоров'я]]м. Так, [[Богомолець Олександр Олександрович|О.&nbsp;О.&nbsp;Богомолець]] висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За [[Горизонтов Петро Дмитрович|П.&nbsp;Д.&nbsp;Горизонтовим]], хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком [[патологія|патологічних]] процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях [[Давидовський Іполит Васильович|І.&nbsp;В.&nbsp;Давидовського]] відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між [[фізіологія|фізіологією]] і [[патологія|патологією]]. Патологічні процеси і хвороба, на його думку,&nbsp;— всього лише особливості [[Адаптація (біологія)|пристосувальних процесів]], пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції [[Ганс Сельє|Ганса Сельє]] про загальний адаптаційний [[синдром]], хвороба являє собою напругу («[[стрес]]»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.

== Причини розвитку хвороб ==
Причинами хвороби стають патологічні процеси, спричинені [[патогенез|патогенним(и)]] факторами таких груп:
* фізичними факторами ([[температура]], [[оптичне випромінювання|оптичне]] та [[іонізуюче випромінювання]], механічні фактори&nbsp;— [[тиск]], [[вібрація]], механічні пошкодження тощо);
* хімічними факторами ([[неорганічні речовини|неорганічними]] та [[органічні речовини|органічними речовинами]] тощо);
* біологічними факторами ([[вірус]]ами, [[бактерія]]ми, [[паразити|паразитами]], [[комахи|комахами]] та продуктами їх життєдіяльності ([[токсини|токсинами]]) тощо);
* психо-соціальними фактори ([[стрес]], [[психогенна травма]] тощо).
* [[Дезоксирибонуклеїнова кислота#Пошкодження_ДНК|Помилка в ДНК]]

== Періоди розвитку хвороби ==
У клінічному перебігу гострої хвороби виділяють три періоди:
* [[Продромальний період|продормальний]] не завжди, часто гостра хвороба починається періодом наростання клінічних проявів;
* розпалу;
* [[Реконвалесценція|реконвалесцентний]] (видужання).
При хронічній хворобі подібний поділ не характерний, у клінічному перебігу хвороби чергуються фази загострення та [[Ремісія (медицина)|ремісії]]. 

== Класифікація хвороб людини ==
{{див|Список кодів МКХ-10|Міжнародний класифікатор хвороб}}
Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:
* за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
* за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, [[хромосома|хромосомні]], клітинні та тканинні, органні, захворювання всього організму);
* за [[етіологія (медицина)|етіологічним]] фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);
* за способом їхнього [[лікування]] (терапевтичні, хірургічні та інші);
* за віковими або статевими відмінностями ([[гінекологія|гінекологічні]], [[педіатрія|дитячі]]) тощо.
Найбільш прийнятим вважається [[нозологія|нозологічний]] принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом [[пневмонія|пневмонію]], наприклад, можна віднести до захворювань [[дихальна система|органів дихання]], до [[Інфекційні захворювання|інфекційних хвороб]] і до [[алергія|алергічних]] станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.

== Тягар хвороби ==
{{оновити|розділ}}
[[Тягар хвороби]] ({{lang-en|Disease burden}})&nbsp;— поняття, введене [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньою організацією охорони здоров'я]], що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/quantifying_ehimpacts/national/en/index.html|title=Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels|accessdate=2009-01-30|author=World Health Organization (WHO)|year=|quote=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZyLhiPY?url=http://www.who.int/quantifying_ehimpacts/national/en/index.html|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref>. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD ({{lang-en|years lost due to disability}})&nbsp;— років, втрачених через [[непрацездатність]]. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були [[Значний депресивний розлад|значні депресивні розлади]]<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/GBD_report_2004update_part3.pdf|title=The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability|accessdate=2009-01-30|author=World Health Organization (WHO)|year=2004|format=PDF|work=|publisher=|pages=|doi=|quote=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZyMhJd4?url=http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/GBD_report_2004update_part3.pdf|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref>. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну [[смерть]] було втрачено 932&nbsp;млн років потенційного [[життя]], водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5&nbsp;млрд років<ref name=WHODALY>World Health Organization. [http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/estimates_regional/en/index.html Disease and injury regional estimates for 2004.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101224055121/http://www.who.int/healthinfo/global_burden_disease/estimates_regional/en/index.html |date=24 грудня 2010 }} Standard DALYs (3&nbsp;% discounting, age weights). [http://www.who.int/entity/healthinfo/global_burden_disease/DALY14_2004.xls DALY spreadsheet], [http://www.who.int/entity/healthinfo/global_burden_disease/YLL14_2004.xls YLL spreadsheet].</ref>. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо [[страхова медицина|страхової медицини]] або [[медичне страхування|медичного страхування]].

ВООЗ також розраховує два показники якості життя&nbsp;— [[Втрачені роки потенційного життя]] ({{lang-en|Years of potential life lost}} або '''YPLL'''), [[Якість життя з поправкою на рік]] ({{lang-en|Quality-adjusted life year}} або '''QALY''') та [[Роки життя, скориговані за непрацездатністю]] ({{lang-en|Disability-adjusted life year}} або '''DALY'''). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:

{| class="wikitable sortable"
|-
! Категорія хвороб
! scope="col" width=10% | Відсоток YPLL у світі<ref name=WHODALY />
! scope="col" width=10% | Відсоток DALY у світі<ref name=WHODALY />
! scope="col" width=10% | Відсоток YPLL в Європі<ref name=WHODALY />
! scope="col" width=10% | Відсоток DALY в Європі<ref name=WHODALY />
! scope="col" width=10% | Відсоток YPLL у США та Канаді<ref name=WHODALY />
! scope="col" width=10% | Відсоток DALY у США та Канаді<ref name=WHODALY />
|-
| [[Інфекційні захворювання]] та [[паразит]]ичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, [[діарея]], [[СНІД]], [[туберкульоз]] і [[малярія]]
| 37&nbsp;%
| 26&nbsp;%
| 9&nbsp;%
| 6&nbsp;%
| 5&nbsp;%
| 3&nbsp;%
|-
| Психоневрологічні захворювання, в тому числі [[значний депресивний розлад]]
| 2&nbsp;%
| 13&nbsp;%
| 3&nbsp;%
| 19&nbsp;%
| 5&nbsp;%
| 28&nbsp;%
|-
| [[Фізична травма|Фізичні травми]], особливо внаслідок [[Дорожньо-транспортна пригода|транспортних аварій]]
| 14&nbsp;%
| 12&nbsp;%
| 18&nbsp;%
| 13&nbsp;%
| 18&nbsp;%
| 10&nbsp;%
|-
| [[Серцево-судинні захворювання]], головним чином [[гострий інфаркт міокарда]] та [[інсульт]]и
| 14&nbsp;%
| 10&nbsp;%
| 35&nbsp;%
| 23&nbsp;%
| 26&nbsp;%
| 14&nbsp;%
|-
| Смерть через [[вагітність|передчасне]] [[пологи|народження]] та [[вагітність|перинатальні]] смерті
| 11&nbsp;%
| 8&nbsp;%
| 4&nbsp;%
| 2&nbsp;%
| 3&nbsp;%
| 2&nbsp;%
|-
| [[Злоякісна пухлина|Злоякісні пухлини]]
| 8&nbsp;%
| 5&nbsp;%
| 19&nbsp;%
| 11&nbsp;%
| 25&nbsp;%
| 13&nbsp;%
|}
Важливою передумовою [[Профілактична медицина|профілактики]] багатьох хвороб є [[здоровий спосіб життя]]&nbsp;— правильне [[харчування]], мінімальне вживання [[алкоголь|алкоголю]], дотримання правил і норм [[гігієна|гігієни]], наявність нешкідливих умов на роботі й удома, [[Фізична активність|фізична активність]] заради зміцнення [[здоров'я]].

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Хвороба
|Портал1             = Медицина
|Портал1-зображення  = Star of life3.svg
|Вікісловник        = хвороба
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Хвороба
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Diseases
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
{{Div col|cols=2}}
* [[Соціально-медичні послуги]]
* [[Нозологія]]
* [[Патологія]]
* [[Непрацездатність]]
* [[Інвалідність]]
* [[Всесвітній день хворого]]
* [[Медичне страхування]]
* [[Страхова медицина]]
* [[Рідкісна хвороба]]
* [[Хвороби рослин]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Refimprove|дата=лютий 2019}}
* {{книга
|автор = Горизонтов П. Л.
|заголовок = Вопросы патологической физиологии в трудах И.&nbsp;П.&nbsp;Павлова
|місце = М.
|видавництво = 
|рік = 1952
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Давыдовский И. В.
|заголовок = Проблемы причинности в медицине (Этиология)
|місце = М.
|видавництво = 
|рік = 1962
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Петров И. Р., Лемус В. Б.
|заголовок = Многотомное руководство по патологической физиологии
|частина = Общее учение о болезни
|том = 1
|місце = М.
|видавництво = 
|рік = 1966
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = А. П. Казанцев, В. С. Матковский
|заголовок = Справочник по инфекционным болезням
|місце = М.
|видавництво = Медицина
|рік = 1979
|сторінки = 46-50
}}
* {{книга
|відповідальний = под ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Покровского и К.&nbsp;М.&nbsp;Лобана
|заголовок = Руководство по инфекционным и паразитарным болезням
|місце = М.
|видавництво = Медицина
|рік = 1986
|сторінки = 306
}}

== Додаткова література ==
* Невідкладні стани / Регеда М. С., Кресюн В. Й., Фрайт В. М.&nbsp;— Львів: Магнолія, 2008.&nbsp;— 844 с.
* Хроніосептичні хвороби внутрішніх органів / Олійник С. Ф., Федорів Я.-Р. М.&nbsp;— Львів,  2009.— 460 с.
* Шкірні ознаки внутрішніх та інфекційних хвороб в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник / За редакцією Є.&nbsp;Х.&nbsp;Заремби, А.&nbsp;В.&nbsp;Циснецької.&nbsp;— Львів, 2014.&nbsp;— 184 с., іл.

== Посилання ==
{{вікіпосилання}}
* Г.&nbsp;І.&nbsp;Бурчинський. [http://leksika.com.ua/17320602/ure/hvoroba Хвороба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170116151914/http://leksika.com.ua/17320602/ure/hvoroba |date=16 січня 2017 }} // [[УРЕ]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/175/xvoroba Хвороба]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313032211/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/175/xvoroba |date=13 березня 2016 }} // [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [https://archive.org/details/med0ents/page/1102/mode/1up?view=theater Хвороба] // Медична енциклопедія / [[Червяк Петро Іванович|П. І. Червяк]]; [[Національна академія медичних наук України|НАМН України]]. Вид. 3-є, допов. – Київ: Вид. центр «Просвіта», 2012. – С. 1102. – ISBN 978-966-2133-86-8.
{{Бібліоінформація}}

{{ВП-портали|Медицина}}
{{Перекласти|en|Disease}}

[[Категорія:Захворювання та розлади| ]]
[[Категорія:Здоров'я]]