Малехів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м джерела
змінено кількість населення
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показано 24 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Малехів (значення)}}
{{Otheruses|Малехів (значення)}}
{{Село|
{{Село України
| назва =Малехів
| назва = Малехів
| область = [[Львівська область|Львівська область]]
| зображення =Малехів. Храм Собору Пресвятої Богородиці.JPG
| район = [[Львівський район|Львівський район]]
| опис =Малехів. Храм Собору Пресвятої Богородиці.
| громада = [[Львівська міська громада|Львівська міська громада]]
| герб =Malehi_s.png
| код КОАТУУ = 4622785701
| прапор =Malehi_h.png
| розташування =
| область =[[Львівська область]]
| mapx =
| віддаль до областного центру =
| район =[[Львівський район]]
| mapy =
| зображення = Малехів. Храм Собору Пресвятої Богородиці.JPG
| віддаль до районного центру =
| опис = Малехів. Храм Собору Пресвятої Богородиці
| рада =Львівська міська рада
| перша згадка = [[1377]]
| код КОАТУУ = 4622785701
| засновано =1377
| населення = 3000
| площа =5,79
| територія =
| ref-територія =
| населення =5000
| щільність =403,450
| площа = 5,79
| ref-площа =
| поштовий індекс =80383<ref>[http://www.uaidx.com/13/280/index Довідник поштових індексів України. Львівська область.]</ref>
| щільність = 403,450
| телефонний код =0322
| поштовий індекс = 80383<ref name="пошта"/>
| координати = {{coord|49|52|54|N|24|4|31|E|scale:30000|display=inline,title}}
| телефонний код = 0322<ref name="телефон"/>
| lat_deg = 49 || lat_min = 52 || lat_sec = 54
| координати = {{coord|49|52|54|N|24|4|31|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lon_deg = 24 || lon_min = 4 || lon_sec = 31
| день села =
| lat_deg = 49|
| lat_min = 52|
| адреса =80383, Львівська обл., Львівський р-н,Львівська міська рада,Львівської МОТГ(Шевченківський р-н)
| lat_sec = 54
}}
| lon_deg = 24|
| lon_min = 4|
| lon_sec = 31
| висота =
| ref-висота =
| водойма =
| адреса = м. Львів, пл. Ринок, 1
| сільський голова =
| облікова картка =
| прапор = Malehi_h.png
| герб = Malehi_s.png
| відстань о = 6
| ref-відстань о = <ref name="відстані"/>
| відстань р = 6
| ref-відстань р = <ref name="відстані"/>
| станція = [[Підзамче (Львів)|Підзамче]]
| відстань ст = 5
}}
'''Мáлехів'''&nbsp;—село в Україні, у складі [[Львівська міська громада|Львівської міської громади]] [[Львівський район|Львівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Розташоване в 5 км від центру м. Львова на автодорозі [[Автошлях М 06|М 06]]. Адміністративно підпорядковане Шевченківській районній адміністрації міста Львова, але до складу [[Шевченківський район (Львів)|Шевченківського району]] не входить.


Населення становить близько 3000 осіб.
'''Мале́хів'''&nbsp;— село у [[Львівський район|Львівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Входить до складу Львівської ОТГ.


== Історія ==
== Історія ==
Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.
Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.


Перша згадка про Малехів в історичних документах відноситься до 1377 року, у ([[Akta grodzkie i ziemskie]], т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель [[Владислав Опольський]], що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 27 лютого 1392&nbsp;р. львівський міщанин Блорко Петро продав село Ламбацькому Михайлу.<ref>[https://archives.gov.ua/?uniq=1&s=&r=47&a=8&f=1 Підтвердна грамота самбірського воєводи і руського старости Івана з Тарнова на продаж львівським міщанином Блорком Петром с. Малехів Львівського повіту Ламбацькому Михайлу]</ref> 30 вересня 1419 року Владислав Ягайло переносить судочинство у селах Малехів, Жидатичі і Клекотів на [[магдебурзьке право|німецьке право]] (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю Святого Духа]]), на село Малехів, яке належало Дмитрові [[Ходоровські|Ходорівському]].<ref>Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.</ref> 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.
Перша згадка про Малехів в історичних документах сягає 1377 року, у ([[Akta grodzkie i ziemskie]], т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель [[Владислав Опольський]], що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 27 лютого 1392&nbsp;р. львівський міщанин Блорко Петро продав село Ламбацькому Михайлу.<ref>{{Cite web |url=https://archives.gov.ua/?uniq=1&s=&r=47&a=8&f=1 |title=Підтвердна грамота самбірського воєводи і руського старости Івана з Тарнова на продаж львівським міщанином Блорком Петром с. Малехів Львівського повіту Ламбацькому Михайлу |accessdate=24 липня 2021 |archive-date=19 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210419214618/https://archives.gov.ua/?uniq=1&s=&r=47&a=8&f=1 }}</ref> 30 вересня 1419 року Владислав Ягайло переносить судочинство у селах Малехів, Жидатичі і Клекотів на [[магдебурзьке право|німецьке право]] (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю Святого Духа]]), на село Малехів, яке належало Дмитрові [[Ходоровські|Ходорівському]].<ref>Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.</ref> 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.


Після 1771 року в селі збудували костел.<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0176?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // Rocznik Historii Sztuki.&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 175. {{ref-pl}}</ref>
Після 1771 року в селі збудували костел.<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0176?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170228082416/http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0176 |date=28 лютого 2017 }} // Rocznik Historii Sztuki.&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 175. {{ref-pl}}</ref>

В [[XVIII століття|XVIII]] ст. село належало церкві та [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю св. Духа у Львові]].<ref>{{Cite book
|url=https://openlibrary.org/works/OL16837717W/O_szarym_Lwowie?edition=ia%3Aoszarymlwowiezpr00jawouoft
|title=O szarym Lwowie
|last=Jaworski
|first=Franciszek
|year=1917
|publisher=H. Altenberg
|location=Львів
|pages=104
|language=польська
}}</ref>


=== Часи Австро-Угорщини ===
=== Часи Австро-Угорщини ===
'''Малехів''' ({{lang-pl|Malechów}})&nbsp;— село, належало до [[Львівський повіт (Австро-Угорщина)|Львівського повіту]], 6&nbsp;км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер [[Львів]]), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер [[Муроване]]), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.
'''Малехів''' ({{lang-pl|Málechow}})&nbsp;— село, належало до [[Львівський повіт (Австро-Угорщина)|Львівського повіту]], 6&nbsp;км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер [[Львів]]), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер [[Муроване]]), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.


В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя [[Ян з Хоментова]] гербу Окша<ref>''Kazimierz Prszyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.&nbsp;— S. 319. {{ref-pl}}</ref>. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. [[Ґрунт]]и в селі були глинистими.
В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя [[Ян з Хоментова]] гербу Окша<ref>''Kazimierz Prszyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.&nbsp;— S. 319. {{ref-pl}}</ref>. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. [[Ґрунт]]и в селі були глинистими.
Рядок 41: Рядок 72:
=== Період Польщі ===
=== Період Польщі ===


У 1934—1937&nbsp;рр. Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни [[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львівського повіту]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19370240159 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159] {{ref-pl}}</ref>.
У 1934—1937 років Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни [[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львівського повіту]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19370240159 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118074751/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19370240159 |date=18 січня 2017 }} {{ref-pl}}</ref>.


=== Новітня історія ===
=== Новітня історія ===
14 січня 2015 [[Війна на сході України|поранений під час обстрілу]] Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні&nbsp;— сержант батальйону особливого призначення «Львів» [[Дорош Тарас Русланович]] (30.10.1987&nbsp;р. н., житель Малехова, Жовківського району)<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1426396-poraneniy-pid-chas-obstrilu-stanitsi-luganskoyi-militsioner-pomer-u-likarni Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні]</ref>. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими&nbsp;— бійці батальйону «Львів»<ref>[http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/printable_article/1298882;jsessionid=A8E9C3ADC23BCF91D9FA9F6230BF0ED6 МВС]</ref>.
14 січня 2015 [[Війна на сході України|поранений під час обстрілу]] Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні&nbsp;— сержант батальйону особливого призначення «Львів» [[Дорош Тарас Русланович]] (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)<ref>{{Cite web |url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1426396-poraneniy-pid-chas-obstrilu-stanitsi-luganskoyi-militsioner-pomer-u-likarni |title=Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні |accessdate=15 січня 2015 |archive-date=20 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150120184054/http://www.unn.com.ua/uk/news/1426396-poraneniy-pid-chas-obstrilu-stanitsi-luganskoyi-militsioner-pomer-u-likarni }}</ref>. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими&nbsp;— бійці батальйону «Львів»<ref>[http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/printable_article/1298882;jsessionid=A8E9C3ADC23BCF91D9FA9F6230BF0ED6 МВС]{{Недоступне посилання}}</ref>.


== Економіка ==
== Економіка ==
2018 року дохідна частина [[Місцевий бюджет|місцевого бюджету]] Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3&nbsp;%&nbsp;— доходи бюджету становили понад 10,2&nbsp;млн гривень. У структурі дохідної частини переважали [[Податок|податкові]] надходження&nbsp;— 82,37&nbsp;% (8,41&nbsp;млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження&nbsp;— 13,38&nbsp;% (1,366&nbsp;млн грн), [[Трансферт|трансферти]] з місцевих бюджетів&nbsp;— 2,45&nbsp;% (250 тис. грн) та доходи від операцій з [[Капітал|капіталом]]&nbsp;— 1,8&nbsp;% (184 тис. грн).<ref name=":0">{{Cite web|url=https://openbudget.gov.ua/local-budget/13306526000/info|title=Бюджет с. Малехів|last=|first=|date=|website=Open Budget|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
2018 року дохідна частина [[Місцевий бюджет|місцевого бюджету]] Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3&nbsp;%&nbsp;— доходи бюджету становили понад 10,2&nbsp;млн гривень. У структурі дохідної частини переважали [[Податок|податкові]] надходження&nbsp;— 82,37&nbsp;% (8,41&nbsp;млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження&nbsp;— 13,38&nbsp;% (1,366&nbsp;млн грн), [[Трансферт|трансферти]] з місцевих бюджетів&nbsp;— 2,45&nbsp;% (250 тис. грн) та доходи від операцій з [[Капітал|капіталом]]&nbsp;— 1,8&nbsp;% (184 тис. грн).<ref name=":0">{{Cite web|url=https://openbudget.gov.ua/local-budget/13306526000/info|title=Бюджет с. Малехів|last=|first=|date=|website=Open Budget|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=18 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190818111221/https://openbudget.gov.ua/local-budget/13306526000/info}}</ref>


Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7&nbsp;%&nbsp;— село витратило дещо більше 7,3&nbsp;млн гривень. У структурі витратної частини переважали [[економічна діяльність]]&nbsp;— 43,17&nbsp;% (3,15&nbsp;млн грн), загальнодержавні функції&nbsp;— 31,64&nbsp;% (2,31&nbsp;млн грн) та [[житлово-комунальне господарство]]&nbsp;— 15,46&nbsp;% (1,13&nbsp;млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та [[соціальне забезпечення]]&nbsp;— 4,67&nbsp;% (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти&nbsp;— 3,64&nbsp;% (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток&nbsp;— 1,01&nbsp;% (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища&nbsp;— 0,41&nbsp;% (30 тис. грн).<ref name=":0" />
Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7&nbsp;%&nbsp;— село витратило дещо більше 7,3&nbsp;млн гривень. У структурі витратної частини переважали [[економічна діяльність]]&nbsp;— 43,17&nbsp;% (3,15&nbsp;млн грн), загальнодержавні функції&nbsp;— 31,64&nbsp;% (2,31&nbsp;млн грн) та [[житлово-комунальне господарство]]&nbsp;— 15,46&nbsp;% (1,13&nbsp;млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та [[соціальне забезпечення]]&nbsp;— 4,67&nbsp;% (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти&nbsp;— 3,64&nbsp;% (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток&nbsp;— 1,01&nbsp;% (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища&nbsp;— 0,41&nbsp;% (30 тис. грн).<ref name=":0" />


== Готелі ==
== Готелі ==
* "Древній Град " {{ Рейтинг-5|4 }}
* «Древній Град» {{Рейтинг-5|4}}
* «Status» {{ Рейтинг-5|3 }}
* «Status» {{Рейтинг-5|3}}
* «Warszawa»
* «Warszawa»


== Відомі люди ==
== Відомі люди ==
* о. [[Коновалець Володимир Михайлович|Володимир]] [[Коновалець (прізвище)|Коновалець]] (1860—2.9.1941, Малехів)&nbsp;— священик [[УГКЦ]], парох у селі в 1890—1941 роках,<ref>''Dmytro Blazejowskyj.'' Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944).&nbsp;— Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004.&nbsp;— 570&nbsp;s.&nbsp;— P. 205—206.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0 {{ref-en}}
* о. [[Коновалець Володимир Михайлович|Володимир]] [[Коновалець (прізвище)|Коновалець]] (1860—2.9.1941, Малехів)&nbsp;— священик [[УГКЦ]], парох у селі в 1890—1941 роках,<ref>''Dmytro Blazejowskyj.'' Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944).&nbsp;— Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004.&nbsp;— 570&nbsp;s.&nbsp;— P. 205—206.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0 {{ref-en}}
</ref> брав активну участь в українському громадському і політичному житті, [[стрийко]] «вождя» [[ОУН]] [[Коновалець Євген Михайлович|Євгена Коновальця]], брат о. Ореста&nbsp;— пароха с. [[Страдч]].<ref>[http://www.sonyah.narod.ru/fame/konovalets.html Євген Коновалець]</ref>
</ref> брав активну участь в українському громадському і політичному житті, [[стрийко]] «вождя» [[ОУН]] [[Коновалець Євген Михайлович|Євгена Коновальця]], брат о. Ореста&nbsp;— пароха с. [[Страдч]].<ref>{{Cite web |url=http://www.sonyah.narod.ru/fame/konovalets.html |title=Євген Коновалець |accessdate=9 жовтня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305020118/http://www.sonyah.narod.ru/fame/konovalets.html }}</ref>
* [[Кірик Микола Дмитрович]] (23 липня 1949, с. [[Лючин]], Рівненська область&nbsp;— 14 липня 2014, Львів)&nbsp;— доктор технічних наук, професор, похований у селі Малехів.
* [[Кірик Микола Дмитрович]] (23 липня 1949, с. [[Лючин]], Рівненська область&nbsp;— 14 липня 2014, Львів)&nbsp;— доктор технічних наук, професор, похований у селі Малехів.
* [[Отець Йосафат]] (світське ім'я&nbsp;— Павло Воротняк) (1948—2008)&nbsp;— церковний діяч, похований у селі.
* [[Отець Йосафат]] (світське ім'я&nbsp;— Павло Воротняк) (1948—2008)&nbsp;— церковний діяч, похований у селі.


=== Народилися ===
=== Народилися ===
* Михайло [[Бубес]]&nbsp;— командант сотні [[УГА]], уродженець с. '''Малехів''', вояк Легіону Січових Стрільців з 1914 року<ref>{{Cite web |url=http://dubliany.info/forum/dubliany-istorychni-podii-fakty-istoriia/208-boiovi-dii-ukrainskoi-halytskoi-armii-v-okolytsiakh-dublian-1918-1919-rr |title=Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.) |accessdate=4 грудень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151208182956/http://dubliany.info/forum/dubliany-istorychni-podii-fakty-istoriia/208-boiovi-dii-ukrainskoi-halytskoi-armii-v-okolytsiakh-dublian-1918-1919-rr |archivedate=8 грудень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
* Михайло [[Бубес]]&nbsp;— командант сотні [[УГА]], уродженець с. '''Малехів''', вояк Легіону Січових Стрільців з 1914 року<ref>{{Cite web |url=http://dubliany.info/forum/dubliany-istorychni-podii-fakty-istoriia/208-boiovi-dii-ukrainskoi-halytskoi-armii-v-okolytsiakh-dublian-1918-1919-rr |title=Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.) |accessdate=4 грудня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151208182956/http://dubliany.info/forum/dubliany-istorychni-podii-fakty-istoriia/208-boiovi-dii-ukrainskoi-halytskoi-armii-v-okolytsiakh-dublian-1918-1919-rr |archivedate=8 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Дорош Тарас Русланович]] (1987—2015)&nbsp;— сержант [[Міністерство внутрішніх справ України|Міністерства внутрішніх справ України]], нагороджений [[орден «За мужність»|орденом «За мужність»]] III ступеня.
* [[Дорош Тарас Русланович]] (1987—2015)&nbsp;— сержант [[Міністерство внутрішніх справ України|Міністерства внутрішніх справ України]], нагороджений [[орден «За мужність»|орденом «За мужність»]] III ступеня.
* [[Труш Володимир Васильович|Володимир Труш]] ([[10 вересня]] [[1977]]&nbsp;— [[31 жовтня]] [[2015]])&nbsp;— український військовик, заступник командира роти по роботі з особовим складом, старший викладач факультету культури і мистецтв [[Львівський національний університет імені Івана Франка]].
* [[Труш Володимир Васильович|Володимир Труш]] ([[10 вересня]] [[1977]]&nbsp;— [[31 жовтня]] [[2015]])&nbsp;— український військовик, заступник командира роти по роботі з особовим складом, старший викладач факультету культури і мистецтв [[Львівський національний університет імені Івана Франка]].

== Світлини ==
<center><gallery widths="170" heights="150">
File:Храм Святого Архангела Михаїла РКЦ. - panoramio (3).jpg
File:Храм Святого Архангела Михаїла РКЦ. - panoramio.jpg
File:Храм Святого Архангела Михаїла РКЦ. - panoramio (8).jpg
File:Храм Святого Архангела Михаїла РКЦ. - panoramio (1).jpg
File:Храм Святого Архангела Михаїла РКЦ. - panoramio (6).jpg
File:Храм Святого Архангела Михаїла РКЦ. - panoramio (2).jpg
</gallery></center>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2|refs=
<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|дата-архіву = 4 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 травня 2022}}</ref>
<ref name="телефон">{{cite web|url = http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14|назва = Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область|автор = |дата = |мова = |вебсайт = ukrtelecom.ua|видавець = [[Укртелеком]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20071203083126/http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14|дата-архіву = 3 грудня 2007|мертвий-url = так|дата-доступу = 20 травня 2022}}</ref>
<ref name="відстані">{{cite web|url = https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071|назва = Відстані від села Малехів|автор = |дата = |вебсайт = della.com.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20211028215809/https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071|дата-архіву = 28 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 20 травня 2022}}</ref>
}}


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==
* {{книга|автор = |частина = Малехів|посилання частина = |заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал = |посилання = http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0010407|відповідальний = [[Маланчук Валентин Юхимович|Маланчук В.&nbsp;Ю.]] (голова редколегії), Гнидюк М.&nbsp;Я., [[Дудикевич Богдан Корнилович|Дудикевич Б.&nbsp;К.]], [[Івасюта Михайло Кирилович|Івасюта М.&nbsp;К.]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич I.&nbsp;П.]], [[Огоновський Володимир Петрович|Огоновський В.&nbsp;П.]], [[Олексюк Мирослав Миронович|Олексюк М.&nbsp;М.]], Пастер П.&nbsp;I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А.&nbsp;Г., [[Смішко Маркіян Юліанович|Смішко М.&nbsp;Ю.]], Челак П.&nbsp;П., [[Чугайов Володимир Петрович|Чугайов В.&nbsp;П.]]|видання = |місце= Київ|видавництво = Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік = 1968|том = |сторінки = |сторінок = 998|серія = |isbn = |тираж = |ref = ІМСУ}}
* Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область.&nbsp;— Київ, 1968…
* {{SgKP|VI|6|Malechów 1.), wś w pow. lwowskim}}&nbsp;— S. 6-7. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VI|6|Malechów 1.), wś w pow. lwowskim}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.lvivcenter.org/uk/umd/map/?ci_mapid=102 Львів та околиці] на [[Мапи фон Міґа|мапі фон Міґа]], 1783.
* [https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34465 Львів та околиці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211020010231/https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34465 |date=20 жовтня 2021 }} на [[Мапи фон Міґа|мапі фон Міґа]], 1783.


{{ukr-geo-stub}}
{{Lviv-geo-stub}}
{{Львівська міська громада}}
{{Жовківський район}}
{{Львівський район}}


[[Категорія:Села України]]
[[Категорія:Жовківський район]]
[[Категорія:Жовківський район]]
[[Категорія:Села Львівської області]]
[[Категорія:Села Львівської області]]
[[Категорія:Колишні міста]]
[[Категорія:Колишні міста]]
[[Категорія:1377 в Україні]]
[[Категорія:Населені пункти Львівського району]]

Версія за 18:53, 30 травня 2024

село Малехів
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Львівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060250140022433
Основні дані
Перша згадка 1377
Населення 3000
Площа 5,79 км²
Густота населення 403,450 осіб/км²
Поштовий індекс 80383[1]
Телефонний код +380 0322[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528Координати: 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. / 49.88167; 24.07528
Відстань до
обласного центру
6 км[3]
Відстань до
районного центру
6 км[3]
Найближча залізнична станція Підзамче
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради м. Львів, пл. Ринок, 1
Карта
Малехів. Карта розташування: Україна
Малехів
Малехів
Мапа
Мапа

CMNS: Малехів у Вікісховищі

Мáлехів —село в Україні, у складі Львівської міської громади Львівського району Львівської області. Розташоване в 5 км від центру м. Львова на автодорозі М 06. Адміністративно підпорядковане Шевченківській районній адміністрації міста Львова, але до складу Шевченківського району не входить.

Населення становить близько 3000 осіб.

Історія

Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.

Перша згадка про Малехів в історичних документах сягає 1377 року, у (Akta grodzkie i ziemskie, т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель Владислав Опольський, що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 27 лютого 1392 р. львівський міщанин Блорко Петро продав село Ламбацькому Михайлу.[4] 30 вересня 1419 року Владислав Ягайло переносить судочинство у селах Малехів, Жидатичі і Клекотів на німецьке право (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали шпиталю Святого Духа), на село Малехів, яке належало Дмитрові Ходорівському.[5] 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.

Після 1771 року в селі збудували костел.[6]

В XVIII ст. село належало церкві та шпиталю св. Духа у Львові.[7]

Часи Австро-Угорщини

Малехів (пол. Málechow) — село, належало до Львівського повіту, 6 км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер Львів), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер Муроване), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.

В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя Ян з Хоментова гербу Окша[8]. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. Ґрунти в селі були глинистими.

Період Польщі

У 1934—1937 років Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[9].

Новітня історія

14 січня 2015 поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні — сержант батальйону особливого призначення «Львів» Дорош Тарас Русланович (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)[10]. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими — бійці батальйону «Львів»[11].

Економіка

2018 року дохідна частина місцевого бюджету Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3 % — доходи бюджету становили понад 10,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 82,37 % (8,41 млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження — 13,38 % (1,366 млн грн), трансферти з місцевих бюджетів — 2,45 % (250 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 1,8 % (184 тис. грн).[12]

Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7 % — село витратило дещо більше 7,3 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 43,17 % (3,15 млн грн), загальнодержавні функції — 31,64 % (2,31 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 15,46 % (1,13 млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та соціальне забезпечення — 4,67 % (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти — 3,64 % (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток — 1,01 % (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища — 0,41 % (30 тис. грн).[12]

Готелі

  • «Древній Град» 4/5 stars
  • «Status» 3/5 stars
  • «Warszawa»

Відомі люди

Народилися

Світлини

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 20 травня 2022.
  3. а б Відстані від села Малехів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  4. Підтвердна грамота самбірського воєводи і руського старости Івана з Тарнова на продаж львівським міщанином Блорком Петром с. Малехів Львівського повіту Ламбацькому Михайлу. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  5. Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.
  6. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 175. (пол.)
  7. Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 104.
  8. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
  11. МВС[недоступне посилання]
  12. а б Бюджет с. Малехів. Open Budget. Архів оригіналу за 18 серпня 2019.
  13. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  14. Євген Коновалець. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
  15. Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.

Бібліографія

Посилання