Біотин: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
уточнення, шаблон |
|||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
}} |
}} |
||
⚫ | '''Біотин''' (вітамін H або B<sub>7</sub>, біос-ІІ<ref name="Гродзінський">Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7</ref>, коензим R<ref name="Гродзінський"/>) С<sub>10</sub>Н<sub>16</sub>О<sub>3</sub>N<sub>2</sub>S — водорозчинний вітамін групи В. Молекула біотину складається з тетрагідро імідазольного і тетрагідро тіофенового кільця, в тетрагідротіофеновому кільці один з атомів водню заміщений на [[Валеріанова кислота|валеріанову кислоту]]. Біотин є кофактором у метаболізмі [[Жирні кислоти|жирних кислот]], [[лейцин]]у і в процесі [[глюконеогенез]]у. |
||
⚫ | '''Біотин''' (вітамін H або B<sub>7</sub>, біос-ІІ<ref name="Гродзінський">Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7</ref>, коензим R<ref name="Гродзінський"/>) С<sub>10</sub>Н<sub>16</sub>О<sub>3</sub>N<sub>2</sub>S — водорозчинний вітамін групи В. Молекула біотину складається з тетрагідро імідазольного і тетрагідро тіофенового кільця, в тетрагідротіофеновому кільці один з атомів водню заміщений на валеріанову кислоту. Біотин є кофактором |
||
== Біохімічна роль == |
== Біохімічна роль == |
||
⚫ | Входить до складу ферментів, що регулюють білковий і жировий обмін, має високу активність. Бере участь в синтезі глюкокінази — ферменту, який регулює обмін цукрів. Є коферментом різних ферментів, у тому числі і транскарбоксілаз. Бере участь в синтезі пуринових нуклеотидів. Є джерелом сірки, яка бере участь у синтезі колагену. За участю біотину протікають реакції активації і перенесення СО<sub>2</sub>. |
||
⚫ | Входить до складу ферментів, що регулюють білковий і жировий обмін, має високу активність. Бере участь в синтезі глюкокінази — ферменту, |
||
== Рекомендована добова норма споживання == |
== Рекомендована добова норма споживання == |
||
Фізіологічна потреба для дорослих — 50 мкг / добу. Для дітей — від 10 до 50 мкг / добу залежно від віку. Верхній допустимий рівень споживання не встановлений. |
Фізіологічна потреба для дорослих — 50 мкг / добу. Для дітей — від 10 до 50 мкг / добу залежно від віку. Верхній допустимий рівень споживання не встановлений. |
||
== Причини недостатності біотину == |
== Причини недостатності біотину == |
||
* спадковість; |
* спадковість; |
||
* вживання антибіотиків і сульфаніламідних препаратів пригнічує здорову |
* вживання [[Антибіотики|антибіотиків]] і [[Сульфаніламідні препарати|сульфаніламідних препаратів]] пригнічує здорову [[Флора кишки|флору кишки]], яка синтезує біотин; |
||
* зловживання |
* зловживання [[дієта]]ми, які обмежують нормальне харчування; |
||
* порушення травлення, обумовлені атрофією слизової оболонки шлунка і |
* порушення травлення, обумовлені атрофією слизової оболонки [[Шлунок|шлунка]] і [[Тонка кишка|тонкої кишки]] (синдром [[Мальабсорбція|мальабсорбції]] після резекції тонкої кишки); |
||
* регулярне вживання |
* регулярне вживання [[сахарин]]у, який негативно впливає на засвоєння і метаболізм біотину, а також пригнічує мікрофлору кишки, яка синтезує біотин; |
||
* вживання сирих яєць, білок яких містить глікопротеїн авідин, який утворює міцний |
* вживання сирих яєць, білок яких містить глікопротеїн [[авідин]], який утворює міцний зв'язок з біотином, що перешкоджає його всмоктуванню в кишці. |
||
* вживання продуктів, |
* вживання продуктів, які містять сірчані сполуки як консерванти (E221 — E228) (сірчистий ангідрид, який утворюється при нагріванні таких продуктів, а також при контакті їх з повітрям, руйнує біотин); |
||
* зловживання алкоголем (алкогольні напої заважають нормальному засвоєнню біотину). |
* зловживання алкоголем ([[алкогольні напої]] заважають нормальному засвоєнню біотину). |
||
== Прояви нестачі біотину == |
== Прояви нестачі біотину == |
||
Рядок 54: | Рядок 51: | ||
* сонливість, депресія |
* сонливість, депресія |
||
* болючість і слабкість м'язів |
* болючість і слабкість м'язів |
||
* гіпотензія |
|||
* гіпотонія |
|||
* високий рівень холестеролу і цукру в крові |
* високий рівень холестеролу і цукру в крові |
||
* анемія |
* анемія |
||
Рядок 63: | Рядок 60: | ||
=== Вміст у харчових продуктах === |
=== Вміст у харчових продуктах === |
||
У малих кількостях біотин міститься у всіх продуктах, але більше всього цього вітаміну міститься в печінці, нирках, дріжджах, бобових (соя, арахіс), цвітній капусті, горіхах. У меншій мірі він міститься в томатах, шпинаті, яйцях (не сирих), в грибах. Здорова |
У малих кількостях біотин міститься у всіх продуктах, але більше всього цього вітаміну міститься в печінці, нирках, дріжджах, бобових (соя, арахіс), цвітній капусті, горіхах. У меншій мірі він міститься в томатах, шпинаті, яйцях (не сирих), в грибах. Здорова флора кишки синтезує біотин в достатній для організму кількості. Тому вживання продуктів, які нормалізують флору кишеки (молочнокислі продукти, квашена капуста) надає хоча і непрямий, але значний внесок у забезпечення потреби організму в біотині. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
*[[Авідин]] |
* [[Авідин]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 73: | Рядок 70: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{УРЕ}} |
* {{УРЕ}} |
||
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1934/biotin БІОТИН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310171044/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1934/biotin |date=10 березня 2016 }} |
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1934/biotin БІОТИН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310171044/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1934/biotin |date=10 березня 2016 }} [[Фармацевтична енциклопедія]] |
||
*[https://biovit.ua/ua/news/vitaminy/Biotin-sekret-krasoty-i-ne-tolko Біотин |
* [https://biovit.ua/ua/news/vitaminy/Biotin-sekret-krasoty-i-ne-tolko Біотин — секрет краси] |
||
{{Кофактори ферментів}} |
{{Кофактори ферментів}} |
||
{{Список вітамінів}} |
{{Список вітамінів}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Водорозчинні вітаміни]] |
[[Категорія:Водорозчинні вітаміни]] |
||
[[Категорія:Біологічно активні добавки]] |
[[Категорія:Біологічно активні добавки]] |
Версія за 22:47, 13 березня 2024
Біотин | |
---|---|
Систематична назва | Біотин |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 58-85-5 |
Номер EINECS | 200-399-3 |
DrugBank | DB00121 |
KEGG | D00029 і C00120 |
Назва MeSH | D03.383.129.308.080 і D08.211.096 |
ChEBI | 15956 |
Код ATC | A11HA05 |
SMILES | C1C2C(C(S1)CCCCC(=O)O)NC(=O)N2[1] |
InChI | InChI=1S/C10H16N2O3S/c13-8(14)4-2-1-3-7-9-6(5-16-7)11-10(15)12-9/h6-7,9H,1-5H2,(H,13,14)(H2,11,12,15)/t6-,7-,9-/m0/s1 |
Номер Бельштейна | 86838 |
Номер Гмеліна | 1918703 |
Властивості | |
Молярна маса | 244.31 |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Біотин (вітамін H або B7, біос-ІІ[2], коензим R[2]) С10Н16О3N2S — водорозчинний вітамін групи В. Молекула біотину складається з тетрагідро імідазольного і тетрагідро тіофенового кільця, в тетрагідротіофеновому кільці один з атомів водню заміщений на валеріанову кислоту. Біотин є кофактором у метаболізмі жирних кислот, лейцину і в процесі глюконеогенезу.
Біохімічна роль
Входить до складу ферментів, що регулюють білковий і жировий обмін, має високу активність. Бере участь в синтезі глюкокінази — ферменту, який регулює обмін цукрів. Є коферментом різних ферментів, у тому числі і транскарбоксілаз. Бере участь в синтезі пуринових нуклеотидів. Є джерелом сірки, яка бере участь у синтезі колагену. За участю біотину протікають реакції активації і перенесення СО2.
Рекомендована добова норма споживання
Фізіологічна потреба для дорослих — 50 мкг / добу. Для дітей — від 10 до 50 мкг / добу залежно від віку. Верхній допустимий рівень споживання не встановлений.
Причини недостатності біотину
- спадковість;
- вживання антибіотиків і сульфаніламідних препаратів пригнічує здорову флору кишки, яка синтезує біотин;
- зловживання дієтами, які обмежують нормальне харчування;
- порушення травлення, обумовлені атрофією слизової оболонки шлунка і тонкої кишки (синдром мальабсорбції після резекції тонкої кишки);
- регулярне вживання сахарину, який негативно впливає на засвоєння і метаболізм біотину, а також пригнічує мікрофлору кишки, яка синтезує біотин;
- вживання сирих яєць, білок яких містить глікопротеїн авідин, який утворює міцний зв'язок з біотином, що перешкоджає його всмоктуванню в кишці.
- вживання продуктів, які містять сірчані сполуки як консерванти (E221 — E228) (сірчистий ангідрид, який утворюється при нагріванні таких продуктів, а також при контакті їх з повітрям, руйнує біотин);
- зловживання алкоголем (алкогольні напої заважають нормальному засвоєнню біотину).
Прояви нестачі біотину
При нестачі біотину спостерігаються:
- ураження шкіри рук і ніг
- сухість і нездоровий відтінок шкіри
- блідий гладкий язик
- сонливість, депресія
- болючість і слабкість м'язів
- гіпотензія
- високий рівень холестеролу і цукру в крові
- анемія
- втрата апетиту і нудота
- погіршення стану волосся
Вміст у харчових продуктах і лікарських препаратах
Вміст у харчових продуктах
У малих кількостях біотин міститься у всіх продуктах, але більше всього цього вітаміну міститься в печінці, нирках, дріжджах, бобових (соя, арахіс), цвітній капусті, горіхах. У меншій мірі він міститься в томатах, шпинаті, яйцях (не сирих), в грибах. Здорова флора кишки синтезує біотин в достатній для організму кількості. Тому вживання продуктів, які нормалізують флору кишеки (молочнокислі продукти, квашена капуста) надає хоча і непрямий, але значний внесок у забезпечення потреби організму в біотині.
Див. також
Примітки
- ↑ biotin
- ↑ а б Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- БІОТИН [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Біотин — секрет краси