Хронологія вулканізму на Землі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|oclc=156941033 |
|oclc=156941033 |
||
|accessdate=2008-09-12 |
|accessdate=2008-09-12 |
||
}}</ref><ref name="Fierstein1998">{{Cite web|last=Fierstein|first=Judy|authorlink1=Judy Fierstein|last2=Hildreth|first2=Wes|authorlink2=Wes Hildreth|last3=James W. Hendley II|last4=Peter H. Stauffer|year=1998|title=Can Another Great Volcanic Eruption Happen in Alaska? - U.S. Geological Survey Fact Sheet 075-98|url=http://pubs.usgs.gov/fs/fs075-98/|accessdate=2008-09-10|publisher=[[United States Geological Survey]]|series=Version 1.0}}</ref><ref name="Fierstein1992">{{Cite journal|last=Fierstein|first=Judy|author-link=Judy Fierstein|last2=Hildreth|first2=Wes|author-link2=Wes Hildreth|date=2004-12-11|title=The plinian eruptions of 1912 at Novarupta, Katmai National Park, Alaska|url=https://zenodo.org/record/1232468|journal=[[Bulletin of Volcanology]]|publisher=Springer|volume=54|issue=8|pages=646–684|bibcode=1992BVol...54..646F|doi=10.1007/BF00430778}}</ref> |
}}</ref><ref name="Fierstein1998">{{Cite web|last=Fierstein|first=Judy|authorlink1=Judy Fierstein|last2=Hildreth|first2=Wes|authorlink2=Wes Hildreth|last3=James W. Hendley II|last4=Peter H. Stauffer|year=1998|title=Can Another Great Volcanic Eruption Happen in Alaska? - U.S. Geological Survey Fact Sheet 075-98|url=http://pubs.usgs.gov/fs/fs075-98/|accessdate=2008-09-10|publisher=[[United States Geological Survey]]|series=Version 1.0}}</ref><ref name="Fierstein1992">{{Cite journal|last=Fierstein|first=Judy|author-link=Judy Fierstein|last2=Hildreth|first2=Wes|author-link2=Wes Hildreth|date=2004-12-11|title=The plinian eruptions of 1912 at Novarupta, Katmai National Park, Alaska|url=https://zenodo.org/record/1232468|journal=[[Bulletin of Volcanology]]|publisher=Springer|volume=54|issue=8|pages=646–684|bibcode=1992BVol...54..646F|doi=10.1007/BF00430778}}</ref>. |
||
* [[Санта-Марія (вулкан)|Санта-Марія]], Гватемала; 1902, 24 жовтня; VEI 6; {{Convert|20|km3|abbr=on}} тефри<ref>{{cite gvp |
* [[Санта-Марія (вулкан)|Санта-Марія]], Гватемала; 1902, 24 жовтня; VEI 6; {{Convert|20|km3|abbr=on}} тефри<ref>{{cite gvp |
||
| vnum = 342030 |
| vnum = 342030 |
||
| title = Santa Maria |
| title = Santa Maria |
||
| accessdate = 2023-11-24 }}</ref> |
| accessdate = 2023-11-24 }}</ref>. |
||
* [[Кракатау]], Індонезія; 1883, 26–27 серпня; VEI 6; {{Convert|21|km3|abbr=on}} тефри<ref name="scholastic">{{Cite magazine|last=Hopkinson, Deborah|date=January 2004|title=The Volcano That Shook the world: Krakatoa 1883|url=http://teacher.scholastic.com/activities/wwatch/volcanoes/witnesses.htm|journal=[[Storyworks]]|location=New York|volume=11|issue=4|page=8|via=Scholastic.com}}</ref> |
* [[Кракатау]], [[Індонезія]]; 1883, 26–27 серпня; VEI 6; {{Convert|21|km3|abbr=on}} тефри<ref name="scholastic">{{Cite magazine|last=Hopkinson, Deborah|date=January 2004|title=The Volcano That Shook the world: Krakatoa 1883|url=http://teacher.scholastic.com/activities/wwatch/volcanoes/witnesses.htm|journal=[[Storyworks]]|location=New York|volume=11|issue=4|page=8|via=Scholastic.com}}</ref>. |
||
* [[Тамбора (вулкан)|Вулкан Тамбора]], Малі Зондські острови, Індонезія; 1815, 10 квітня; VEI 7; {{Convert|160-213|km3|abbr=on}} |
* [[Тамбора (вулкан)|Вулкан Тамбора]], [[Малі Зондські острови]], Індонезія; 1815, 10 квітня; VEI 7; {{Convert|160-213|km3|abbr=on}} тефри<ref>http://www.kscnet.ru/ivs/bibl/vulk/kuozero/Pon-KurileLake.pdf</ref><ref name="largeeruptions"/>; в атмосферу було викинуто приблизно {{Convert|200000000|t|ST|abbr=on}} {{Хем|SO|2}}, що обумовило виникнення подій відомих як «[[Рік без літа]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.earlham.edu/~ethribe/web/tambora.htm|title=Tambora|website=www.earlham.edu|accessdate=2023-11-15|archive-date=2010-12-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20101228005914/http://www.earlham.edu/~ethribe/web/tambora.htm}}</ref>. |
||
* |
* {{нп|Таємниче виверження (1808)|Таємниче виверження 1808 року||1808 mystery eruption}}, VEI 6–7; збільшення [[сульфати|сульфатів]] виявлені в кернах льоду у 1980-х роках<ref>{{cite press release|url=http://www.bris.ac.uk/news/2014/september/unknown-eruption.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20141210015142/http://www.bris.ac.uk/news/2014/september/unknown-eruption.html|url-status=dead|archive-date=10 December 2014|title=First eyewitness accounts of mystery volcanic eruption|author=University of Bristol|date= 19 September 2014}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.sciencedaily.com/releases/2009/12/091205105844.htm|title=Undocumented volcano contributed to extremely cold decade from 1810–1819}}</ref><ref name="ClimPast1">{{Cite journal|last=Guevara-Murua|first=A.|last2=Williams|first2=C. A.|last3=Hendy|first3=E. J.|last4=Rust|first4=A. C.|last5=Cashman|first5=K. V.|author-link5=Katharine Cashman|year=2014|title=Observations of a stratospheric aerosol veil from a tropical volcanic eruption in December 1808: is this the "Unknown" ~1809 eruption?|url=https://research-information.bristol.ac.uk/ws/files/124748345/cp_10_1707_2014.pdf|journal=Climate of the Past Discussions|volume=10|issue=2|pages=1901–1932|bibcode=2014CliPa..10.1707G|doi=10.5194/cpd-10-1901-2014|issn=1814-9359|doi-access=free}}</ref>. |
||
* [[Ґрімсвотн|Вулкан Ґрімсвотн]], північно-східна Ісландія; 1783—1785 рр.; [[Лакі (вулкан)|Лакі]] ; 1783—1784 рр.; VEI 2; {{Convert|14|km3|cumi|abbr=on}} лави, приблизно {{Convert|120000000|t|ST|abbr=on}} {{Хем|S|O|2}} |
* [[Ґрімсвотн|Вулкан Ґрімсвотн]], північно-східна [[Ісландія]]; 1783—1785 рр.; [[Лакі (вулкан)|Лакі]] ; 1783—1784 рр.; VEI 2; {{Convert|14|km3|cumi|abbr=on}} лави, в атмосферу було викинуто приблизно {{Convert|120000000|t|ST|abbr=on}} {{Хем|S|O|2}}, що викликало «[[Вулканічна зима|Вулканічну зиму]]» 1783 року у [[Північна півкуля|Північній півкулі]]<ref name="bbc.co.uk">{{Cite web|url=https://www.bbc.co.uk/programmes/b006qjlw|title=BBC Two - Timewatch|website=BBC}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://volcano.si.edu/volcano.cfm?vn=373010|title=Global Volcanism Program | Grímsvötn}}</ref>. |
||
* {{нп|Лонг-Айленд (Папуа-Нова Гвінея)|Лонг-Айленд||Long Island (Papua New Guinea)}}, північний схід від Нової Гвінеї; 1660 ±20; VEI 6; {{Convert|30|km3|cumi|1|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/> |
* {{нп|Лонг-Айленд (Папуа-Нова Гвінея)|Лонг-Айленд||Long Island (Papua New Guinea)}}, на північний схід від [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]]; 1660 ±20; VEI 6; {{Convert|30|km3|cumi|1|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/>. |
||
* [[Вайнапутіна]], Перу; 1600, 19 лютого; VEI 6; {{Convert|30|km3|abbr=on}} тефри |
* [[Вайнапутіна]], [[Перу]]; 1600, 19 лютого; VEI 6; {{Convert|30|km3|abbr=on}} тефри<ref name=gvp>{{cite gvp|vnum=354030|name=Huaynaputina|accessdate=2023-12-01}}</ref>. |
||
* [[Біллі Мітчелл]], острів Бугенвіль, Папуа Нова Гвінея; 1580 ±20; VEI 6; {{Convert|14|km3|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/> |
* [[Біллі Мітчелл]], острів [[Бугенвіль (острів)|Бугенвіль]], [[Папуа Нова Гвінея]]; 1580 ±20; VEI 6; {{Convert|14|km3|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/>. |
||
* [[Бардарбунґа]], північно-східна Ісландія; 1477; VEI 6; {{Convert|10|km3|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/> |
* [[Бардарбунґа]], північно-східна Ісландія; 1477; VEI 6; {{Convert|10|km3|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/>. |
||
* Таємниче виверження 1465 року |
* {{нп|Таємниче виверження (1465)|Таємниче виверження 1465 року||1458 mystery eruption}}, місце цього виверження не було визначене, оскільки воно було ідентифіковано тільки за віддаленими записами [[Крижані керни|кернів льоду]] та атмосферними подіями приблизно під час весілля короля [[Неаполь|Неаполя]] [[Альфонсо II (король Неаполю)|Альфонсо II]] ; вважається, що це було виверження індексом VEI 7 і, а можливо, навіть більше, ніж [[Тамбора (вулкан)|Вулкан Тамбора]] в 1815 році<ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.com/future/story/20170630-the-massive-volcano-that-scientists-cant-find|title=The massive volcano that scientists can't find}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Bauch|first=Martin|year=2017|title=The day the sun turned blue. A volcanic eruption in the early 1460s and its putative climatic impact – a globally perceived volcanic disaster in the Late Middle Ages?|url=https://www.academia.edu/14139518|journal=Transcultural Research – Heidelberg Studies on Asia and Europe in a Global Context|page=107|doi=10.1007/978-3-319-49163-9_6}}</ref> . |
||
* 1452/1453 таємниче виверження на Нових Гебридах, [[Вануату]] ; місце знаходження цього виверження в південній частині Тихого океану невідоме, оскільки його було ідентифіковано за далекими записами [[Крижані керни|керна льоду]] ; єдині пірокластичні потоки виявлені в [[Кувае|Куве]] ; {{Convert|36|to|96|km3|cumi|1|abbr=on}} |
* 1452/1453 таємниче виверження на Нових Гебридах, [[Вануату]] ; місце знаходження цього виверження в південній частині Тихого океану невідоме, оскільки його було ідентифіковано за далекими записами [[Крижані керни|керна льоду]] ; єдині пірокластичні потоки виявлені в [[Кувае|Куве]] ; {{Convert|36|to|96|km3|cumi|1|abbr=on}} тефри; {{Convert|175000000|-|700000000|t|ST|abbr=on}} [[Сульфатна кислота|сірчаної кислоти]]<ref>{{Cite journal|last=Nemeth|first=Karoly|last2=Shane J. Cronin|last3=James D.L. White|year=2007|title=Kuwae caldera and climate confusion|journal=The Open Geology Journal|volume=1|issue=5|pages=7–11|bibcode=2007OGJ.....1....7N|doi=10.2174/1874262900701010007|doi-access=free}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Gao|first=Chaochao|last2=A. Robock|last3=S. Self|last4=J. B. Witter|last5=J. P. Steffenson|last6=H. B. Clausen|last7=M.-L. Siggaard-Andersen|last8=S. Johnsen|last9=P. A. Mayewski|date=27 June 2006|title=The 1452 or 1453 A.D. Kuwae eruption signal derived from multiple ice core records: Greatest volcanic sulfate event of the past 700 years|url=http://www.agu.org/pubs/crossref/2006/2005JD006710.shtml|journal=[[Journal of Geophysical Research]]|volume=111|issue=D12|pages=D12107|bibcode=2006JGRD..11112107G|doi=10.1029/2005JD006710|archive-url=https://web.archive.org/web/20110606003033/http://www.agu.org/pubs/crossref/2006/2005JD006710.shtml|archive-date=2011-06-06|access-date=2010-03-19|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Witter|first=J.B.|last2=Self S.|date=January 2007|title=The Kuwae (Vanuatu) eruption of AD 1452: potential magnitude and volatile release|journal=[[Bulletin of Volcanology]]|volume=69|issue=3|pages=301–318|bibcode=2007BVol...69..301W|doi=10.1007/s00445-006-0075-4}} |
||
</ref> |
</ref> |
||
* 1280 (?) у [[Кілотоа]], Еквадор; VEI 6; {{Convert|21|km3|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/> |
* 1280 (?) у [[Кілотоа]], Еквадор; VEI 6; {{Convert|21|km3|abbr=on}} тефри<ref name="largeeruptions"/> |
||
Рядок 88: | Рядок 88: | ||
|6 |
|6 |
||
|1808, грудень |
|1808, грудень |
||
|Збільшення |
|Збільшення сульфатів в кернах льоду |
||
|- |
|- |
||
|[[Лонг-Айленд (Папуа Нова Гвінея)]] |
|[[Лонг-Айленд (Папуа Нова Гвінея)]] |
||
Рядок 219: | Рядок 219: | ||
=== Раніше четвертинні виверження === |
=== Раніше четвертинні виверження === |
||
2,588 ± 0,005 млн років до нашої ери починається [[Четвертинний період|четвертинний]] період і епоха [[плейстоцен]]у |
2,588 ± 0,005 млн років до нашої ери починається [[Четвертинний період|четвертинний]] період і епоха [[плейстоцен]]у. |
||
* {{нп|Айфель (гаряча точка)|Гаряча точка Айфель||Eifel hotspot}}, оз. [[Лаах (озеро)|Лаах]], вулкан Айфель, [[Німеччина]]; 12.9 ka; VEI 6; {{Convert|6|km3|cumi|1|abbr=on}} of tephra.<ref>{{Cite journal|last=De Klerk|first=Pim|last2=Janke|first2=Wolfgang|last3=Kühn|first3=Peter|last4=Theuerkauf|first4=Martin|year=2008|title=Environmental impact of the Laacher See eruption at a large distance from the volcano: Integrated palaeoecological studies from Vorpommern (NE Germany)|journal=Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology|volume=270|issue=1–2|pages=196–214|bibcode=2008PPP...270..196D|doi=10.1016/j.palaeo.2008.09.013}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Baales, Michael|last2=Jöris, Olaf|last3=Street, Martin|last4=Bittmann, Felix|last5=Weninger, Bernhard|last6=Wiethold, Julian|date=November 2002|title=Impact of the Late Glacial Eruption of the Laacher See Volcano, Central Rhineland, Germany|journal=Quaternary Research|volume=58|issue=3|pages=273–288|bibcode=2002QuRes..58..273B|doi=10.1006/qres.2002.2379}}</ref> |
* {{нп|Айфель (гаряча точка)|Гаряча точка Айфель||Eifel hotspot}}, оз. [[Лаах (озеро)|Лаах]], вулкан Айфель, [[Німеччина]]; 12.9 ka; VEI 6; {{Convert|6|km3|cumi|1|abbr=on}} of tephra.<ref>{{Cite journal|last=De Klerk|first=Pim|last2=Janke|first2=Wolfgang|last3=Kühn|first3=Peter|last4=Theuerkauf|first4=Martin|year=2008|title=Environmental impact of the Laacher See eruption at a large distance from the volcano: Integrated palaeoecological studies from Vorpommern (NE Germany)|journal=Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology|volume=270|issue=1–2|pages=196–214|bibcode=2008PPP...270..196D|doi=10.1016/j.palaeo.2008.09.013}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Baales, Michael|last2=Jöris, Olaf|last3=Street, Martin|last4=Bittmann, Felix|last5=Weninger, Bernhard|last6=Wiethold, Julian|date=November 2002|title=Impact of the Late Glacial Eruption of the Laacher See Volcano, Central Rhineland, Germany|journal=Quaternary Research|volume=58|issue=3|pages=273–288|bibcode=2002QuRes..58..273B|doi=10.1006/qres.2002.2379}}</ref> |
||
Рядок 259: | Рядок 259: | ||
=== Пліоценові виверження === |
=== Пліоценові виверження === |
||
Приблизно 5,332 млн років до нашої ери починається епоха [[пліоцен]]у |
Приблизно 5,332 млн років до нашої ери починається епоха [[пліоцен]]у. Більшість вивержень до четвертинного періоду мають невідомий VEI. |
||
* Boring Lava Field, Boring, Орегон, США; зона стала активною мінімум 2,7 Ма, і вимерла приблизно 300 000 років тому.<ref name="Wood">{{Cite book |
* Boring Lava Field, Boring, Орегон, США; зона стала активною мінімум 2,7 Ма, і вимерла приблизно 300 000 років тому.<ref name="Wood">{{Cite book |
||
Рядок 271: | Рядок 271: | ||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
* [[Острів Норфолк]], Австралія; залишки [[базальт]]ового [[вулкан]]а, активного близько 2,3–3 ст мама |
* [[Острів Норфолк]], Австралія; залишки [[базальт]]ового [[вулкан]]а, активного близько 2,3–3 ст мама |
||
* Pastos Grandes Caldera (розміри: 40 x 50 км), вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, Болівія; 2.9 Ма; VEI 7; більше {{Convert|820|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} з Pastos Grandes [[Ігнімбрит|Ignimbrite]] |
* Pastos Grandes Caldera (розміри: 40 x 50 км), вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, Болівія; 2.9 Ма; VEI 7; більше {{Convert|820|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} з Pastos Grandes [[Ігнімбрит|Ignimbrite]]. |
||
* Малий Бар'єр-Айленд, північно-східне узбережжя [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північного острова]] [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] ; він спалахнув з 1 мільйон до 3 мама<ref>{{Cite journal|last=Lindsay|first=Jan M.|last2=Tim J. Worthington|last3=Ian E. M. Smith|last4=Philippa M. Black|date=June 1999|title=Geology, petrology, and petrogenesis of Little Barrier Island, Hauraki Gulf, New Zealand|url=http://www.rsnz.org/publish/nzjgg/1999/11.pdf|journal=New Zealand Journal of Geology and Geophysics|volume=42|issue=2|pages=155–168|doi=10.1080/00288306.1999.9514837|archive-url=https://web.archive.org/web/20041101020750/http://www.rsnz.org/publish/nzjgg/1999/11.pdf|archive-date=November 1, 2004|access-date=2007-12-03|url-status=dead}} |
* Малий Бар'єр-Айленд, північно-східне узбережжя [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північного острова]] [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] ; він спалахнув з 1 мільйон до 3 мама<ref>{{Cite journal|last=Lindsay|first=Jan M.|last2=Tim J. Worthington|last3=Ian E. M. Smith|last4=Philippa M. Black|date=June 1999|title=Geology, petrology, and petrogenesis of Little Barrier Island, Hauraki Gulf, New Zealand|url=http://www.rsnz.org/publish/nzjgg/1999/11.pdf|journal=New Zealand Journal of Geology and Geophysics|volume=42|issue=2|pages=155–168|doi=10.1080/00288306.1999.9514837|archive-url=https://web.archive.org/web/20041101020750/http://www.rsnz.org/publish/nzjgg/1999/11.pdf|archive-date=November 1, 2004|access-date=2007-12-03|url-status=dead}} |
||
</ref> |
</ref> |
||
* [[Кенія (гора)|гора Кенія]] ; [[стратовулкан]], створений приблизно 3 Ма після відкриття [[Східно-Африканський рифт|Східноафриканського рифту]] |
* [[Кенія (гора)|гора Кенія]] ; [[стратовулкан]], створений приблизно 3 Ма після відкриття [[Східно-Африканський рифт|Східноафриканського рифту]]<ref name="Rift">{{Cite web|url=http://tel.archives-ouvertes.fr/docs/00/15/90/18/PDF/These_P.Nonnotte_web.pdf|last=Philippe Nonnotte|title=''Étude volcano-tectonique de la zone de divergence Nord-Tanzanienne (terminaison sud du rift kenyan)'' – Caractérisation pétrologique et géochimique du volcanisme récent (8 Ma – Actuel) et du manteau source – Contraintes de mise en place thèse de doctorat de l'université de Bretagne occidentale, spécialité : géosciences marines}}</ref>. |
||
* [[Пакана-Кальдера|Кальдера Пакана]] (розміри: 60 х 35 км), вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, північне Чилі; 4 Ма; VEI 8; {{Convert|2500|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Атана Ігнімбріт.<ref>{{Cite journal|last=Lindsay J. M.|last2=de Silva S.|last3=Trumbull R.|last4=Emmermann R.|last5=Wemmer K.|year=2001|title=La Pacana caldera, N. Chile: a re-evaluation of the stratigraphy and volcanology of one of the world's largest resurgent calderas|journal=Journal of Volcanology and Geothermal Research|volume=106|issue=1–2|pages=145–173|bibcode=2001JVGR..106..145L|doi=10.1016/S0377-0273(00)00270-5}}</ref> |
* [[Пакана-Кальдера|Кальдера Пакана]] (розміри: 60 х 35 км), вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, північне Чилі; 4 Ма; VEI 8; {{Convert|2500|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Атана Ігнімбріт.<ref>{{Cite journal|last=Lindsay J. M.|last2=de Silva S.|last3=Trumbull R.|last4=Emmermann R.|last5=Wemmer K.|year=2001|title=La Pacana caldera, N. Chile: a re-evaluation of the stratigraphy and volcanology of one of the world's largest resurgent calderas|journal=Journal of Volcanology and Geothermal Research|volume=106|issue=1–2|pages=145–173|bibcode=2001JVGR..106..145L|doi=10.1016/S0377-0273(00)00270-5}}</ref> |
||
* Плато Фрайлес, Болівія; 4 Ма; {{Convert|620|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Frailes Ignimbrite E.<ref name="wardtable2009"/> |
* Плато Фрайлес, Болівія; 4 Ма; {{Convert|620|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Frailes Ignimbrite E.<ref name="wardtable2009"/> |
||
Рядок 281: | Рядок 281: | ||
{{Cite journal|last=Morgan|first=Lisa A. Morgan|last2=William C. McIntosh|date=March 2005|title=Timing and development of the Heise volcanic field, Snake River Plain, Idaho, western USA|url=http://www.rcn.montana.edu/pubs/pdf/2005/GSA_Heise_final.pdf|journal=GSA Bulletin|volume=117|issue=3–4|pages=288–306|bibcode=2005GSAB..117..288M|doi=10.1130/B25519.1|archive-url=https://web.archive.org/web/20111003073236/http://www.rcn.montana.edu/pubs/pdf/2005/GSA_Heise_final.pdf|archive-date=2011-10-03|access-date=2010-03-16|url-status=dead}} |
{{Cite journal|last=Morgan|first=Lisa A. Morgan|last2=William C. McIntosh|date=March 2005|title=Timing and development of the Heise volcanic field, Snake River Plain, Idaho, western USA|url=http://www.rcn.montana.edu/pubs/pdf/2005/GSA_Heise_final.pdf|journal=GSA Bulletin|volume=117|issue=3–4|pages=288–306|bibcode=2005GSAB..117..288M|doi=10.1130/B25519.1|archive-url=https://web.archive.org/web/20111003073236/http://www.rcn.montana.edu/pubs/pdf/2005/GSA_Heise_final.pdf|archive-date=2011-10-03|access-date=2010-03-16|url-status=dead}} |
||
</ref> |
</ref> |
||
* кальдера Кхарі- Кхарі, плато Фрайлес, Болівія; 5 Ма; {{Convert|470|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} |
* кальдера Кхарі- Кхарі, плато Фрайлес, Болівія; 5 Ма; {{Convert|470|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} тефри<ref name="wardtable2009"/>. |
||
=== Міоценові виверження === |
=== Міоценові виверження === |
||
[[Файл:Banks_Peninsula_from_space.jpg|праворуч|міні| |
[[Файл:Banks_Peninsula_from_space.jpg|праворуч|міні|300px|Останні виверження на півострові Бенкс у Новій Зеландії відбулися приблизно 9 мільйонів років тому.]] |
||
[[Файл:Gran_Canaria_wildfire_(48590670831).jpg|праворуч|міні| |
[[Файл:Gran_Canaria_wildfire_(48590670831).jpg|праворуч|міні|300px|Велике виверження вулкана [[Гран-Канарія]] відбулося близько 14 мільйонів років тому.]] |
||
Приблизно 23.03 млн років до н. е. починається [[Неогеновий період|неогеновий]] період і [[міоцен]]ова епоха. |
Приблизно 23.03 млн років до н. е. починається [[Неогеновий період|неогеновий]] період і [[міоцен]]ова епоха. |
||
Рядок 312: | Рядок 312: | ||
* Huaylillas Ignimbrite, Bolivia, southern Peru, northern Chile; 15 Ma ±1; {{Convert|1100|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} of tephra.<ref name="wardtable2009"/> |
* Huaylillas Ignimbrite, Bolivia, southern Peru, northern Chile; 15 Ma ±1; {{Convert|1100|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} of tephra.<ref name="wardtable2009"/> |
||
* Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (North), Trout Creek Mountains, Whitehorse Caldera (розміри: 15 km wide), Oregon; 15 Ma; {{Convert|40|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} of Whitehorse Creek Tuff.<ref name="wardtable2009"/><ref name="lipman1984">{{Cite journal|last=Lipman|first=P.W.|date=September 30, 1984|title=The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America: Windows Into the Tops of Granitic Batholiths|journal=Journal of Geophysical Research|volume=89|issue=B10|pages=8801–8841|bibcode=1984JGR....89.8801L|doi=10.1029/JB089iB10p08801}}</ref> |
* Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (North), Trout Creek Mountains, Whitehorse Caldera (розміри: 15 km wide), Oregon; 15 Ma; {{Convert|40|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} of Whitehorse Creek Tuff.<ref name="wardtable2009"/><ref name="lipman1984">{{Cite journal|last=Lipman|first=P.W.|date=September 30, 1984|title=The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America: Windows Into the Tops of Granitic Batholiths|journal=Journal of Geophysical Research|volume=89|issue=B10|pages=8801–8841|bibcode=1984JGR....89.8801L|doi=10.1029/JB089iB10p08801}}</ref> |
||
* Yellowstone hotspot (?), Lake Owyhee volcanic field; 15.0 to 15.5 Ma |
* Yellowstone hotspot (?), Lake Owyhee volcanic field; 15.0 to 15.5 Ma<ref>{{cite conference|last= Rytuba |
||
|first= James J. |
|||
|author2=John, David A. |author3=McKee, Edwin H. |
|||
|title= Volcanism Associated with Eruption of the Steens Basalt and Inception of the Yellowstone Hotspot |
|||
|conference= Rocky Mountain (56th Annual) and Cordilleran (100th Annual) Joint Meeting (May 3–5, 2004) |
|||
|id= Paper No. 44-2 |
|||
|url= http://gsa.confex.com/gsa/2004RM/finalprogram/abstract_72657.htm |
|||
|accessdate= 2010-03-26 |
|||
|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20101223094407/http://gsa.confex.com/gsa/2004RM/finalprogram/abstract_72657.htm|archive-date=2010-12-23 |
|||
}}</ref>. |
|||
* Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Jordan Meadow Caldera, (розміри: 10–15 km wide), Nevada/ Oregon; 15.6 Ma; {{Convert|350|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Longridge Tuff member 2–3.<ref name="wardtable2009"/><ref name="anders2009"/><ref name="lipman1984"/><ref name="ludington1996"/> |
* Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Jordan Meadow Caldera, (розміри: 10–15 km wide), Nevada/ Oregon; 15.6 Ma; {{Convert|350|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Longridge Tuff member 2–3.<ref name="wardtable2009"/><ref name="anders2009"/><ref name="lipman1984"/><ref name="ludington1996"/> |
||
* Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), [[Лонгрідж (кальдера)|Кальдера Лонгрідж]], (розміри: 33 km wide), Nevada/ Oregon; 15.6 Ma; {{Convert|400|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Longridge Tuff member 5.<ref name="wardtable2009"/><ref name="anders2009"/><ref name="lipman1984"/><ref name="ludington1996"/> |
* Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), [[Лонгрідж (кальдера)|Кальдера Лонгрідж]], (розміри: 33 km wide), Nevada/ Oregon; 15.6 Ma; {{Convert|400|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} Longridge Tuff member 5.<ref name="wardtable2009"/><ref name="anders2009"/><ref name="lipman1984"/><ref name="ludington1996"/> |
||
Рядок 335: | Рядок 344: | ||
== Вулканізм до неогену == |
== Вулканізм до неогену == |
||
[[Файл:Hotspots.jpg|праворуч|міні| |
[[Файл:Hotspots.jpg|праворуч|міні|300px|Розподіл вибраних гарячих точок. Цифри на малюнку позначені найвідоміші [[Гаряча точка (геологія)|Гарячі точки]]]] |
||
* Палеоген закінчується 23 мільйони років тому. |
* Палеоген закінчується 23 мільйони років тому. |
||
Рядок 347: | Рядок 356: | ||
* Близько 33,9 млн років тому починається [[олігоцен]]ова епоха [[Палеогеновий період|палеогенового]] періоду. |
* Близько 33,9 млн років тому починається [[олігоцен]]ова епоха [[Палеогеновий період|палеогенового]] періоду. |
||
** Спалах ігнімбриту в середньому третинному періоді починається 40 мільйонів років тому і триває до 25 мільйонів років тому. |
** Спалах ігнімбриту в середньому третинному періоді починається 40 мільйонів років тому і триває до 25 мільйонів років тому. |
||
** Вулканічний комплекс озера Беннет вивергається 50 мільйонів років тому з VEI {{Convert|850|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} |
** Вулканічний комплекс озера Беннет вивергається 50 мільйонів років тому з VEI {{Convert|850|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on}} тефри.<ref name="SI">{{Cite journal|last=George A. Morris|last2=Robert A. Creaser|date=2003|title=Crustal recycling during subduction at the Eocene Cordilleran margin of North America: a petrogenetic study from the southwestern Yukon|journal=Canadian Journal of Earth Sciences|volume=40|issue=12|pages=1805–1821|bibcode=2003CaJES..40.1805M|doi=10.1139/e03-063|name-list-style=amp}}</ref> |
||
** Вважається, що гаряча точка на Канарських островах вперше з'явилася приблизно 60 мільйонів років тому. |
** Вважається, що гаряча точка на Канарських островах вперше з'явилася приблизно 60 мільйонів років тому. |
||
** Формування Брито-Арктичної провінції починається 61 мільйон років тому |
** Формування Брито-Арктичної провінції починається 61 мільйон років тому |
||
** [[Реюньйон (гаряча точка)|Гаряча точка Реюньйону]], [[Деканські трапи|Деканські пастки]], Індія, утворилася між 60 і 68 мільйонами років тому, і вважається, що вона зіграла свою роль у [[Крейдове вимирання|крейдяно-палеогеновому вимиранні]] |
** [[Реюньйон (гаряча точка)|Гаряча точка Реюньйону]], [[Деканські трапи|Деканські пастки]], Індія, утворилася між 60 і 68 мільйонами років тому, і вважається, що вона зіграла свою роль у [[Крейдове вимирання|крейдяно-палеогеновому вимиранні]]. |
||
** Гаряча точка в Луїсвіллі породила Луїсвільський хребет, він діє щонайменше 80 мільйонів років. Можливо, воно виникло [[Плато Онтонг-Ява|на плато Онтонг Ява]] близько 120 мільйонів років тому. |
** Гаряча точка в Луїсвіллі породила Луїсвільський хребет, він діє щонайменше 80 мільйонів років. Можливо, воно виникло [[Плато Онтонг-Ява|на плато Онтонг Ява]] близько 120 мільйонів років тому. |
||
** [[Гаваї (гаряча точка)|Гаряча точка Гаваїв]], підводна гора Мейдзі, є найдавнішою існуючою підводною горою в [[Гавайсько-Імператорський хребет|ланцюзі Гавайських імператорських підводних гір]], вік якої оцінюється в 82 мільйони років. |
** [[Гаваї (гаряча точка)|Гаряча точка Гаваїв]], підводна гора Мейдзі, є найдавнішою існуючою підводною горою в [[Гавайсько-Імператорський хребет|ланцюзі Гавайських імператорських підводних гір]], вік якої оцінюється в 82 мільйони років. |
||
Рядок 376: | Рядок 385: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
* Велика магматична провінція Маккензі містить найбільшу та найкраще збережену континентальну [[Траповий магматизм|базальтову]] місцевість на Землі.<ref>{{Cite web|url=http://www.prizemining.com/s/MuskoxProperty.asp|title=Muskox Property - The Muskox Intrusion|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090408190058/http://www.prizemining.com/s/MuskoxProperty.asp|archivedate=2009-04-08}}</ref> Рій дамб Маккензі у Великій магматичній провінції Маккензі також є найбільшим нагромадженням дамб на Землі, охоплюючи площу {{Convert|2700000|km2|mi2|abbr=on}} |
* Велика магматична провінція Маккензі містить найбільшу та найкраще збережену континентальну [[Траповий магматизм|базальтову]] місцевість на Землі.<ref>{{Cite web|url=http://www.prizemining.com/s/MuskoxProperty.asp|title=Muskox Property - The Muskox Intrusion|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090408190058/http://www.prizemining.com/s/MuskoxProperty.asp|archivedate=2009-04-08}}</ref> Рій дамб Маккензі у Великій магматичній провінції Маккензі також є найбільшим нагромадженням дамб на Землі, охоплюючи площу {{Convert|2700000|km2|mi2|abbr=on}}. |
||
* Кальдери Бачелор (27,4 млн років), Сан-Луїс (27–26,8 млн років) і Крід (26 млн років) частково перекривають одна одну і розташовані у великій кальдері Ла Гаріта (27,6 млн років), утворюючи центральний кластер кальдери Сан-Хуан вулканічне поле, геологічна зона Вілер, дика природа Ла Гаріта |
* Кальдери Бачелор (27,4 млн років), Сан-Луїс (27–26,8 млн років) і Крід (26 млн років) частково перекривають одна одну і розташовані у великій кальдері Ла Гаріта (27,6 млн років), утворюючи центральний кластер кальдери Сан-Хуан вулканічне поле, геологічна зона Вілер, дика природа Ла Гаріта. [[Крид (Колорадо)|Крід, штат Колорадо]] та пік Сан-Луїс ([[Континентальний американський вододіл|континентальний вододіл Америки]]) знаходяться неподалік. Кальдера Північний перевал знаходиться на північному сході гір Сан-Хуан, Північний перевал. Вулканічний комплекс Платоро розташований на південний схід від центрального кластера кальдери. Центр західного скупчення кальдери Сан-Хуан розташований на захід від [[Лейк-Сіті (Колорадо)|Лейк-Сіті, Колорадо]]. |
||
* Рифт Ріо-Гранде включає вулканічне поле Сан-Хуан, кальдеру Валлес, вулканічне поле Потрільо та магматичну систему Сокорро-Магдалена.<ref>{{Cite web|url=http://geoinfo.nmt.edu/staff/chamberlin/mrds/Chamberlin_2002_GSA_poster.pdf|title=Westward Migrating Ignimbrite Calderas and a Large Radiating Mafic Dike Swarm of Oligocene Age, Central Rio Grande Rift, New Mexico: Surface Expression of an Upper Mantle Diapir?|publisher=New Mexico Tech|accessdate=2010-03-21}}</ref> Магматичне тіло Сокорро піднімає поверхню приблизно на 2 мм/рік.<ref>Fialko, Y., and M. Simons, Evidence for on-going inflation of the Socorro magma body, New Mexico, from interferometric synthetic aperture radar imaging Geop. Res. Lett., 28, 3549–3552, 2001.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.ees.nmt.edu/Geop/Museum_Posters/NMseismology.html|title=Socorro Magma Body|publisher=New Mexico Tech|accessdate=2010-03-21|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100615041810/http://www.ees.nmt.edu/Geop/Museum_Posters/NMseismology.html|archivedate=2010-06-15}}</ref> |
* Рифт Ріо-Гранде включає вулканічне поле Сан-Хуан, кальдеру Валлес, вулканічне поле Потрільо та магматичну систему Сокорро-Магдалена.<ref>{{Cite web|url=http://geoinfo.nmt.edu/staff/chamberlin/mrds/Chamberlin_2002_GSA_poster.pdf|title=Westward Migrating Ignimbrite Calderas and a Large Radiating Mafic Dike Swarm of Oligocene Age, Central Rio Grande Rift, New Mexico: Surface Expression of an Upper Mantle Diapir?|publisher=New Mexico Tech|accessdate=2010-03-21}}</ref> Магматичне тіло Сокорро піднімає поверхню приблизно на 2 мм/рік.<ref>Fialko, Y., and M. Simons, Evidence for on-going inflation of the Socorro magma body, New Mexico, from interferometric synthetic aperture radar imaging Geop. Res. Lett., 28, 3549–3552, 2001.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.ees.nmt.edu/Geop/Museum_Posters/NMseismology.html|title=Socorro Magma Body|publisher=New Mexico Tech|accessdate=2010-03-21|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100615041810/http://www.ees.nmt.edu/Geop/Museum_Posters/NMseismology.html|archivedate=2010-06-15}}</ref> |
||
* Південно-західне вулканічне поле Невади або вулканічне поле Юкка-Маунтін включає: комплекс кальдери Стоунволл-Маунтін, кальдеру Блек-Маунтін, кальдеру Сайлент-Каньйон, комплекс кальдери Тімбер-Маунтін — Оазис-Веллі, групу кратер-флет і гору Юкка. Міста поблизу: Beatty, [[Меркюрі (Невада)|Mercury]], [[Голдфілд (Невада)|Goldfield]] |
* Південно-західне вулканічне поле Невади або вулканічне поле Юкка-Маунтін включає: комплекс кальдери Стоунволл-Маунтін, кальдеру Блек-Маунтін, кальдеру Сайлент-Каньйон, комплекс кальдери Тімбер-Маунтін — Оазис-Веллі, групу кратер-флет і гору Юкка. Міста поблизу: Beatty, [[Меркюрі (Невада)|Mercury]], [[Голдфілд (Невада)|Goldfield]].<ref>{{Cite web|url=http://www.pggdb-swnvf.lanl.gov/report/img/fig-1.jpg|title=Figure: Calderas within southwestern Nevada volcanic field|publisher=Los Alamos National Laboratory|accessdate=2010-03-16|archive-date=2011-07-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20110721043505/http://www.pggdb-swnvf.lanl.gov/report/img/fig-1.jpg}}</ref> Воно вирівняно як вулканічне поле кратерного кратера, хребет Ревей, вулканічне поле місячного кратера, зона (CFLC).<ref>{{Cite journal|last=Smith, E.I.|last2=D.L. Keenan|date=30 August 2005|title=Yucca Mountain Could Face Greater Volcanic Threat|url=http://www.state.nv.us/nucwaste/news2005/pdf/eos20050830.pdf|journal=[[Eos (journal)|Eos, Transactions, American Geophysical Union]]|volume=86|issue=35|pages=317|bibcode=2005EOSTr..86..317S<!--|citeseerx=10.1.1.371.6505-->|doi=10.1029/2005eo350001|access-date=5 April 2016|name-list-style=amp}}</ref> Поблизу також розташоване вулканічне поле Мерісвейл, південно-західна Юта. |
||
* Вулканічне поле МакДермітт або рифтове вулканічне поле Оревада, штат Невада/Орегон, поблизу: [[Макдермітт (Невада)|МакДермітт]], гори Траут-Крік, гори Білк-Крік, гора Стінс, гора Джордан-Медоу (6816 футів), Лонг-Рідж, Траут-Крік і Вайтхорс-Крік. |
* Вулканічне поле МакДермітт або рифтове вулканічне поле Оревада, штат Невада/Орегон, поблизу: [[Макдермітт (Невада)|МакДермітт]], гори Траут-Крік, гори Білк-Крік, гора Стінс, гора Джордан-Медоу (6816 футів), Лонг-Рідж, Траут-Крік і Вайтхорс-Крік. |
||
* Стратовулкан озера Еммонс (розмір кальдери: 11 x 18 км), Алеутський хребет, утворився в результаті шести вивержень. Гора Еммонс, гора Гаага та подвійний кратер є посткальдерними конусами. |
* Стратовулкан озера Еммонс (розмір кальдери: 11 x 18 км), Алеутський хребет, утворився в результаті шести вивержень. Гора Еммонс, гора Гаага та подвійний кратер є посткальдерними конусами. |
||
* Рельєф басейну та провінції хребта є результатом розширення земної кори в цій частині [[Північноамериканська плита|Північноамериканської плити]] ([[рифт]]инг [[Канадська платформа|Північноамериканського кратону]] або Лаврентії із західної частини Північної Америки; наприклад, [[Каліфорнійська затока]], рифт Ріо-Гранде, Орегон-Айдахо [[грабен]]) |
* Рельєф басейну та провінції хребта є результатом розширення земної кори в цій частині [[Північноамериканська плита|Північноамериканської плити]] ([[рифт]]инг [[Канадська платформа|Північноамериканського кратону]] або Лаврентії із західної частини Північної Америки; наприклад, [[Каліфорнійська затока]], рифт Ріо-Гранде, Орегон-Айдахо [[грабен]]). Земна кора тут розтягнута на 100 % від початкової ширини. Справді, земна кора під басейном і хребтом, особливо під [[Великий Басейн|Великим басейном]] (включає [[Невада|Неваду]]), є однією з найтонших у світі. |
||
* Топографічно видимі кальдери: південна частина вулканічного поля МакДерміт (чотири кальдери, що перекриваються та вкладені один в одного), на захід від [[Макдермітт (Невада)|МакДермітта]] ; Кальдера парку Кочетопа, на захід від Північного перевалу ; [[Генрис-Форк (кальдера)|Кальдера Генрі Форк]] ; Півострів Бенкс, Нова Зеландія (фото) і кальдера Валлес |
* Топографічно видимі кальдери: південна частина вулканічного поля МакДерміт (чотири кальдери, що перекриваються та вкладені один в одного), на захід від [[Макдермітт (Невада)|МакДермітта]] ; Кальдера парку Кочетопа, на захід від Північного перевалу ; [[Генрис-Форк (кальдера)|Кальдера Генрі Форк]] ; Півострів Бенкс, Нова Зеландія (фото) і кальдера Валлес. Нові малюнки показують вулканічне поле МакДермітт (південь) у вигляді п'яти кальдер, що перекриваються один за одним. Кальдера Хоппін-Пікс також включена. |
||
* Періоди спокою: [[Тоба (озеро)|Тоба]] (0,38 млн років),<ref name="chesner1991"/> кальдера Валлес (0,35 млн років),<ref>Doell, R.R., Dalrymple, G.B., Smith, R.L., and Bailey, R.A., 1986, Paleomagnetism, potassium-argon ages, and geology of rhyolite and associated rocks of the Valles Caldera, New Mexico: Geological Society of America Memoir 116, p. 211—248.</ref><ref>Izett, G.A., Obradovich, J.D., Naeser, C.W., and Cebula, G.T., 1981, Potassium-argon and fission-track ages of Cerro Toledo rhyolite tephra in the Jemez Mountains, New Mexico, in Shorter contributions to isotope research in the western United States: U.S. Geological Survey Professional Paper 1199-D, p. 37-43.</ref> [[Єллоустоун (кальдера)|кальдера Єллоустоун]] (0,7 млн років).<ref>Christiansen, R.L., and Blank, H.R., 1972, Volcanic stratigraphy of the Quaternary rhyolite plateau in Yellowstone National Park: U.S. Geological Survey Professional Paper 729-B, p. 18.</ref> |
* Періоди спокою: [[Тоба (озеро)|Тоба]] (0,38 млн років),<ref name="chesner1991"/> кальдера Валлес (0,35 млн років),<ref>Doell, R.R., Dalrymple, G.B., Smith, R.L., and Bailey, R.A., 1986, Paleomagnetism, potassium-argon ages, and geology of rhyolite and associated rocks of the Valles Caldera, New Mexico: Geological Society of America Memoir 116, p. 211—248.</ref><ref>Izett, G.A., Obradovich, J.D., Naeser, C.W., and Cebula, G.T., 1981, Potassium-argon and fission-track ages of Cerro Toledo rhyolite tephra in the Jemez Mountains, New Mexico, in Shorter contributions to isotope research in the western United States: U.S. Geological Survey Professional Paper 1199-D, p. 37-43.</ref> [[Єллоустоун (кальдера)|кальдера Єллоустоун]] (0,7 млн років).<ref>Christiansen, R.L., and Blank, H.R., 1972, Volcanic stratigraphy of the Quaternary rhyolite plateau in Yellowstone National Park: U.S. Geological Survey Professional Paper 729-B, p. 18.</ref> |
||
* [[Рік|Кілоаннум]] (ка) — одиниця часу, що дорівнює тисячі років. [[Рік|Megaannum]] (Ma) — одиниця часу, що дорівнює одному мільйону років, можна припустити, що мається на увазі «назад». |
* [[Рік|Кілоаннум]] (ка) — одиниця часу, що дорівнює тисячі років. [[Рік|Megaannum]] (Ma) — одиниця часу, що дорівнює одному мільйону років, можна припустити, що мається на увазі «назад». |
||
=== Індекс вулканічної вибуховості (VEI) === |
=== Індекс вулканічної вибуховості (VEI) === |
||
[[Файл:VEIfigure_en.svg|міні| |
[[Файл:VEIfigure_en.svg|міні|300px|Кореляція VEI та об'єму викиду]] |
||
{| class="wikitable" |
{| class="wikitable" |
||
![[Індекс вулканічної експлозивності|VEI]] |
![[Індекс вулканічної експлозивності|VEI]] |
||
Рядок 432: | Рядок 441: | ||
=== Вулканічне затемнення === |
=== Вулканічне затемнення === |
||
Глобальне затемнення через вулканізм (аерозоль попелу та [[діоксид сірки]]) є цілком незалежним від виверження VEI.<ref name="salzer2007">{{Cite journal|last=Salzer|first=Matthew W.|last2=Malcolm K. Hughes|year=2007|title=Bristlecone pine tree rings and volcanic eruptions over the last 5000 yr|url=http://media.longnow.org/files/2/Salzer_Hughes_2007.pdf|journal=Quaternary Research|volume=67|issue=1|pages=57–68|bibcode=2007QuRes..67...57S|doi=10.1016/j.yqres.2006.07.004|access-date=2010-03-18}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://volcanoes.usgs.gov/images/pglossary/vei.php|title=VEI glossary entry|publisher=USGS|accessdate=2010-03-30}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://volcanoes.usgs.gov/hazards/gas/s02aerosols.php|title=Volcanic Sulfur Aerosols Affect Climate and the Earth's Ozone Layer - Volcanic ash vs sulfur aerosols|publisher=U.S. Geological Survey|accessdate=2010-04-21}}</ref> Коли діоксид сірки (точка кипіння при [[Стандартний стан|стандартному стані]] : -10 °C) вступає в реакцію з водяною парою, утворюючи сульфат-іони (попередники [[Сульфатна кислота|сірчаної кислоти]]), які добре відбивають; зольний аерозоль, навпаки, поглинає [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолет]] |
Глобальне затемнення через вулканізм (аерозоль попелу та [[діоксид сірки]]) є цілком незалежним від виверження VEI.<ref name="salzer2007">{{Cite journal|last=Salzer|first=Matthew W.|last2=Malcolm K. Hughes|year=2007|title=Bristlecone pine tree rings and volcanic eruptions over the last 5000 yr|url=http://media.longnow.org/files/2/Salzer_Hughes_2007.pdf|journal=Quaternary Research|volume=67|issue=1|pages=57–68|bibcode=2007QuRes..67...57S|doi=10.1016/j.yqres.2006.07.004|access-date=2010-03-18}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://volcanoes.usgs.gov/images/pglossary/vei.php|title=VEI glossary entry|publisher=USGS|accessdate=2010-03-30}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://volcanoes.usgs.gov/hazards/gas/s02aerosols.php|title=Volcanic Sulfur Aerosols Affect Climate and the Earth's Ozone Layer - Volcanic ash vs sulfur aerosols|publisher=U.S. Geological Survey|accessdate=2010-04-21}}</ref> Коли діоксид сірки (точка кипіння при [[Стандартний стан|стандартному стані]] : -10 °C) вступає в реакцію з водяною парою, утворюючи сульфат-іони (попередники [[Сульфатна кислота|сірчаної кислоти]]), які добре відбивають; зольний аерозоль, навпаки, поглинає [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолет]]<ref>[http://earthobservatory.nasa.gov/IOTD/view.php?id=38975 NASA.gov] Earth Observatory — Sarychev Eruption</ref> Глобальне охолодження через вулканізм є сумою впливу глобального затемнення та впливу високого [[альбедо]] шару попелу, що осідає.<ref name="jones2007">{{Cite journal|last=Jones, M.T., Sparks, R.S.J., and Valdes, P.J.|year=2007|title=The climatic impact of supervolcanis ash blankets|journal=[[Climate Dynamics]]|volume=29|issue=6|pages=553–564|bibcode=2007ClDy...29..553J|doi=10.1007/s00382-007-0248-7}}</ref>. Нижня [[Снігова лінія|межа снігу]] та його вищий альбедо можуть подовжити цей період охолодження.<ref>Jones, G.S., Gregory, J.M., Scott, P.A., Tett, S.F.B., Thorpe, R.B., 2005. An AOGCM model of the climate response to a volcanic super-eruption. Climate Dynamics 25, 725—738</ref> Біполярне порівняння показало шість сульфатних подій: [[Тамбора (вулкан)|Тамбора]] (1815), [[Косігуїна|Косігуіна]] (1835), [[Кракатау]] (1883), Агунг (1963) і [[Ель-Чичон|Ель-Чічон]] (1982), а також таємниче виверження 1808 року.<ref name="Dai1991">{{Cite journal|last=Dai|first=Jihong|last2=Ellen Mosley-Thompson|last3=Lonnie G. Thompson|year=1991|title=Ice core evidence for an explosive tropical volcanic eruption six years preceding Tambora|url=http://www.agu.org/pubs/crossref/1991/91JD01634.shtml|journal=Journal of Geophysical Research: Atmospheres|volume=96|issue=D9|pages=17,361–17,366|bibcode=1991JGR....9617361D|doi=10.1029/91jd01634|archive-url=https://web.archive.org/web/20120927014558/http://www.agu.org/pubs/crossref/1991/91JD01634.shtml|archive-date=2012-09-27|access-date=2010-03-26|url-status=dead}}</ref> Дані про передачу прямого сонячного випромінювання через атмосферу з обсерваторії Мауна-Лоа (MLO), [[Гаваї]] (19°32'N) виявили лише п'ять вивержень:<ref>http://www.esrl.noaa.gov/gmd/grad/mloapt.html Atmospheric transmission of direct solar radiation (Preliminary) at Mauna Loa, Hawaii</ref> |
||
* 11 червня 2009, [[Вулкан Саричева|пік Саричева]] (?), [[Курильські острови]], 400 тонн тефри, VEI 4 |
* 11 червня 2009, [[Вулкан Саричева|пік Саричева]] (?), [[Курильські острови]], 400 тонн тефри, VEI 4 |
||
** |
** |
||
Але дуже великі викиди [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] перевищують окиснювальну здатність [[Атмосфера планети|атмосфери]] |
Але дуже великі викиди [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] перевищують окиснювальну здатність [[Атмосфера планети|атмосфери]]. Концентрація [[Монооксид вуглецю|окису вуглецю]] та [[метан]]у зростає ([[парникові гази]]), зростає глобальна температура, температура океану підвищується, а розчинність [[Діоксид вуглецю|вуглекислого газу]] в океані знижується.<ref name="ward2009"/> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 15:08, 1 грудня 2023
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач ValeriySh (внесок, журнали) о 15:08 UTC (507961 хвилину тому). |
Хронологія вулканізму на Землі — набір даних (список) великих вулканічних вивержень приблизно принаймні 6-ї і вище величини (індексу) за шкалою вулканічної активності (експлозивності, VEI) або еквівалентного викиду діоксиду сірки (SO2) протягом четвертинного періоду (від 2,58 млн років тому до теперішнього часу). Також тут перераховані й інші значні виверження вулканів.
Деякі виверження призводили до охолодження глобального клімату Землі, спричиняючи вулканічну зиму, залежно від кількості викинутого діоксиду сірки та масштабу виверження[1][2]. До сучасної епохи голоцену оцінки вивержень були менш точними, через обмежену доступність даних, частково через те, що пізніші виверження знищили докази попередніх. Перераховано лише деякі виверження до неогенового періоду (від 23 до 2,58 млн років тому). Також наведено дані про відомі великі виверження після періоду палеогену (від 66 до 23 млн років тому), особливо ті, що стосуються гарячої точки Єллоустоун, кальдери Санторіні та вулканічної зони Таупо.
Активні вулкани, такі як Стромболі, Етна та Кілауеа, не відображаються в цьому списку, але деякі вулкани в задуговій западині, які створили кальдери, в статті згадується. Деякі небезпечні вулкани в «населених районах» наведені багато разів: Санторіні, гаряча точка Єллоустоун. Також часто наведена вулканічна дуга Бісмарка, о. Нова Британія (Папуа Нова Гвінея), і вулканічна зона Таупо, (Нова Зеландія).
На додаток до подій, перерахованих нижче, є багато прикладів вивержень у голоцені на півострові Камчатка[3], які описані в додатковій таблиці Пітера Ворда[en][4].
Великі четвертинні виверження
Епоха голоцену починається 11 700 років до нашої ери (10 000 14 C років тому)[5].
1000—2000 роки нашої ери
- Пінатубо, острів Лусон, Філіппіни; 1991, 15 червня; VEI 6; 6—16 км3 (1,4—3,8 миля3) тефри;[6] в атмосферу було викинуто приблизно 20 000 000 тонн SO
2[2]. - Новарупта[en], півострів Аляска; 1912, 6 червня; VEI 6; 13—15 км3 (3,1—3,6 миля3) лави[7][8][9].
- Санта-Марія, Гватемала; 1902, 24 жовтня; VEI 6; 20 км3 (4,8 миля3) тефри[10].
- Кракатау, Індонезія; 1883, 26–27 серпня; VEI 6; 21 км3 (5,0 миля3) тефри[11].
- Вулкан Тамбора, Малі Зондські острови, Індонезія; 1815, 10 квітня; VEI 7; 160—213 км3 (38—51 миля3) тефри[12][6]; в атмосферу було викинуто приблизно 200 000 000 т (220 000 000 американських тонн) SO
2, що обумовило виникнення подій відомих як «Рік без літа»[13]. - Таємниче виверження 1808 року[en], VEI 6–7; збільшення сульфатів виявлені в кернах льоду у 1980-х роках[14][15][16].
- Вулкан Ґрімсвотн, північно-східна Ісландія; 1783—1785 рр.; Лакі ; 1783—1784 рр.; VEI 2; 14 км3 (3,4 миля3) лави, в атмосферу було викинуто приблизно 120 000 000 т (130 000 000 американських тонн) SO
2, що викликало «Вулканічну зиму» 1783 року у Північній півкулі[17][18]. - Лонг-Айленд[en], на північний схід від Нової Гвінеї; 1660 ±20; VEI 6; 30 км3 (7,2 миля3) тефри[6].
- Вайнапутіна, Перу; 1600, 19 лютого; VEI 6; 30 км3 (7,2 миля3) тефри[19].
- Біллі Мітчелл, острів Бугенвіль, Папуа Нова Гвінея; 1580 ±20; VEI 6; 14 км3 (3,4 миля3) тефри[6].
- Бардарбунґа, північно-східна Ісландія; 1477; VEI 6; 10 км3 (2,4 миля3) тефри[6].
- Таємниче виверження 1465 року[en], місце цього виверження не було визначене, оскільки воно було ідентифіковано тільки за віддаленими записами кернів льоду та атмосферними подіями приблизно під час весілля короля Неаполя Альфонсо II ; вважається, що це було виверження індексом VEI 7 і, а можливо, навіть більше, ніж Вулкан Тамбора в 1815 році[20][21] .
- 1452/1453 таємниче виверження на Нових Гебридах, Вануату ; місце знаходження цього виверження в південній частині Тихого океану невідоме, оскільки його було ідентифіковано за далекими записами керна льоду ; єдині пірокластичні потоки виявлені в Куве ; 36 до 96 км3 (8,6 до 23,0 миля3) тефри; 175 000 000—700 000 000 т (193 000 000—772 000 000 американських тонн) сірчаної кислоти[22][23][24]
- 1280 (?) у Кілотоа, Еквадор; VEI 6; 21 км3 (5,0 миля3) тефри[6]
- 1257 р. Виверження Самаласа, вулканічний комплекс Рінджані, острів Ломбок, Індонезія ; 40 км 3 (еквівалент щільних порід) тефри, арктичних і антарктичних кернів льоду надають переконливі докази зв'язку сульфатного сплеску льоду в 1258/1259 роках нашої ери з цим вулканом.[25][26]
Огляд нашої ери
Це підведений підсумок 27 великих вивержень за останні 2000 років з VEI ≥6, що означає в середньому близько 1,3 вивержень на століття. Підрахунок не включає помітні VEI 5 виверження вулканів Сент-Хеленс і Везувій. Невизначені дати, томи тефри та посилання також не включені.
Кальдера/ Назва виверження | Вулканічна дуга/ пояс, субрегіон або гаряча точка | VEI | Дата | Відомі/ ймовірні наслідки |
---|---|---|---|---|
Пінатубо | Лусон, вулканічна дуга | 6 | 1991, 15 червня | Глобальна температура впала на 0,4 °C |
Новарупта | Алеутський хребет | 6 | 1912, 6 червня | |
Санта-Марія | Вулканічна дуга Центральної Америки | 6 | 1902, 24 жовтня | |
Кракатау | Зондська дуга | 6 | 1883, 26–27 серпня | Щонайменше 30 тисяч загиблих |
Тамбора | Малі Зондські острови | 7 | 1815, 10 квітня | Рік без літа (1816) |
Загадкове виверження 1808[en] | Південно-західна частина Тихого океану | 6 | 1808, грудень | Збільшення сульфатів в кернах льоду |
Лонг-Айленд (Папуа Нова Гвінея) | Вулканічна дуга Бісмарка | 6 | 1660 | |
Вайнапутіна | Анди, Анд. вулканічний пояс | 6 | 1600, Feb 19 | Голод у Московському Царстві 1601-1603 |
Біллі Мітчелл | Бугенвіль & Соломонові Острови | 6 | 1580 | |
Бардарбунґа | Ісландія | 6 | 1477 | |
1458, загадкове виверження | невідомо | 6-7 | 1458 | Possibly larger than Тамбора |
1452/1453, загадкове виверження | невідомо | 6-7 | 1452–53 | 2-й імпульс Малого льодовикового періоду? |
Кілотоа | Анди, Андійський вулканічний пояс | 6 | 1280 | |
Сегара-Анак (Ринджані) | Ломбок, Малі Зондські острови | 7 | 1257 | 1257, виверження Самалас, 1-й імпульс[27] Малого льодовикового періоду? (бл. 1250) |
Пекту/Виверження «Тяньчі» | КНР/ Північна Корея (кордон) | 7 | 946-947, листопад | Limited regional climatic effects.[28] |
Ceboruco | Трансмексиканський вулканічний пояс | 6 | 930 | |
Дакатауа | Вулканічна дуга Бісмарка | 6 | 800 | |
Паґо | Вулканічна дуга Бісмарка | 6 | 710 | |
Черчилль | Сх. Аляска, США | 6 | 700 | |
Кальдера Рабаул | Вулканічна дуга Бісмарка | 6 | 683 (прибл.) | |
Вулканічна зима 536 року | Кракатау | 6-7 | 535 | |
Ілопанго | Вулканічна дуга Центральної Америки | 6 | 450 | |
Ксудач | Камчатський півострів | 6 | 240 | |
Кальдера Таупо/Виверження Хатепе | Таупо | 7 | 180 або 230 | Постраждало небо над Римом і Китаєм |
Черчилль | Сх. Аляска, США | 6 | 60 | |
Амбрим | New Hebrides Arc | 6 | 50 | |
Апоеке | Вулканічна дуга Центральної Америки | 6 | 50 рік до н. е. (±100) |
Примітка: назви кальдери мають тенденцію змінюватися з часом. Наприклад, кальдера Окатайна, кальдера Харохаро, вулканічний комплекс Харохаро та вулканічний комплекс Таравера мали однакове джерело магми у вулканічній зоні Таупо. Єллоустонська кальдера, кальдера Генріс-Форк, кальдера Айленд-Парк, вулканічне поле Хейзе — джерело магми.
Раніше четвертинні виверження
2,588 ± 0,005 млн років до нашої ери починається четвертинний період і епоха плейстоцену.
- Гаряча точка Айфель[en], оз. Лаах, вулкан Айфель, Німеччина; 12.9 ka; VEI 6; 6 км3 (1,4 миля3) of tephra.[29][30]
- Кальдера озера Еммонс (розмі: 11 x 18 км), Алеутський хребет, 17 ±5 тис. років; понад 50 км3 (12 миля3) of tephra.[4]
- Lake Barrine, Atherton Tableland, North Queensland, Australia; was formed over 17 ka.
- Menengai, East African Rift, Kenya; 29 ka
- Вулкан Дьяблотен, Співдружність Домініка; VEI 6; 30 тис. років[31].
- Phlegraean Fields, Italy; VEI 7; 40 ka (Campanian Ignimbrite eruption).
- Kurile Lake, Kamchatka Peninsula, Russia; Golygin eruption; about 41.5 ka; VEI 7[6]
- Maninjau Caldera (розміри: 20 x 8 km), West Sumatra; VEI 7; around 52 ka; 220 до 250 км3 (52,8 до 60,0 миля3) of tephra.[32]
- Озеро Тоба (розміри: 100 x 30 km), Sumatra, Indonesia; VEI 8; 73 ka ±4; 2 500 до 3 000 км3 (599,8 до 719,7 миля3) of tephra; probably six gigatons of sulfur dioxide were emitted (Youngest Toba Tuff).[2][33][34][35]
- Кальдера Атітлан (розміри: 17 x 20 km), Guatemalan Highlands; Los Chocoyos eruption; formed in an eruption 84 ka; VEI 7; 300 км3 (72 миля3) of tephra.[36]
- Mount Aso (розміри: 24 km wide), island of Kyūshū, Japan; 90 ka; last eruption was more than 600 км3 (144 миля3) of tephra.[4][37]
- Сьєрра-ла-Прімавера[en] вулканічний комплекс (розміри: 11 km wide), Guadalajara, Jalisco, Mexico; 95 ka; 20 км3 (5 миля3) of Tala Tuff.[4][38]
- Mount Aso (розміри: 24 km wide), island of Kyūshū, Japan; 120 ka; 80 км3 (19 миля3) of tephra.[4]
- Mount Aso (розміри: 24 km wide), island of Kyūshū, Japan; 140 ka; 80 км3 (19 миля3) of tephra.[4]
- Puy de Sancy, Massif Central, central France; it is part of an ancient stratovolcano which has been inactive for about 220,000 years.
- Emmons Lake Caldera (розміри: 11 x 18 km), Aleutian Range, 233 ka; more than 50 км3 (12 миля3) of tephra.[4]
- Mount Aso (розміри: 24 km wide), island of Kyūshū, Japan; caldera formed as a result of four huge caldera eruptions; 270 ka; 80 км3 (19 миля3) of tephra.[4]
- Uzon-Geyzernaya calderas (розміри: 9 x 18 km), Kamchatka Peninsula, Russia; 325—175 ka[39] 20 км3 (4,8 миля3) of ignimbrite deposits.
- Кальдера Діамант – вулканічний комплекс Майпо (розміри: 20 x 16 km), Argentina-Chile; 450 ka; 450 км3 (108 миля3) of tephra.[4][40]
- Гаряча точка Єллоустоун; Кальдера Єллоустоун (розміри: 45 x 85 km); 640 ka; VEI 8; more than 1 000 км3 (240 миля3) of tephra (Lava Creek Tuff)[6]
- Three Sisters (Oregon), USA; Tumalo volcanic center; with eruptions from 600—700 to 170 ka years ago
- Uinkaret volcanic field, Arizona, USA; the Colorado River was dammed by lava flows multiple times from 725 to 100 ka.[41]
- Mono County, California, USA; Long Valley Caldera; 758.9 ka ±1.8; VEI 7; 600 км3 (144 миля3) of Bishop Tuff.[4][42]
- Valles Caldera, New Mexico, USA; 1.25 Ma; VEI 7; around 600 км3 (144 миля3) of the Tshirege Member (Upper Bandelier Tuff) eruption.[4][43][44][45]
- Sutter Buttes, Central Valley of California, USA; were formed over 1.5 Ma by a now-extinct volcano.
- Valles Caldera, New Mexico, USA; 1.61 Ma; VEI 7; over 500 км3 (120 миля3) of the Otowi Member (Lower Bandelier Tuff) eruption.[45]
- Ebisutoge-Fukuda tephras, Japan; 1.75 Ma; 380 до 490 км3 (91,2 до 117,6 миля3) of tephra.[4]
- Yellowstone hotspot; Island Park Caldera (розміри: 100 x 50 km); 2.1 Ma; VEI 8; 2 450 км3 (588 миля3) of Huckleberry Ridge Tuff.[4][6]
- Cerro Galán (розміри: 32 km wide), Catamarca Province, northwestern Argentina; 2.2 Ma; VEI 8; 1 050 км3 (252 миля3) of Cerro Galán Ignimbrite.[46]
Великі неогенові виверження
Пліоценові виверження
Приблизно 5,332 млн років до нашої ери починається епоха пліоцену. Більшість вивержень до четвертинного періоду мають невідомий VEI.
- Boring Lava Field, Boring, Орегон, США; зона стала активною мінімум 2,7 Ма, і вимерла приблизно 300 000 років тому.[47]
- Острів Норфолк, Австралія; залишки базальтового вулкана, активного близько 2,3–3 ст мама
- Pastos Grandes Caldera (розміри: 40 x 50 км), вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, Болівія; 2.9 Ма; VEI 7; більше 820 км3 (197 миля3) з Pastos Grandes Ignimbrite.
- Малий Бар'єр-Айленд, північно-східне узбережжя Північного острова Нової Зеландії ; він спалахнув з 1 мільйон до 3 мама[48]
- гора Кенія ; стратовулкан, створений приблизно 3 Ма після відкриття Східноафриканського рифту[49].
- Кальдера Пакана (розміри: 60 х 35 км), вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, північне Чилі; 4 Ма; VEI 8; 2 500 км3 (600 миля3) Атана Ігнімбріт.[50]
- Плато Фрайлес, Болівія; 4 Ма; 620 км3 (149 миля3) Frailes Ignimbrite E.[4]
- Cerro Galán (розміри: 32 км), провінція Катамарка, північний захід Аргентини; 4.2 Ма; 510 км3 (122 миля3) Тефра Реал-Гранде і Куева-Негра.[4]
- Єллоустонська гаряча точка, вулканічне поле Хайсе, Айдахо; Кальдера Кілгор (розміри: 80 х 60 км); VEI 8; {{Convert|1800|km3|cumi|0|sp=us|abbr=on} Кілгорського туфу; 4.45 Ma ±0,05.[4][51]
- кальдера Кхарі- Кхарі, плато Фрайлес, Болівія; 5 Ма; 470 км3 (113 миля3) тефри[4].
Міоценові виверження
Приблизно 23.03 млн років до н. е. починається неогеновий період і міоценова епоха.
- Cerro Guacha, Bolivia; 5.6–5.8 Ma (Guacha ignimbrite).[52]
- Lord Howe Island, Australia; Mount Lidgbird and Mount Gower are both made of basalt rock, remnants of lava flows that once filled a large volcanic caldera 6.4 Ma.
- Yellowstone hotspot, Heise volcanic field, Idaho; 5.51 Ma ±0.13 (Conant Creek Tuff).[51]
- Yellowstone hotspot, Heise volcanic field, Idaho; 5.6 Ma; 500 км3 (120 миля3) of Blue Creek Tuff.[4]
- Cerro Panizos (розміри: 18 km wide), Altiplano-Puna Volcanic Complex, Bolivia; 6.1 Ma; 652 км3 (156 миля3) of Panizos Ignimbrite.[4]
- Yellowstone hotspot, Heise volcanic field, Idaho; 6.27 Ma ±0.04 (Walcott Tuff).[51]
- Yellowstone hotspot, Heise volcanic field, Idaho; Blacktail Caldera (розміри: 100 x 60 km), Idaho; 6.62 Ma ±0.03; 1 500 км3 (360 миля3) of Blacktail Tuff.[4][51]
- Pastos Grandes Caldera (розміри: 40 x 50 km), Altiplano-Puna Volcanic Complex, Bolivia; 8.3 Ma; 652 км3 (156 миля3) of Sifon Ignimbrite.[4]
- Manus Island, Admiralty Islands, northern Papua New Guinea; 8–10 Ma
- Banks Peninsula, New Zealand; Akaroa erupted 9 Ma, Lyttelton erupted 12 Ma.
- Mascarene Islands were formed in a series of undersea volcanic eruptions 8–10 Ma, as the African plate drifted over the Réunion hotspot.
- Yellowstone hotspot, Twin Fall volcanic field, Idaho; 8.6 to 10 Ma.[53]
- Yellowstone hotspot, Grey's Landing Supereruption, Idaho; 8.72 Ma, 2,800 км3 (1 миля3) of Grey's Landing Ignimbrite.[54]
- Yellowstone hotspot, McMullen Supereruption, Idaho; 8.99 Ma, 1,700 км3 (0 миля3) of volcanic material[54]
- Yellowstone hotspot, Picabo volcanic field, Idaho; 10.21 Ma ± 0.03 (Arbon Valley Tuff).[51]
- Mount Cargill, New Zealand; the last eruptive phase ended some 10 Ma. The center of the caldera is about Port Chalmers, the main port of the city of Dunedin. Much of the caldera is filled by Otago Harbour.[55]
- Yellowstone hotspot, Idaho; Bruneau-Jarbidge volcanic field; 10.0 to 12.5 Ma (Ashfall Fossil Beds eruption).[53]
- Anahim hotspot, British Columbia, Canada; has generated the Anahim Volcanic Belt over the last 13 million years.
- Yellowstone hotspot, Owyhee-Humboldt volcanic field, Nevada/ Oregon; around 12.8 to 13.9 Ma.[53][56]
- Tejeda Caldera, Gran Canaria, Spain; 13.9 Ma; the 80 km3 eruption produced a composite ignimbrite (P1) of rhyolite, trachyte and basaltic materials, with a thickness of 30 metres at 10 km from the caldera center
- Gran Canaria shield basalt eruption, Spain; 14.5 to 14 Ma; 1,000 km3 of tholeiitic to alkali basalts[57]
- Campi Flegrei, Naples, Italy; 14.9 Ma; 79 км3 (19 миля3) of Neapolitan Yellow Tuff.[4]
- Huaylillas Ignimbrite, Bolivia, southern Peru, northern Chile; 15 Ma ±1; 1 100 км3 (264 миля3) of tephra.[4]
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (North), Trout Creek Mountains, Whitehorse Caldera (розміри: 15 km wide), Oregon; 15 Ma; 40 км3 (10 миля3) of Whitehorse Creek Tuff.[4][58]
- Yellowstone hotspot (?), Lake Owyhee volcanic field; 15.0 to 15.5 Ma[59].
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Jordan Meadow Caldera, (розміри: 10–15 km wide), Nevada/ Oregon; 15.6 Ma; 350 км3 (84 миля3) Longridge Tuff member 2–3.[4][53][58][60]
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Кальдера Лонгрідж, (розміри: 33 km wide), Nevada/ Oregon; 15.6 Ma; 400 км3 (96 миля3) Longridge Tuff member 5.[4][53][58][60]
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Calavera Caldera, (розміри: 17 km wide), Nevada/ Oregon; 15.7 Ma; 300 км3 (72 миля3) of Double H Tuff.[4][53][58][60]
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Hoppin Peaks Caldera, 16 Ma; Hoppin Peaks Tuff.[61]
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (North), Trout Creek Mountains, Pueblo Caldera (розміри: 20 x 10 km), Oregon; 15.8 Ma; 40 км3 (10 миля3) of Trout Creek Mountains Tuff.[4][58][61]
- Yellowstone hotspot, McDermitt volcanic field (South), Washburn Caldera, (розміри: 30 x 25 km wide), Nevada/ Oregon; 16.548 Ma; 250 км3 (60 миля3) of Oregon Canyon Tuff.[4][58][60]
- Yellowstone hotspot (?), Northwest Nevada volcanic field (NWNV), Virgin Valley, High Rock, Hog Ranch, and unnamed calderas; West of Pine Forest Range, Nevada; 15.5 to 16.5 Ma.
- Yellowstone hotspot, Steens and Columbia River flood basalts, Pueblo, Steens, and Malheur Gorge-region, Pueblo Mountains, Steens Mountain, Washington, Oregon, and Idaho, USA; most vigorous eruptions were from 14 to 17 Ma; 180 000 км3 (43 184 миля3) of lava.[4][62][63][64][65]
- Mount Lindesay (New South Wales), Australia; is part of the remnants of the Nandewar extinct volcano that ceased activity about 17 Ma after 4 million years of activity.
- Oxaya Ignimbrites, northern Chile (around 18°S); 19 Ma; 3 000 км3 (720 миля3) of tephra.[4]
- Pemberton Volcanic Belt was erupting about 21 to 22 Ma.[66]
Вулканізм до неогену
- Палеоген закінчується 23 мільйони років тому.
- Утворення базальтів групи Чилкотин відбувається 10–6 мільйонів років тому.
- Формування базальтової групи річки Колумбія відбувається між 17 і 6 мільйонами років тому.
- Кальдера Ла Гаріта вивергається в геологічній зоні Вілер, вулканічне поле Центрального Колорадо, штат Колорадо, США, виверження кількох подій VEI 8 (можливо, до VEI 9), 5 000 км3 (1 200 миля3) Туфу Фіш-Каньйон було вибухнуто під час одного великого виверження приблизно 27,8 мільйонів років тому.[46][67]
- Невідоме джерело в Ефіопії вивергається 29 мільйонів років тому об'ємом щонайменше 3 000 км3 (720 миля3) Green Tuff і SAM.[4]
- Сам Ігнімбріт у Ємені утворився 29,5 мільйонів років тому, щонайменше 5 550 км3 (1 332 миля3) дистальних туфів, асоційованих з ігнімбритами.[68]
- Джабаль-Кураа Ігнімбрит у Ємені утворився 29,6 мільйонів років тому, щонайменше 3 700 км3 (888 миля3) дистальних туфів, асоційованих з ігнімбритами.[68]
- Затоплення базальтом Ефіопського нагір'я починається 30 мільйонів років тому
- Близько 33,9 млн років тому починається олігоценова епоха палеогенового періоду.
- Спалах ігнімбриту в середньому третинному періоді починається 40 мільйонів років тому і триває до 25 мільйонів років тому.
- Вулканічний комплекс озера Беннет вивергається 50 мільйонів років тому з VEI 850 км3 (204 миля3) тефри.[69]
- Вважається, що гаряча точка на Канарських островах вперше з'явилася приблизно 60 мільйонів років тому.
- Формування Брито-Арктичної провінції починається 61 мільйон років тому
- Гаряча точка Реюньйону, Деканські пастки, Індія, утворилася між 60 і 68 мільйонами років тому, і вважається, що вона зіграла свою роль у крейдяно-палеогеновому вимиранні.
- Гаряча точка в Луїсвіллі породила Луїсвільський хребет, він діє щонайменше 80 мільйонів років. Можливо, воно виникло на плато Онтонг Ява близько 120 мільйонів років тому.
- Гаряча точка Гаваїв, підводна гора Мейдзі, є найдавнішою існуючою підводною горою в ланцюзі Гавайських імператорських підводних гір, вік якої оцінюється в 82 мільйони років.
- Плато Кергелен почало формуватися 110 мільйонів років тому.
- Пастки Рахджамал формуються від 117 до 116 мільйонів років тому.
- Яванське плато Онтонг утворилося 125—120 мільйонів років тому
- Пастки Парана та Етендека, Бразилія, Намібія та Ангола утворюються 128—138 мільйонів років тому. 132 мільйони років тому відбулося можливе виверження супервулкана, яке викинуло 8 600 км3 (2 063 миля3)[70].
- Формування базальтів повені Кару-Феррар почалося 183 мільйони років тому.
- Вважається, що потопні базальти центральноатлантичної магматичної провінції сприяли вимиранню тріасово-юрського періоду приблизно 199 мільйонів років тому.
- Вважається, що сибірські пастки зіграли значну роль у пермсько-тріасовому вимиранні 252 мільйони років тому.
- Формування пасток Емейшань почалося 260 мільйонів років тому.
- Пізнє девонське вимирання відбулося приблизно 374 мільйони років тому.
- Ордовиксько-силурійське вимирання відбулося між 450 і 440 мільйонами років тому.
- Глен Коу, Шотландія ; VEI 8; 420 мільйонів років тому
- Скафеллс, Озерний край, Англія; VEI 8; Ордовик (488,3–443,7 млн років тому).
- Flat Landing Brook ; VEI 8, Супервулканічне виверження відбулося 466 мільйонів років тому, коли воно вибухнуло в одному з найбільших вибухових вулканічних вивержень, відомих в історії Землі, з об'ємом викиду близько 2,000—12,000 км3 (0—3 миля3).
- Фанерозойський еон починається 539 мільйонів років тому.[71]
- Середньоконтинентальна рифтова система Північної Америки починає формуватися 1000 мільйонів років тому.
- Велика магматична провінція Маккензі утворилася 1270 мільйонів років тому.
- Рій дамб Містассіні та рій дамб Матачеван утворився 2500 мільйонів років тому.
- Комплекс мегакальдери річки Блейк утворився 2704—2707 мільйонів років тому.[72]
- Приблизно 2500 мільйонів років тому починається протерозойський еон докембрійського періоду
- Близько 3800 мільйонів років тому починається архейський еон докембрійського періоду
Примітки
- Велика магматична провінція Маккензі містить найбільшу та найкраще збережену континентальну базальтову місцевість на Землі.[73] Рій дамб Маккензі у Великій магматичній провінції Маккензі також є найбільшим нагромадженням дамб на Землі, охоплюючи площу 2 700 000 км2 (1 000 000 миля2).
- Кальдери Бачелор (27,4 млн років), Сан-Луїс (27–26,8 млн років) і Крід (26 млн років) частково перекривають одна одну і розташовані у великій кальдері Ла Гаріта (27,6 млн років), утворюючи центральний кластер кальдери Сан-Хуан вулканічне поле, геологічна зона Вілер, дика природа Ла Гаріта. Крід, штат Колорадо та пік Сан-Луїс (континентальний вододіл Америки) знаходяться неподалік. Кальдера Північний перевал знаходиться на північному сході гір Сан-Хуан, Північний перевал. Вулканічний комплекс Платоро розташований на південний схід від центрального кластера кальдери. Центр західного скупчення кальдери Сан-Хуан розташований на захід від Лейк-Сіті, Колорадо.
- Рифт Ріо-Гранде включає вулканічне поле Сан-Хуан, кальдеру Валлес, вулканічне поле Потрільо та магматичну систему Сокорро-Магдалена.[74] Магматичне тіло Сокорро піднімає поверхню приблизно на 2 мм/рік.[75][76]
- Південно-західне вулканічне поле Невади або вулканічне поле Юкка-Маунтін включає: комплекс кальдери Стоунволл-Маунтін, кальдеру Блек-Маунтін, кальдеру Сайлент-Каньйон, комплекс кальдери Тімбер-Маунтін — Оазис-Веллі, групу кратер-флет і гору Юкка. Міста поблизу: Beatty, Mercury, Goldfield.[77] Воно вирівняно як вулканічне поле кратерного кратера, хребет Ревей, вулканічне поле місячного кратера, зона (CFLC).[78] Поблизу також розташоване вулканічне поле Мерісвейл, південно-західна Юта.
- Вулканічне поле МакДермітт або рифтове вулканічне поле Оревада, штат Невада/Орегон, поблизу: МакДермітт, гори Траут-Крік, гори Білк-Крік, гора Стінс, гора Джордан-Медоу (6816 футів), Лонг-Рідж, Траут-Крік і Вайтхорс-Крік.
- Стратовулкан озера Еммонс (розмір кальдери: 11 x 18 км), Алеутський хребет, утворився в результаті шести вивержень. Гора Еммонс, гора Гаага та подвійний кратер є посткальдерними конусами.
- Рельєф басейну та провінції хребта є результатом розширення земної кори в цій частині Північноамериканської плити (рифтинг Північноамериканського кратону або Лаврентії із західної частини Північної Америки; наприклад, Каліфорнійська затока, рифт Ріо-Гранде, Орегон-Айдахо грабен). Земна кора тут розтягнута на 100 % від початкової ширини. Справді, земна кора під басейном і хребтом, особливо під Великим басейном (включає Неваду), є однією з найтонших у світі.
- Топографічно видимі кальдери: південна частина вулканічного поля МакДерміт (чотири кальдери, що перекриваються та вкладені один в одного), на захід від МакДермітта ; Кальдера парку Кочетопа, на захід від Північного перевалу ; Кальдера Генрі Форк ; Півострів Бенкс, Нова Зеландія (фото) і кальдера Валлес. Нові малюнки показують вулканічне поле МакДермітт (південь) у вигляді п'яти кальдер, що перекриваються один за одним. Кальдера Хоппін-Пікс також включена.
- Періоди спокою: Тоба (0,38 млн років),[34] кальдера Валлес (0,35 млн років),[79][80] кальдера Єллоустоун (0,7 млн років).[81]
- Кілоаннум (ка) — одиниця часу, що дорівнює тисячі років. Megaannum (Ma) — одиниця часу, що дорівнює одному мільйону років, можна припустити, що мається на увазі «назад».
Індекс вулканічної вибуховості (VEI)
VEI | Обсяг тефри (кубічних кілометрів) |
Приклади |
---|---|---|
0 | Ефузивний | Вулкан Масая, Нікарагуа, 1570 рік |
1 | >0,00001 | Вулкан Поас, Коста-Ріка, 1991 рік |
2 | >0,001 | Гора Руапеху, Нова Зеландія, 1971 рік |
3 | >0,01 | Невадо-дель-Руїс, Колумбія, 1985 рік |
4 | >0,1 | Ейяф'ятлайокутль, Ісландія, 2010 |
5 | >1 | Гора Сент-Хеленс, США, 1980 рік |
6 | >10 | Пінатубо, Філіппіни, 1991 рік |
7 | >100 | Гора Тамбора, Індонезія, 1815 рік |
8 | >1000 | Єллоустонська кальдера, США, плейстоцен |
Вулканічне затемнення
Глобальне затемнення через вулканізм (аерозоль попелу та діоксид сірки) є цілком незалежним від виверження VEI.[82][83][84] Коли діоксид сірки (точка кипіння при стандартному стані : -10 °C) вступає в реакцію з водяною парою, утворюючи сульфат-іони (попередники сірчаної кислоти), які добре відбивають; зольний аерозоль, навпаки, поглинає ультрафіолет[85] Глобальне охолодження через вулканізм є сумою впливу глобального затемнення та впливу високого альбедо шару попелу, що осідає.[86]. Нижня межа снігу та його вищий альбедо можуть подовжити цей період охолодження.[87] Біполярне порівняння показало шість сульфатних подій: Тамбора (1815), Косігуіна (1835), Кракатау (1883), Агунг (1963) і Ель-Чічон (1982), а також таємниче виверження 1808 року.[88] Дані про передачу прямого сонячного випромінювання через атмосферу з обсерваторії Мауна-Лоа (MLO), Гаваї (19°32'N) виявили лише п'ять вивержень:[89]
- 11 червня 2009, пік Саричева (?), Курильські острови, 400 тонн тефри, VEI 4
Але дуже великі викиди діоксиду сірки перевищують окиснювальну здатність атмосфери. Концентрація окису вуглецю та метану зростає (парникові гази), зростає глобальна температура, температура океану підвищується, а розчинність вуглекислого газу в океані знижується.[1]
Див. також
- Декадні вулкани — список із шістнадцяти вулканів, відомих своєю історією великих руйнівних вивержень та близькістю до густонаселених районів.
- Похолодання 535—536 років — період похолодання в Північній півкулі, ймовірно викликаний виверженнями вулканів.
- Гаряча точка (геологія) — вулканічні регіони, які, як вважають, живляться підстильною мантією, яка є аномально гарячою порівняно з навколишньою мантією.
- Список найбільших вулканічних вивержень
- Вулкани Ісландії
- Вулкани Мексики
- Вулкани Папуа Нової Гвінеї
- Тихоокеанське вогняне коло — пояс активної вулканічної діяльності та землетрусів на узбережжі Тихого океану.
- Супервулкан — вулкан, який викинув 1000 кубічних кілометрів лави за одне виверження.
- Трансмексиканський вулканічний пояс — активний вулканічний пояс, що охоплює центральну та південну Мексику.
- Вулканічна дуга — ланцюг вулканів, який утворився над плитою, що занурюється під сусідню плиту.
- Індекс вулканічної експлозивності — шкала сили експлозії (вибухового виверження) вулканічних вивержень.
- Вулканічна зима — температурна аномалія в багатьох регіонах земної кулі, викликана виверженням вулкана.
- Рік без літа — вулканічна зимова, кліматична подія 1816 року, викликана виверженням вулкана Тамбора.
Примітки
- ↑ а б Ворд, Пітер Л. (2 April 2009). Sulfur Dioxide Initiates Global Climate Change in Four Ways. Thin Solid Films. 517 (11): 3188—3203. Bibcode:2009TSF...517.3188W. doi:10.1016/j.tsf.2009.01.005.
- ↑ а б в Robock, A.; C.M. Ammann; L. Oman; D. Shindell; S. Levis; G. Stenchikov (2009). Did the Toba volcanic eruption of ~74k BP produce widespread glaciation?. Journal of Geophysical Research. 114 (D10): D10107. Bibcode:2009JGRD..11410107R. doi:10.1029/2008JD011652.
- ↑ Holocene Kamchatka volcanoes. Institute of Volcanology and Seismology, Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciences. Процитовано 30 квітня 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Supplementary Table to P.L. Ward, Thin Solid Films (2009) Major volcanic eruptions and provinces (PDF). Teton Tectonics. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 16 березня 2010.
- ↑ International Stratigraphic Chart (PDF). International Commission on Stratigraphy. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2009. Процитовано 23 грудня 2009.
- ↑ а б в г д е ж и к Large Holocene Eruptions. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 24 листопада 2024.
- ↑ Brantley, Steven R. (4 січня 1999). Volcanoes of the United States. Online Version 1.1. United States Geological Survey. с. 30. ISBN 978-0-16-045054-9. OCLC 156941033. Процитовано 12 вересня 2008.
- ↑ Fierstein, Judy; Hildreth, Wes; James W. Hendley II; Peter H. Stauffer (1998). Can Another Great Volcanic Eruption Happen in Alaska? - U.S. Geological Survey Fact Sheet 075-98. Version 1.0. United States Geological Survey. Процитовано 10 вересня 2008.
- ↑ Fierstein, Judy; Hildreth, Wes (11 грудня 2004). The plinian eruptions of 1912 at Novarupta, Katmai National Park, Alaska. Bulletin of Volcanology. Springer. 54 (8): 646—684. Bibcode:1992BVol...54..646F. doi:10.1007/BF00430778.
- ↑ Santa Maria. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 24 листопада 2023. (англ.)
- ↑ Hopkinson, Deborah (January 2004). The Volcano That Shook the world: Krakatoa 1883. Storyworks. Т. 11, № 4. New York. с. 8 — через Scholastic.com.
- ↑ http://www.kscnet.ru/ivs/bibl/vulk/kuozero/Pon-KurileLake.pdf
- ↑ Tambora. www.earlham.edu. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
- ↑ University of Bristol (19 September 2014). First eyewitness accounts of mystery volcanic eruption (Пресреліз). Архів оригіналу за 10 December 2014.
- ↑ Undocumented volcano contributed to extremely cold decade from 1810–1819.
- ↑ Guevara-Murua, A.; Williams, C. A.; Hendy, E. J.; Rust, A. C.; Cashman, K. V. (2014). Observations of a stratospheric aerosol veil from a tropical volcanic eruption in December 1808: is this the "Unknown" ~1809 eruption? (PDF). Climate of the Past Discussions. 10 (2): 1901—1932. Bibcode:2014CliPa..10.1707G. doi:10.5194/cpd-10-1901-2014. ISSN 1814-9359.
- ↑ BBC Two - Timewatch. BBC.
- ↑ Global Volcanism Program | Grímsvötn.
- ↑ Huaynaputina. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 1 грудня 2023. (англ.)
- ↑ The massive volcano that scientists can't find.
- ↑ Bauch, Martin (2017). The day the sun turned blue. A volcanic eruption in the early 1460s and its putative climatic impact – a globally perceived volcanic disaster in the Late Middle Ages?. Transcultural Research – Heidelberg Studies on Asia and Europe in a Global Context: 107. doi:10.1007/978-3-319-49163-9_6.
- ↑ Nemeth, Karoly; Shane J. Cronin; James D.L. White (2007). Kuwae caldera and climate confusion. The Open Geology Journal. 1 (5): 7—11. Bibcode:2007OGJ.....1....7N. doi:10.2174/1874262900701010007.
- ↑ Gao, Chaochao; A. Robock; S. Self; J. B. Witter; J. P. Steffenson; H. B. Clausen; M.-L. Siggaard-Andersen; S. Johnsen; P. A. Mayewski (27 June 2006). The 1452 or 1453 A.D. Kuwae eruption signal derived from multiple ice core records: Greatest volcanic sulfate event of the past 700 years. Journal of Geophysical Research. 111 (D12): D12107. Bibcode:2006JGRD..11112107G. doi:10.1029/2005JD006710. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 19 березня 2010.
- ↑ Witter, J.B.; Self S. (January 2007). The Kuwae (Vanuatu) eruption of AD 1452: potential magnitude and volatile release. Bulletin of Volcanology. 69 (3): 301—318. Bibcode:2007BVol...69..301W. doi:10.1007/s00445-006-0075-4.
- ↑ Lavigne, Franck (4 September 2013). Source of the great A.D. 1257 mystery eruption unveiled, Samalas volcano, Rinjani Volcanic Complex, Indonesia. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 110 (42): 16742—7. Bibcode:2013PNAS..11016742L. doi:10.1073/pnas.1307520110. PMC 3801080. PMID 24082132.
- ↑ Mystery 13th Century eruption traced to Lombok, Indonesia. BBC News. 30 September 2013. Процитовано 1 October 2013.
- ↑ Lavigne, Franck та ін. (2013). Source of the great A.D. 1257 mystery eruption unveiled, Samalas volcano, Rinjani Volcanic Complex, Indonesia. PNAS. 110 (42): 16742—16747. Bibcode:2013PNAS..11016742L. doi:10.1073/pnas.1307520110. PMC 3801080. PMID 24082132.
- ↑ Jiandong Xu et al. 2013. «Climatic impact of the Millennium eruption of Changbaishan volcano in China: New insights from high-precision radiocarbon wiggle-match dating» Geophysical Research Letters 40 http://academiccommons.columbia.edu/download/fedora_content/download/ac:162055/CONTENT/XU_et_al_2013_GRL.pdf
- ↑ De Klerk, Pim; Janke, Wolfgang; Kühn, Peter; Theuerkauf, Martin (2008). Environmental impact of the Laacher See eruption at a large distance from the volcano: Integrated palaeoecological studies from Vorpommern (NE Germany). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 270 (1–2): 196—214. Bibcode:2008PPP...270..196D. doi:10.1016/j.palaeo.2008.09.013.
- ↑ Baales, Michael; Jöris, Olaf; Street, Martin; Bittmann, Felix; Weninger, Bernhard; Wiethold, Julian (November 2002). Impact of the Late Glacial Eruption of the Laacher See Volcano, Central Rhineland, Germany. Quaternary Research. 58 (3): 273—288. Bibcode:2002QuRes..58..273B. doi:10.1006/qres.2002.2379.
- ↑ Carey, Steven N.; Sigurdsson, Haraldur (1980). The Roseau Ash: Deep-sea Tephra Deposits from a Major Eruption on Dominica, Lesser Antilles Arc. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 7 (1–2): 67—86. Bibcode:1980JVGR....7...67C. doi:10.1016/0377-0273(80)90020-7.
- ↑ Alloway, Brent V.; Agung Pribadi; John A. Westgate; Michael Bird; L. Keith Fifield; Alan Hogg; Ian Smith (30 October 2004). Correspondence between glass-FT and 14C ages of silicic pyroclastic flow deposits sourced from Maninjau caldera, west-central Sumatra. Earth and Planetary Science Letters. Elsevier. 227 (1–2): 121—133. Bibcode:2004E&PSL.227..121A. doi:10.1016/j.epsl.2004.08.014.
- ↑ Twickler and K. Taylor, G. A.; Mayewski, P. A.; Meeker, L. D.; Whitlow, S.; Twickler, M. S.; Taylor, K. (1996). Potential Atmospheric impact of the Toba mega-eruption ~71'000 years ago. Geophysical Research Letters. American Geophysical Union. 23 (8): 837—840. Bibcode:1996GeoRL..23..837Z. doi:10.1029/96GL00706.
- ↑ а б Chesner, C.A.; Westgate, J.A.; Rose, W.I.; Drake, R.; Deino, A. (March 1991). Eruptive History of Earth's Largest Quaternary caldera (Toba, Indonesia) Clarified (PDF). Geology. 19 (3): 200—203. Bibcode:1991Geo....19..200C. doi:10.1130/0091-7613(1991)019<0200:EHOESL>2.3.CO;2. Процитовано 20 січня 2010.
- ↑ Ninkovich, D.; N.J. Shackleton; A.A. Abdel-Monem; J.D. Obradovich; G. Izett (7 December 1978). K−Ar age of the late Pleistocene eruption of Toba, north Sumatra. Nature. Nature Publishing Group. 276 (5688): 574—577. Bibcode:1978Natur.276..574N. doi:10.1038/276574a0.
- ↑ Guatemala Volcanoes and Volcanics. USGS - CVO. Процитовано 13 березня 2010.
- ↑ Cities on Volcanoes 5. www.eri.u-tokyo.ac.jp.
- ↑ Sierra la Primavera. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 24 листопада 2023. (англ.)
- ↑ GEOLOGIC SETTING OF THE UZON CALDERA, KAMCHATKA, FAR EAST RUSSIA. gsa.confex.com. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 6 серпня 2010.
- ↑ Sruoga, Patricia; Eduardo J. Llambías; Luis Fauqué; David Schonwandt; David G. Repol (September 2005). Volcanological and geochemical evolution of the Diamante Caldera–Maipo volcano complex in the southern Andes of Argentina (34°10′S). Journal of South American Earth Sciences. 19 (4): 399—414. Bibcode:2005JSAES..19..399S. doi:10.1016/j.jsames.2005.06.003.
{{cite journal}}
:|hdl-access=
вимагає|hdl=
(довідка) - ↑ Karlstrom, K.; Crow, R.; Peters, L.; McIntosh, W.; Raucci, J.; Crossey, L.; Umhoefer, P. (2007). 40Ar/39Ar and field studies of Quaternary basalts in Grand Canyon and model for carving Grand Canyon: Quantifying the interaction of river incision and normal faulting across the western edge of the Colorado Plateau. GSA Bulletin. 119 (11/12): 1283—1312. Bibcode:2007GSAB..119.1283K. doi:10.1130/0016-7606(2007)119[1283:AAFSOQ]2.0.CO;2.
- ↑ Hildreth, W. (1979), Sarna-Wojcicki et al. (2000).
- ↑ Izett, Glen A. (1981).
- ↑ Heiken et al. (1990).
- ↑ а б Wolff, J. A.; Ramos, F. C. (18 грудня 2013). Processes in Caldera-Forming High-Silica Rhyolite Magma: Rb-Sr and Pb Isotope Systematics of the Otowi Member of the Bandelier Tuff, Valles Caldera, New Mexico, USA. Journal of Petrology. 55 (2): 345—375. doi:10.1093/petrology/egt070. ISSN 0022-3530.
- ↑ а б Ben G. Mason; David M. Pyle; Clive Oppenheimer (2004). The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth. Bulletin of Volcanology. 66 (8): 735—748. Bibcode:2004BVol...66..735M. doi:10.1007/s00445-004-0355-9.
- ↑ Wood, Charles A.; Jűrgen Kienle (1990). Volcanoes of North America. Cambridge University Press. с. 170—172.
- ↑ Lindsay, Jan M.; Tim J. Worthington; Ian E. M. Smith; Philippa M. Black (June 1999). Geology, petrology, and petrogenesis of Little Barrier Island, Hauraki Gulf, New Zealand (PDF). New Zealand Journal of Geology and Geophysics. 42 (2): 155—168. doi:10.1080/00288306.1999.9514837. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2004. Процитовано 3 грудня 2007.
- ↑ Philippe Nonnotte. Étude volcano-tectonique de la zone de divergence Nord-Tanzanienne (terminaison sud du rift kenyan) – Caractérisation pétrologique et géochimique du volcanisme récent (8 Ma – Actuel) et du manteau source – Contraintes de mise en place thèse de doctorat de l'université de Bretagne occidentale, spécialité : géosciences marines (PDF).
- ↑ Lindsay J. M.; de Silva S.; Trumbull R.; Emmermann R.; Wemmer K. (2001). La Pacana caldera, N. Chile: a re-evaluation of the stratigraphy and volcanology of one of the world's largest resurgent calderas. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 106 (1–2): 145—173. Bibcode:2001JVGR..106..145L. doi:10.1016/S0377-0273(00)00270-5.
- ↑ а б в г д Morgan, Lisa A. Morgan; William C. McIntosh (March 2005). Timing and development of the Heise volcanic field, Snake River Plain, Idaho, western USA (PDF). GSA Bulletin. 117 (3–4): 288—306. Bibcode:2005GSAB..117..288M. doi:10.1130/B25519.1. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2011. Процитовано 16 березня 2010.
- ↑ Salisbury, M. J.; Jicha, B. R.; de Silva, S. L.; Singer, B. S.; Jimenez, N. C.; Ort, M. H. (21 December 2010). 40Ar/39Ar chronostratigraphy of Altiplano-Puna volcanic complex ignimbrites reveals the development of a major magmatic province. Geological Society of America Bulletin. 123 (5–6): 821—840. Bibcode:2011GSAB..123..821S. doi:10.1130/B30280.1.
- ↑ а б в г д е Mark Anders: Yellowstone hotspot track. Columbia University, Lamont–Doherty Earth Observatory (LDEO). Процитовано 16 березня 2010.
- ↑ а б Knott, Thomas; Branney, M.; Reichow, Marc; Finn, David; Tapster, Simon; Coe, Robert (June 2020). Discovery of two new super-eruptions from the Yellowstone hotspot track (USA): Is the Yellowstone hotspot waning?. Geology. 48 (9): 934—938. Bibcode:2020Geo....48..934K. doi:10.1130/G47384.1. Процитовано 21 June 2022.
- ↑ Bishop, D.G., and Turnbull, I.M. (compilers) (1996). Geology of the Dunedin Area. Lower Hutt, NZ: Institute of Geological & Nuclear Sciences. ISBN 0-478-09521-X.
- ↑ Sawyer, David A.; R. J. Fleck; M. A. Lanphere; R. G. Warren; D. E. Broxton; Mark R. Hudson (October 1994). Episodic caldera volcanism in the Miocene southwestern Nevada volcanic field: Revised stratigraphic framework, 40Ar/39Ar geochronology, and implications for magmatism and extension. Geological Society of America Bulletin. 106 (10): 1304—1318. Bibcode:1994GSAB..106.1304S. doi:10.1130/0016-7606(1994)106<1304:ECVITM>2.3.CO;2.
- ↑ The Geology of the Canary Islands - 1st Edition. www.elsevier.com. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ а б в г д е Lipman, P.W. (30 вересня 1984). The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America: Windows Into the Tops of Granitic Batholiths. Journal of Geophysical Research. 89 (B10): 8801—8841. Bibcode:1984JGR....89.8801L. doi:10.1029/JB089iB10p08801.
- ↑ Rytuba, James J.; John, David A.; McKee, Edwin H. Volcanism Associated with Eruption of the Steens Basalt and Inception of the Yellowstone Hotspot. Rocky Mountain (56th Annual) and Cordilleran (100th Annual) Joint Meeting (May 3–5, 2004). Paper No. 44-2. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 26 березня 2010.
- ↑ а б в г Steve Ludington; Dennis P. Cox; Kenneth W. Leonard & Barry C. Moring (1996). Chapter 5, Cenozoic Volcanic Geology in Nevada (PDF). У Donald A. Singer (ред.). An Analysis of Nevada's Metal-Bearing Mineral Resources. Nevada Bureau of Mines and Geology, University of Nevada. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2006.
- ↑ а б Rytuba, J.J.; McKee, E.H. (1984). Peralkaline ash flow tuffs and calderas of the McDermitt Volcanic Field, southwest Oregon and north central Nevada. Journal of Geophysical Research. 89 (B10): 8616—8628. Bibcode:1984JGR....89.8616R. doi:10.1029/JB089iB10p08616. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 23 березня 2010.
- ↑ Carson, Robert J.; Pogue, Kevin R. (1996). Flood Basalts and Glacier Floods:Roadside Geology of Parts of Walla Walla, Franklin, and Columbia Counties, Washington. Washington State Department of Natural Resources (Washington Division of Geology and Earth Resources Information Circular 90).
- ↑ Reidel, Stephen P. (2005). A Lava Flow without a Source: The Cohasset Flow and Its Compositional Members. The Journal of Geology. 113 (1): 1—21. Bibcode:2005JG....113....1R. doi:10.1086/425966.
- ↑ Brueseke, M.E.; Heizler, M.T.; Hart, W.K.; S.A. Mertzman (15 March 2007). Distribution and geochronology of Oregon Plateau (U.S.A.) flood basalt volcanism: The Steens Basalt revisited. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 161 (3): 187—214. Bibcode:2007JVGR..161..187B. doi:10.1016/j.jvolgeores.2006.12.004.
- ↑ Oregon: A Geologic History. 8. Columbia River Basalt: the Yellowstone hot spot arrives in a flood of fire. Oregon Department of Geology and Mineral Industries. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 26 березня 2010.
- ↑ Madsen, J.K.; Thorkelson, D.J.; Friedman, R.M.; Marshall, D.D. (6 May 2018). Cenozoic to Recent plate configurations in the Pacific Basin: Ridge subduction and slab window magmatism in western North America. Geosphere. 2 (1): 11. Bibcode:2006Geosp...2...11M. doi:10.1130/ges00020.1.
- ↑ Olivier Bachmann; Michael A. Dungan; Peter W. Lipman (2002). The Fish Canyon Magma Body, San Juan Volcanic Field, Colorado: Rejuvenation and Eruption of an Upper-Crustal Batholith. Journal of Petrology. 43 (8): 1469—1503. Bibcode:2002JPet...43.1469B. doi:10.1093/petrology/43.8.1469. Процитовано 16 березня 2010.
- ↑ а б Ingrid Ukstins Peate; Joel A. Baker; Mohamed Al-Kadasi; Abdulkarim Al-Subbary; Kim B. Knight; Peter Riisager; Matthew F. Thirlwall; David W. Peate; Paul R. Renne (2005). Volcanic stratigraphy of large-volume silicic pyroclastic eruptions during Oligocene Afro-Arabian flood volcanism in Yemen. Bulletin of Volcanology. 68 (2): 135—156. Bibcode:2005BVol...68..135P. doi:10.1007/s00445-005-0428-4..
- ↑ George A. Morris & Robert A. Creaser (2003). Crustal recycling during subduction at the Eocene Cordilleran margin of North America: a petrogenetic study from the southwestern Yukon. Canadian Journal of Earth Sciences. 40 (12): 1805—1821. Bibcode:2003CaJES..40.1805M. doi:10.1139/e03-063.
- ↑ Sur l'âge des trapps basaltiques (On the ages of flood basalt events); Vincent E. Courtillot & Paul R. Renneb; Comptes Rendus Geoscience; Vol: 335 Issue: 1, January, 2003; pp: 113—140
- ↑ Stratigraphic Chart 2022 (PDF). International Stratigraphic Commission. February 2022. Процитовано 25 April 2022.
- ↑ ASH FALL: Newsletter of the Volcanology and Igneous Petrology Division Geological Association of Canada Retrieved on 2007-09-21
- ↑ Muskox Property - The Muskox Intrusion. Архів оригіналу за 8 квітня 2009.
- ↑ Westward Migrating Ignimbrite Calderas and a Large Radiating Mafic Dike Swarm of Oligocene Age, Central Rio Grande Rift, New Mexico: Surface Expression of an Upper Mantle Diapir? (PDF). New Mexico Tech. Процитовано 21 березня 2010.
- ↑ Fialko, Y., and M. Simons, Evidence for on-going inflation of the Socorro magma body, New Mexico, from interferometric synthetic aperture radar imaging Geop. Res. Lett., 28, 3549–3552, 2001.
- ↑ Socorro Magma Body. New Mexico Tech. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 21 березня 2010.
- ↑ Figure: Calderas within southwestern Nevada volcanic field. Los Alamos National Laboratory. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 16 березня 2010.
- ↑ Smith, E.I. & D.L. Keenan (30 August 2005). Yucca Mountain Could Face Greater Volcanic Threat (PDF). Eos, Transactions, American Geophysical Union. 86 (35): 317. Bibcode:2005EOSTr..86..317S. doi:10.1029/2005eo350001. Процитовано 5 April 2016.
- ↑ Doell, R.R., Dalrymple, G.B., Smith, R.L., and Bailey, R.A., 1986, Paleomagnetism, potassium-argon ages, and geology of rhyolite and associated rocks of the Valles Caldera, New Mexico: Geological Society of America Memoir 116, p. 211—248.
- ↑ Izett, G.A., Obradovich, J.D., Naeser, C.W., and Cebula, G.T., 1981, Potassium-argon and fission-track ages of Cerro Toledo rhyolite tephra in the Jemez Mountains, New Mexico, in Shorter contributions to isotope research in the western United States: U.S. Geological Survey Professional Paper 1199-D, p. 37-43.
- ↑ Christiansen, R.L., and Blank, H.R., 1972, Volcanic stratigraphy of the Quaternary rhyolite plateau in Yellowstone National Park: U.S. Geological Survey Professional Paper 729-B, p. 18.
- ↑ Salzer, Matthew W.; Malcolm K. Hughes (2007). Bristlecone pine tree rings and volcanic eruptions over the last 5000 yr (PDF). Quaternary Research. 67 (1): 57—68. Bibcode:2007QuRes..67...57S. doi:10.1016/j.yqres.2006.07.004. Процитовано 18 березня 2010.
- ↑ VEI glossary entry. USGS. Процитовано 30 березня 2010.
- ↑ Volcanic Sulfur Aerosols Affect Climate and the Earth's Ozone Layer - Volcanic ash vs sulfur aerosols. U.S. Geological Survey. Процитовано 21 квітня 2010.
- ↑ NASA.gov Earth Observatory — Sarychev Eruption
- ↑ Jones, M.T., Sparks, R.S.J., and Valdes, P.J. (2007). The climatic impact of supervolcanis ash blankets. Climate Dynamics. 29 (6): 553—564. Bibcode:2007ClDy...29..553J. doi:10.1007/s00382-007-0248-7.
- ↑ Jones, G.S., Gregory, J.M., Scott, P.A., Tett, S.F.B., Thorpe, R.B., 2005. An AOGCM model of the climate response to a volcanic super-eruption. Climate Dynamics 25, 725—738
- ↑ Dai, Jihong; Ellen Mosley-Thompson; Lonnie G. Thompson (1991). Ice core evidence for an explosive tropical volcanic eruption six years preceding Tambora. Journal of Geophysical Research: Atmospheres. 96 (D9): 17, 361—17, 366. Bibcode:1991JGR....9617361D. doi:10.1029/91jd01634. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 26 березня 2010.
- ↑ http://www.esrl.noaa.gov/gmd/grad/mloapt.html Atmospheric transmission of direct solar radiation (Preliminary) at Mauna Loa, Hawaii
Література
- Ammann, Caspar M.; Philippe Naveau (6 March 2003). Statistical analysis of tropical explosive volcanism occurrences over the last 6 centuries (PDF). Geophysical Research Letters. 30 (5): 1210. Bibcode:2003GeoRL..30.1210A. doi:10.1029/2002GL016388. Архів оригіналу (PDF) за 26 July 2011. Процитовано 19 березня 2010.
- Froggatt, P.C.; Lowe, D.J. (1990). A review of late Quaternary silicic and some other tephra formations from New Zealand: their stratigraphy, nomenclature, distribution, volume, and age. New Zealand Journal of Geology and Geophysics. 33: 89—109. doi:10.1080/00288306.1990.10427576.
- Lipman, P.W. (30 вересня 1984). The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America: Windows Into the Tops of Granitic Batholiths. Journal of Geophysical Research. 89 (B10): 8801—8841. Bibcode:1984JGR....89.8801L. doi:10.1029/JB089iB10p08801.
- Mason, Ben G.; Pyle, David M.; Oppenheimer, Clive (2004). The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth. Bulletin of Volcanology. 66 (8): 735—748. Bibcode:2004BVol...66..735M. doi:10.1007/s00445-004-0355-9.
- Newhall, Christopher G., Dzurisin, Daniel (1988); Historical unrest at large calderas of the world, USGS Bulletin 1855, p. 1108 [1] Archived 2009-05-12 at the Wayback Machine
- Siebert L., and Simkin T. (2002–). Volcanoes of the World: an Illustrated Catalog of Holocene Volcanoes and their Eruptions. Smithsonian Institution, Global Volcanism Program, Digital Information Series, GVP-3, (http://www.volcano.si.edu/ Archived 2012-10-24 at the Wayback Machine).
- Simkin T. & Siebert L. (1994). Volcanoes of the World. Geoscience Press, Tucson, 2nd edition. с. 349. ISBN 978-0-945005-12-4.
- Simkin T. & Siebert L. (2000). Earth's volcanoes and eruptions: an overview. У Sigurdsson, H. (ред.). Encyclopedia of Volcanoes. San Diego: Academic Press. с. 249—261.
- Simkin, T.; Siebert L.; McClelland L.; Bridge D.; Newhall C.; Latter J.H. (1981). Volcanoes of the World: A Regional Directory, Gazetteer, and Chronology of Volcanism During the Last 10,000 Years. Hutchinson-Ross, Stroudsburg, Pennsylvania. с. 232. ISBN 978-0-87933-408-6.
- Stern, Charles R. (December 2004). Active Andean volcanism: its geologic and tectonic setting. Revista Geológica de Chile. 31 (2): 161—206. doi:10.4067/S0716-02082004000200001.
- United States Geological Survey; Cascades Volcano Observatory, Vancouver, Washington; Index to CVO online volcanoes
- Map: Tom Simkin, Robert I. Tilling, Peter R. Vogt, Stephen H. Kirby, Paul Kimberly, and David B. Stewart, Third Edition (Published 2006) interactive world map of Volcanoes, Earthquakes, Impact Craters, and Plate Tectonics
- Ворд, Пітер Л. (2 April 2009). Sulfur Dioxide Initiates Global Climate Change in Four Ways (PDF). Thin Solid Films. 517 (11): 3188—3203. Bibcode:2009TSF...517.3188W. doi:10.1016/j.tsf.2009.01.005. Архів оригіналу (PDF) за 20 January 2010. Процитовано 19 березня 2010.
- Supplementary Table I: Supplementary Table to P.L. Ward, Thin Solid Films (2009) Major volcanic eruptions and provinces (PDF). Teton Tectonics. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 16 березня 2010.Teton Tectonics. Archived from the original (PDF) on 2010-01-20. Retrieved 2010-03-16.
- Supplementary Table II: Supplementary References to P.L. Ward, Thin Solid Films (2009) (PDF). Teton Tectonics. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 16 березня 2010.Teton Tectonics. Archived from the original (PDF) on 2010-01-20. Retrieved 2010-03-16.