Мускат: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Muscat grapes.jpg|thumb|Грона чорного мускату]] |
[[Файл:Muscat grapes.jpg|thumb|Грона чорного мускату]] |
||
'''Муска́т''' ({{lang-fr|muscat}} від {{lang-la|muscus}} — «[[мускус]]») — виноградні сорти та десертні вина з цих сортів ( |
'''Муска́т''' ({{lang-fr|muscat}} від {{lang-la|muscus}} — «[[мускус]]») — виноградні сорти та десертні вина з цих сортів (13–16% спирту, 20–30% цукру). Мускатні вина вирізняються неповторним тонким ароматом (так званий мускатний аромат), іноді з легкими цитронними чи квітково-медовими тонами, мають повний гармонійний маслянистий смак. |
||
Розрізняють легкі мускатні вина з [[цукристість|цукристістю]] |
Розрізняють легкі мускатні вина з [[цукристість|цукристістю]] 16–18%, десертні — з цукристістю 20–25% та лікерні — 25% і вище. Мускати з цукристістю 23% і вище вирізняються сильним мускатним ароматом, що зберігається у вині від 5 до 8 років. Міцність цих вин становить 13–16%. Білі мускати є бурштиновими, червоні — рубінові. |
||
Мускатний аромат переходить у вино і облагороджується під час витримування, набуваючи тонів [[троянда|троянд]], [[цитрина|цитрин]]. [[Технологія]] виробництва не відрізняється від схеми виробництва десертних виноматеріалів, але відсутня обробка їх теплом. Марочні мускати витримують в бочках від 1 до 3 років. Для підвищення якості мускатних вин здійснюють помірне теплове витримування в [[Герметизація|герметичних]] резервуарах без доступу [[Кисень|кисню]] повітря при температурі |
Мускатний аромат переходить у вино і облагороджується під час витримування, набуваючи тонів [[троянда|троянд]], [[цитрина|цитрин]]. [[Технологія]] виробництва не відрізняється від схеми виробництва десертних виноматеріалів, але відсутня обробка їх теплом. Марочні мускати витримують в бочках від 1 до 3 років. Для підвищення якості мускатних вин здійснюють помірне теплове витримування в [[Герметизація|герметичних]] резервуарах без доступу [[Кисень|кисню]] повітря при температурі 37–40ºС протягом 2–3 місяців. |
||
Ці виноградні сорти вирощується у [[Європа|Європі]], на [[Магриб|півночі Африки]], у [[Південна Африка|Південній Африці]], [[Каліфорнія|Каліфорнії]] та [[Австралія|Австралії]]. Вважається, що ці сорти винограду було виведено в єгипетському місті [[Александрія]]. |
Ці виноградні сорти вирощується у [[Європа|Європі]], на [[Магриб|півночі Африки]], у [[Південна Африка|Південній Африці]], [[Каліфорнія|Каліфорнії]] та [[Австралія|Австралії]]. Вважається, що ці сорти винограду було виведено в єгипетському місті [[Александрія]]. |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
== Мускати Португалії == |
== Мускати Португалії == |
||
Найбільш відомі — Мускатель Сетубалу ({{lang-pt|Moscatel de Setúbal}}) — історично традиційне десертне кріплене португальське вино з рожевого або білого винограду з [[Сетубал (округ)|округу Сетубал]], третє за популярністю серед португальських десертних вин після [[портвейн]]у та [[Мадера|мадери]]; та Мускатель Гальего Бранко (Moscatel Galego Branco) — з жовтих сортів винограду. Вино має статус [[Контроль за походженням|«апеляції»]] вже з [[1907]] року, однак в Центральній і Східній Європі майже невідоме. Вміст алкоголю |
Найбільш відомі — Мускатель Сетубалу ({{lang-pt|Moscatel de Setúbal}}) — історично традиційне десертне кріплене португальське вино з рожевого або білого винограду з [[Сетубал (округ)|округу Сетубал]], третє за популярністю серед португальських десертних вин після [[портвейн]]у та [[Мадера|мадери]]; та Мускатель Гальего Бранко (Moscatel Galego Branco) — з жовтих сортів винограду. Вино має статус [[Контроль за походженням|«апеляції»]] вже з [[1907]] року, однак в Центральній і Східній Європі майже невідоме. Вміст алкоголю 12–19%, залишкового цукру — 100 г./літр. Менш відомі мускателі з місцевостей Палмела (Palmela), Аррабіда (Arrábida) та [[Дору (річка)|Дору]]. |
||
Раніш, згідно з португальськими законами, мускатель повинен був мати не менш 67% мускатного винограду. Після приєднання до загальноєвропейського законодавства, мускатель має мати не менш 85% соку мускатних сортів. |
Раніш, згідно з португальськими законами, мускатель повинен був мати не менш 67% мускатного винограду. Після приєднання до загальноєвропейського законодавства, мускатель має мати не менш 85% соку мускатних сортів. |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
* [[Каталонська кухня]] |
* [[Каталонська кухня]] |
||
== Посилання == |
|||
{{Сорти винограду}} |
{{Сорти винограду}} |
||
{{Каталонська кухня}} |
{{Каталонська кухня}} |
||
{{Портал|Каталонія}} |
{{Портал|Каталонія}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Вина]] |
[[Категорія:Вина]] |
||
[[Категорія:Сорти винограду]] |
[[Категорія:Сорти винограду]] |
Версія за 17:25, 12 вересня 2024
Муска́т (фр. muscat від лат. muscus — «мускус») — виноградні сорти та десертні вина з цих сортів (13–16% спирту, 20–30% цукру). Мускатні вина вирізняються неповторним тонким ароматом (так званий мускатний аромат), іноді з легкими цитронними чи квітково-медовими тонами, мають повний гармонійний маслянистий смак.
Розрізняють легкі мускатні вина з цукристістю 16–18%, десертні — з цукристістю 20–25% та лікерні — 25% і вище. Мускати з цукристістю 23% і вище вирізняються сильним мускатним ароматом, що зберігається у вині від 5 до 8 років. Міцність цих вин становить 13–16%. Білі мускати є бурштиновими, червоні — рубінові.
Мускатний аромат переходить у вино і облагороджується під час витримування, набуваючи тонів троянд, цитрин. Технологія виробництва не відрізняється від схеми виробництва десертних виноматеріалів, але відсутня обробка їх теплом. Марочні мускати витримують в бочках від 1 до 3 років. Для підвищення якості мускатних вин здійснюють помірне теплове витримування в герметичних резервуарах без доступу кисню повітря при температурі 37–40ºС протягом 2–3 місяців.
Ці виноградні сорти вирощується у Європі, на півночі Африки, у Південній Африці, Каліфорнії та Австралії. Вважається, що ці сорти винограду було виведено в єгипетському місті Александрія.
Мускатні вина в Україні
В Україні виготовляють «Мускат Коктебель», «Мускат закарпатський», «Мускат білий десертний», «Мускат білий Лівадія» тощо.
Мускатні вина в каталанських країнах
Мускате́ль (кат. moscatell) — традиційне каталонське мускатне біле (та менш поширене червоне) вино.
Мускатні сорти зараз вирощуються у таких районах каталанських країн: кумарки Маріна-Алта, Маріна-Башя та Ойя-де-Буньол у Валенсії, кумарки баґарії Камп-да-Таррагона в Каталонії, а також у Північній Каталонії.
Вину мускатель присвоєно такі найменування, що підтверджують його оригінальність (кат. Denominació d'Origen Catalunya, відповідає фр. Appellation d'Origine Contrôlée або AOC): DO Alacant (для кат. moscatell — «мускателю») та DO València (для кат. la mistela de moscatell — «містела де мускатель»). У Північній Каталонії називається муска́т (кат. moscat), найвідомішим вином є «мускат з Рівсальта» — кат. Muscat de Rivesaltes.
Мускати Португалії
Найбільш відомі — Мускатель Сетубалу (порт. Moscatel de Setúbal) — історично традиційне десертне кріплене португальське вино з рожевого або білого винограду з округу Сетубал, третє за популярністю серед португальських десертних вин після портвейну та мадери; та Мускатель Гальего Бранко (Moscatel Galego Branco) — з жовтих сортів винограду. Вино має статус «апеляції» вже з 1907 року, однак в Центральній і Східній Європі майже невідоме. Вміст алкоголю 12–19%, залишкового цукру — 100 г./літр. Менш відомі мускателі з місцевостей Палмела (Palmela), Аррабіда (Arrábida) та Дору.
Раніш, згідно з португальськими законами, мускатель повинен був мати не менш 67% мускатного винограду. Після приєднання до загальноєвропейського законодавства, мускатель має мати не менш 85% соку мускатних сортів.