Курсько-Київська залізниця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
мНемає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Залізниця
{{Залізниця
|name = Курсько-Київська залізниця
|name = Курсько-Київська залізниця
|picture = Kiev Passenger Station (XIX century).jpeg
|picture = Kiev Passenger Station (XIX century).jpeg
|ширина = 300px
|ширина = 300px
|підпис = вокзал в Києві
|підпис = вокзал в Києві
|years = [[1868]]-[[1893]]
|years = [[1868]][[1893]]
|country = [[Російська імперія]]
|country = [[Російська імперія]]
|city =
|city =
|status = увійшла в склад [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Києво-Воронезька залізниця]]
|status = увійшла в склад [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Києво-Воронезька залізниця]]
|ownership = [[Російська імперія]]
|ownership = [[Російська імперія]]
|}}
|}}
'''Курсько-Київська залізниця''' — одна із залізниць Російської імперії, побудована в [[1866]]-[[1870]] на кошти приватного капіталу — Товариства Курсько-Київської залізниці. Технічні приналежності купували на кошти, отримані від [[продаж Аляски|продажу Аляски]], а також за кошти [[Дервіз Павло Григорович фон|Павла фон Дервіза]].


Протяжність — 440 [[верста|верст]].
'''Курсько-Київська залізниця''' — одна із залізниць Російської імперії, побудована на кошти приватного капіталу — Товариства Курсько-Київської залізниці в [[1866]]-[[1870]]. Технічні приналежності купувалися на кошти, отримані від [[продаж Аляски|продажу Аляски]], у тому числі на кошти [[Дервіз Павло Григорович фон|Павла фон Дервіза]].


== Історія ==
Протяжність — 440 верст.
Побудована у 1866—1868 роках.


Рух відкрили на таких ділянках: Курськ — [[Ворожба (станція)|Ворожба]] (165 верст) — [[14 листопада]] [[1868 у залізничному транспорті|1868]], Ворожба — Бровари (250 верст) — [[17 грудня]] [[1868]].
== Історія ==
Побудована у 1866—1868 рр.


{{ДН|24|12|1868|12|12}} року в напрямку Броварів відправили перший потяг, який зійшов із рейок. Унаслідок аварії загинули машиніст і кочегар. Другий потяг на Бровари відправився {{ДН|29|12|1868|17|12}} 1868 року та успішно прибув на кінцеву станцію<ref>''Лягушкін А.'' [https://www.istpravda.com.ua/ukr/articles/2020/07/28/157860/ Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211017104044/https://www.istpravda.com.ua/ukr/articles/2020/07/28/157860/ |date=17 жовтня 2021 }} // [[Історична правда]].&nbsp;— 2020.&nbsp;— 28 липня.</ref>.
Рух відкривалося такими ділянками: Курськ—Ворожба (165 верст) відкрита [[14 листопада]] [[1868 у залізничному транспорті|1868]], Ворожба—Бровари (250 верст)&nbsp;— [[17 грудня]] [[1868]].


Будівництвом дороги з [[1867]] керував архітектор [[В. А. Гамбурцев]]. Один з учасників будівництва — інженер [[Карл фон Мекк]], який брав участь з Павлом фон Дервізом в будівництві [[Рязансько-Козловська залізниця|Рязансько-Козловської залізниці]].
Будівництвом дороги з [[1867]] року керував архітектор В.&nbsp;А.&nbsp;Гамбурцев. Один з учасників будівництва&nbsp;— інженер [[Карл фон Мекк]], який брав участь з Павлом фон Дервізом у будівництві [[Рязансько-Козловська залізниця|Рязансько-Козловської залізниці]].


[[14 лютого]] [[1870]] відкрито рух на шестіверстній кінцевій ділянці Бровари-Київ з мостом через Дніпро.
[[14 лютого]] [[1870]] року відкрито рух на шестіверстній кінцевій ділянці Бровари-Київ із [[Залізничний міст Струве|мостом]] через [[Дніпро]].


У [[1893 у залізничному транспорті|1893]], у зв'язку з закінченням будівництва залізниці [[Курськ]]—[[Воронеж]], перейменована в [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Києво-Воронезьку залізницю]].
У [[1893 у залізничному транспорті|1893]] році, у зв'язку з закінченням будівництва залізниці [[Курськ]]—[[Воронеж]], перейменована в [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Києво-Воронезьку залізницю]].


З [[1895 у залізничному транспорті|1895]]&nbsp;— [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця]].
З [[1895 у залізничному транспорті|1895]] року&nbsp;— [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця]].


Нині лінії історичної залізниці входять до складу [[Московська залізниця|Московської]] та [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної]] залізниць.
Нині лінії історичної залізниці входять до складу [[Московська залізниця|Московської]] та [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної]] залізниць.


== Станції ==
== Станції ==
[[File:Old Lgov Kievsky Train Station.jpg|thumb|right|220px|Вокзал станції Льгов]]
[[Файл:Old Lgov Kievsky Train Station.jpg|thumb|right|220px|Вокзал станції Льгов]]
[[File:Вокзал Конотоп.jpg|thumb|right|220px|Вокзал станції [[Конотоп]]. Березень 2011]]
[[Файл:Вокзал Конотоп.jpg|thumb|right|220px|Вокзал станції [[Конотоп]]. Березень 2011]]
[[File:Вокзал станції Бахмач-Пасажирський.jpg|thumb|right|220px|Вокзал станції [[Бахмач]]. Червень 2008]]
[[Файл:Вокзал Бахмача, 2020 год, 06.jpg|thumb|right|220px|Вокзал станції [[Бахмач]]. Липень 2020]]
* [[Курськ]].
* [[Курськ]].
Вузлова станція c 1868: [[Московсько-Курська залізниця|Московсько-Курська]] та [[Курсько-Харківсько-Азовська залізниця|Курсько-Харково-Азовська залізниця]].
Вузлова станція c 1868: [[Московсько-Курська залізниця|Московсько-Курська]] та [[Курсько-Харківсько-Азовська залізниця|Курсько-Харково-Азовська залізниця]].
* [[Льгов]]
* [[Льгов]]
Вузлова станція з 1911: [[Північно-Донецька залізниця]]
Вузлова станція з 1911: [[Північно-Донецька залізниця]]
* {{нп|Коренево (станція)|Ко́ренево|ru|Коренево (станция)}} в смт. {{нп|Коренево|Коренево (ім. Ухтомського)|ru|Коренево}}
* {{нп|Коренево (станція)|Ко́ренево|ru|Коренево (станция)}} в смт. [[Коренево|Коренево (ім. Ухтомського)]]
Вузлова станція з 1894: під'їзний шлях до Рильська.
Вузлова станція з 1894: під'їзний шлях до Рильська.
* [[Ворожба (станція)|Ворожба]]
* [[Ворожба (станція)|Ворожба]]
* [[Путивль]]
* [[Путивль]]
* [[Конотоп]]
* [[Конотоп]]
* [[Бахмач]].
* [[Бахмач]].
Вузлова станція з 1874: [[Лібаво-Роменська залізниця]]
Вузлова станція з 1874: [[Лібаво-Роменська залізниця]]
* [[Крути]]
* [[Крути]]
* [[Ніжин]]
* [[Ніжин]]
* [[Бровари]]
* [[Бровари]]
* [[Київ-Пасажирський]]
* [[Київ-Пасажирський]]


== Інженерні споруди ==
== Інженерні споруди ==
[[Файл:1870s Most Struve Kiev 01.jpg|thumb|right|220px|Залізничний міст через [[Дніпро]] в Києві (інж. Аманд [[Струве Аманд Єгорович|Струве]])]]
[[Файл:1870s Most Struve Kiev 01.jpg|thumb|right|220px|Залізничний міст через [[Дніпро]] в Києві (інж. Аманд [[Струве Аманд Єгорович|Струве]])]]
[[Файл:Building of Moscow-Kiev-Voronezh Railway Department in Kursk (1912).jpg|right|220px|thumb|Будівля управління [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Московсько-Києво-Воронезької]] залізниці]]
[[Файл:Building of Moscow-Kiev-Voronezh Railway Department in Kursk (1912).jpg|right|220px|thumb|Будівля управління [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Московсько-Києво-Воронезької]] залізниці]]


=== Мости ===
=== Мости ===
* [[Залізничний міст Струве]] через [[Дніпро]] в Києві (інж. [[Струве Аманд Єгорович|А. Струве]])
* [[Залізничний міст Струве]] через [[Дніпро]] в Києві (інж. [[Струве Аманд Єгорович|А.&nbsp;Струве]])


== Див. також ==
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Московсько-Києво-Воронезька залізниця]]


== Джерела ==
== Джерела ==
* РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доповідь № 39. 17 грудня 1868 " Про відкриття руху на ділянці Курсько-Київської залізниці від станції Ворожби до Броварів 20-о листопада".
* РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доповідь №&nbsp;39. 17 грудня 1868 «Про відкриття руху на ділянці Курсько-Київської залізниці від станції Ворожби до Броварів 20-о листопада».
* РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 1. 20 березня 1869 " Про причини падіння поїзда при проході по мосту через р. Сейм на Курсько-Київської ж. д. "
* РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь №&nbsp;1. 20 березня 1869 «Про причини падіння поїзда при проході по мосту через р. Сейм на Курсько-Київської ж. д.».
* РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доповідь № 68. 22 квітня 1894 " Про відкриття руху на Коренево-Рильському під'їзній колії Києво-Воронезької залізниці ".
* РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доповідь №&nbsp;68. 22 квітня 1894 «Про відкриття руху на Коренево-Рильському під'їзній колії Києво-Воронезької залізниці».
* РГИА, ф. 446, оп. 29, д. 14. Доповідь № 142. 1894 " Про відкриття з 1-о цього липня пасажирського та товарного руху на ділянці Києво-Воронезької ж. д. від станції Кшеь до станції Воронеж ".
* РГИА, ф. 446, оп. 29, д. 14. Доповідь №&nbsp;142. 1894 «Про відкриття з 1-о цього липня пасажирського та товарного руху на ділянці Києво-Воронезької ж. д. від станції Кшеь до станції Воронеж».


== Література ==
== Література ==
* Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. Санкт-Петербург. 1994
* История железнодорожного транспорта России.&nbsp;— Санкт-Петербург, 1994.&nbsp;— Т. 1: 1836–1917.&nbsp;— 336 с. {{ref-ru}}
* Тищенко В. Н. Паровози залізних доріг Росії. 1837-1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008 Стор. 171-174.
* ''Тищенко В.&nbsp;Н.'' Паровозы железных дорог России 1837—1890.&nbsp;— М.: «О.&nbsp;Сергеев/Локотранс». 2008.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 171—174. {{ref-ru}}

== Примітки ==
{{reflist}}


{{railroad-stub}}
{{railroad-stub}}

Поточна версія на 11:05, 22 грудня 2023

Курсько-Київська залізниця

вокзал в Києві
Типзалізнична компанія
Статусувійшла в склад Києво-Воронезька залізниця
Засновано1866
Штаб-квартира Російська імперія
Роки функціонування18681893
КраїнаРосійська імперія
Материнська компаніяРосійська імперія

Курсько-Київська залізниця — одна із залізниць Російської імперії, побудована в 1866-1870 на кошти приватного капіталу — Товариства Курсько-Київської залізниці. Технічні приналежності купували на кошти, отримані від продажу Аляски, а також за кошти Павла фон Дервіза.

Протяжність — 440 верст.

Історія

[ред. | ред. код]

Побудована у 1866—1868 роках.

Рух відкрили на таких ділянках: Курськ — Ворожба (165 верст) — 14 листопада 1868, Ворожба — Бровари (250 верст) — 17 грудня 1868.

12 грудня (24 грудня) 1868(18681224) року в напрямку Броварів відправили перший потяг, який зійшов із рейок. Унаслідок аварії загинули машиніст і кочегар. Другий потяг на Бровари відправився 17 грудня (29 грудня) 1868(18681229) 1868 року та успішно прибув на кінцеву станцію[1].

Будівництвом дороги з 1867 року керував архітектор В. А. Гамбурцев. Один з учасників будівництва — інженер Карл фон Мекк, який брав участь з Павлом фон Дервізом у будівництві Рязансько-Козловської залізниці.

14 лютого 1870 року відкрито рух на шестіверстній кінцевій ділянці Бровари-Київ із мостом через Дніпро.

У 1893 році, у зв'язку з закінченням будівництва залізниці КурськВоронеж, перейменована в Києво-Воронезьку залізницю.

З 1895 року — Московсько-Києво-Воронезька залізниця.

Нині лінії історичної залізниці входять до складу Московської та Південно-Західної залізниць.

Станції

[ред. | ред. код]
Вокзал станції Льгов
Вокзал станції Конотоп. Березень 2011
Вокзал станції Бахмач. Липень 2020

Вузлова станція c 1868: Московсько-Курська та Курсько-Харково-Азовська залізниця.

Вузлова станція з 1911: Північно-Донецька залізниця

Вузлова станція з 1894: під'їзний шлях до Рильська.

Вузлова станція з 1874: Лібаво-Роменська залізниця

Інженерні споруди

[ред. | ред. код]
Залізничний міст через Дніпро в Києві (інж. Аманд Струве)
Будівля управління Московсько-Києво-Воронезької залізниці

Мости

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доповідь № 39. 17 грудня 1868 «Про відкриття руху на ділянці Курсько-Київської залізниці від станції Ворожби до Броварів 20-о листопада».
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 1. 20 березня 1869 «Про причини падіння поїзда при проході по мосту через р. Сейм на Курсько-Київської ж. д.».
  • РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доповідь № 68. 22 квітня 1894 «Про відкриття руху на Коренево-Рильському під'їзній колії Києво-Воронезької залізниці».
  • РГИА, ф. 446, оп. 29, д. 14. Доповідь № 142. 1894 «Про відкриття з 1-о цього липня пасажирського та товарного руху на ділянці Києво-Воронезької ж. д. від станції Кшеь до станції Воронеж».

Література

[ред. | ред. код]
  • История железнодорожного транспорта России. — Санкт-Петербург, 1994. — Т. 1: 1836–1917. — 336 с. (рос.)
  • Тищенко В. Н. Паровозы железных дорог России 1837—1890. — М.: «О. Сергеев/Локотранс». 2008. — Т. 1. — С. 171—174. (рос.)