Рейд Радзивілла: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
мНемає опису редагування |
м категоризація |
||
| (Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Збройний конфлікт |
{{Картка:Збройний конфлікт |
||
|назва = Рейд |
|назва = Рейд Христофора Радзивілла |
||
|частина = [[Лівонська війна]] |
|частина = [[Лівонська війна]] |
||
|зображення = Lisowczycy 1.PNG |
|зображення = Lisowczycy 1.PNG |
||
|підпис = Польсько-литовська легка кіннота |
|підпис = Польсько-литовська легка кіннота |
||
|дата1 = [[5 серпня]] |
|дата1 = [[5 серпня]] — [[26 жовтня]] [[1581]] |
||
|місце = [[Московське царство]] |
|місце = [[Московське царство]] |
||
|результат = Перемога Речі Посполитої |
|результат = Перемога Речі Посполитої |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|сторони2 = [[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|25px]] [[Московське царство]] |
|сторони2 = [[Файл:Herb Moskovia-1 (Alex K).svg|25px]] [[Московське царство]] |
||
|командувач1 = [[Христофор Перун Радзивілл]] |
|командувач1 = [[Христофор Перун Радзивілл]] |
||
|командувач2 = |
|командувач2 = |
||
|сили1 = близько 7 тисяч кінноти |
|сили1 = близько 7 тисяч кінноти |
||
|сили2 = |
|сили2 = |
||
|втрати1 = невідомо |
|втрати1 = невідомо |
||
|втрати2 = невідомо |
|втрати2 = невідомо |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
== Перебіг рейду == |
== Перебіг рейду == |
||
[[5 серпня]] Радзивілл виступив з [[Вітебськ]]а в свій похід, маючи під своїм керівництвом близько 4 тисяч |
[[5 серпня]] Радзивілл виступив з [[Вітебськ]]а в свій похід, маючи під своїм керівництвом близько 4 тисяч війська. Спочатку він рушив на Дорогобуж, але, дізнавшись по дорозі, що московські воєводи розоряють околиці [[Великі Луки|Великих Лук]], Усвята і [[Веліж|Велижа]], повернув на Велиж. |
||
Назустріч Радзівіллу з Великих Лук виступив [[Орша]]нський староста [[Філон Кміта]] з загоном з 2 тисяч вершників і 600 татар. Радзивілл і Кміта зустрілися біля Покровського монастиря, на річці [[Немеза|Немезі]], в околицях Торопця. |
Назустріч Радзівіллу з Великих Лук виступив [[Орша]]нський староста [[Філон Кміта]] з загоном з 2 тисяч вершників і 600 татар. Радзивілл і Кміта зустрілися біля Покровського монастиря, на річці [[Немеза|Немезі]], в околицях Торопця. |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Під час рейду Радзивілл використовував [[Тактика спаленої землі|тактику випаленої землі]], залишаючи після себе тільки попіл. З Вітебська він прибув в Велиж, звідки, спалюючи все на своєму шляху, рушив на [[Ржев]], а потім [[26 серпня]] підійшов до берегів Волги біля Пречистенського монастиря. Отримавши дані про те, що сам цар [[Іван IV Грозний|Іван Грозний]] знаходиться в [[Стариця (Тверська область)|Стариці]], Радзивілл наказав спалити довколишні села і села. Кміта запропонував Радзівіллу напасти на Старицю і взяти в полон царя. Але Радзивілл, який побоювався переваги московських сил, відмовився це зробити. Царський [[постільничий]], що втік із Стариці, повідомив Радзівілла про те, що наляканий цар уже відправив свою сім'ю в Москву, а сам незабаром планує покинути Старицю. |
Під час рейду Радзивілл використовував [[Тактика спаленої землі|тактику випаленої землі]], залишаючи після себе тільки попіл. З Вітебська він прибув в Велиж, звідки, спалюючи все на своєму шляху, рушив на [[Ржев]], а потім [[26 серпня]] підійшов до берегів Волги біля Пречистенського монастиря. Отримавши дані про те, що сам цар [[Іван IV Грозний|Іван Грозний]] знаходиться в [[Стариця (Тверська область)|Стариці]], Радзивілл наказав спалити довколишні села і села. Кміта запропонував Радзівіллу напасти на Старицю і взяти в полон царя. Але Радзивілл, який побоювався переваги московських сил, відмовився це зробити. Царський [[постільничий]], що втік із Стариці, повідомив Радзівілла про те, що наляканий цар уже відправив свою сім'ю в Москву, а сам незабаром планує покинути Старицю. |
||
Радзивілл з литовським корпусом |
Радзивілл з литовським корпусом вирушив на Холм, грабуючи і спалюючи московські села. По дорозі литовці розбили два московських загони. Біля витоків [[Волга|Волги]] і [[Західна Двіна|Двіни]] Радзивілл зупинився, відпочиваючи кілька днів. Потім він рушив до Дубни, де завдав нової поразки загону [[стрільці]]в з Торопця. Після цього Радзивілл вирушив у Торопець, де пробув два дні і розоривши міські околиці, відступив до [[Стара Русса|Старої Русси]], де розташовувались царські солеварні, що давали царю дохід в розмірі близько 200 тисяч рублів. Радзивілл відправив на місто загін з 400 вершників, який розбив московські сили (1500 чол.) під командуванням князя Оболенського. Литовці захопили і спалили Стару Руссу. Звідти Радзивілл рушив далі. 10 жовтня розпочався облога Порхова, що закінчилася 19 жовтня. Тільки наказ Стефана Баторія йти до [[Псков]]а врятував місто від захоплення і розорення. [[26 жовтня]] Радзивілл зі своїм корпусом прибув в польсько-литовський табір під Псковом. |
||
Саме після цього походу Радзивілла стали називати «[[Перун]]ом» за те, що він, подібно язичницькому слов'янському богу, випалив землю, по якій йшов, і наводив жах на своїх ворогів<ref> |
Саме після цього походу Радзивілла стали називати «[[Перун]]ом» за те, що він, подібно язичницькому слов'янському богу, випалив землю, по якій йшов, і наводив жах на своїх ворогів<ref>{{Cite web |url=http://vklby.com/index.php/lichnosti/11-lichnosti/237-kryshtof-radzivill-perun |title=Крыштоф Радзивилл Перун |accessdate=18 серпня 2020 |archive-date=18 травня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200518102612/https://vklby.com/index.php/lichnosti/11-lichnosti/237-kryshtof-radzivill-perun }}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
| Рядок 76: | Рядок 76: | ||
|посилання частина = |
|посилання частина = |
||
|ref = |
|ref = |
||
|назва = |
|||
|archivedate = 19 лютого 2020 |
|||
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20200219125613/http://www.vostlit.info/Texts/rus9/Geidenstein/framepred.htm |
|||
}} |
}} |
||
{{Російсько-українські битви}} |
|||
[[Категорія:Битви в Росії]] |
[[Категорія:Битви в Росії]] |
||
[[Категорія:Битви Великого князівства Литовського]] |
[[Категорія:Битви Великого князівства Литовського]] |
||
[[Категорія:Битви Лівонської війни]] |
[[Категорія:Битви Лівонської війни]] |
||
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]] |
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]] |
||
[[Категорія:Події 5 серпня]] |
|||
[[Категорія:Серпень 1581]] |
|||
Поточна версія на 12:24, 1 січня 2024
| Рейд Христофора Радзивілла | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лівонська війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита
|
.svg){kind=small} Московське царство
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Христофор Перун Радзивілл | |||||||
| Військові сили | |||||||
| близько 7 тисяч кінноти | |||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
Рейд Радзивілла — рейд польсько-литовської кінноти під командуванням гетьмана польного литовського Христофора «Перуна» Радзивілла вглиб російських володінь в 1581 році .
10 липня 1581 король Речі Посполитої Стефан Баторій організував відволікаючий кінний рейд углиб російських володінь, щоб відвернути частину російських військ. Командувачем литовського корпусу був призначений гетьман польний литовський і каштелян Трокскій Христофор Радзивілл, молодший син гетьмана великого литовського Миколи «Рудого» Радзивілла. За інструкцією короля Радзивілл мав виступити на Дорогобуж, звідти на Білу, Торопець і Холм.
5 серпня Радзивілл виступив з Вітебська в свій похід, маючи під своїм керівництвом близько 4 тисяч війська. Спочатку він рушив на Дорогобуж, але, дізнавшись по дорозі, що московські воєводи розоряють околиці Великих Лук, Усвята і Велижа, повернув на Велиж.
Назустріч Радзівіллу з Великих Лук виступив Оршанський староста Філон Кміта з загоном з 2 тисяч вершників і 600 татар. Радзивілл і Кміта зустрілися біля Покровського монастиря, на річці Немезі, в околицях Торопця.
Під час рейду Радзивілл використовував тактику випаленої землі, залишаючи після себе тільки попіл. З Вітебська він прибув в Велиж, звідки, спалюючи все на своєму шляху, рушив на Ржев, а потім 26 серпня підійшов до берегів Волги біля Пречистенського монастиря. Отримавши дані про те, що сам цар Іван Грозний знаходиться в Стариці, Радзивілл наказав спалити довколишні села і села. Кміта запропонував Радзівіллу напасти на Старицю і взяти в полон царя. Але Радзивілл, який побоювався переваги московських сил, відмовився це зробити. Царський постільничий, що втік із Стариці, повідомив Радзівілла про те, що наляканий цар уже відправив свою сім'ю в Москву, а сам незабаром планує покинути Старицю.
Радзивілл з литовським корпусом вирушив на Холм, грабуючи і спалюючи московські села. По дорозі литовці розбили два московських загони. Біля витоків Волги і Двіни Радзивілл зупинився, відпочиваючи кілька днів. Потім він рушив до Дубни, де завдав нової поразки загону стрільців з Торопця. Після цього Радзивілл вирушив у Торопець, де пробув два дні і розоривши міські околиці, відступив до Старої Русси, де розташовувались царські солеварні, що давали царю дохід в розмірі близько 200 тисяч рублів. Радзивілл відправив на місто загін з 400 вершників, який розбив московські сили (1500 чол.) під командуванням князя Оболенського. Литовці захопили і спалили Стару Руссу. Звідти Радзивілл рушив далі. 10 жовтня розпочався облога Порхова, що закінчилася 19 жовтня. Тільки наказ Стефана Баторія йти до Пскова врятував місто від захоплення і розорення. 26 жовтня Радзивілл зі своїм корпусом прибув в польсько-литовський табір під Псковом.
Саме після цього походу Радзивілла стали називати «Перуном» за те, що він, подібно язичницькому слов'янському богу, випалив землю, по якій йшов, і наводив жах на своїх ворогів[1].
- ↑ Крыштоф Радзивилл Перун. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
- Новодворский В. В. Ливонский поход Ивана Грозного. — М. : Вече, 2010. — С. 266—272. — ISBN 978-5-9533-5136-2.
- Гейденштейн Рейнгольд. [1] — СПб., 1889. Архівовано з джерела 19 лютого 2020