Веллінгтон (гавань): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Wellington Harbour»
 
доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}

{{Затока

|тип = [[Гавань|природна гавань]]
⚫
'''Гавань Веллінгтон''' ({{lang-en|Wellington Harbour}}; {{Lang-mi|Te Whanganui-a-Tara}} {{IPA-mi|tɛ ˈfaŋanʉi a taɾa|}}, офіційна назва '''Гавань Веллінгтон/Порт-Ніколсон''' — велика [[Гавань|природна гавань]] на південному краю [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північного острова]] [[Нова Зеландія|Нової]] [[Зеландія|Зеландії]]. Вхід у гавань з боку [[Протока Кука|протоки Кука]]. Центральний [[Веллінгтон]] розташований на частинах західної та південної сторони гавані, а приміська зона [[Ловер-Гатт|Ловер Гатт]] розташована на півночі та сході<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>.
|острови =
|впадають =
|міста = [[Веллінгтон]]
}}
⚫
'''Гавань Веллінгтон''' ({{lang-en|Wellington Harbour}}; {{Lang-mi|Te Whanganui-a-Tara}} {{IPA-mi|tɛ ˈfaŋanʉi a taɾa|}}, офіційна назва '''Гавань Веллінгтон/Порт-Ніколсон''' — велика [[Гавань|природна гавань]] на південному краю [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північного острова]] [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. Вхід у гавань з боку [[Протока Кука|протоки Кука]]. Центральний [[Веллінгтон]] розташований на частинах західної та південної сторони гавані, а приміська зона [[Ловер-Гатт|Ловер Гатт]] розташована на півночі та сході<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>.


Територія гавані, обмежена лінією між [[Пенкарров-Гед]] та берегом [[Петон]], офіційно називалася Порт-Ніколсон, поки в 1984 році не прийняла свою теперішню подвійну назву<ref name="LINZ">{{LINZ}}</ref>.
Територія гавані, обмежена лінією між [[Пенкарров-Гед]] та берегом [[Петон]], офіційно називалася Порт-Ніколсон, поки в 1984 році не прийняла свою теперішню подвійну назву<ref name="LINZ">{{LINZ}}</ref>.
Рядок 27: Рядок 32:
}}</ref>. Інша назва Маорі для Веллінгтона, ''Pōneke'', вважається [[Транслітерація|транслітерацією]] Port Nick (Port Nicholson, Порт-Ніколсон)<ref name=":2">F. L. Irvine-Smith. ''The Streets of My City, Wellington New Zealand'', A.H. & A.W. Reed, Wellington New Zealand 1948.</ref><ref name=":3">Tony Deverson and Graeme Kennedy (Ed.) ''The New Zealand Oxford Dictionary'', Oxford University Press, 2005, {{ISBN|9780195584516}}</ref>.
}}</ref>. Інша назва Маорі для Веллінгтона, ''Pōneke'', вважається [[Транслітерація|транслітерацією]] Port Nick (Port Nicholson, Порт-Ніколсон)<ref name=":2">F. L. Irvine-Smith. ''The Streets of My City, Wellington New Zealand'', A.H. & A.W. Reed, Wellington New Zealand 1948.</ref><ref name=":3">Tony Deverson and Graeme Kennedy (Ed.) ''The New Zealand Oxford Dictionary'', Oxford University Press, 2005, {{ISBN|9780195584516}}</ref>.


Альтернативна запропонована етимологія назви {{Lang|mi|Pōneke}} стверджує, що воно походить від скорочення фрази маорі {{Lang|mi|pō nekeneke}}, що означає «подорож у ніч», у зв’язку з виходом [[Маорі|маорійського]] племені [[Те Аті Ава]] після того, як вони були витіснені з району Веллінгтона першими європейцями<ref>{{Cite web|url=https://natlib.govt.nz/records/32006539|title=Poneke|website=natlib.govt.nz|access-date=2022-10-08}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://maoridictionary.co.nz/word/4381|title=nekeneke – Te Aka Māori Dictionary|website=maoridictionary.co.nz|language=en|access-date=28 April 2024}}</ref>. Проте назва Pōneke вже використовувалася до лютого 1842 року<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/MMTKM18420201.2.7|title=[untitled]|pages=8|work=Maori Messenger: Te Karere Maori|quote=Tenei pea kua ronga nga tangata maori i te kokotinga o te ringaringa o Tako i Poneke, kahore ra nei.|via=Papers Past}}</ref>, раніше, ніж, як кажуть, відбулося переселення племені.
Альтернативна запропонована етимологія назви {{Lang|mi|Pōneke}} стверджує, що воно походить від скорочення фрази маорі {{Lang|mi|pō nekeneke}}, що означає «подорож у ніч», у зв’язку з виходом [[Маорі (народ)|маорійського]] племені [[Те Аті Ава]] після того, як вони були витіснені з району Веллінгтона першими європейцями<ref>{{Cite web|url=https://natlib.govt.nz/records/32006539|title=Poneke|website=natlib.govt.nz|access-date=2022-10-08}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://maoridictionary.co.nz/word/4381|title=nekeneke – Te Aka Māori Dictionary|website=maoridictionary.co.nz|language=en|access-date=28 April 2024}}</ref>. Проте назва Pōneke вже використовувалася до лютого 1842 року<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/MMTKM18420201.2.7|title=[untitled]|pages=8|work=Maori Messenger: Te Karere Maori|quote=Tenei pea kua ronga nga tangata maori i te kokotinga o te ringaringa o Tako i Poneke, kahore ra nei.|via=Papers Past}}</ref>, раніше, ніж, як кажуть, відбулося переселення племені.


Вважається, що [[Вільям Вейкфілд]] назвав гавань Ламбтон-Гарбор у 1839 році на честь [[Джон Ламбтон, 1-й граф Дарема|графа Дарема]], який мав прізвище «Ламбтон»<ref name="waterfronthistory">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|title=Wellington Waterfront History|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront|archive-url=https://archive.today/20140405032208/http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|archive-date=5 April 2014}}</ref>. Крім того, гавань могли були назвати на честь ''[[Кораблі Новозеландської компанії|«Lambton»]]'', [[Куттер (судно)|катера]], яким командував капітан Барнетт, який у 1826 році створив одну з найперших карт гавані<ref name="wcc-col">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/colonial-times|title=Colonial times|date=19 February 2015|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Wellington City Council]]|language=en-NZ|access-date=28 April 2024}}</ref>.
Вважається, що [[Вільям Вейкфілд]] назвав гавань Ламбтон-Гарбор у 1839 році на честь [[Джон Ламбтон, 1-й граф Дарема|графа Дарема]], який мав прізвище «Ламбтон»<ref name="waterfronthistory">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|title=Wellington Waterfront History|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront|archive-url=https://archive.today/20140405032208/http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|archive-date=5 April 2014}}</ref>. Крім того, гавань могли були назвати на честь ''[[Кораблі Новозеландської компанії|«Lambton»]]'', [[Куттер (судно)|катера]], яким командував капітан Барнетт, який у 1826 році створив одну з найперших карт гавані<ref name="wcc-col">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/colonial-times|title=Colonial times|date=19 February 2015|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Wellington City Council]]|language=en-NZ|access-date=28 April 2024}}</ref>.
Рядок 58: Рядок 63:
[[Новозеландська компанія|Новозеландська колоніальна компанія]] заснувала поселення в Петоні та Веллінгтоні з 1840 року.
[[Новозеландська компанія|Новозеландська колоніальна компанія]] заснувала поселення в Петоні та Веллінгтоні з 1840 року.


[[Землетрус у Вайрарапі 1855 року|Землетрус у Вайрарапі]] 1855 року підняв північно-західну частину затоки Веллінгтон. Це покращило рекультивацію гавані Веллінгтон, що збільшило доступність рівнинної землі для міста Веллінгтон<ref name="waterfrontreclamation">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/waterfront_reclamation/index.htm|title=Wellington Waterfront Reclamation|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront}}</ref>.
[[Землетрус у Вайрарапі (1855)|Землетрус у Вайрарапі]] 1855 року підняв північно-західну частину затоки Веллінгтон. Це покращило рекультивацію гавані Веллінгтон, що збільшило доступність рівнинної землі для міста Веллінгтон<ref name="waterfrontreclamation">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/waterfront_reclamation/index.htm|title=Wellington Waterfront Reclamation|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront}}</ref>.


У 1968 році міжострівний пасажирський пором ''[[Вахінська катастрофа|Wahine]]'' сів на кам'янисте дно поблизу рифу Барретт, біля входу в гавань, під час шторму. Тоді загинула 51 людина, а ще двоє померли значно пізніше від травм, отриманих того дня<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>.
У 1968 році міжострівний пасажирський пором ''[[Вахінська катастрофа|Wahine]]'' сів на кам'янисте дно поблизу рифу Барретт, біля входу в гавань, під час шторму. Тоді загинула 51 людина, а ще двоє померли значно пізніше від травм, отриманих того дня<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>.
Рядок 65: Рядок 70:


=== Легенда про {{Lang|mi|Te Whanganui-a-Tara}} ===
=== Легенда про {{Lang|mi|Te Whanganui-a-Tara}} ===
Згідно з легендою, гавань Те Вангануі-а-Тара була створена двома танівха (духами-охоронцями природи), Whātaitai (або Hataitai) і Ngake. Whataitai жив на півночі озера, де зараз гавань, і був лагідним. Нгаке, який жив південніше, був більш жорстоким. <ref>"[http://wcl.govt.nz/maori/wellington/whekemedia1.html He korero mo nga Taniwha o Te Whanganui-Tara]". Wellington City Libraries.</ref> <ref>Grace, Wiremu. "[http://eng.mataurangamaori.tki.org.nz/Support-materials/Te-Reo-Maori/Maori-Myths-Legends-and-Contemporary-Stories/Ngake-and-Whataitai-the-taniwha-of-Wellington-harbour Ngake and Whātaitai the taniwha of Wellington harbour]". New Zealand Ministry of Education.</ref> Нгаке почув, як води Раукава Моана ( [[протока Кука]] ) стукають на південь, і вирішив втекти з озера, щоб дістатися до нього. Він пішов на північ від озера, щоб збільшити швидкість для спроби, а потім швидко попрямував на південь. Нгаке врізався в скелі в Сітуні та попрямував у протоку. Кажуть, що Барретт-риф - це уламки, що залишилися після втечі Нгаке. <ref name="TAENZ">{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/wellington-places/page-7|title=Story: Wellington places {{!}} Wellington Harbour|website=teara.govt.nz|publisher=[[Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand]]|access-date=28 April 2024}}</ref> Це побачив Ватаітай, який намагався вийти за Нгаке з нового входу. Вода зараз витікала з озера, і Ватаітай застряг на мілині. Він залишався там багато поколінь, перш ніж великий землетрус підняв його високо на землю. Душа Whataitai покинула його у вигляді птаха Те Кео, а його тіло утворило перешийок землі, де зараз розташований аеропорт Веллінгтона . <ref>{{Cite web|url=https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|title=Registration Report for a Historic Area: Wellington Harbour Board Historic Area (Volume I)|last=Fill|first=Barbara|last2=Astwood|first2=Karen|year=2012|publisher=[[New Zealand Historic Places Trust]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20210209010917/https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|archive-date=9 February 2021}}</ref> {{Rp|6}}. Він злетів високо над гаванню й оплакував таніву, тіло якої було піднято високо на пагорби біля входу в гавань. Донині гора Вікторія відома маорі як ''Тангі Те Кео'', «Плач Те Кео», а передмістя на пагорбах безпосередньо під нею називається Хатайтай .
Згідно з легендою, гавань Те Вангануі-а-Тара була створена двома танівха (духами-охоронцями природи), Whātaitai (або Hataitai) і Ngake. Whataitai жив на півночі озера, де зараз гавань, і був лагідним. Нгаке, який жив південніше, був більш жорстоким. <ref>"[http://wcl.govt.nz/maori/wellington/whekemedia1.html He korero mo nga Taniwha o Te Whanganui-Tara]". Wellington City Libraries.</ref> <ref>Grace, Wiremu. "[http://eng.mataurangamaori.tki.org.nz/Support-materials/Te-Reo-Maori/Maori-Myths-Legends-and-Contemporary-Stories/Ngake-and-Whataitai-the-taniwha-of-Wellington-harbour Ngake and Whātaitai the taniwha of Wellington harbour]". New Zealand Ministry of Education.</ref> Нгаке почув, як води Раукава Моана ( [[протока Кука]] ) стукають на південь, і вирішив втекти з озера, щоб дістатися до нього. Він пішов на північ від озера, щоб збільшити швидкість для спроби, а потім швидко попрямував на південь. Нгаке врізався в скелі в Сітуні та попрямував у протоку. Кажуть, що Барретт-риф - це уламки, що залишилися після втечі Нгаке. <ref name="TAENZ">{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/wellington-places/page-7|title=Story: Wellington places {{!}} Wellington Harbour|website=teara.govt.nz|publisher=[[Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand]]|access-date=28 April 2024}}</ref> Це побачив Ватаітай, який намагався вийти за Нгаке з нового входу. Вода зараз витікала з озера, і Ватаітай застряг на мілині. Він залишався там багато поколінь, перш ніж великий землетрус підняв його високо на землю. Душа Whataitai покинула його у вигляді птаха Те Кео, а його тіло утворило перешийок землі, де зараз розташований аеропорт Веллінгтона . <ref>{{Cite web|url=https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|title=Registration Report for a Historic Area: Wellington Harbour Board Historic Area (Volume I)|last=Fill|first=Barbara|last2=Astwood|first2=Karen|year=2012|publisher=[[New Zealand Historic Places Trust]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20210209010917/https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|archive-date=9 February 2021}}</ref> {{Rp|6}}. Він злетів високо над гаванню й оплакував таніву, тіло якої було піднято високо на пагорби біля входу в гавань. Донині гора Вікторія відома маорі як ''Тангі Те Кео'', «Плач Те Кео», а передмістя на пагорбах безпосередньо під нею називається Гатайтай .


=== {{Lang|mi|Te Upoko o te Ika a Māui}} ===
=== {{Lang|mi|Te Upoko o te Ika a Māui}} ===
Рядок 94: Рядок 99:


=== Геологія ===
=== Геологія ===
Гавань має сейсмічне походження, і вздовж її західного берега пролягає лінія сильного землетрусу ( Розлом Веллінгтона ). У 2014 році було виявлено іншу лінію розлому (Розлом Аотеа), що тягнеться від Східної затоки до гавані. <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/256415/fault-line-could-run-under-capital|title=Fault line could run under capital|date=2014-10-08|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2024-01-22}}</ref> На північному кінці гавані лежить вузька трикутна рівнина річки Хатт, яка в основному повторює лінію землетрусного розлому на північний схід. На цій рівнині розташоване місто [[Ловер-Гатт|Лоуер Хатт]] . <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
Гавань має сейсмічне походження, і вздовж її західного берега пролягає лінія сильного землетрусу ( Розлом Веллінгтона ). У 2014 році було виявлено іншу лінію розлому (Розлом Аотеа), що тягнеться від Східної затоки до гавані. <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/256415/fault-line-could-run-under-capital|title=Fault line could run under capital|date=2014-10-08|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2024-01-22}}</ref> На північному кінці гавані лежить вузька трикутна рівнина річки Гатт, яка в основному повторює лінію землетрусного розлому на північний схід. На цій рівнині розташоване місто [[Ловер-Гатт]] . <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>


В усній історії маорі розповідається, що біля входу в гавань було два канали. Нинішній вхід називався Те-Ау-а-Тане, а західний канал (нині Ронготайський перешийок) — Те-Ава-а-Тайя. Між двома протоками лежав острів Моту-Кайрангі (сучасний півострів Мірамар ). Потім сильний землетрус, відомий як Хаовхенуа ( [[Маорі (мова)|маорі]] як «ковтач землі»), підняв землю так, що канал Те-Ава-а-Тая висох, і острів Моту-кайрангі приєднався до материка. <ref>{{Cite journal|last=Best|first=Elsdon|date=1923|title=Miramar Island and its History: How Motu-kairangi was discovered and settled by Polynesians, and how, in Times long past, it became Miramar Peninsula.|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/periodicals/TPRSNZ1923-54.2.10.1.48|journal=Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand|volume=54|pages=779–791|via=Paperspast}}</ref> Дослідники прийшли до висновку, що землетрус стався близько 1460 року нашої ери. <ref>{{Cite web|url=https://www.eqc.govt.nz/sites/public_files/3664-EQ-and-uplift-history-Miramar-Peninsula.pdf|title=Earthquakes and uplift history of Miramar Peninsula, Wellington|last=Pillans|first=Brad|last2=Huber|first2=Phil|date=May 1992|website=Earthquake Commission|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.jps.auckland.ac.nz/document/?wid=4044|title=Excavation Of A Shell Midden At Turakirae Head, Near Wellington, And A Date For The Haowhenua Earthquake Of Maori Tradition|last=Moore|first=P R|last2=McFadgen|first2=B G|date=1978|website=Journal of the Polynesian Society|pages=253–256|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.doc.govt.nz/Documents/science-and-technical/casn333.pdf|title=Catastrophic events in New Zealand coastal environments|last=Goff|first=J R|last2=Chague-Goff|first2=C|date=2001|website=Department of Conservation|pages=6–7|access-date=11 December 2021}}</ref>
В усній історії маорі розповідається, що біля входу в гавань було два канали. Нинішній вхід називався Те-Ау-а-Тане, а західний канал (нині Ронготайський перешийок) — Те-Ава-а-Тайя. Між двома протоками лежав острів Моту-Кайрангі (сучасний півострів Мірамар ). Потім сильний землетрус, відомий як Хаовхенуа ( [[Маорі (мова)|маорі]] як «ковтач землі»), підняв землю так, що канал Те-Ава-а-Тая висох, і острів Моту-кайрангі приєднався до материка. <ref>{{Cite journal|last=Best|first=Elsdon|date=1923|title=Miramar Island and its History: How Motu-kairangi was discovered and settled by Polynesians, and how, in Times long past, it became Miramar Peninsula.|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/periodicals/TPRSNZ1923-54.2.10.1.48|journal=Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand|volume=54|pages=779–791|via=Paperspast}}</ref> Дослідники прийшли до висновку, що землетрус стався близько 1460 року нашої ери. <ref>{{Cite web|url=https://www.eqc.govt.nz/sites/public_files/3664-EQ-and-uplift-history-Miramar-Peninsula.pdf|title=Earthquakes and uplift history of Miramar Peninsula, Wellington|last=Pillans|first=Brad|last2=Huber|first2=Phil|date=May 1992|website=Earthquake Commission|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.jps.auckland.ac.nz/document/?wid=4044|title=Excavation Of A Shell Midden At Turakirae Head, Near Wellington, And A Date For The Haowhenua Earthquake Of Maori Tradition|last=Moore|first=P R|last2=McFadgen|first2=B G|date=1978|website=Journal of the Polynesian Society|pages=253–256|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.doc.govt.nz/Documents/science-and-technical/casn333.pdf|title=Catastrophic events in New Zealand coastal environments|last=Goff|first=J R|last2=Chague-Goff|first2=C|date=2001|website=Department of Conservation|pages=6–7|access-date=11 December 2021}}</ref>
Рядок 102: Рядок 107:


==== Водоносний горизонт Вайвету ====
==== Водоносний горизонт Вайвету ====
Водоносний горизонт Вайвету — це зона водоутримуючого піску, гравію та валунів під тиском під долиною Хатт і гаванлю Веллінгтон, яка забезпечує близько 40 відсотків річного водопостачання регіону Веллінгтон. <ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 June 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|archive-date=14 April 2023|url-status=live|access-date=14 April 2023}}</ref> <ref name=":33">{{Cite book
Водоносний горизонт Вайвету — це зона водоутримуючого піску, гравію та валунів під тиском під долиною Гатт і гаванню Веллінгтон, яка забезпечує близько 40 відсотків річного водопостачання регіону Веллінгтон. <ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 June 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|archive-date=14 April 2023|url-status=live|access-date=14 April 2023}}</ref> <ref name=":33">{{Cite book
|url=https://www.waternz.org.nz/Attachment?Action=Download&Attachment_id=3360
|url=https://www.waternz.org.nz/Attachment?Action=Download&Attachment_id=3360
|title=The Battle of Waterloo [Conference paper]
|title=The Battle of Waterloo [Conference paper]
Рядок 116: Рядок 121:
|url-status=live
|url-status=live
|access-date=17 April 2023
|access-date=17 April 2023
}}</ref> Басейн гавані містить величезну кількість гравію, змитого річкою Хатт, у деяких місцях на глибину сотень метрів. <ref name=":03">{{Cite book
}}</ref> Басейн гавані містить величезну кількість гравію, змитого річкою Гатт, у деяких місцях на глибину сотень метрів. <ref name=":03">{{Cite book
|url=https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|url=https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|title=The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis]
|title=The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis]
Рядок 139: Рядок 144:
|url-status=live
|url-status=live
|access-date=19 April 2023
|access-date=19 April 2023
}}</ref> Вода стікає у водоносний горизонт із п’ятикілометрової ділянки річки Хатт на південь від ущелини Таїта, і дощова вода також сприяє утворенню водоносного горизонту. <ref name=":42" /> На південь від Меллінга водоносний горизонт стає під тиском через шар мулу та мулу над шаром гравію, який утримує воду, тобто якщо свердловина занурена у водоносний горизонт, вода підніматиметься вгору по трубі. Вода з водоносного горизонту також потрапляє на поверхню через природні джерела в різних місцях навколо гавані. <ref name=":13" /> Тиск у водоносному шарі перешкоджає потраплянню морської води у водоносний горизонт.
}}</ref> Вода стікає у водоносний горизонт із п’ятикілометрової ділянки річки Гатт на південь від ущелини Таїта, і дощова вода також сприяє утворенню водоносного горизонту. <ref name=":42" /> На південь від Меллінга водоносний горизонт стає під тиском через шар мулу та мулу над шаром гравію, який утримує воду, тобто якщо свердловина занурена у водоносний горизонт, вода підніматиметься вгору по трубі. Вода з водоносного горизонту також потрапляє на поверхню через природні джерела в різних місцях навколо гавані. <ref name=":13" /> Тиск у водоносному шарі перешкоджає потраплянню морської води у водоносний горизонт.


Рівень води в гавані Веллінгтон був набагато нижчим 20 000 років тому, і стародавня річка Хатт протікала палеоканалом на схід від острова Матіу/Сомс аж до сучасного півострова Мірамар . <ref>{{Cite book
Рівень води в гавані Веллінгтон був набагато нижчим 20 000 років тому, і стародавня річка Гатт протікала палеоканалом на схід від острова Матіу/Сомс аж до сучасного півострова Мірамар . <ref>{{Cite book
|title=Dynamic Wellington: A contemporary synthesis and explanation of Wellington
|title=Dynamic Wellington: A contemporary synthesis and explanation of Wellington
|year=2000
|year=2000
Рядок 160: Рядок 165:
|url-status=live
|url-status=live
|access-date=15 April 2023
|access-date=15 April 2023
}}</ref> : 75 <ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 June 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|archive-date=14 April 2023|url-status=live|access-date=14 April 2023}}</ref> Велика частина води у водоносному горизонті Вайвету рухається під морським дном з напрямку річки Хатт до району Фалкон-Шолз (між затокою Карака та затокою Ворсер ) у гирлі гавані через палеоканал. Характеристики водоносного горизонту між островом Матіу/Сомс і гирлом гавані вивчені не так добре, як частина на північ від острова. <ref>{{Cite web|url=https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|title=Wellington Harbour Bores – Exploratory Drilling Findings : Water New Zealand|website=www.waternz.org.nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230423100903/https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|archive-date=23 April 2023|url-status=live|access-date=23 April 2023}}</ref>
}}</ref> : 75 <ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 June 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|archive-date=14 April 2023|url-status=live|access-date=14 April 2023}}</ref> Велика частина води у водоносному горизонті Вайвету рухається під морським дном з напрямку річки Гатт до району Фалкон-Шолз (між затокою Карака та затокою Ворсер ) у гирлі гавані через палеоканал. Характеристики водоносного горизонту між островом Матіу/Сомс і гирлом гавані вивчені не так добре, як частина на північ від острова. <ref>{{Cite web|url=https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|title=Wellington Harbour Bores – Exploratory Drilling Findings : Water New Zealand|website=www.waternz.org.nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230423100903/https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|archive-date=23 April 2023|url-status=live|access-date=23 April 2023}}</ref>


=== Рекламації ===
=== Рекламації ===
Рядок 188: Рядок 193:
}}</ref> Дослідження показали, що ділянки берегової лінії, «укріплені» меліорацією або будівництвом дамби, мають нижчу щільність птахів і меншу різноманітність видів, ймовірно, через крутизну берегової лінії та відсутність середовищ для пошуку їжі в приливних водах. Зміни середнього рівня моря та температури можуть вплинути на деякі види в майбутньому. <ref name=":04" /> : 34–35 Навколо гавані водяться [[Мартин домініканський|чорноспинні чайки]], [[Мартин новозеландський|червонокнижні чайки]] та кілька видів [[Бакланові|бакланів]] . На острові Матіу/Сомс створено гніздову популяцію [[Буревісник австралійський|пурхаючих буревестників]] . <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|title=Successful new seabird colony on Matiu Somes Island|last=Ballance|first=Alison|date=2019-06-04|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20221205030725/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|archive-date=5 December 2022|url-status=live|access-date=2022-12-05}}</ref> [[Пінгвін малий|Маленькі блакитні пінгвіни]] зустрічаються в багатьох місцях, у деяких місцях встановлені гніздові ящики, щоб заохотити їх.
}}</ref> Дослідження показали, що ділянки берегової лінії, «укріплені» меліорацією або будівництвом дамби, мають нижчу щільність птахів і меншу різноманітність видів, ймовірно, через крутизну берегової лінії та відсутність середовищ для пошуку їжі в приливних водах. Зміни середнього рівня моря та температури можуть вплинути на деякі види в майбутньому. <ref name=":04" /> : 34–35 Навколо гавані водяться [[Мартин домініканський|чорноспинні чайки]], [[Мартин новозеландський|червонокнижні чайки]] та кілька видів [[Бакланові|бакланів]] . На острові Матіу/Сомс створено гніздову популяцію [[Буревісник австралійський|пурхаючих буревестників]] . <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|title=Successful new seabird colony on Matiu Somes Island|last=Ballance|first=Alison|date=2019-06-04|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20221205030725/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|archive-date=5 December 2022|url-status=live|access-date=2022-12-05}}</ref> [[Пінгвін малий|Маленькі блакитні пінгвіни]] зустрічаються в багатьох місцях, у деяких місцях встановлені гніздові ящики, щоб заохотити їх.


У рамках підтримки здорового морського середовища регіональна рада Великого Веллінгтона та Національний інститут дослідження води та атмосфери (NIWA) проводять моніторинг якості води в гавані Веллінгтон з 2016 року. <ref name=":02">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/annual-monitoring-reports/te-whanganui-a-tara/index.html|title=Te Whanganui–a-Tara / Wellington Harbour monitoring|date=2021|website=Greater Wellington Regional Council|access-date=2023-09-27}}</ref> На якість води впливають осади, поживні речовини та забруднювачі з усього водозбірного басейну навколо гавані, каламутність, спричинена опадами та витоком річки Хатт, а також припливи. <ref name=":02" /> <ref>{{Cite web|url=https://wellington.scoop.co.nz/?p=144959|title=High levels of sediment and toxic contamination in Wellington Harbour|date=3 June 2022|website=Wellington Scoop|language=en|access-date=2023-09-27}}</ref>
У рамках підтримки здорового морського середовища регіональна рада Великого Веллінгтона та Національний інститут дослідження води та атмосфери (NIWA) проводять моніторинг якості води в гавані Веллінгтон з 2016 року. <ref name=":02">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/annual-monitoring-reports/te-whanganui-a-tara/index.html|title=Te Whanganui–a-Tara / Wellington Harbour monitoring|date=2021|website=Greater Wellington Regional Council|access-date=2023-09-27}}</ref> На якість води впливають осади, поживні речовини та забруднювачі з усього водозбірного басейну навколо гавані, каламутність, спричинена опадами та витоком річки Гатт, а також припливи. <ref name=":02" /> <ref>{{Cite web|url=https://wellington.scoop.co.nz/?p=144959|title=High levels of sediment and toxic contamination in Wellington Harbour|date=3 June 2022|website=Wellington Scoop|language=en|access-date=2023-09-27}}</ref>


Міністерство сільського та лісового господарства та NIWA провели спостереження за немісцевими морськими видами, які можуть прибувати в гавань у водяному баласті або прикріпленими до корпусів кораблів. <ref>{{Cite book
Міністерство сільського та лісового господарства та NIWA провели спостереження за немісцевими морськими видами, які можуть прибувати в гавань у водяному баласті або прикріпленими до корпусів кораблів. <ref>{{Cite book
Рядок 204: Рядок 209:
== Транспорт ==
== Транспорт ==
[[Файл:MV_Kaitaki,_Wellington_Harbour.jpg|міні| Пором М. В. <nowiki><i id="mwAbI">Кайтакі</i></nowiki> в гавані]]
[[Файл:MV_Kaitaki,_Wellington_Harbour.jpg|міні| Пором М. В. <nowiki><i id="mwAbI">Кайтакі</i></nowiki> в гавані]]
Гавань Веллінгтон є знач+ним портом, що обслуговує південну частину Північного острова. Компанія {{нп|CentrePort|«CentrePort»||CentrePort Wellington}}, що належить {{нп|Регіональна рада Веллінгтона|Регіональній раді Веллінгтона||Greater Wellington Regional Council}}, реєструє близько 14 000 комерційних суднових перевезень щороку. Веллінгтонська гавань, третій за величиною контейнерний порт регіону, розташований у Веллінгтон-Сіті<ref name="bigships">{{Cite web|url=http://www.centreport.co.nz/latest-news/centreport-continues-its-big-ship-agenda|title=Centreport Continues its Big Ship Agenda|website=centreport.co.nz|publisher=Centreport}}</ref>. Тут є [[Танкер|танкерний]] термінал у Сів'ю — промисловому передмісті міста [[Ловер-Гатт|Ловер Гатт]] (агломерація [[Веллінгтон|Веллінгтона]])<ref name="gwrc2" />.
Гавань Веллінгтон є знач+ним портом, що обслуговує південну частину Північного острова. Компанія {{нп|CentrePort|«CentrePort»||CentrePort Wellington}}, що належить {{нп|Регіональна рада Веллінгтона|Регіональній раді Веллінгтона||Greater Wellington Regional Council}}, реєструє близько 14 000 комерційних суднових перевезень щороку. Веллінгтонська гавань, третій за величиною контейнерний порт регіону, розташований у Веллінгтон-Сіті<ref name="bigships">{{Cite web|url=http://www.centreport.co.nz/latest-news/centreport-continues-its-big-ship-agenda|title=Centreport Continues its Big Ship Agenda|website=centreport.co.nz|publisher=Centreport}}</ref>. Тут є [[Танкер|танкерний]] термінал у Сів'ю — промисловому передмісті міста [[Ловер-Гатт|Ловер Гатт]] (агломерація [[Веллінгтон|Веллінгтона]])<ref name="gwrc"/>.


Пороми до порту Веллінгтона вперше почали курсувати наприкінці 19 століття, і регулярні переправи з центру Веллінгтона до Дейс-Бей продовжуються й сьогодні. Гавань також використовується міжострівними поромами, що сполучають Веллінгтон з Піктоном .
Пороми до порту Веллінгтона вперше почали курсувати наприкінці 19 століття, і регулярні переправи з центру Веллінгтона до Дейс-Бей продовжуються й сьогодні. Гавань також використовується міжострівними поромами, що сполучають Веллінгтон з Піктоном .


Проект розвитку пішохідного та велосипедного маршруту навколо гавані, Велика гавань, набирає обертів. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref> Te Ara Tupua – це велосипедна та пішохідна доріжка, яка будується від Меллінга в долині Хатт до центру Веллінгтона.
Проект розвитку пішохідного та велосипедного маршруту навколо гавані, Велика гавань, набирає обертів. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref> Te Ara Tupua – це велосипедна та пішохідна доріжка, яка будується від Меллінга в долині річки Гатт до центру Веллінгтона.


== Пристані ==
== Пристані ==
Станом на 2023 рік навколо гавані Веллінгтон розташовано 20 пристаней. Це включає великі причали у внутрішній гавані та портовій зоні, менші причали в приморських передмістях і паливні причали в Пойнт Говард і Еванс-Бей . Перші причали були побудовані з 1840 року новоприбулими європейськими поселенцями, щоб вони могли перевозити товари з корабля на берег. Першою державною пристанню, побудованою в гавані Веллінгтон, була Квінс Уорф, будівництво якої було завершено в 1862 році. У 1880 році було створено Управління порту Веллінгтона, яке взяло під свій контроль більшість пристаней у гавані до його розформування в 1989 році .
Станом на 2023 рік навколо гавані Веллінгтон розташовано 20 пристаней. Це включає великі причали у внутрішній гавані та портовій зоні, менші причали в приморських передмістях і паливні причали в Пойнт Говард і Еванс-Бей . Перші причали були побудовані з 1840 року новоприбулими європейськими поселенцями, щоб вони могли перевозити товари з корабля на берег. Першою державною пристанню, побудованою в гавані Веллінгтон, була Квінс Уорф, будівництво якої було завершено в 1862 році. У 1880 році було створено Управління порту Веллінгтона, яке взяло під свій контроль більшість пристаней у гавані до його розформування в 1989 році .


У той час комерційна компанія Port of Wellington (зараз називається CentrePort Wellington ) взяла на себе управління більшістю промислових пристаней, тоді як міська рада Веллінгтона та міська рада Хатта отримали контроль над більшістю приміських пристаней. Причали будували для різних цілей – для перевезення палива, первинних продуктів, таких як деревина, вовна та м’ясо, що надходять із глибинки, інших вантажів і пасажирів. Причали для пасажирських поромів включали пороми, які доставляли пасажирів і одноденних мандрівників до міста та передмістя та назад, а також більші міжострівні пороми, що прямували до Піктона та [[Літтелтон (Нова Зеландія)|Літтелтона]] . Причали також обслуговували [[Пасажирське судно|пасажирські лайнери]] з-за океану та [[Летючий човен|літаючі човни]] TEAL . З часом причали Веллінгтона були змінені, модернізовані, розширені, скорочені або закопані в ході меліорації вздовж берегової лінії гавані Веллінгтон . Багато причалів було перепрофільовано у відповідь на зміни внутрішніх і міжнародних умов і вимог до морських перевезень пасажирів і вантажів.
У той час комерційна компанія Port of Wellington (зараз називається CentrePort Wellington ) взяла на себе управління більшістю промислових пристаней, тоді як міська рада Веллінгтона та міська рада Гатта отримали контроль над більшістю приміських пристаней. Причали будували для різних цілей – для перевезення палива, первинних продуктів, таких як деревина, вовна та м’ясо, що надходять із глибинки, інших вантажів і пасажирів. Причали для пасажирських поромів включали пороми, які доставляли пасажирів і одноденних мандрівників до міста та передмістя та назад, а також більші міжострівні пороми, що прямували до Піктона та [[Літтелтон (Нова Зеландія)|Літтелтона]] . Причали також обслуговували [[Пасажирське судно|пасажирські лайнери]] з-за океану та [[Летючий човен|літаючі човни]] TEAL . З часом причали Веллінгтона були змінені, модернізовані, розширені, скорочені або закопані в ході меліорації вздовж берегової лінії гавані Веллінгтон . Багато причалів було перепрофільовано у відповідь на зміни внутрішніх і міжнародних умов і вимог до морських перевезень пасажирів і вантажів.


== Відпочинок ==
== Відпочинок ==
Рядок 250: Рядок 255:
Файл:'Queen_Mary_2',_Wellington,_New_Zealand,_26th._Feb._2011_-_Flickr_-_PhillipC_(4).jpg|альт=Aotea Quay, Queen Mary 2, 2011|Набережна Аотеа,''[[Queen Mary 2|Королева Мері 2]]'', 2011
Файл:'Queen_Mary_2',_Wellington,_New_Zealand,_26th._Feb._2011_-_Flickr_-_PhillipC_(4).jpg|альт=Aotea Quay, Queen Mary 2, 2011|Набережна Аотеа,''[[Queen Mary 2|Королева Мері 2]]'', 2011
Файл:Oriental_Bay_-_Wellington.JPG|альт=Pleasure craft, 2012|Прогулянкове судно, 2012
Файл:Oriental_Bay_-_Wellington.JPG|альт=Pleasure craft, 2012|Прогулянкове судно, 2012
</gallery>
⚫
</gallery>{{Національні парки Нової Зеландії}}


== Див. також ==
== Див. також ==

* Рекультивація гавані Веллінгтон
* Рекультивація гавані Веллінгтон
* Відомі корабельні візити до Веллінгтона
* Відомі корабельні візити до Веллінгтона
Рядок 261: Рядок 265:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==

* [http://www.centreport.co.nz/ CentrePort Wellington]
* [http://www.centreport.co.nz/ CentrePort Wellington]
* [http://wellingtonwaterfront.co.nz/ Позитивно Wellington Waterfront]
* [http://wellingtonwaterfront.co.nz/ Позитивно Wellington Waterfront]
* [http://www.gw.govt.nz/ Регіональна рада Великого Веллінгтона]
* [http://www.gw.govt.nz/ Регіональна рада Великого Веллінгтона]

{{Бібліоінформація}}
⚫
{{Національні парки Нової Зеландії}}
[[Категорія:Веллінгтон (регіон)]]
[[Категорія:Веллінгтон (регіон)]]
[[Категорія:Порти Нової Зеландії]]
[[Категорія:Порти Нової Зеландії]]

Версія за 18:25, 2 травня 2024

Веллінгтон
англ. Wellington Harbour
маор. Te Whanganui-a-Tara

Вид на північний схід на гавань Веллінгтон з протоки Кука. Зліва направо: гавань Ламбтон, півострів Мірамар і вхід у гавань
41°16′03″ пд. ш. 174°50′18″ сх. д. / 41.267655000027772871° пд. ш. 174.83853600002777284° сх. д. / -41.267655000027772871; 174.83853600002777284Координати: 41°16′03″ пд. ш. 174°50′18″ сх. д. / 41.267655000027772871° пд. ш. 174.83853600002777284° сх. д. / -41.267655000027772871; 174.83853600002777284
Прибережні країни Нова Зеландія
РегіонВеллінгтон
Довжина11 км км
Ширина9,25 км
Площа76 км²
Вливаються
  • Te Awa Kairangi / Hutt Riverd і Пакуратагіd
    • Міста та поселенняВеллінгтон
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames2186098
    У проєкті OpenStreetMap ↑1638991 ·R (Веллінгтон)
    Веллінгтон. Карта розташування: Нова Зеландія
    Веллінгтон
    Веллінгтон
    Веллінгтон (Нова Зеландія)
    Мапа
    CMNS: Веллінгтон у Вікісховищі

    Гавань Веллінгтон (англ. Wellington Harbour; маор. Te Whanganui-a-Tara [tɛ ˈfaŋanʉi a taɾa], офіційна назва Гавань Веллінгтон/Порт-Ніколсон — велика природна гавань на південному краю Північного острова Нової Зеландії. Вхід у гавань з боку протоки Кука. Центральний Веллінгтон розташований на частинах західної та південної сторони гавані, а приміська зона Ловер Гатт розташована на півночі та сході[1].

    Територія гавані, обмежена лінією між Пенкарров-Гед та берегом Петон, офіційно називалася Порт-Ніколсон, поки в 1984 році не прийняла свою теперішню подвійну назву[2].

    Топоніміка

    Найдавніша з відомих маорі назва цієї території, Te Upoko o te Ika a Maui, походить від легенди маорі та буквально перекладається як «голова риби Мауї»[3][4].

    Te Whanganui a Tara, інша назва місцевості маорі, буквально перекладається як «велика гавань Тари». Вважається, що це відноситься до Тари, сина полінезійського дослідника Ватонги, якого батько відправив з півострова Магія досліджувати південні землі, щоб там осіли їхні люди[5][3].

    Кажуть, що капітан Джеймс Герд назвав гавань «Порт Ніколсон» на честь капітана порту Сіднея Джона Ніколсона[3] . Однак, незважаючи на те, що Герд вважається автором перших карт, що описують Те Вангануї-Тара як «Порт Ніколсон», цілком імовірно, що капітан Джон Родольфус Кент з катера Mermaid увійшов у гавань у 1824 році та назвав її на честь начальника порту, свого старшого офіцера[6][7]. Інша назва Маорі для Веллінгтона, Pōneke, вважається транслітерацією Port Nick (Port Nicholson, Порт-Ніколсон)[8][9].

    Альтернативна запропонована етимологія назви Pōneke стверджує, що воно походить від скорочення фрази маорі pō nekeneke, що означає «подорож у ніч», у зв’язку з виходом маорійського племені Те Аті Ава після того, як вони були витіснені з району Веллінгтона першими європейцями[10] [11]. Проте назва Pōneke вже використовувалася до лютого 1842 року[12], раніше, ніж, як кажуть, відбулося переселення племені.

    Вважається, що Вільям Вейкфілд назвав гавань Ламбтон-Гарбор у 1839 році на честь графа Дарема, який мав прізвище «Ламбтон»[13]. Крім того, гавань могли були назвати на честь «Lambton», катера, яким командував капітан Барнетт, який у 1826 році створив одну з найперших карт гавані[14].

    Історія

    Доєвропейська історія

    Згідно з усною історією, гавань Веллінгтон була вперше відкрита п+олінезійським дослідником Купе[1][15][16] :17який відвідав її у 10 столітті. Кілька топонімів у цьому районі вшановують Купе, наприклад Te Tangihanga o Kupe або Te Raranga o Kupe (Барретт-Риф[en]), і Te Aroaro o Kupe або Te Ure o Kupe (Стіпл-Рок[en])[16] :17. Купе також назвав два острови в гавані, Mākaro (острів Ворд) і Матіу (острів Сомес)[16] :17, на честь його дочок[17] або племінниць[4].

    Слідом за Купе в цей район прийшли Тара і Таутокі, сини дослідника Ватонги, які там оселилися[17]. Тара згадується як у назві міста, так і в назвах першого племені (іві) маорі Нґай Тара[en], яке осіло там назавжди.

    Сучасна історія

    Під час своєї подорожі на HMS Resolution Джеймс Кук пройшов повз вхід у гавань 2 листопада 1773 року, а потім зупинився, намагаючись побачити, що лежить в середині вході. Він став на якір за милю від Барретт-Рифу і зробив кілька коротких зауважень в судновому журналі, зазначивши, що це була захищена гавань. Зміна вітру змусила його покинути цю територію, і наступні 50 років європейські дослідники не проводили тут подальших спостережень[6].

    Lambton Harbour, Порт Ніколсон, Веллінгтон, Нова Зеландія, бл. 1840 рік

    У 1826 році капітан Джеймс Герд увійшов у гавань на барку Rosanna разом з капітаном Барнеттом на катері Lambton. Згодом обидва склали карти гавані.

    Новозеландська колоніальна компанія заснувала поселення в Петоні та Веллінгтоні з 1840 року.

    Землетрус у Вайрарапі 1855 року підняв північно-західну частину затоки Веллінгтон. Це покращило рекультивацію гавані Веллінгтон, що збільшило доступність рівнинної землі для міста Веллінгтон[18].

    У 1968 році міжострівний пасажирський пором Wahine сів на кам'янисте дно поблизу рифу Барретт, біля входу в гавань, під час шторму. Тоді загинула 51 людина, а ще двоє померли значно пізніше від травм, отриманих того дня[1].

    Міфологія

    Легенда про Te Whanganui-a-Tara

    Згідно з легендою, гавань Те Вангануі-а-Тара була створена двома танівха (духами-охоронцями природи), Whātaitai (або Hataitai) і Ngake. Whataitai жив на півночі озера, де зараз гавань, і був лагідним. Нгаке, який жив південніше, був більш жорстоким. [19] [20] Нгаке почув, як води Раукава Моана ( протока Кука ) стукають на південь, і вирішив втекти з озера, щоб дістатися до нього. Він пішов на північ від озера, щоб збільшити швидкість для спроби, а потім швидко попрямував на південь. Нгаке врізався в скелі в Сітуні та попрямував у протоку. Кажуть, що Барретт-риф - це уламки, що залишилися після втечі Нгаке. [17] Це побачив Ватаітай, який намагався вийти за Нгаке з нового входу. Вода зараз витікала з озера, і Ватаітай застряг на мілині. Він залишався там багато поколінь, перш ніж великий землетрус підняв його високо на землю. Душа Whataitai покинула його у вигляді птаха Те Кео, а його тіло утворило перешийок землі, де зараз розташований аеропорт Веллінгтона . [21] :6. Він злетів високо над гаванню й оплакував таніву, тіло якої було піднято високо на пагорби біля входу в гавань. Донині гора Вікторія відома маорі як Тангі Те Кео, «Плач Те Кео», а передмістя на пагорбах безпосередньо під нею називається Гатайтай .

    Te Upoko o te Ika a Māui

    Інша назва регіону навколо гавані — Te Upoko o te Ika a Māui</link> , що означає «голова риби Мауї». [16] :13Згідно з легендою маорі, полінезійський мореплавець Мауї зачепив гігантську рибу та витягнув її на поверхню, і риба перетворилася на землю, яка стала Північним островом . [16] :13Старіша назва все ще використовується за деяких обставин для міста чи регіону, наприклад колишня назва Маорі Веллінгтонського університету Вікторії, яка до 2018 року була Te Whare Wānanga o te Ūpoko o te Ika a Māui [22]

    Географія

    Налаштування

    Веллінгтонська гавань — це природна гавань площею близько 76 км², з входом через протоку Кука на її південному кінці між Пенкарроу-Хед і Палмер-Хед на південній частині півострова Мірамар . Гавань має максимальну довжину понад 11 кілометрів і ширину 9,25 кілометрів, а ширина входу від берега до берега становить понад 1,6 кілометра.

    Судноплавний канал через вхід у гавань пролягає між рифом Барретт на західній стороні та головою Пенкарроу на сході. Риф Барретт — це скупчення скель, яке частково оголюється навіть під час припливу. Це було місцем великої кількості корабельних аварій. Найсерйознішою втратою, спричиненою зіткненням з Барретським рифом, є аварія міжострівного порома TEV <i id="mwyg">Wahine</i> у 1968 році, коли загинуло 53 людини.

    Веллінгтонська гавань забезпечує захищену стоянку в регіоні, де швидкість вітру може перевищувати 160 км/год. Глибина води на більшій частині гавані перевищує 20 метрів або 10 сажнів. [23]

    У гавані є дві головні бухти: Еванс-Бей і Ламбтон-Харбор. Невелика Східна затока на північ від гори Вікторія має пляжі та кафе. Передмістя міста Веллінгтон розташоване навколо низинної місцевості, яка безпосередньо оточує гавань, і пагорбів, що виходять на захід і південний захід від гавані. Гавань Ламбтон оточена меліорованими землями центрального ділового району Веллінгтона та містить більшість портових споруд міста. Затока Еванс розташована між горою Вікторія та півостровом Мірамар, нижче маршруту польоту до аеропорту Веллінгтона . [1]

    На схід від гавані лежать кілька невеликих заток, більшість з яких заселені невеликими прибережними громадами. Найбільшим із цих приміських поселень є Істборн, безпосередньо на схід від північного краю півострова Мірамар. [1]

    Невеликі острови Матіу / острів Сомес, Макаро / острів Уорд і острів Мокопуна розташовані в гавані. [1]

    Геологія

    Гавань має сейсмічне походження, і вздовж її західного берега пролягає лінія сильного землетрусу ( Розлом Веллінгтона ). У 2014 році було виявлено іншу лінію розлому (Розлом Аотеа), що тягнеться від Східної затоки до гавані. [24] На північному кінці гавані лежить вузька трикутна рівнина річки Гатт, яка в основному повторює лінію землетрусного розлому на північний схід. На цій рівнині розташоване місто Ловер-Гатт . [1]

    В усній історії маорі розповідається, що біля входу в гавань було два канали. Нинішній вхід називався Те-Ау-а-Тане, а західний канал (нині Ронготайський перешийок) — Те-Ава-а-Тайя. Між двома протоками лежав острів Моту-Кайрангі (сучасний півострів Мірамар ). Потім сильний землетрус, відомий як Хаовхенуа ( маорі як «ковтач землі»), підняв землю так, що канал Те-Ава-а-Тая висох, і острів Моту-кайрангі приєднався до материка. [25] Дослідники прийшли до висновку, що землетрус стався близько 1460 року нашої ери. [26] [27] [28]

    Цунамі

    Хоча гавань майже повністю оточена сушею, в ній було зафіксовано кілька цунамі. Землетрус у Вайрарапі 1855 року спричинив цунамі висотою 3-4 метри, яке увійшло в гавань Веллінгтона через вхід у гавань, а також прямо над перешийком між затокою Лайал і Кілбірні . [29] У серпні 1868 року землетрус Аріка в Південній Америці спричинив незвичайні зміни рівня води в гавані. У Нгауранга з'явилася гравійна смуга, а в Те Аро вода майже досягла вулиці. [30] У травні 1877 року землетрус в Ікіке в Південній Америці призвів до того, що вода хлинула в гавань, і рівень води різко підвищувався і падав навколо гавані протягом кількох годин. [31]

    Водоносний горизонт Вайвету

    Водоносний горизонт Вайвету — це зона водоутримуючого піску, гравію та валунів під тиском під долиною Гатт і гаванню Веллінгтон, яка забезпечує близько 40 відсотків річного водопостачання регіону Веллінгтон. [32] [33] Басейн гавані містить величезну кількість гравію, змитого річкою Гатт, у деяких місцях на глибину сотень метрів. [34] : 22, 24 Над гравієм знаходиться шар мулу та мулу, який утримує прісну воду всередині гравію, створюючи артезіанський водоносний горизонт . У цьому районі є кілька водоносних горизонтів у різних шарах під землею, але водоносний горизонт Вайвету є найбільшим і найпродуктивнішим. [35] Вода стікає у водоносний горизонт із п’ятикілометрової ділянки річки Гатт на південь від ущелини Таїта, і дощова вода також сприяє утворенню водоносного горизонту. [35] На південь від Меллінга водоносний горизонт стає під тиском через шар мулу та мулу над шаром гравію, який утримує воду, тобто якщо свердловина занурена у водоносний горизонт, вода підніматиметься вгору по трубі. Вода з водоносного горизонту також потрапляє на поверхню через природні джерела в різних місцях навколо гавані. [32] Тиск у водоносному шарі перешкоджає потраплянню морської води у водоносний горизонт.

    Рівень води в гавані Веллінгтон був набагато нижчим 20 000 років тому, і стародавня річка Гатт протікала палеоканалом на схід від острова Матіу/Сомс аж до сучасного півострова Мірамар . [36] : 28 [34] : 75 [32] Велика частина води у водоносному горизонті Вайвету рухається під морським дном з напрямку річки Гатт до району Фалкон-Шолз (між затокою Карака та затокою Ворсер ) у гирлі гавані через палеоканал. Характеристики водоносного горизонту між островом Матіу/Сомс і гирлом гавані вивчені не так добре, як частина на північ від острова. [37]

    Рекламації

    Ламбтон Харбор і



    </br> Набережна Аотеа

    Рекультивація Веллінгтонської гавані почалася в 1850-х роках, щоб збільшити кількість придатної землі для тоді нового міста Веллінгтон . Земельних ділянок у ранньому місті було мало, мало місця для громадських будівель і парків, а також невідповідних причалів для судноплавства. Меліорація поступово просувалася в гавань протягом 19-го і 20-го століть, забезпечуючи місце для громадських, комерційних і промислових зон для міста.

    Морське життя

    Риба

    Види риб, які зазвичай виловлюються в гавані любителями рибалки, включають червону тріску, кавай, гурнард, таракіхі, люціан, треваллі, рибу-слона та королівську рибу. [38] [39] Діти із задоволенням ловлять плямистість . [40] У гавані можна зустріти скатів і скатів : скатів часто можна побачити на мілководді навколо лагуни Вайрепо, яка була названа на честь назви виду маорі. [41] [42] У гавані мешкає кілька видів восьминогів. [43] Наприкінці дев'ятнадцятого та на початку двадцятого століть великі восьминоги час від часу хапали людей біля краю води. [44] [45] [46] Акули-бураки щороку відвідують гавань, щоб спаровуватися й народжувати дітей. [47] Інші види, які зустрічаються рідше, включають величезну акулу, блакитну акулу та семизяберну акулу . [48] [49] [50]

    Морські ссавці

    Звичайні дельфіни і косатки досить часто відвідують гавань. [51] У дев'ятнадцятому столітті південні гладкі кити розмножувалися в гавані Веллінгтон, але в ХХІ столітті їх спостерігають рідше. [52] Іноді можна побачити і горбатих китів . [53] Існує колонія морських котиків у Паріверо / Ред-Рокс на південному узбережжі з боку протоки Кука [54], і тюлені іноді з’являються в гавані та навколо неї. [55] До бродячих і рідкісних відвідувачів морських ссавців належать морські леопарди (перекласифіковані з бродячих на постійних у 2019 році), [55] [56] тюлені-крабоєди [57] та морський слон на прізвисько «Квітка», який кілька років тинявся в гавані в 1960-х роках. . [58]

    Рослини і губки

    У гавані Веллінгтон зустрічається понад 100 видів водоростей. [59] На скелястих берегах навколо гавані ростуть ліси водоростей, наприклад у затоці Кау, але підвищення температури моря може вплинути на здоров’я цих районів. [60] [61] Губка знаходиться в більш глибоких частинах гавані. [62]

    Птахи

    Між 2018 і 2022 роками проводилися щорічні дослідження місцевих прибережних птахів уздовж узбережжя південного узбережжя та західної сторони гавані Веллінгтон. Було помічено тридцять чотири місцеві або ендемічні види та 14 натуралізованих інтродукованих видів, хоча деякі з них спостерігалися лише на південному узбережжі, а не в гавані. [63] Дослідження показали, що ділянки берегової лінії, «укріплені» меліорацією або будівництвом дамби, мають нижчу щільність птахів і меншу різноманітність видів, ймовірно, через крутизну берегової лінії та відсутність середовищ для пошуку їжі в приливних водах. Зміни середнього рівня моря та температури можуть вплинути на деякі види в майбутньому. [63] : 34–35 Навколо гавані водяться чорноспинні чайки, червонокнижні чайки та кілька видів бакланів . На острові Матіу/Сомс створено гніздову популяцію пурхаючих буревестників . [64] Маленькі блакитні пінгвіни зустрічаються в багатьох місцях, у деяких місцях встановлені гніздові ящики, щоб заохотити їх.

    У рамках підтримки здорового морського середовища регіональна рада Великого Веллінгтона та Національний інститут дослідження води та атмосфери (NIWA) проводять моніторинг якості води в гавані Веллінгтон з 2016 року. [65] На якість води впливають осади, поживні речовини та забруднювачі з усього водозбірного басейну навколо гавані, каламутність, спричинена опадами та витоком річки Гатт, а також припливи. [65] [66]

    Міністерство сільського та лісового господарства та NIWA провели спостереження за немісцевими морськими видами, які можуть прибувати в гавань у водяному баласті або прикріпленими до корпусів кораблів. [67] [68] Приклади морських шкідників, знайдених у гавані, включають північну тихоокеанську морську зірку [68] та вакаме, морські водорості, що походять із північно-західної частини Тихого океану, які вперше були знайдені в гавані Веллінгтон у 1987 році. Він швидко росте і може витіснити місцеві види морських водоростей. [69]

    Волонтери з групи Ghost Diving організовують регулярне прибирання гавані, збираючи тонни сміття з води навколо міської набережної та привертаючи увагу до проблеми засмічення. [70] [71]

    Транспорт

    Пором М. В. <i id="mwAbI">Кайтакі</i> в гавані

    Гавань Веллінгтон є знач+ним портом, що обслуговує південну частину Північного острова. Компанія «CentrePort»[en], що належить Регіональній раді Веллінгтона[en], реєструє близько 14 000 комерційних суднових перевезень щороку. Веллінгтонська гавань, третій за величиною контейнерний порт регіону, розташований у Веллінгтон-Сіті[72]. Тут є танкерний термінал у Сів'ю — промисловому передмісті міста Ловер Гатт (агломерація Веллінгтона)[1].

    Пороми до порту Веллінгтона вперше почали курсувати наприкінці 19 століття, і регулярні переправи з центру Веллінгтона до Дейс-Бей продовжуються й сьогодні. Гавань також використовується міжострівними поромами, що сполучають Веллінгтон з Піктоном .

    Проект розвитку пішохідного та велосипедного маршруту навколо гавані, Велика гавань, набирає обертів. [1] Te Ara Tupua – це велосипедна та пішохідна доріжка, яка будується від Меллінга в долині річки Гатт до центру Веллінгтона.

    Пристані

    Станом на 2023 рік навколо гавані Веллінгтон розташовано 20 пристаней. Це включає великі причали у внутрішній гавані та портовій зоні, менші причали в приморських передмістях і паливні причали в Пойнт Говард і Еванс-Бей . Перші причали були побудовані з 1840 року новоприбулими європейськими поселенцями, щоб вони могли перевозити товари з корабля на берег. Першою державною пристанню, побудованою в гавані Веллінгтон, була Квінс Уорф, будівництво якої було завершено в 1862 році. У 1880 році було створено Управління порту Веллінгтона, яке взяло під свій контроль більшість пристаней у гавані до його розформування в 1989 році .

    У той час комерційна компанія Port of Wellington (зараз називається CentrePort Wellington ) взяла на себе управління більшістю промислових пристаней, тоді як міська рада Веллінгтона та міська рада Гатта отримали контроль над більшістю приміських пристаней. Причали будували для різних цілей – для перевезення палива, первинних продуктів, таких як деревина, вовна та м’ясо, що надходять із глибинки, інших вантажів і пасажирів. Причали для пасажирських поромів включали пороми, які доставляли пасажирів і одноденних мандрівників до міста та передмістя та назад, а також більші міжострівні пороми, що прямували до Піктона та Літтелтона . Причали також обслуговували пасажирські лайнери з-за океану та літаючі човни TEAL . З часом причали Веллінгтона були змінені, модернізовані, розширені, скорочені або закопані в ході меліорації вздовж берегової лінії гавані Веллінгтон . Багато причалів було перепрофільовано у відповідь на зміни внутрішніх і міжнародних умов і вимог до морських перевезень пасажирів і вантажів.

    Відпочинок

    Детальна карта гавані Веллінгтон

    Південне узбережжя Веллінгтона та вхід у гавань виходять у відкрите море, де можна пірнати та рибалити. Є також місця для риболовлі на скелях і меліорації в гавані. [1]

    Пляжі гавані, як-от Oriental Bay, Petone Bay, Days Bay і Hataitai Beach, ідеально підходять для купання та прийняття сонячних ванн. [1]

    У гавані є 5 доріжок для водних лиж, зони для особистих водних суден і зони для віндсерфінгу . Кілька гребних, вака-ама та яхт- клубів працюють у гавані. [1]

    Невеликі човни можуть стати на якір на островах Макаро/Ворд і Мокопуна, а також відвідати заповідник Матіу/острів Сомес у світлий час доби. Круїзи по гавані також регулярно подорожують між головною набережною Веллінгтона, островом Матіу/Сомс, Дейс-Бей і Петоне. [1]

    У мистецтві

    У 1974 році новозеландський письменник Деніс Гловер опублікував антологію Веллінгтонська гавань, у якій містилися вірші про краєвиди гавані або натхненні ними. [73]

    Big weather — це антологія зі 100 віршів про гавань Веллінгтона, пагорби та навколишнє середовище. Він був опублікований у 2009 році та в наступних виданнях. [74] [75]

    Walington Writers Walk — це серія з 23 цитат новозеландських поетів, прозаїків і драматургів, встановлених уздовж набережної Веллінгтона у вигляді сучасних бетонних табличок або інкрустованого металевого тексту на дерев’яних «еталонах». [76] [77] [78] [79] Меморіальні дошки вшановують життя та творчість цих відомих письменників, усі з яких мали (або мають) певний зв’язок із Веллінгтоном . У багатьох цитатах йдеться про гавань.

    Галерея

    • HMS Indefatigable, 1945
      HMSНевтомний, 1945 рік
    • MS Wanganella being towed from an entrance reef, 1947
      РС<i id="mwAh4">Ванганелла</i>під час буксування звхідного рифу, 1947 рік
    • QE2 slips out the entrance in a following breeze, 2006
      QE2вислизає з входу на наступному вітрі, 2006 рік
    • Tugs Kupe and Toia, 2006
      БуксириКупеітойя, 2006
    • Lambton Harbour, 2007
      Lambton Harbour, 2007
    • HMNZS Canterbury, 2007
      ХМНЗС<i id="mwAj0">Кентербері</i>, 2007
    • Aotea Quay, 2008
      Набережна Аотеа, 2008
    • Ferry and Barrett Reef just after low water, 2010
      Пором і риф Баррет відразу після відливу, 2010 рік
    • Aotea Quay, Queen Mary 2, 2011
      Набережна Аотеа,Королева Мері 2, 2011
    • Pleasure craft, 2012
      Прогулянкове судно, 2012

    Див. також

    • Рекультивація гавані Веллінгтон
    • Відомі корабельні візити до Веллінгтона
    • Півострів Мірамар
    • Еванс-Бей
    • Гавань Поріруа

    Примітки

    1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Wellington Harbour. gw.govt.nz. Wellington Regional Council.
    2. ↑ Place name detail: Веллінгтон (гавань). New Zealand Gazetteer. Географічна рада Нової Зеландії.
    3. ↑ а б в Wellington's Māori History. newzealand.com. Tourism New Zealand.
    4. ↑ а б Māori history. wellington.govt.nz (en-NZ) . Wellington City Council. 22 September 2023. Процитовано 28 April 2024.
    5. ↑ David Allan Hamer & Roberta Nicholls, (editors). The Making of Wellington, 1800–1914, Victoria University Press, 1990 ISBN 0-86473-200-7
    6. ↑ а б The Wellington Harbour Board Collection. Wellington Harbour Board. 1980. ISBN 978-0-90858244-0.
    7. ↑ Johnson, David (1996). Wellington Harbour. Wellington [N.Z.]: Wellington Maritime Museum Trust. ISBN 0-9583498-0-0. OCLC 45262694.
    8. ↑ F. L. Irvine-Smith. The Streets of My City, Wellington New Zealand, A.H. & A.W. Reed, Wellington New Zealand 1948.
    9. ↑ Tony Deverson and Graeme Kennedy (Ed.) The New Zealand Oxford Dictionary, Oxford University Press, 2005, ISBN 9780195584516
    10. ↑ Poneke. natlib.govt.nz. Процитовано 8 жовтня 2022.
    11. ↑ nekeneke – Te Aka Māori Dictionary. maoridictionary.co.nz (англ.). Процитовано 28 April 2024.
    12. ↑ [untitled]. Maori Messenger: Te Karere Maori. с. 8 — через Papers Past. Tenei pea kua ronga nga tangata maori i te kokotinga o te ringaringa o Tako i Poneke, kahore ra nei.
    13. ↑ Wellington Waterfront History. wellingtonwaterfront.co.nz. Wellington Waterfront. Архів оригіналу за 5 April 2014.
    14. ↑ Colonial times. wellington.govt.nz (en-NZ) . Wellington City Council. 19 February 2015. Процитовано 28 April 2024.
    15. ↑ Māori history of the Greater Wellington region. www.gw.govt.nz. Greater Wellington Regional Council. Процитовано 11 July 2019.
    16. ↑ а б в г д Waitangi Tribunal. (2003). Te Whanganui a Tara me ona takiwa : report on the Wellington District. Wellington, N.Z.: Legislation Direct. ISBN 186956264X. OCLC 53261192.
    17. ↑ а б в Story: Wellington places | Wellington Harbour. teara.govt.nz. Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand. Процитовано 28 April 2024.
    18. ↑ Wellington Waterfront Reclamation. wellingtonwaterfront.co.nz. Wellington Waterfront.
    19. ↑ "He korero mo nga Taniwha o Te Whanganui-Tara". Wellington City Libraries.
    20. ↑ Grace, Wiremu. "Ngake and Whātaitai the taniwha of Wellington harbour". New Zealand Ministry of Education.
    21. ↑ Fill, Barbara; Astwood, Karen (2012). Registration Report for a Historic Area: Wellington Harbour Board Historic Area (Volume I) (PDF). New Zealand Historic Places Trust. Архів оригіналу (PDF) за 9 February 2021.
    22. ↑ Wellington, Victoria University of (31 серпня 2016). Victoria's Māori name. Victoria University of Wellington (англ.). Процитовано 21 липня 2018.
    23. ↑ A. H. McLintock, (editor). Port Nicholson (Wellington Harbour), An Encyclopaedia of New Zealand, published 1966. ISBN 978-0-478-18451-8
    24. ↑ Fault line could run under capital. RNZ (en-nz) . 8 жовтня 2014. Процитовано 22 січня 2024.
    25. ↑ Best, Elsdon (1923). Miramar Island and its History: How Motu-kairangi was discovered and settled by Polynesians, and how, in Times long past, it became Miramar Peninsula. Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand. 54: 779—791 — через Paperspast.
    26. ↑ Pillans, Brad; Huber, Phil (May 1992). Earthquakes and uplift history of Miramar Peninsula, Wellington (PDF). Earthquake Commission. Процитовано 9 December 2021.
    27. ↑ Moore, P R; McFadgen, B G (1978). Excavation Of A Shell Midden At Turakirae Head, Near Wellington, And A Date For The Haowhenua Earthquake Of Maori Tradition. Journal of the Polynesian Society. с. 253—256. Процитовано 9 December 2021.
    28. ↑ Goff, J R; Chague-Goff, C (2001). Catastrophic events in New Zealand coastal environments (PDF). Department of Conservation. с. 6—7. Процитовано 11 December 2021.
    29. ↑ Editorial, Daily Southern Cross| volume=XII| issue=804, 13 March 1855, Page 2
    30. ↑ Extraordinary tidal wave. Wellington Independent. 18 August 1868 — через Papers Past.
    31. ↑ Tidal wave on the New Zealand coast. 11 November 1877 — через Papers Past.
    32. ↑ а б в Ballance, Alison (30 June 2017). The science of a water aquifer. RNZ (en-nz) . Архів оригіналу за 14 April 2023. Процитовано 14 April 2023.
    33. ↑ Edwards, Laurence; Blakemore, Rob (2018). The Battle of Waterloo [Conference paper]. Wellington, New Zealand: Wellington Water. Архів оригіналу за 19 February 2023. Процитовано 17 April 2023.
    34. ↑ а б Harding, Steven James (August 2000). The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis] (PDF). Victoria University, Wellington, New Zealand. Архів (PDF) оригіналу за 24 September 2017. Процитовано 15 April 2023.
    35. ↑ а б Gyopari, Mark (June 2014). Lower Hutt Aquifer Model Revision (HAM3): Sustainable Management of the Waiwhetu Aquifer [report] (PDF). New Zealand: Institute of Environmental Science & Research Ltd. Архів (PDF) оригіналу за 19 April 2023. Процитовано 19 April 2023.
    36. ↑ McConchie, Jack, ред. (2000). Dynamic Wellington: A contemporary synthesis and explanation of Wellington. Wellington, New Zealand: Institute of Geography, Victoria University of Wellington. ISBN 0475110560.
    37. ↑ Wellington Harbour Bores – Exploratory Drilling Findings : Water New Zealand. www.waternz.org.nz. Архів оригіналу за 23 April 2023. Процитовано 23 April 2023.
    38. ↑ MacLeod, Andy (2013). A guide to surfcasting around Wellington. The Fishing Website. Процитовано 28 September 2023.
    39. ↑ O'Brien, Jim (April 2017). Slide-baiting for kingfish. The Fishing Website.
    40. ↑ Burgess, Allan (17 листопада 2014). Spotty – Notolabrus celidotus – One of the easiest species to catch!. Fishingmag.co.nz (амер.). Процитовано 27 вересня 2023.
    41. ↑ Desmarais, Felix (3 грудня 2018). Docile eagle rays spotted swimming in Wellington's Whairepo lagoon. Stuff (англ.). Процитовано 27 вересня 2023.
    42. ↑ Eagle Rays – An Inner City Wildlife Spectacle. RNZ (en-nz) . 3 березня 2015. Процитовано 27 вересня 2023.
    43. ↑ What will I see underwater in Wellington?. Dive HQ Wellington (амер.). 20 травня 2023. Процитовано 27 вересня 2023.
    44. ↑ A curious incident. Wairarapa Daily Times. 31 October 1895 — через Papers Past.
    45. ↑ Fight with an octopus. Dominion. 30 January 1917 — через Papers Past.
    46. ↑ A huge octopus. New Zealand Times. 18 June 1925 — через Papers Past.
    47. ↑ 'Harmless' sharks spotted in Wellington Harbour. RNZ (en-nz) . 16 січня 2018. Процитовано 29 вересня 2023.
    48. ↑ Great white sightings 'seasonal'. NZ Herald (en-NZ) . 29 вересня 2023. Процитовано 29 вересня 2023.
    49. ↑ Trapped shark guided to freedom. RNZ (en-nz) . 10 квітня 2015. Процитовано 29 вересня 2023.
    50. ↑ Phillipps, W J (April 1948). Fishes taken in Wellington Harbour (PDF). Pacific Science. 2 (2): 128—130.
    51. ↑ Wonderful Whale-ington [factsheet] (PDF). Department of Conservation. March 2001.
    52. ↑ Hunt, Tom (26 липня 2023). Southern right whale spotted in Wellington Harbour. Stuff (англ.). Процитовано 28 вересня 2023.
    53. ↑ Chin, Frances (11 червня 2023). Multiple whale sightings around Wellington, locals delighted. Stuff (англ.). Процитовано 28 вересня 2023.
    54. ↑ Red Rocks Coastal Walk. Wellington City Council (en-NZ) . 1 серпня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
    55. ↑ а б Seals show up on Wellington train tracks, a beach and a porch. RNZ (en-nz) . 27 вересня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
    56. ↑ Owha and her friends awarded citizenship. NIWA (англ.). 27 травня 2019. Процитовано 28 вересня 2023.
    57. ↑ Crabeater seals and their mysterious attraction to the Hutt River (the sequel). Te Papa’s Blog (en-NZ) . 23 липня 2019. Процитовано 28 вересня 2023.
    58. ↑ Sea Elephant remains on Oriental Bay beach. Press. 27 November 1962 — через Papers Past.
    59. ↑ Native animals. Wellington City Council (en-NZ) . 1 травня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
    60. ↑ 2020/12/12 Monitoring Kelp – adventure360.co.nz. adventure360.co.nz. Процитовано 28 вересня 2023.
    61. ↑ Green, Kate (3 червня 2022). As the climate warms, Wellington's underwater forests are in trouble. Stuff (англ.). Процитовано 28 вересня 2023.
    62. ↑ Project Baseline Wellington – Marine Citizen Science. The Decade of Ocean Science for Sustainable Development (en-NZ) . Процитовано 28 вересня 2023.
    63. ↑ а б McArthur, Nikki (10 June 2022). State and trends in the indigenous bird values of the Wellington City coastline [report] (PDF). Greater Wellington Regional Council.
    64. ↑ Ballance, Alison (4 червня 2019). Successful new seabird colony on Matiu Somes Island. RNZ (en-nz) . Архів оригіналу за 5 December 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
    65. ↑ а б Te Whanganui–a-Tara / Wellington Harbour monitoring. Greater Wellington Regional Council. 2021. Процитовано 27 вересня 2023.
    66. ↑ High levels of sediment and toxic contamination in Wellington Harbour. Wellington Scoop (англ.). 3 June 2022. Процитовано 27 вересня 2023.
    67. ↑ NIWA (2008). Targeted surveillance for nonindigenous marine species in New Zealand: Design report for Wellington. Wellington, New Zealand: Ministry of Agriculture and Forestry. ISBN 978-1-77665-997-5.
    68. ↑ а б CuriousCity: What lurks beneath Wellington Harbour. Stuff (англ.). 22 січня 2017. Процитовано 29 вересня 2023.
    69. ↑ Troup, Christina (12 June 2006). Marine invaders – Invasive marine algae and plants in New Zealand. Te Ara. Процитовано 29 September 2023.
    70. ↑ Huge haul of rubbish collected in clean-up of Wellington marina. 1 News (англ.). Процитовано 29 вересня 2023.
    71. ↑ Wellington divers help clean up rubbish from sea. Newshub (англ.). Процитовано 29 вересня 2023.
    72. ↑ Centreport Continues its Big Ship Agenda. centreport.co.nz. Centreport.
    73. ↑ Glover, Denis (1974). Wellington Harbour. The Catspaw Press.
    74. ↑ Big weather : poems of Wellington [catalogue record]. National Library of New Zealand. Процитовано 2 вересня 2023.
    75. ↑ Poetry for review. Otago Daily Times Online News (англ.). 24 жовтня 2009. Процитовано 2 вересня 2023.
    76. ↑ McCrystal, John (8 May 2017). Wellington Waterfront: where writers' words are cast. AA Traveller. Процитовано 17 December 2019.
    77. ↑ Wellington Writers Walk. Collabcubed. 17 April 2013. Процитовано 17 December 2019.
    78. ↑ Wellington Writers Walk. STQRY. Процитовано 17 December 2019.
    79. ↑ Wellington Writers Walk. NZ Places: explore the cultural landscape. Процитовано 17 December 2019.

    Посилання

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веллінгтон_(гавань)&oldid=42435067