Флора кишки: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
уточнення, шаблон
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:EscherichiaColi NIAID.jpg|thumb|right|''[[Escherichia coli]]'', один з [[вид]]ів бактерій, присутніх в людській кишці]]
[[Файл:EscherichiaColi NIAID.jpg|thumb|right|''[[Escherichia coli]]'', один з [[вид]]ів бактерій, присутніх в людській кишці]]
'''Флора кишки'''({{lang-en|human gut flora}}, також '''мікробіота кишки''', {{lang-en|gut microbiota}})&nbsp;— екосистема [[мікроорганізми|мікроорганізмів]], що живуть у [[травна система|травній системі]] та виконують ряд корисних функцій для своїх [[хазяїн (біологія)|хазяїв]], частина [[Нормальна флора|нормальної флори]]. Кількість і різноманітність мікроорганізмів у різних відділах травного тракту залежить від багатьох факторів, зокрема [[pH]], активності [[перистальтика|перистальтики]], а також дієти та взаємодії з іншими мікроорганізмами. Так у [[шлунок|шлунку]], у зв'язку з високою кислотністю і швидкою перистальтикою, флори майже немає, тоді як повільні рухи та нейтральне pH [[товста кишка|товстої кишки]] і нижніх відділів [[тонка кишка|тонкої]] сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів<ref name="whitney">{{cite book
'''Флора кишки''' ({{lang-en|human gut flora}}, також '''мікробіота кишки''', {{lang-en|gut microbiota}})&nbsp;— екосистема [[мікроорганізми|мікроорганізмів]], які живуть у [[травна система|травній системі]] та виконують ряд корисних функцій для своїх [[хазяїн (біологія)|хазяїв]], частина [[Нормальна флора|нормальної флори]]. Кількість і різноманітність мікроорганізмів у різних відділах травного тракту залежить від багатьох факторів, зокрема [[pH]], активності [[перистальтика|перистальтики]], а також дієти та взаємодії з іншими мікроорганізмами. Так у [[шлунок|шлунку]], у зв'язку з високою кислотністю і швидкою перистальтикою, флори майже немає, тоді як повільні рухи та нейтральне pH [[товста кишка|товстої кишки]] і нижніх відділів [[тонка кишка|тонкої]] сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів<ref name="whitney">{{cite book
|title = Understanding Nutrition
|title = Understanding Nutrition
|edition = 13th
|edition = 13th
Рядок 10: Рядок 10:
|page=82—83}}</ref>.
|page=82—83}}</ref>.


Кількість мікроорганізмів у кишках людини сягає близько 10<sup>14</sup>, тобто приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму<ref name="Björkstén">Björkstén B, Sepp E, Julge K, Voor T, and Mikelsaar M. 2001. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&list_uids=11590374&dopt=Abstract Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life.] ''Journal of Allergy and Clinical Immunology'', Volume 108, Issue 4, Pages 516–520. Abstract available.</ref><ref name="Guarner і Malagelada 2003b">Guarner F and Malagelada JR. 2003b. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&list_uids=12583961&dopt=Abstract Gut flora in health and disease.] ''The Lancet'', Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512–519. Abstract available</ref><ref name="Sears">Sears CL. 2005. A dynamic partnership: Celebrating our gut flora. ''Anaerobe'', Volume 11, Issue 5, Pages 247–251.</ref><ref name="Steinhoff">Steinhoff U. 2005. Who controls the crowd? New findings and old questions about the intestinal microflora. ''Immunology Letters'', Volume 99, Issue 1, 15 June, Pages 12-16.</ref><ref name="University of Glasgow">University of Glasgow. 2005. [https://web.archive.org/web/20040526195616/http://www.gla.ac.uk/departments/humannutrition/students/resources/meden/Infection.pdf The normal gut flora.] Available through web archive. Accessed December 26, [[2006]]</ref>. Більшу частину кишкової флори становлять [[бактерії]]<ref name="University of Glasgow"/>, з них також на 60% (сухої маси) складаються [[Кал|фекалії]]<ref name="Guarner and Malagelada 2003b"/>. Ці бактерії за найпоширенішими оцінками належать до 500 різних видів<ref name="gibson">Gibson RG. 2004. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept). ''Clinical Nutrition Supplements'', Volume 1, Issue 2, Pages 25-31.</ref><ref name="Steinhoff"/>, але пропонуються інші цифри&nbsp;— від 300<ref name="Guarner and Malagelada 2003b">Guarner F and Malagelada JR. 2003. Gut flora in health and disease. ''The Lancet'', Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512–519. PMID 12583961. Accessed September 15, [[2007]]</ref> до 1000<ref name="Sears"/>. Проте, ймовірно, що 99% всієї мікрофлори припадає на 30—40 видів<ref name="Beaugerie L and Petit JC">Beaugerie L and Petit JC. 2004. Antibiotic-associated diarrhoea. ''Best Practice & Research Clinical Gastroenterology'', Volume 18, Issue 2, Pages 337–352</ref>. До флори кишок також входять [[дріжджі]]. За оцінками на 2016 рік кількість бактерій в організмі людини фактично того ж порядку, що і кількість людських клітин, а маса всієї мікрофлори кишок людини складає приблизно 200 грамів<ref>[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4991899/ PLoS Biol. 2016 Aug; 14(8): e1002533. Published online 2016 Aug 19. doi: 10.1371/journal.pbio.1002533]</ref>.
Кількість мікроорганізмів у кишках людини сягає близько 10<sup>14</sup>, тобто приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму<ref name="Björkstén">Björkstén B, Sepp E, Julge K, Voor T, and Mikelsaar M. 2001. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&list_uids=11590374&dopt=Abstract Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life.] ''Journal of Allergy and Clinical Immunology'', Volume 108, Issue 4, Pages 516—520. Abstract available.</ref><ref name="Guarner і Malagelada 2003b">Guarner F and Malagelada JR. 2003b. [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=PubMed&list_uids=12583961&dopt=Abstract Gut flora in health and disease.] ''The Lancet'', Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512—519. Abstract available</ref><ref name="Sears">Sears CL. 2005. A dynamic partnership: Celebrating our gut flora. ''Anaerobe'', Volume 11, Issue 5, Pages 247—251.</ref><ref name="Steinhoff">Steinhoff U. 2005. Who controls the crowd? New findings and old questions about the intestinal microflora. ''Immunology Letters'', Volume 99, Issue 1, 15 June, Pages 12-16.</ref><ref name="University of Glasgow">University of Glasgow. 2005. [https://web.archive.org/web/20040526195616/http://www.gla.ac.uk/departments/humannutrition/students/resources/meden/Infection.pdf The normal gut flora.] Available through web archive. Accessed December 26, [[2006]]</ref>. Більшу частину кишкової флори становлять [[бактерії]]<ref name="University of Glasgow"/>, з них також на 60&nbsp;% (сухої маси) складаються [[Кал|фекалії]]<ref name="Guarner and Malagelada 2003b"/>. Ці бактерії за найпоширенішими оцінками належать до 500 різних видів<ref name="gibson">Gibson RG. 2004. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept). ''Clinical Nutrition Supplements'', Volume 1, Issue 2, Pages 25-31.</ref><ref name="Steinhoff"/>, але пропонуються інші цифри&nbsp;— від 300<ref name="Guarner and Malagelada 2003b">Guarner F and Malagelada JR. 2003. Gut flora in health and disease. ''The Lancet'', Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512—519. PMID 12583961. Accessed September 15, [[2007]]</ref> до 1000<ref name="Sears"/>. Проте, ймовірно, що 99&nbsp;% всієї мікрофлори припадає на 30—40 видів<ref name="Beaugerie L and Petit JC">Beaugerie L and Petit JC. 2004. Antibiotic-associated diarrhoea. ''Best Practice & Research Clinical Gastroenterology'', Volume 18, Issue 2, Pages 337—352</ref>. До флори кишок також входять [[дріжджі]]. За оцінками на 2016 рік кількість бактерій в організмі людини фактично того ж порядку, що і кількість людських клітин, а маса всієї мікрофлори кишок людини складає приблизно 200 грамів<ref>[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4991899/ PLoS Biol. 2016 Aug; 14(8): e1002533. Published online 2016 Aug 19. doi: 10.1371/journal.pbio.1002533]</ref>.


На склад і видову різноманітність кишкової флори крім інших факторів впливає дієта. Наприклад, [[йогурт]]и та інші [[Кисломолочний продукт|кисломолочні продукти]] містять бактерії роду ''[[Lactobacillus]]'', які вважаються [[пробіотики|пробіотиками]], оскільки вони позитивно впливають на здоров'я травної системи й організму в цілому. Інші компоненти їжі, такі як [[харчові волокна]] і складні [[білки]], відносять до [[пребіотики|пребіотиків]], тому що вони сприяють росту і розмноженню бактерій. Ці сполуки не перетравлюються організмом людини та слугують їжею для мікрофлори нижніх відділів травного тракту<ref name="whitney" />.
На склад і видову різноманітність кишкової флори крім інших факторів впливає дієта. Наприклад, [[йогурт]]и та інші [[Кисломолочний продукт|кисломолочні продукти]] містять бактерії роду ''[[Lactobacillus]]'', які вважаються [[пробіотики|пробіотиками]], оскільки вони позитивно впливають на здоров'я травної системи й організму в цілому. Інші компоненти їжі, такі як [[харчові волокна]] і складні [[білки]], відносять до [[пребіотики|пребіотиків]], тому що вони сприяють росту і розмноженню бактерій. Ці сполуки не перетравлюються організмом людини та слугують їжею для мікрофлори нижніх відділів травного тракту<ref name="whitney" />.


== Значення для організму ==
== Значення для організму ==
Дослідження свідчать, що стосунки між кишківником і флорою не є просто [[коменсалізм]]ом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою [[мутуалізм]]у&nbsp;— взаємовигідними відносинами<ref name="Sears"/>. Хоча люди можуть вижити й без флори кишківника<ref name="Steinhoff"/>, мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад [[анаеробне дихання|анаеробне]] травлення невикористаного матеріалу, що супроводжується синтезом таких молекул, як [[ферменти]], [[білки]], [[Коротколанцюгові жирні кислоти|коротколанцюгові жирні кислоти]] ([[Масляна кислота|бутират]])<ref>{{Cite news|title=Gut Microbiota and Short Chain Fatty Acids: Implications in Glucose Homeostasis|url=https://www.mdpi.com/1422-0067/23/3/1105|work=International Journal of Molecular Sciences|date=2022-01|accessdate=2023-06-06|issn=1422-0067|pmc=PMC8835596|pmid=35163038|doi=10.3390/ijms23031105|pages=1105|volume=23|issue=3|language=en|first=Piero|last=Portincasa|first2=Leonilde|last2=Bonfrate|first3=Mirco|last3=Vacca|first4=Maria|last4=De Angelis|first5=Ilaria|last5=Farella|first6=Elisa|last6=Lanza|first7=Mohamad|last7=Khalil|first8=David Q.-H.|last8=Wang|first9=Markus|last9=Sperandio}}</ref>, [[вітаміни]] ([[біотин|H]], [[фолієва кислота|B<sub>9</sub>]], [[Пантотенова кислота|B<sub>5</sub>]], [[рибофлавін|B<sub>2</sub>]], [[тіамін|B<sub>1</sub>]], [[Вітамін B6|B<sub>6</sub>]], [[Ціанокобаламін|B<sub>12</sub>]], [[вітамін K|K]]), [[пептиди]] та [[амінокислоти]], біосурфактанти, [[органічні кислоти]], а також розчинення шляхом [[Анаеробне дихання|ферментації]] складних нерозчинних [[Вуглеводи|вуглеводів]]<ref>{{cite journal|author=O'Hara A, Shanahan F|year=2006|title=The gut flora as a forgotten organ|journal=EMBO Rep|volume=7|issue=7|pages=688 — 93|id=PMID 16819463}}</ref><ref>{{cite journal|author=Zoetendal E, Vaughan E, de Vos W|year=2006|title=A microbial world within us|journal=Mol Microbiol|volume=59|issue=6|pages=1639 — 50|id=PMID 16553872}}</ref> — [[Харчові волокна|харчових волокон]] (клітковина).<ref>{{Cite news|title=Gut microbiota functions: metabolism of nutrients and other food components|url=https://doi.org/10.1007/s00394-017-1445-8|work=European Journal of Nutrition|date=2018-02-01|accessdate=2023-06-06|issn=1436-6215|pmc=PMC5847071|pmid=28393285|doi=10.1007/s00394-017-1445-8|pages=1–24|volume=57|issue=1|language=en|first=Ian|last=Rowland|first2=Glenn|last2=Gibson|first3=Almut|last3=Heinken|first4=Karen|last4=Scott|first5=Jonathan|last5=Swann|first6=Ines|last6=Thiele|first7=Kieran|last7=Tuohy}}</ref><ref>{{Cite news|title=Metabolomics identifies the intestinal geography of microbial metabolite production|url=https://www.nature.com/articles/s42255-023-00805-y|work=[[Nature Metabolism]]|date=2023-06-05|accessdate=2023-06-06|issn=2522-5812|doi=10.1038/s42255-023-00805-y|pages=1–2|language=en}}</ref>
Дослідження свідчать, що стосунки між кишківником і флорою не є просто [[коменсалізм]]ом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою [[мутуалізм]]у&nbsp;— взаємовигідними відносинами<ref name="Sears"/>. Хоча люди можуть вижити й без флори кишківника<ref name="Steinhoff"/>, мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад [[анаеробне дихання|анаеробне]] травлення невикористаного матеріалу, що супроводжується синтезом таких молекул, як [[ферменти]], [[білки]], [[коротколанцюгові жирні кислоти]] ([[Масляна кислота|бутират]])<ref>{{Cite news|title=Gut Microbiota and Short Chain Fatty Acids: Implications in Glucose Homeostasis|url=https://www.mdpi.com/1422-0067/23/3/1105|work=International Journal of Molecular Sciences|date=2022-01|accessdate=2023-06-06|issn=1422-0067|pmc=PMC8835596|pmid=35163038|doi=10.3390/ijms23031105|pages=1105|volume=23|issue=3|language=en|first=Piero|last=Portincasa|first2=Leonilde|last2=Bonfrate|first3=Mirco|last3=Vacca|first4=Maria|last4=De Angelis|first5=Ilaria|last5=Farella|first6=Elisa|last6=Lanza|first7=Mohamad|last7=Khalil|first8=David Q.-H.|last8=Wang|first9=Markus|last9=Sperandio}}</ref>, [[вітаміни]] ([[біотин|H]], [[фолієва кислота|B<sub>9</sub>]], [[Пантотенова кислота|B<sub>5</sub>]], [[рибофлавін|B<sub>2</sub>]], [[тіамін|B<sub>1</sub>]], [[Вітамін B6|B<sub>6</sub>]], [[Ціанокобаламін|B<sub>12</sub>]], [[вітамін K|K]]), [[пептиди]] та [[амінокислоти]], біосурфактанти, [[органічні кислоти]], а також розчинення шляхом [[Анаеробне дихання|ферментації]] складних нерозчинних [[Вуглеводи|вуглеводів]]<ref>{{cite journal|author=O'Hara A, Shanahan F|year=2006|title=The gut flora as a forgotten organ|journal=EMBO Rep|volume=7|issue=7|pages=688 — 93|id=PMID 16819463}}</ref><ref>{{cite journal|author=Zoetendal E, Vaughan E, de Vos W|year=2006|title=A microbial world within us|journal=Mol Microbiol|volume=59|issue=6|pages=1639 — 50|id=PMID 16553872}}</ref>&nbsp;— [[Харчові волокна|харчових волокон]] (клітковина).<ref>{{Cite news|title=Gut microbiota functions: metabolism of nutrients and other food components|url=https://doi.org/10.1007/s00394-017-1445-8|work=European Journal of Nutrition|date=2018-02-01|accessdate=2023-06-06|issn=1436-6215|pmc=PMC5847071|pmid=28393285|doi=10.1007/s00394-017-1445-8|pages=1–24|volume=57|issue=1|language=en|first=Ian|last=Rowland|first2=Glenn|last2=Gibson|first3=Almut|last3=Heinken|first4=Karen|last4=Scott|first5=Jonathan|last5=Swann|first6=Ines|last6=Thiele|first7=Kieran|last7=Tuohy}}</ref><ref>{{Cite news|title=Metabolomics identifies the intestinal geography of microbial metabolite production|url=https://www.nature.com/articles/s42255-023-00805-y|work=[[Nature Metabolism]]|date=2023-06-05|accessdate=2023-06-06|issn=2522-5812|doi=10.1038/s42255-023-00805-y|pages=1–2|language=en}}</ref>


Крім того, мікрофлора забезпечує тренування [[імунна система|імунної системи]], запобігає зростанню шкідливих видів, полегшує симптоми [[діарея|діареї]] і [[Запор|закрепів]], запальних захворювань кишок ([[ентерит]], [[коліт]]), виразок, алергій, [[Непереносність лактози|непереносності лактози]], дитячих колік<ref name="Guarner і Malagelada 2003b" /><ref name="whitney" />. Проте, флора кишківника не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорганізми в певних випадках можуть спричиняти [[хвороба|хвороби]].
Крім того, мікрофлора забезпечує тренування [[імунна система|імунної системи]], запобігає зростанню шкідливих видів, полегшує симптоми [[діарея|діареї]] і [[Запор|закрепів]], запальних захворювань кишок ([[ентерит]], [[коліт]]), виразок, алергій, [[Непереносність лактози|непереносності лактози]], дитячих колік<ref name="Guarner і Malagelada 2003b" /><ref name="whitney" />. Проте, флора кишок не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорганізми в певних випадках можуть спричиняти [[хвороба|хвороби]].


У нормі надмірному росту бактерій у [[тонка кишка|тонкій кишці]] перешкоджають:
У нормі надмірному росту бактерій у [[тонка кишка|тонкій кишці]] перешкоджають:
Рядок 29: Рядок 29:


=== Вплив на розвиток чи профілактику хвороб ===
=== Вплив на розвиток чи профілактику хвороб ===
[[Наукова стаття]] [[2022]] року, опублікована в [[European Journal of Clinical Nutrition|''European Journal of Clinical Nutrition'']], узагальнила значну роль мікробіоти кишок у розвитку [[Хронічні захворювання|хронічних захворювань]], включаючи запальні [[Аутоімунні захворювання|аутоімунні]] розлади, запальні розлади [[Травна система|травної системи]], [[Серцево-судинні захворювання|серцево-судинні]] та [[Метаболічні захворювання|метаболічні]] захворювання, а також запропонувала різні [[Методика|методики]] модуляції кишкової мікробіоти для [[лікування]] і [[Профілактика (медицина)|профілактики]] цих хронічних захворювань.<ref name=":0">{{Cite news|title=Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review|url=https://www.nature.com/articles/s41430-021-00991-6|work=[[European Journal of Clinical Nutrition]]|date=2022-04|accessdate=2023-07-01|issn=1476-5640|pmc=PMC8477631|pmid=34584224|doi=10.1038/s41430-021-00991-6|pages=489–501|volume=76|issue=4|language=en|first=Amrita|last=Vijay|first2=Ana M.|last2=Valdes}}</ref> Стає все більш очевидним, що бактеріальні [[метаболіти]], принаймні частково, є ключовими агентами, залученими до ролі кишкової мікробіоти на здоров’я людини, і серед таких метаболітів коротколанцюгові жирні кислоти є найважливішим. Бактерії, що продукують бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, пов’язані з меншим ризиком запальних аутоімунних і кардіометаболічних захворювань, а також [[Синдром подразненого кишечника|синдрому подразненого кишківника]]. Можлива низка терапевтичних стратегій для впливу на кишкову мікробіоту, але зміни в [[Раціональне харчування|харчуванні]] є найбільш очевидним, неінвазивним і негайним способом зміни складу та функції кишкової мікробіоти.<ref name=":0" />
[[Наукова стаття]] [[2022]] року, опублікована в [[European Journal of Clinical Nutrition|''European Journal of Clinical Nutrition'']], узагальнила значну роль мікробіоти кишок у розвитку [[Хронічні захворювання|хронічних захворювань]], включаючи запальні [[Аутоімунні захворювання|аутоімунні]] розлади, запальні розлади [[Травна система|травної системи]], [[Серцево-судинні захворювання|серцево-судинні]] та [[Метаболічні захворювання|метаболічні]] захворювання, а також запропонувала різні [[Методика|методики]] модуляції кишкової мікробіоти для [[лікування]] і [[Профілактика (медицина)|профілактики]] цих хронічних захворювань.<ref name=":0">{{Cite news|title=Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review|url=https://www.nature.com/articles/s41430-021-00991-6|work=[[European Journal of Clinical Nutrition]]|date=2022-04|accessdate=2023-07-01|issn=1476-5640|pmc=PMC8477631|pmid=34584224|doi=10.1038/s41430-021-00991-6|pages=489–501|volume=76|issue=4|language=en|first=Amrita|last=Vijay|first2=Ana M.|last2=Valdes}}</ref> Стає все більш очевидним, що бактеріальні [[метаболіти]], принаймні частково, є ключовими агентами, залученими до ролі кишкової мікробіоти на здоров'я людини, і серед таких метаболітів коротколанцюгові жирні кислоти є найважливішим. Бактерії, які продукують бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, пов'язані з меншим ризиком запальних аутоімунних і кардіометаболічних захворювань, а також [[Синдром подразненого кишечника|синдрому подразненого кишечника]]. Можлива низка терапевтичних стратегій для впливу на кишкову мікробіоту, але зміни в [[Раціональне харчування|харчуванні]] є найбільш очевидним, неінвазивним і негайним способом зміни складу та функції кишкової мікробіоти.<ref name=":0" />


[[Харчові волокна]] та [[ненасичені жири]], окремо або у складі [[Здорове харчування|здорової дієти]], такої як [[середземноморська дієта]], призводять до більшої відносної кількості бактерій, що продукують бутират, а ці бактерії та бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, що утворюються, у свою чергу, призводять до покращення результатів для здоров’я. Споживання різноманітних типів харчових волокон призводить до процвітання різних видів бактерій, які, в свою чергу, продукують широкий спектр корисних коротколанцюгових жирних кислот. Можливість розробки дієтичних втручань, спрямованих конкретно на збільшення певних бактеріальних метаболітів для покращення кардіометаболічних і запальних процесів в контексті здоров’я, здається, цілком досяжна протягом наступних 15 років.<ref name=":0" /><ref>{{Cite news|title=Engineering the gut microbiome|url=https://www.nature.com/articles/s44222-023-00072-2|work=[[Nature Reviews Bioengineering]]|date=2023-06-16|accessdate=2023-07-03|issn=2731-6092|doi=10.1038/s44222-023-00072-2|pages=1–15|language=en|first=Xiaowu|last=Bai|first2=Ziyu|last2=Huang|first3=Anna M.|last3=Duraj-Thatte|first4=Matthias P.|last4=Ebert|first5=Fen|last5=Zhang|first6=Elke|last6=Burgermeister|first7=Xue|last7=Liu|first8=Benjamin M.|last8=Scott|first9=Guoxin|last9=Li}}</ref>
[[Харчові волокна]] та [[ненасичені жири]], окремо або у складі [[Здорове харчування|здорової дієти]], такої як [[середземноморська дієта]], призводять до більшої відносної кількості бактерій, що продукують бутират, а ці бактерії та бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, що утворюються, у свою чергу, призводять до покращення результатів для здоров'я. Споживання різноманітних типів харчових волокон призводить до процвітання різних видів бактерій, які, в свою чергу, продукують широкий спектр корисних коротколанцюгових жирних кислот. Можливість розробки дієтичних втручань, спрямованих конкретно на збільшення певних бактеріальних метаболітів для покращення кардіометаболічних і запальних процесів в контексті здоров'я, здається, цілком досяжна протягом наступних 15 років.<ref name=":0" /><ref>{{Cite news|title=Engineering the gut microbiome|url=https://www.nature.com/articles/s44222-023-00072-2|work=[[Nature Reviews Bioengineering]]|date=2023-06-16|accessdate=2023-07-03|issn=2731-6092|doi=10.1038/s44222-023-00072-2|pages=1–15|language=en|first=Xiaowu|last=Bai|first2=Ziyu|last2=Huang|first3=Anna M.|last3=Duraj-Thatte|first4=Matthias P.|last4=Ebert|first5=Fen|last5=Zhang|first6=Elke|last6=Burgermeister|first7=Xue|last7=Liu|first8=Benjamin M.|last8=Scott|first9=Guoxin|last9=Li}}</ref>


== Мікроорганізми ==
== Мікроорганізми ==
Види бактерій у кишківнику:
Види бактерій у кишках:
* [[Анаероби]]
* [[Анаероби]]
** [[Бактероїди]]
** [[Бактероїди]]
Рядок 47: Рядок 47:
** [[Лактобактерії]]
** [[Лактобактерії]]
** [[Гриби]]
** [[Гриби]]
⚫
У шлунку в нормі внаслідок кислого середовища кількість мікроорганізмів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). [[Дванадцятипала кишка]] та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні внаслідок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 10<sup>7</sup>−10<sup>8</sup> мікроорганізмів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 10<sup>9</sup>−10<sup>12</sup> мікроорганізмів близько 400 видів. Найбільша щільність заселення мікрофлорою спостерігається у [[пряма кишка|прямій кишці]]. Мікрофлора [[кал]]у є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.


⚫
У нормі понад 95&nbsp;% мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) [[кишкова паличка|кишковою паличкою]], лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, [[клебсієли]], [[протеї]], клостридії, дріжджоподібні гриби.
⚫
У шлунку в нормі внаслідок кислого середовища кількість мікробів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). [[Дванадцятипала кишка]] та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні внаслідок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 10<sup>7</sup>−10<sup>8</sup> мікробів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 10<sup>9</sup>−10<sup>12</sup> мікробів близько 400 видів. Найбільша щільність заселення мікрофлорою спостерігається у [[пряма кишка|прямій кишці]]. Мікрофлора [[кал]]у є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.


⚫
Усі мікроорганізми, які у нормі заселюють [[товста кишка|товсту кишку]], ділять на три групи:
⚫
У нормі понад 95% мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) [[кишкова паличка|кишковою паличкою]], лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, [[клебсієли]], [[протеї]], клостридії, дріжджоподібні гриби.

⚫
Усі мікроорганізми, що у нормі заселюють [[товста кишка|товсту кишку]], ділять на три групи:
# основну (біфідобактерії та бактероїди),
# основну (біфідобактерії та бактероїди),
# супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
# супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
Рядок 58: Рядок 57:


== Див. також ==
== Див. також ==

* [[Мікробіом]]
* [[Мікробіом]]
* [[Мікрофлора]]
* [[Мікрофлора]]
Рядок 70: Рядок 68:


=== Книги ===
=== Книги ===

* Nar Singh Chauhan and Suneel Kumar (2023). ''[https://www.sciencedirect.com/book/9780323993364/microbiome-therapeutics Microbiome Therapeutics]''. [[Elsevier]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-0-323-99336-4|978-0-323-99336-4]].
* Nar Singh Chauhan and Suneel Kumar (2023). ''[https://www.sciencedirect.com/book/9780323993364/microbiome-therapeutics Microbiome Therapeutics]''. [[Elsevier]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-0-323-99336-4|978-0-323-99336-4]].
* ''[https://www.frontiersin.org/research-topics/32402/rising-stars-in-microbiome-in-health-and-disease-2022 Rising stars in Microbiome in Health and Disease: 2022]'' (відкритий доступ: pdf, epub) / Ping Li та ін., 2022 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-8325-2395-7.
* ''[https://www.frontiersin.org/research-topics/32402/rising-stars-in-microbiome-in-health-and-disease-2022 Rising stars in Microbiome in Health and Disease: 2022]'' (відкритий доступ: pdf, epub) / Ping Li та ін., 2022&nbsp;— Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-8325-2395-7.
* ''[https://www.frontiersin.org/research-topics/26529/the-role-of-dietary-interventions-in-the-regulation-of-host-microbe-interactions-volume-ii The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host-Microbe Interactions: Volume II]'' (відкритий доступ: pdf, epub) / Zongxin Ling та ін., 2022 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-83250-866-4.
* ''[https://www.frontiersin.org/research-topics/26529/the-role-of-dietary-interventions-in-the-regulation-of-host-microbe-interactions-volume-ii The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host-Microbe Interactions: Volume II]'' (відкритий доступ: pdf, epub) / Zongxin Ling та ін., 2022&nbsp;— Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-83250-866-4.
* [https://www.frontiersin.org/research-topics/15455/the-role-of-dietary-interventions-in-the-regulation-of-host-microbe-interactions ''The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host-Microbe Interactions''] (відкритий доступ: pdf, epub) / Zongxin Ling та ін., 2020-2021 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-88974-581-4.
* [https://www.frontiersin.org/research-topics/15455/the-role-of-dietary-interventions-in-the-regulation-of-host-microbe-interactions ''The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host-Microbe Interactions''] (відкритий доступ: pdf, epub) / Zongxin Ling та ін., 2020—2021&nbsp;— Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-88974-581-4.
* ''[https://www.frontiersin.org/research-topics/19128/the-microbial-modulation-of-autoimmune-processes-and-proinflammatory-pathways The Microbial Modulation of Autoimmune Processes and Proinflammatory Pathways]'' (відкритий доступ: pdf, epub) / Elias Adel Rahal та ін., 2022 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-88976-932-2.
* ''[https://www.frontiersin.org/research-topics/19128/the-microbial-modulation-of-autoimmune-processes-and-proinflammatory-pathways The Microbial Modulation of Autoimmune Processes and Proinflammatory Pathways]'' (відкритий доступ: pdf, epub) / Elias Adel Rahal та ін., 2022&nbsp;— Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-88976-932-2.
* ''Follow your gut: the enormous impact of tiny microbes''. / Knight, Rob, 2015. — Simon & Schuster. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-4423-7588-8|978-1-4423-7588-8]].
* ''Follow your gut: the enormous impact of tiny microbes''. / Knight, Rob, 2015.&nbsp;— Simon & Schuster. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-4423-7588-8|978-1-4423-7588-8]].


=== Журнали ===
=== Журнали ===

* [[European Journal of Clinical Nutrition|''European Journal of Clinical Nutrition'']]
* [[European Journal of Clinical Nutrition|''European Journal of Clinical Nutrition'']]
* ''[https://www.nature.com/nmicrobiol/ Nature Microbiology]''
* ''[https://www.nature.com/nmicrobiol/ Nature Microbiology]''
Рядок 89: Рядок 85:


=== Статті ===
=== Статті ===

* Vijay Amrita; Valdes Ana M. (2022). [https://www.nature.com/articles/s41430-021-00991-6 Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review.] ''[[European Journal of Clinical Nutrition]]'' (англ.) '''76''' (4). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1038/s41430-021-00991-6|10.1038/s41430-021-00991-6]].
* Vijay Amrita; Valdes Ana M. (2022). [https://www.nature.com/articles/s41430-021-00991-6 Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review.] ''[[European Journal of Clinical Nutrition]]'' (англ.) '''76''' (4). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1038/s41430-021-00991-6|10.1038/s41430-021-00991-6]].
* Gebrayel Prisca; Nicco Carole; Al Khodor Souhaila та ін. (7 березня 2022). [https://translational-medicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12967-022-03296-9 Microbiota medicine: towards clinical revolution.] ''Journal of Translational Medicine'' (англ.) '''20''' (1). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1186/s12967-022-03296-9|10.1186/s12967-022-03296-9]].
* Gebrayel Prisca; Nicco Carole; Al Khodor Souhaila та ін. (7 березня 2022). [https://translational-medicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12967-022-03296-9 Microbiota medicine: towards clinical revolution.] ''Journal of Translational Medicine'' (англ.) '''20''' (1). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1186/s12967-022-03296-9|10.1186/s12967-022-03296-9]].


=== Відео ===
=== Відео ===
* [https://www.ted.com/talks/rob_knight_how_our_microbes_make_us_who_we_are?subtitle=uk Як наші мікроби роблять нас тими, ким ми є]&nbsp;— Роб Найт, [[TED (конференція)|TED]], 2014. (укр. субтитри)

* [https://www.ted.com/talks/rob_knight_how_our_microbes_make_us_who_we_are?subtitle=uk Як наші мікроби роблять нас тими, ким ми є] — Роб Найт, [[TED (конференція)|TED]], 2014. (укр. субтитри)
* [https://www.ted.com/talks/shilpa_ravella_how_the_food_you_eat_affects_your_gut?subtitle=en Як їжа, яку ви їсте, впливає на ваш кишківник]&nbsp;— Шилпа Равелла, TED, 2017.
⚫
* [https://www.ted.com/talks/henna_maria_uusitupa_how_the_gut_microbes_you_re_born_with_affect_your_lifelong_health Як кишкові мікроби, з якими ви народилися, впливають на ваше здоров'я протягом усього життя]&nbsp;— Хенна-Марія Уусітупа, TED, 2020.
* [https://www.ted.com/talks/shilpa_ravella_how_the_food_you_eat_affects_your_gut?subtitle=en Як їжа, яку ви їсте, впливає на ваш кишківник] — Шилпа Равелла, TED, 2017.
⚫
* [https://www.ted.com/talks/henna_maria_uusitupa_how_the_gut_microbes_you_re_born_with_affect_your_lifelong_health Як кишкові мікроби, з якими ви народилися, впливають на ваше здоров’я протягом усього життя] — Хенна-Марія Уусітупа, TED, 2020.
* [https://youtu.be/ouCWNRvPk20 Dr. Justin Sonnenburg: How to Build, Maintain & Repair Gut Health] | [[Ендрю Губерман|Huberman]] Lab Podcast #62, 2022.
* [https://youtu.be/ouCWNRvPk20 Dr. Justin Sonnenburg: How to Build, Maintain & Repair Gut Health] | [[Ендрю Губерман|Huberman]] Lab Podcast #62, 2022.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{reflist|2}}

== Посилання ==
== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/7267/kishkova-flora КИШКОВА ФЛОРА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/7267/kishkova-flora КИШКОВА ФЛОРА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
*[https://ocw.mit.edu/courses/7-341-the-microbiome-and-drug-delivery-cross-species-communication-in-health-and-disease-spring-2018/ The Microbiome And Drug Delivery: Cross-Species Communication In Health And Disease] (безкоштовний курс від [[Массачусетський технологічний інститут|MIT]])
* [https://ocw.mit.edu/courses/7-341-the-microbiome-and-drug-delivery-cross-species-communication-in-health-and-disease-spring-2018/ The Microbiome And Drug Delivery: Cross-Species Communication In Health And Disease] (безкоштовний курс від [[Массачусетський технологічний інститут|MIT]])
{{Бібліоінформація}}
{{micro-stub}}
{{micro-stub}}
[[Категорія:Травна система]]
[[Категорія:Травна система]]

Версія за 22:15, 26 лютого 2024

Escherichia coli, один з видів бактерій, присутніх в людській кишці

Флора кишки (англ. human gut flora, також мікробіота кишки, англ. gut microbiota) — екосистема мікроорганізмів, які живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори. Кількість і різноманітність мікроорганізмів у різних відділах травного тракту залежить від багатьох факторів, зокрема pH, активності перистальтики, а також дієти та взаємодії з іншими мікроорганізмами. Так у шлунку, у зв'язку з високою кислотністю і швидкою перистальтикою, флори майже немає, тоді як повільні рухи та нейтральне pH товстої кишки і нижніх відділів тонкої сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів[1].

Кількість мікроорганізмів у кишках людини сягає близько 1014, тобто приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму[2][3][4][5][6]. Більшу частину кишкової флори становлять бактерії[6], з них також на 60 % (сухої маси) складаються фекалії[7]. Ці бактерії за найпоширенішими оцінками належать до 500 різних видів[8][5], але пропонуються інші цифри — від 300[7] до 1000[4]. Проте, ймовірно, що 99 % всієї мікрофлори припадає на 30—40 видів[9]. До флори кишок також входять дріжджі. За оцінками на 2016 рік кількість бактерій в організмі людини фактично того ж порядку, що і кількість людських клітин, а маса всієї мікрофлори кишок людини складає приблизно 200 грамів[10].

На склад і видову різноманітність кишкової флори крім інших факторів впливає дієта. Наприклад, йогурти та інші кисломолочні продукти містять бактерії роду Lactobacillus, які вважаються пробіотиками, оскільки вони позитивно впливають на здоров'я травної системи й організму в цілому. Інші компоненти їжі, такі як харчові волокна і складні білки, відносять до пребіотиків, тому що вони сприяють росту і розмноженню бактерій. Ці сполуки не перетравлюються організмом людини та слугують їжею для мікрофлори нижніх відділів травного тракту[1].

Значення для організму

Дослідження свідчать, що стосунки між кишківником і флорою не є просто коменсалізмом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою мутуалізму — взаємовигідними відносинами[4]. Хоча люди можуть вижити й без флори кишківника[5], мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад анаеробне травлення невикористаного матеріалу, що супроводжується синтезом таких молекул, як ферменти, білки, коротколанцюгові жирні кислоти (бутират)[11], вітаміни (H, B9, B5, B2, B1, B6, B12, K), пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти, а також розчинення шляхом ферментації складних нерозчинних вуглеводів[12][13] — харчових волокон (клітковина).[14][15]

Крім того, мікрофлора забезпечує тренування імунної системи, запобігає зростанню шкідливих видів, полегшує симптоми діареї і закрепів, запальних захворювань кишок (ентерит, коліт), виразок, алергій, непереносності лактози, дитячих колік[3][1]. Проте, флора кишок не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорганізми в певних випадках можуть спричиняти хвороби.

У нормі надмірному росту бактерій у тонкій кишці перешкоджають:

  • нормальна секреція соляної кислоти (запобігає розмноженню бактерій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту);
  • плеоцекальний клапан (запобігає надходженню бактерій з товстої кишки в тонку);
  • нормальна пропульсивна моторика тонкої кишки (попереджує застій кишкового вмісту).

Біфідо- та лактобактерії мають виражену антагоністичну активність у відношенні патогенних бактерій, регулюють кількісний та якісний склад кишкової мікрофлори у нормі, затримують зростання та розмноження у ньому патогенних та умовно-патогенних мікробів.

Кишкові сапрофіти у порівнянні з патогенними бактеріями, містять велику кількість ферментів, розмножуються більш активно, тому легше утилізують поживні речовини та кисень. Вони виробляють різноманітні бактерицидні та бактеріостатичні речовини, у тому числі антибіотикоподібні.

Вплив на розвиток чи профілактику хвороб

Наукова стаття 2022 року, опублікована в European Journal of Clinical Nutrition, узагальнила значну роль мікробіоти кишок у розвитку хронічних захворювань, включаючи запальні аутоімунні розлади, запальні розлади травної системи, серцево-судинні та метаболічні захворювання, а також запропонувала різні методики модуляції кишкової мікробіоти для лікування і профілактики цих хронічних захворювань.[16] Стає все більш очевидним, що бактеріальні метаболіти, принаймні частково, є ключовими агентами, залученими до ролі кишкової мікробіоти на здоров'я людини, і серед таких метаболітів коротколанцюгові жирні кислоти є найважливішим. Бактерії, які продукують бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, пов'язані з меншим ризиком запальних аутоімунних і кардіометаболічних захворювань, а також синдрому подразненого кишечника. Можлива низка терапевтичних стратегій для впливу на кишкову мікробіоту, але зміни в харчуванні є найбільш очевидним, неінвазивним і негайним способом зміни складу та функції кишкової мікробіоти.[16]

Харчові волокна та ненасичені жири, окремо або у складі здорової дієти, такої як середземноморська дієта, призводять до більшої відносної кількості бактерій, що продукують бутират, а ці бактерії та бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, що утворюються, у свою чергу, призводять до покращення результатів для здоров'я. Споживання різноманітних типів харчових волокон призводить до процвітання різних видів бактерій, які, в свою чергу, продукують широкий спектр корисних коротколанцюгових жирних кислот. Можливість розробки дієтичних втручань, спрямованих конкретно на збільшення певних бактеріальних метаболітів для покращення кардіометаболічних і запальних процесів в контексті здоров'я, здається, цілком досяжна протягом наступних 15 років.[16][17]

Мікроорганізми

Види бактерій у кишках:

У шлунку в нормі внаслідок кислого середовища кількість мікроорганізмів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). Дванадцятипала кишка та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні внаслідок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 107−108 мікроорганізмів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 109−1012 мікроорганізмів близько 400 видів. Найбільша щільність заселення мікрофлорою спостерігається у прямій кишці. Мікрофлора калу є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.

У нормі понад 95 % мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) кишковою паличкою, лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, клебсієли, протеї, клостридії, дріжджоподібні гриби.

Усі мікроорганізми, які у нормі заселюють товсту кишку, ділять на три групи:

  1. основну (біфідобактерії та бактероїди),
  2. супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
  3. остаточну (стафілококи, гриби, протеї).

Див. також

Література

Книги

Журнали

Статті

Відео

Примітки

  1. ↑ а б в Whitney N.E., Rolfes Sh.R. (2012). Understanding Nutrition (вид. 13th). Cengage Learning. с. 82—83. ISBN 978-1133587521.
  2. ↑ Björkstén B, Sepp E, Julge K, Voor T, and Mikelsaar M. 2001. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life. Journal of Allergy and Clinical Immunology, Volume 108, Issue 4, Pages 516—520. Abstract available.
  3. ↑ а б Guarner F and Malagelada JR. 2003b. Gut flora in health and disease. The Lancet, Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512—519. Abstract available
  4. ↑ а б в Sears CL. 2005. A dynamic partnership: Celebrating our gut flora. Anaerobe, Volume 11, Issue 5, Pages 247—251.
  5. ↑ а б в Steinhoff U. 2005. Who controls the crowd? New findings and old questions about the intestinal microflora. Immunology Letters, Volume 99, Issue 1, 15 June, Pages 12-16.
  6. ↑ а б University of Glasgow. 2005. The normal gut flora. Available through web archive. Accessed December 26, 2006
  7. ↑ а б Guarner F and Malagelada JR. 2003. Gut flora in health and disease. The Lancet, Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512—519. PMID 12583961. Accessed September 15, 2007
  8. ↑ Gibson RG. 2004. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept). Clinical Nutrition Supplements, Volume 1, Issue 2, Pages 25-31.
  9. ↑ Beaugerie L and Petit JC. 2004. Antibiotic-associated diarrhoea. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology, Volume 18, Issue 2, Pages 337—352
  10. ↑ PLoS Biol. 2016 Aug; 14(8): e1002533. Published online 2016 Aug 19. doi: 10.1371/journal.pbio.1002533
  11. ↑ Portincasa, Piero; Bonfrate, Leonilde; Vacca, Mirco; De Angelis, Maria; Farella, Ilaria; Lanza, Elisa; Khalil, Mohamad; Wang, David Q.-H.; Sperandio, Markus (2022-01). Gut Microbiota and Short Chain Fatty Acids: Implications in Glucose Homeostasis. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 23, № 3. с. 1105. doi:10.3390/ijms23031105. ISSN 1422-0067. PMC 8835596. PMID 35163038. Процитовано 6 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ O'Hara A, Shanahan F (2006). The gut flora as a forgotten organ. EMBO Rep. 7 (7): 688—93. PMID 16819463.
  13. ↑ Zoetendal E, Vaughan E, de Vos W (2006). A microbial world within us. Mol Microbiol. 59 (6): 1639—50. PMID 16553872.
  14. ↑ Rowland, Ian; Gibson, Glenn; Heinken, Almut; Scott, Karen; Swann, Jonathan; Thiele, Ines; Tuohy, Kieran (1 лютого 2018). Gut microbiota functions: metabolism of nutrients and other food components. European Journal of Nutrition (англ.). Т. 57, № 1. с. 1—24. doi:10.1007/s00394-017-1445-8. ISSN 1436-6215. PMC 5847071. PMID 28393285. Процитовано 6 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Metabolomics identifies the intestinal geography of microbial metabolite production. Nature Metabolism (англ.). 5 червня 2023. с. 1—2. doi:10.1038/s42255-023-00805-y. ISSN 2522-5812. Процитовано 6 червня 2023.
  16. ↑ а б в Vijay, Amrita; Valdes, Ana M. (2022-04). Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review. European Journal of Clinical Nutrition (англ.). Т. 76, № 4. с. 489—501. doi:10.1038/s41430-021-00991-6. ISSN 1476-5640. PMC 8477631. PMID 34584224. Процитовано 1 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. ↑ Bai, Xiaowu; Huang, Ziyu; Duraj-Thatte, Anna M.; Ebert, Matthias P.; Zhang, Fen; Burgermeister, Elke; Liu, Xue; Scott, Benjamin M.; Li, Guoxin (16 червня 2023). Engineering the gut microbiome. Nature Reviews Bioengineering (англ.). с. 1—15. doi:10.1038/s44222-023-00072-2. ISSN 2731-6092. Процитовано 3 липня 2023.

Посилання

Мікроскоп Це незавершена стаття з мікробіології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Флора_кишки&oldid=41852772