Узо: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м правопис |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Пляшка узо.JPG|міні|]] |
[[Файл:Пляшка узо.JPG|міні|]] |
||
'''Узо''' ({{lang-el|Ούζο}}) |
'''Узо''' ({{lang-el|Ούζο}}) — традиційна [[Греція|грецька]] [[горілка]] з додаванням [[аніс]]у, є продуктом дистиляції винограду і бродіння різних інших солодких [[фрукт]]ів, який потім наповнювали смаком насіння анісу, смолою мастикових дерев та різними травами. Вміст спирту — 45%. |
||
Назва «Узо» зареєстрована як грецька у [[1989]] і напій може вироблятися та носити таку назву тільки в Греції. Райони давніх традицій виробництва напою |
Назва «Узо» зареєстрована як грецька у [[1989]] і напій може вироблятися та носити таку назву тільки в Греції. Райони давніх традицій виробництва напою — це [[Лесбос]], [[Тирнавос]] і [[Каламата]]. Найкращими виробниками узо є «Giokarinis» та «Parianos». |
||
У Греції узо п'ють з льодом або розбавляють водою, вживаючи разом із традиційними грецькими закусками: оливками, дольками помідорів, огірків, тарамосалатою та восьминогами. |
У Греції узо п'ють з льодом або розбавляють водою, вживаючи разом із традиційними грецькими закусками: оливками, дольками помідорів, огірків, тарамосалатою та восьминогами. |
||
Подібні алкогольні напої існують і в інших країнах: у Туреччині |
Подібні алкогольні напої існують і в інших країнах: у Туреччині — [[ракі]], Франції — [[пастіс]], Італії — [[самбука]], Болгарії — [[мастика (напій)|мастика]] тощо. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{{Грецька кухня}} |
{{Грецька кухня}} |
||
{{Алкогольні напої}} |
{{Алкогольні напої}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Грецька кухня]] |
[[Категорія:Грецька кухня]] |
||
[[Категорія:Алкогольні напої]] |
[[Категорія:Алкогольні напої]] |
Поточна версія на 18:23, 21 вересня 2024
Узо | |
Країна походження | Греція |
---|---|
З матеріалу | виноград і P. anisum |
Узо у Вікісховищі |
Узо (грец. Ούζο) — традиційна грецька горілка з додаванням анісу, є продуктом дистиляції винограду і бродіння різних інших солодких фруктів, який потім наповнювали смаком насіння анісу, смолою мастикових дерев та різними травами. Вміст спирту — 45%.
Назва «Узо» зареєстрована як грецька у 1989 і напій може вироблятися та носити таку назву тільки в Греції. Райони давніх традицій виробництва напою — це Лесбос, Тирнавос і Каламата. Найкращими виробниками узо є «Giokarinis» та «Parianos».
У Греції узо п'ють з льодом або розбавляють водою, вживаючи разом із традиційними грецькими закусками: оливками, дольками помідорів, огірків, тарамосалатою та восьминогами.
Подібні алкогольні напої існують і в інших країнах: у Туреччині — ракі, Франції — пастіс, Італії — самбука, Болгарії — мастика тощо.
- Babiniotis, Georgios (2005). Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας (Lexicon of New Greek). Κέντρο Λεξικολογίας. p. 1412. ISBN 960-86190-1-7.