Артем'єв Едуард Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
→Фільмографія: доповнення
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Нещодавно помер}}
{{Нещодавно помер}}
{{Otheruses|Артем'єв}}
{{музикант}}{{Otheruses|Артем'єв}}
'''Едуард Миколайович Артем'єв''' ({{lang-ru|Эдуард Николаевич Артемьев}}; * [[30 листопада]] [[1937]], [[Новосибірськ]], [[РРФСР]] — {{ДС|29|12|2022}}) — [[СРСР|радянський]] та [[Росія|російський]] композитор. [[Народний артист Російської Федерації]] (1999). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1988), лауреат чотирьох [[Державна премія Російської Федерації|Державних премій Російської Федерації]] (1993, 1995, 1999, 2017) та премії «Золота маска» (2017). [[Герой Праці Російської Федерації]] (2022).
{{музикант}}
'''Едуард Миколайович Артем'єв''' ({{lang-ru|Эдуард Николаевич Артемьев}}; * [[30 листопада]] [[1937]], [[Новосибірськ]], [[РРФСР]] — {{ДС|29|12|2022}}) — [[Росія|російський]] [[композитор]], класик радянської та російської [[електронна музика|електронної музики]] відомий, зокрема, як автор музики до фільмів [[Тарковський Андрій Арсенович|Андрія Тарковського]], [[Міхалков Микита Сергійович|Микити Міхалкова]] і [[Андрій Кончаловський|Андрія Кончаловського]].


Класик радянської та російської [[електронна музика|електронної музики]]; відомий, зокрема, як автор музики до фільмів [[Тарковський Андрій Арсенович|Андрія Тарковського]], [[Міхалков Микита Сергійович|Микити Міхалкова]] і [[Андрій Кончаловський|Андрія Кончаловського]].
Жив і працював в [[Москва|Москві]].

Батько [[Артемій Едуардович Артем'єв|Артемія Артем'єва]] — музиканта і власника [[лейбл]]а «Электрошок Рекордз».


== Життя і творчість ==
== Життя і творчість ==
Рядок 18: Рядок 15:


В середині 1970-х композитор виявляє підвищену цікавість до рок-культури, у якій його захоплювала в першу чергу нова «естетика» звуку, що припускає яскраву, відкриту емоційність, підвищений експресивний тонус висловлення, його «спрямованість на слухача», демократизм музичної мови. Головною якістю його музики стає можливість будь-яких поєднань — жанрових, стилістичних, «технічних», відкритість різним музичним традиціям. Яскравим прикладом цьому служить кантата «Ода доброму віснику» (1980) на вірші [[П'єр де Кубертен|П'єра де Кубертена]] для декількох хорів, синтезаторів, рок-групи й симфонічного оркестру, написана для урочистого відкриття [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпійських ігор 1980 року у Москві]].
В середині 1970-х композитор виявляє підвищену цікавість до рок-культури, у якій його захоплювала в першу чергу нова «естетика» звуку, що припускає яскраву, відкриту емоційність, підвищений експресивний тонус висловлення, його «спрямованість на слухача», демократизм музичної мови. Головною якістю його музики стає можливість будь-яких поєднань — жанрових, стилістичних, «технічних», відкритість різним музичним традиціям. Яскравим прикладом цьому служить кантата «Ода доброму віснику» (1980) на вірші [[П'єр де Кубертен|П'єра де Кубертена]] для декількох хорів, синтезаторів, рок-групи й симфонічного оркестру, написана для урочистого відкриття [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпійських ігор 1980 року у Москві]].
[[Файл:Едуард Артем'єв.JPG|250px|thumb|Едуард Артем'єв, Київ 7 лютого 2013 на зустрічі в домі освіти і культури «Майстер клас»]]У 1979 році Артем'єв створив музику до фільму [[Юрій Іллєнко|Юрія Іллєнка]] «[[Смужка нескошених диких квітів]]», куди увійшла пісня на вірші [[Дмитро Павличко|Дмитра Павличка]] «Не зловите мене».
[[Файл:Едуард Артем'єв.JPG|250px|thumb|Едуард Артем'єв, Київ 7 лютого 2013 на зустрічі в домі освіти і культури «Майстер клас»]]
У 1979 році Артем'єв створив музику до фільму [[Юрій Іллєнко|Юрія Іллєнка]] «[[Смужка нескошених диких квітів]]», куди увійшла пісня на вірші [[Дмитро Павличко|Дмитра Павличка]] «Не зловите мене». Також, автор музики до низки українських та російсько-українських кінострічок.

У [[2000]] році завершив роботу над оперою «Раскольников» за романом [[Достоєвський|Ф. Достоєвського]] «Злочин і покарання» (лібрето [[Кончаловський Андрій Сергійович|А. Кончаловського]], [[Розовський Марк Григорович|М. Розовського]], [[Ряшенцев Юрій Євгенович|Ю. Ряшенцева]]), початої їм ще в 1977 році. Задумуючи свій твір у жанрі [[рок-опера|рок-опери]], композитор поступово прийшов до [[полістилістика|полістилістики]], поряд з рок-групою використовуючи [[симфонічний оркестр]], [[Російські народні музичні інструменти|російські народні інструменти]] та електронні засоби.
У [[2000]] році завершив роботу над оперою «Раскольников» за романом [[Достоєвський|Ф. Достоєвського]] «Злочин і покарання» (лібрето [[Кончаловський Андрій Сергійович|А. Кончаловського]], [[Розовський Марк Григорович|М. Розовського]], [[Ряшенцев Юрій Євгенович|Ю. Ряшенцева]]), початої їм ще в 1977 році. Задумуючи свій твір у жанрі [[рок-опера|рок-опери]], композитор поступово прийшов до [[полістилістика|полістилістики]], поряд з рок-групою використовуючи [[симфонічний оркестр]], [[Російські народні музичні інструменти|російські народні інструменти]] та електронні засоби.


Викладач [[Московська консерваторія|Московської консерваторії]].
Викладач [[Московська консерваторія|Московської консерваторії]].


Роботи Артем'єва видані, зокрема, на CD лейблом «ElectroShock Records», заснованим у другій половині 1990-х років його сином, Артемієм Артем'євим.
Роботи Артем'єва видані, зокрема, на CD лейблом «ElectroShock Records», заснованим у другій половині 1990-х років його сином, Артемієм Артем'євим.


У травні 2019 року незаконно відвідував тимчасово окупований росіянами [[Донецьк]].
У 2016 році відвідав [[Російська окупація Криму|окупований Крим]] для участі у т.зв. «Міжнародному кінофестивалі «Євразійський міст». У травні 2019 року незаконно відвідував тимчасово окупований росіянами [[Донецьк]]. Фігурант [[Центр «Миротворець»|бази даних центру «Миротворець»]]<ref>[https://myrotvorets.center/criminal/artemev-eduard-nikolaevich/ Центр «Миротворець»: Артем'єв Едуард Миколайович]</ref>.

Жив і працював в [[Москва|Москві]].
=== Родина ===
* Батько [[Артемій Едуардович Артем'єв|Артемія Артем'єва]]&nbsp;— музиканта і власника [[лейбл]]а «Электрошок Рекордз».


== Нагороди та звання ==
== Нагороди та звання ==
Рядок 38: Рядок 42:
* засновник і президент «Російської асоціації електроакустичної музики»
* засновник і президент «Російської асоціації електроакустичної музики»
* член виконавчого комітету Інтернаціональної конфедерації електроакустичної музики ICEM при [[ЮНЕСКО]]
* член виконавчого комітету Інтернаціональної конфедерації електроакустичної музики ICEM при [[ЮНЕСКО]]

== Фільмографія ==
'''Автор музики до кінофільмів і серіалів:'''
{{Div col}}
* «[[Мрії назустріч]]» (1963, [[Одеська кіностудія]])
* «[[Арена (фільм, 1967)|Арена]]» (1967)
* «[[Лікар Віра (фільм)|Лікар Віра]]» (1967)
* «Машенька Біленька» (1967, фільм-спектакль)
* «[[Урок літератури]]» (1968, реж. [[Олексій Корєнєв|О. Корєнєв]])
* «Клубок» (1968, мультфільм)
* «Не в капелюсі щастя» (1968, мультфільм)
* «Великі холоди» (1969, мультфільм)
* «Жадібний Кузя» (1969, мультфільм)
* «[[Зустріч у старої мечеті|Зустріч біля старої мечеті]]» (1969)
* «[[Щовечора об одинадцятій]]» (1969)
* «[[Дивовижний хлопчик]]» (1970)
* «Казка про живий час» (1970, мультфільм)
* «Солдат та відьма» (1970, фільм-спектакль)
* «[[Спокійний день наприкінці війни]]» (1970, реж. [[Микита Михалков|М. Михалков]])
* «[[Дивний характер]]» (1970)
* «[[Легенда в'язниці]]» Павіак (1970)
* «Голод» (1971, реж. С. Хамідов)
* «Позолочені лоби» (1971, мультфільм)
* «Вітерець» (1972, мультфільм)
* «[[Соляріс (фільм, 1972)|Соляріс]]» (1972, реж. [[Тарковський Андрій Арсенійович|А. Тарковський]])
* «[[Таємниця забутої переправи]]» (1973)
* «[[Мовчання доктора Івенса]]» (1973)
* «[[Птахи над містом]]» (1974)
* «[[Дзеркало (фільм, 1974)|Дзеркало]]» (1974, реж. [[Андрій Тарковський|А. Тарковський]])
* «[[Свій серед чужих, чужий серед своїх]]» (1974, реж. [[Микита Михалков|М. Михалков]])
* «[[Ваші права?]]» (1974)
* «[[Чисто англійське вбивство (фільм)|Чисто англійське вбивство]]» (1974, реж. [[Самсон Самсонов|С. Самсонов]])
* «[[Селянський син]]» (1975)
* «[[Страх висоти (фільм, 1975)|Страх висоти]]» (1975)
* «[[Приймаю на себе]]» (1975)
* «[[Раба любові]]» (1975, реж. [[Микита Михалков|М. Михалков]])
* «[[Шалене золото]]» (1976)
* «[[Нісенітниця (фільм)|Нісенітниця]]» (1977, реж. [[Михайло Іллєнко|М. Іллєнко]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Незакінчена п'єса для механічного піаніно]]» (1977, реж. [[Микита Михалков|М. Михалков]])
* «[[Сибіріада]]» (1978, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]])
* «[[Шукай вітру...]]» (1978)
* «[[Торгівка і поет]]» (1978)
* «[[П'ять вечорів]]» (1978, реж. М. Михалков)
* «[[Територія (фільм, 1978)|Територія]]» (1978)
* «[[Здрастуй, річка|Здрастуй, річко]]» (1978)
* «[[Ліс, у який ти ніколи не увійдеш]]» (1978)
* «[[Стратегія ризику (фільм, 1978)|Стратегія ризику]]» (1978, реж. [[Прошкін Олександр Анатолійович|О. Прошкін]])
* «[[Смужка нескошених диких квітів]]» (1979, реж. [[Юрій Іллєнко|Ю. Іллєнко]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Сищик (фільм, 1979)|Сищик]]» (1979)
* «[[Охоронець (фільм, 1979)|Охоронець]]» (1979)
* «[[Інспектор Гулл]]» (1979, реж. [[Прошкін Олександр Анатолійович|О. Прошкін]])
* «[[Кілька днів із життя І. І. Обломова]]» (1979, реж. М. Михалков)
* «[[Мільйони Ферфакса (фільм)|Мільйони Ферфакса]]» (1980, [[Ільїнський Микола Серафимович|М. Ільїнський]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Таємниця Едвіна Друда (фільм, 1980)|Таємниця Едвіна Друда]]» (1980)
* «[[Приватна особа (фільм)|Приватна особа]]» (1980, реж. [[Прошкін Олександр Анатолійович|О. Прошкін]])
* «[[Розслідування (фільм, 1980)|Розслідування]]» (1980)
* «[[Кожен третій]]» (1980)
* «[[Школа (фільм, 1980)|Школа]]» (1980, т/ф, реж. [[Іллєнко Михайло Герасимович|М. Іллєнко]], [[Одеська кіностудія]])
* «[[Три роки (фільм)|Три роки]]» (1980, реж. Д. Долінін, [[Станіслав Любшин|С. Любшин]])
* «[[Полювання на лисиць (фільм)|Полювання на лисиць]]» (1980, реж. [[Вадим Абдрашитов|В. Абдрашитов]])
* «[[Олександр Маленький]]» (1981)
* «Недобра Ладо» (1981, мультфільм)
* «[[Було у батька три сини]]» (1981)
* «[[Небезпечний вік (фільм, 1981)|Небезпечний вік]]» (1981, реж. [[Прошкін Олександр Анатолійович|О. Прошкін]])
* «[[Рідня (фільм)|Рідня]]» (1981, реж. М. Михалков)
* «Сто радощів, або Книга великих відкриттів» (1981, реж. [[Лупій Ярослав Васильович|Я. Лупій]], [[Одеська кіностудія]])
* «[[Білий шаман]]» (1982)
* «[[Зупинився поїзд]]» (1982, реж. [[Вадим Абдрашитов|В. Абдрашитов]])
* «[[Захоплення (фільм, 1982)|Захоплення]]» (1982)
* «[[Побачення з молодістю]]» (1982)
* «[[Миргород та його мешканці]]» (1983, реж. [[Михайло Іллєнко|М. Іллєнко]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Без свідків]]» (1983, реж. М. Михалков)
* «[[Місячна веселка (фільм)|Місячна веселка]]» (1983)
* «[[Повернення з орбіти]]» (1983, реж. [[Сурин Олександр Володимирович|О. Сурин]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Гори, гори ясно...]]» (1983)
* «[[Спекотне літо в Кабулі]]» (1983)
* «[[Месьє Ленуар, який ...|Месьє Ленуар, який...]]» (1983)
* «[[Перша кінна (фільм, 1984)|Перша кінна]]» (1984)
* «Кругообіг» (1984, , реж. Д. Худойназаров)
* «Чи то птах, чи звір» (1984, мультфільм)
* «[[Людина-невидимка (фільм, 1984)|Людина-невидимка]]» (1984)
* «[[ТАРС уповноважений заявити...]]» (1984)
* «Загадка сфінкса» (1985, мультфільм)
* «[[Корабель прибульців]]» (1985)
* «[[Прощавай, зелень літа|Прощавай, зеленю літа...]]» (1985)
* «[[Чужий дзвінок]]» (1985, [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Сім стихій (фільм)|Сім стихій]]» (1985)
* «[[Секунда на подвиг]]» (1985, реж. [[Ельдор Уразбаєв|Е. Уразбаєв]], Ом Гіль Сон)
* «[[Прийдешньому віку (фільм)|Прийдешньому віку]]» (1985)
* «[[Кожен мисливець бажає знати...]]» (1985, реж. [[Михайло Іллєнко|М. Іллєнко]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]])
* «[[Співучасть у вбивстві]]» (1985)
* «Остання інспекція» (1985)
* «[[Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда (фільм, 1985)|Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда]]» (1985)
* «[[Земля мого дитинства]]» (1986)
* «[[Двоє на острові сліз]]» (1986)
* «[[Без терміну давності]]» (1986)
* «[[Людина на мотоциклі]]» (1986)
* «[[Замах на ГОЕЛРО]]» (1986)
* «Ара, бара, пух!» (1986, мультфільм)
* «[[Ми веселі, щасливі, талановиті!]]» (1986)
* «[[Скарга (фільм)|Скарга]]» (1986, реж. [[Тимур Золоєв|Т. Золоєв]], [[Одеська кіностудія]])
* «[[Кур'єр (фільм, 1986)|Кур'єр]]» (1986, реж [[Карен Шахназаров|К. Шахназаров]])
* «[[Кінець Вічності (фільм)|Кінець Вічності]]» (1987)
* «[[Гобсек (фільм, 1987)|Гобсек]]» (1987)
* «[[Візит до Мінотавра (мінісеріал, 1987)|Візит до Мінотавра]]» (1987, т/с, реж. [[Ельдор Уразбаєв|Е. Уразбаєв]])
* «[[Місто Зеро]]» (1988, реж [[Карен Шахназаров|К. Шахназаров]])
* «[[Державний кордон. Солоний вітер]]» (1988)
* «[[Воля Всесвіту]]» (1988)
* «[[Ці ... три вірні карти ...|Ці... три вірні карти...]]» (1988)
* «[[Перед світанком (фільм, 1989)|Перед світанком]]» (1989)
* «[[Вхід до лабіринту]]» (1989)
* «[[І повториться все... (фільм, 1989)|І повториться все...]]» (1989)
* «[[Гомер і Едді]]» (1989, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]], США)
* «Міко — син Павлової» (1989, мультфільм)
* «[[Кат (фільм, 1990)|Кат]]» (1990)
* «[[Автостоп (фільм)|Автостоп]]» (1990, реж. М. Михалков)
* «[[Урга — територія кохання]]» (1991, реж. М. Михалков)
* «[[Геній (фільм, 1991)|Геній]]» (1991)
* «[[Штемп]]» (1991)
* «Підводні берети» (1991, мультфільм)
* «[[Ближнє коло]]» (1991, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]], США—СРСР—Італія)
* «Пригоди Чичикова» (1992)
* «[[Гріх. Історія пристрасті]]» (1993)
* «Анна: від 6 до 18» (1993, док. фільм, реж. М. Михалков)
* «[[Стомлені сонцем]]» (1994, реж. М. Михалков)
* «[[Ліміта]]» (1994, реж. [[Євстигнєєв Денис Євгенович|Д. Євстигнєєв]])
* «Батьківський день» (1996, док. фільм)
* «[[Одіссея (мінісеріал)|Одіссея]]» (1997, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]], США—Велика Британія—Німеччина та ін.)
* «[[Війну закінчено. Забудьте...]]» (1997, реж. [[Харченко Валерій Миколайович|В. Харченко]])
* «[[Сибірський цирульник]]» (1998, реж. М. Михалков)
* «[[Мама (фільм, 1999)|Мама]]» (1999, у співавт.; реж. [[Євстигнєєв Денис Євгенович|Д. Євстигнєєв]])
* «Форсаж» (2001, док. фільм)
* «[[Втеча з Гулагу]]» (2001, реж. Харді Мартінс)
* «[[Дім дурнів]]» (2002, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]])
* «[[Спадкоємець (фільм, 2002)|Спадкоємець]]» (2002)
* «Кабала святош» (2003, фільм-спектакль, реж. [[Шапіро Адольф Якович|А. Шапіро]])
* «Мама» (2003, док. фільм, реж. М. Михалков)
* «Батько» (2004, док. фільм, реж. М. Михалков)
* «[[Водій для Віри]]» (2004, реж. [[Павло Чухрай|П. Чухрай]], Росія—Україна)
* «Багатство» (2004, реж. Е. Уразбаєв)
* «[[Доктор Живаго (телесеріал)|Доктор Живаго]]» (2005, т/с, реж. [[Прошкін Олександр Анатолійович|О. Прошкін]])
* «Очами вовка» (2005)
* «[[12 (фільм)|12]]» (2007, реж. М. Михалков)
* «Чайка» (фільм-спектакль, реж. А. Кончаловський)
* «[[Глянець (фільм)|Глянець]]» (2007, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]], Росія—Франція)
* «Ніхто крім нас..» (2008, реж. [[Говорухін Сергій Станіславович|С. Говорухін]])
* «Таємниці любові» (2009, док. фільм)
* «Якраки» (2009)
* «[[Стрибок Афаліни]]» (2009, Казахстан)
* «[[Стомлені Сонцем 2: Передстояння]]» (2010, реж. М. Михалков)
* «[[Лускунчик і Щурячий Король]]» (2010, реж. [[Андрій Кончаловський|А. Кончаловський]], Велика Британія—Угорщина)
* «Тихий океан» (2010, док. фільм)
* «Дядя Ваня» (2010, фільм-спектакль, реж. А. Кончаловський)
* «[[Око за око (фільм, 2010)|Око за око]]» (2010, реж. [[Полока Геннадій Іванович|Г. Полока]])
* «[[Тиха застава (фільм, 2011)|Тиха застава]]» (2011)
* «[[Дім (фільм, 2011)|Дім]]» (2011, реж. [[Погодін Олег Георгійович|О. Погодін]])
* «[[Спокута (фільм, 2011)|Спокута]]» (2011, реж. [[Прошкін Олександр Анатолійович|О. Прошкін]])
* «[[Москва 2017]]» (2012, реж. Jamie Bradshaw)
* «Столипін, постріл в Росію, XX століття» (2012, док. фільм)
* «[[Легенда №17 (фільм)|Легенда №17]]» (2013, реж. М. Лебєдєв)
* «[[Сонячний удар (фільм, 2014)|Сонячний удар]]» (2014, реж. М. Михалков)
* «[[Білі ночі листоноші Олексія Тряпіцина]]» (2014, реж. А. Кончаловський)
* «[[Герой (фільм, 2016)|Герой]]» (2016)
* «Генезис 2.0» (2018, док. фільм, Китай—Росія—США—Швейцарія—Південна Корея)
* «[[Гріх — лють Мікеланджело]]» (2019, реж. А. Кончаловський, Росія—Італія)
* «Ржев» (2020, док. фільм)
* «[[Грозний (телесеріал)|Грозний]]» (2020, т/с, у співавт.)
* та інші...
{{Div col end}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 55: Рядок 228:


{{Бібліоінформація}}{{Портали|Біографії|Музика|Кінематограф}}
{{Бібліоінформація}}{{Портали|Біографії|Музика|Кінематограф}}
[[Категорія:Лауреати Державної премії РФ в області літератури і мистецтва]]
[[Категорія:Російські кінокомпозитори]]
[[Категорія:Лауреати премії «Золота маска»]]
[[Категорія:Призери «Кінотавра»]]
[[Категорія:Лауреати Московського кінофестивалю]]
[[Категорія:Лауреати премії «Білий слон» (Росія)]]
[[Категорія:Радянські композитори]]
[[Категорія:Радянські кінокомпозитори]]
[[Категорія:Радянські кінокомпозитори]]
[[Категорія:Народні артисти Росії]]
[[Категорія:Російські композитори]]
[[Категорія:Російські кінокомпозитори]]
[[Категорія:Композитори XX століття]]
[[Категорія:Композитори XXI століття]]
[[Категорія:Члени Спілки кінематографістів Росії]]
[[Категорія:Члени Спілки кінематографістів Росії]]
[[Категорія:Викладачі Московської консерваторії]]
[[Категорія:Викладачі Московського державного інституту культури]]
[[Категорія:Академіки Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії]]
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]
[[Категорія:Померли від пневмонії]]

Версія за 21:00, 3 січня 2023

Артем'єв Едуард Миколайович
Основна інформація
Дата народження30 листопада 1937(1937-11-30)[1][2]
Місце народженняНовосибірськ, РРФСР, СРСР
Дата смерті29 грудня 2022(2022-12-29)[3] (85 років)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
ГромадянствоСРСР і Росія
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор
ОсвітаАкадемія хорового мистецтва імені В.С. Попова і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1960)
Інструментиклавішні музичні інструменти
Жанриелектронна музика і музика до фільму
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
ЛейблиMusea
Нагороди
ДітиАртем'єв Артемій Едуардовичd
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артем'єв.

Едуард Миколайович Артем'єв (рос. Эдуард Николаевич Артемьев; * 30 листопада 1937, Новосибірськ, РРФСР — 29 грудня 2022) — радянський та російський композитор. Народний артист Російської Федерації (1999). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1988), лауреат чотирьох Державних премій Російської Федерації (1993, 1995, 1999, 2017) та премії «Золота маска» (2017). Герой Праці Російської Федерації (2022).

Класик радянської та російської електронної музики; відомий, зокрема, як автор музики до фільмів Андрія Тарковського, Микити Міхалкова і Андрія Кончаловського.

Життя і творчість

В 1960 році закінчив теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії по класу Ю. О. Шапоріна і М. М. Сидельникова. В 1961-63 роках працював у науково-дослідному інституті в лабораторії дослідження звуку у Є. Мурзіна, винахідника електронного інструменту АНС.

Твори 1960-х — почала 1970-х років належать естетиці авангарду. У цей період їм написані твори великих форм: ораторія на вірші О. Твардовського «Я убит подо Ржевом» (1960, дипломна робота), симфонічна сюїта «Хороводи» (1960), сюїта для жіночого хору й оркестру «Лубки» (1962), кантата «Вільні пісні» (на тексти з народної поезії, 1967), одночастинний концерт для альта (1961), музика до пантоміми «За мертвими душами» (1966). В ці ж роки написані невеликі п'єси для синтезатору АНС — «У космосі», «Зоряний ноктюрн» (1961), «Етюд» (1964). У цих творах Артем'євим знайдені електронні сонорні звучності, колористичні фони, що дають просторовий ефект.

Перша велика робота Артем'єва в області електронної музики — «Мозаїка» (1967) стала етапним твором в творчості композитора. Написана в сонористичній техніці, ця робота отримала визнання на фестивалях сучасної музики у Флоренції (1968), Венеції (1969), Оранже (1970) та інших містах.

З кінця 1960-х років Артем'єв плідно працює в кінематографі. Важливу роль у творчому житті композитора зіграла зустріч із Андрієм Тарковським. Артем'єв взяв участь у трьох фільмах Тарковського: «Соляріс» (1972), «Дзеркало» (1975) і «Сталкер» (1980).

В середині 1970-х композитор виявляє підвищену цікавість до рок-культури, у якій його захоплювала в першу чергу нова «естетика» звуку, що припускає яскраву, відкриту емоційність, підвищений експресивний тонус висловлення, його «спрямованість на слухача», демократизм музичної мови. Головною якістю його музики стає можливість будь-яких поєднань — жанрових, стилістичних, «технічних», відкритість різним музичним традиціям. Яскравим прикладом цьому служить кантата «Ода доброму віснику» (1980) на вірші П'єра де Кубертена для декількох хорів, синтезаторів, рок-групи й симфонічного оркестру, написана для урочистого відкриття Олімпійських ігор 1980 року у Москві.

Едуард Артем'єв, Київ 7 лютого 2013 на зустрічі в домі освіти і культури «Майстер клас»

У 1979 році Артем'єв створив музику до фільму Юрія Іллєнка «Смужка нескошених диких квітів», куди увійшла пісня на вірші Дмитра Павличка «Не зловите мене». Також, автор музики до низки українських та російсько-українських кінострічок.

У 2000 році завершив роботу над оперою «Раскольников» за романом Ф. Достоєвського «Злочин і покарання» (лібрето А. Кончаловського, М. Розовського, Ю. Ряшенцева), початої їм ще в 1977 році. Задумуючи свій твір у жанрі рок-опери, композитор поступово прийшов до полістилістики, поряд з рок-групою використовуючи симфонічний оркестр, російські народні інструменти та електронні засоби.

Викладач Московської консерваторії.

Роботи Артем'єва видані, зокрема, на CD лейблом «ElectroShock Records», заснованим у другій половині 1990-х років його сином, Артемієм Артем'євим.

У 2016 році відвідав окупований Крим для участі у т.зв. «Міжнародному кінофестивалі «Євразійський міст». У травні 2019 року незаконно відвідував тимчасово окупований росіянами Донецьк. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[4].

Жив і працював в Москві.

Родина

Нагороди та звання

Фільмографія

Автор музики до кінофільмів і серіалів:

Література

  • Татьяна Егорова. Вселенная Эдуарда Артемьева, ISBN 5-9697-0193-9

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ https://mel.fm/amp/novosti/8509213-umer-kompozitor-eduard-artemyev
  4. ↑ Центр «Миротворець»: Артем'єв Едуард Миколайович

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артем%27єв_Едуард_Миколайович&oldid=37940540