Координати: 43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. / 43.217; 27.917

Варна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Svetlio31 (обговорення | внесок)
3 редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{About|місто|общину|Варна (община)}}
{{About|місто|общину|Варна (община)}}
{{Місто|
{{Місто
назва = Варна
|назва = Варна
| місцева_назва = Варна
|місцева_назва = Варна
| зображення = Varna-Collage-TB.jpg
|зображення = Varna-Collage-TB.jpg
| зображення_розмір = 310px
|зображення_розмір = 310px
| зображення_підпис = Варна-Колаж.
|зображення_підпис = Варна-Колаж.
| герб = Герб на Варна, България.svg
|герб = Герб на Варна, България.svg
| прапор = Varna flag.png{{!}}border
|прапор = Varna flag.png{{!}}border
| країна = [[Болгарія]]
|країна = [[Болгарія]]
| регіон = [[Варненська область]]
|регіон = [[Варненська область]]
| розташування =
|розташування =
| розташування_розмір= 250px
|розташування_розмір = 250px
| засноване =
|засноване =
| населення = 352 770 ([[2010]])
|населення = 352 770 ([[2010]])
| площа = 80
|площа = 80
| поштові індекси = 9000
|поштові індекси = 9000
| код країни = 359
|код країни = 359
| код міста = 052
|код міста = 052
| координати = {{coord|43|13|N|27|55|E|type:city}}
|координати = {{coord|43|13|N|27|55|E|type:city}}
|lat_dir=N | lat_deg=43 | lat_min=13
|lat_dir = N
|lat_deg = 43
|lat_min = 13
|lat_sec = 0
| lat_sec=0
|lon_dir=E | lon_deg=27 | lon_min=55
|lon_dir = E
|lon_deg = 27
|lon_min = 55
|lon_sec = 0
| lon_sec=0
| міста-побратими = [[Ольборг]] ([[Данія]]), Дордрехт ([[Нідерланди]]), [[Харків]] ([[Україна]]), [[Акаба (порт)|Акаба]] ([[Йорданія]]), [[Одеса]] (Україна), [[Мальмьо]] ([[Швеція]]), [[Турку]] ([[Фінляндія]]), [[Маямі]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]), [[Росток]] ([[Німеччина]]), [[Новоросійськ]] ([[Росія]]), [[Пірей]] ([[Греція]]), [[Мемфіс]] (США), [[Амстердам]] (Нідерланди), [[Ліверпуль]] ([[Англія]]), [[Карлсруе]] (Німеччина)
|міста-побратими = [[Ольборг]] ([[Данія]]), Дордрехт ([[Нідерланди]]), [[Харків]] ([[Україна]]), [[Акаба (порт)|Акаба]] ([[Йорданія]]), [[Одеса]] (Україна), [[Мальмьо]] ([[Швеція]]), [[Турку]] ([[Фінляндія]]), [[Маямі]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]), [[Росток]] ([[Німеччина]]), [[Новоросійськ]] ([[Росія]]), [[Пірей]] ([[Греція]]), [[Мемфіс]] (США), [[Амстердам]] (Нідерланди), [[Ліверпуль]] ([[Англія]]), [[Карлсруе]] (Німеччина)
| адреса = м. Варна, бул. "Княгиня Мария Луиза" 43.
|адреса = м. Варна, бул. "Княгиня Мария Луиза" 43.
| вебсторінка = [http://www.varna.bg/ varna.bg]
|вебсторінка = [http://www.varna.bg/ varna.bg]
|мер = Блаґомiр Коцев
| мер = Кирил Йорданов
}}
}}
{{otheruses}}
{{otheruses}}
{{coord|43|13|N|27|55|E|type:city|display=title}}
{{coord|43|13|N|27|55|E|type:city|display=title}}
Рядок 33: Рядок 37:


== Етимологія ==
== Етимологія ==
[[Феофан Сповідник]] вперше згадує ім'я Варна, а місто стали відоме зі [[Переселення слов'ян на Балкани|слов'янського завоювання Балкан]] в 6-7 столітті. Ім'я може бути [[варяги|варязького]] походження, а варяги перетинали [[Чорне море]] протягом багатьох років, досягнувши [[Константинополь|Константинополя]] на початку середньовіччя. У [[шведська мова|шведській мові]], слово "VARN" означає "щит", "захист" - значить Варна захисне, укріплене місце. Ім'я може бути старше, ніж це; можливо, це відбулося через прото-індо-європейський корінь we-r- (вода) (див також [[Варуна]]), або з [[праслов'янська мова|праслов'янського]] кореня варн (чорний), або з [[іранські мови|іранського]] барі або Var (табор, фортеця). За словами Феофана, в [[680]] році [[Аспарух]], засновник [[Перше Болгарське царство|першого Болгарського царства]], розгромив армію [[Костянтин IV|Костянтина IV]] недалеко від дельти Дунаю і, переслідуючи його, досяг так званої Варни поруч Одіссоса (так в оригіналі) (τὴν λεγομένην Βάρναν, πλησίον Ὀδυσσοῦ). Можливо, нова назва стосувалася спочатку сусідньої річки чи озера, римського військового табору, або внутрішньої області, і тільки потім самого міста. До кінця [[X століття|X-го століття]], ім'я Варна утвердилося вже так міцно, що, коли візантійці боролися з болгарами за повернення контролю над містом в 970-х роках, вони так і не змогли відновити давню назву Одесос.
[[Феофан Сповідник]] вперше згадує ім'я Варна, а місто стало відоме з часів [[Переселення слов'ян на Балкани|слов'янського завоювання Балкан]] в 6-7 столітті. Ім'я може бути [[варяги|варязького]] походження, а варяги перетинали [[Чорне море]] протягом багатьох років, досягнувши [[Константинополь|Константинополя]] на початку середньовіччя. У [[шведська мова|шведській мові]], слово "VARN" означає "щит", "захист" - значить Варна захисне, укріплене місце. Ім'я може бути старше, ніж це; можливо, це відбулося через протоіндоєвропейський корінь we-r- (вода) (див також [[Варуна]]), або з [[праслов'янська мова|праслов'янського]] кореня варн (чорний), або з [[іранські мови|іранського]] барі або Var (табір, фортеця). За словами Феофана, в [[680]] році [[Аспарух]], засновник [[Перше Болгарське царство|першого Болгарського царства]], розгромив армію [[Костянтин IV|Костянтина IV]] недалеко від дельти Дунаю і, переслідуючи його, досяг так званої Варни поруч Одіссоса (так в оригіналі) (τὴν λεγομένην Βάρναν, πλησίον Ὀδυσσοῦ). Можливо, нова назва стосувалася спочатку сусідньої річки чи озера, римського військового табору, або внутрішньої області, і тільки потім самого міста. До кінця [[X століття|X-го століття]], ім'я Варна утвердилося вже так міцно, що, коли візантійці боролися з болгарами за повернення контролю над містом в 970-х роках, вони так і не змогли відновити давню назву Одесос.


== Географія ==
== Географія ==
Рядок 212: Рядок 216:
* [[Стефан Попов (генерал)|Стефан Попов]] (1872—1937) — болгарський військовий.
* [[Стефан Попов (генерал)|Стефан Попов]] (1872—1937) — болгарський військовий.
* [[Добрі Христов]] — болгарський хоровий та духовний композитор, етнограф, фольклорист і педагог.
* [[Добрі Христов]] — болгарський хоровий та духовний композитор, етнограф, фольклорист і педагог.
* [[Кіркоров Філіп Бедросович|Філіп Кіркоров]] (1967) — радянський і російський естрадний співак, [[Народний артист Росії]].
* [[Антоніна Драгашевич]] (* 1948) — болгарська шахістка.
* [[Антоніна Драгашевич]] (* 1948) — болгарська шахістка.
* [[Лоріна Камбурова]] ({{нар}} 1991) — болгарська актриса та співачка, відома за ролями в американських фільмах. Вокалістка групи Ross'N Lorina.
* [[Лоріна Камбурова]] ({{нар}} 1991) — болгарська актриса та співачка, відома за ролями в американських фільмах. Вокалістка групи Ross'N Lorina.

Поточна версія на 17:22, 6 листопада 2023

Ця стаття про місто. Про общину див. Варна (община).
Варна
Варна
Герб Прапор
герб прапор
Варна-Колаж.
Варна-Колаж.
Варна-Колаж.
Основні дані
43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. / 43.217; 27.917
Країна Болгарія
Регіон Варненська область
Столиця для Варна і Варненська область
Засновано 575 до н. е.
Площа 80 км²
Населення 352 770 (2010)
Висота НРМ 38 м[1]
Водойма Чорне море, Варненське озеро
Назва мешканців італ. varnesi
Міста-побратими Ольборг (Данія), Дордрехт (Нідерланди), Харків (Україна), Акаба (Йорданія), Одеса (Україна), Мальмьо (Швеція), Турку (Фінляндія), Маямі (США), Росток (Німеччина), Новоросійськ (Росія), Пірей (Греція), Мемфіс (США), Амстердам (Нідерланди), Ліверпуль (Англія), Карлсруе (Німеччина)
Телефонний код (359) 052
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Код LAU (NUTS) BG10135, VAR06
GeoNames 726050
OSM ↑1404291 ·R (Варна)
Поштові індекси 9000
Міська влада
Адреса м. Варна, бул. "Княгиня Мария Луиза" 43.
Мер міста Блаґомiр Коцев
Вебсайт varna.bg
Мапа
Мапа
Варна. Карта розташування: Болгарія
Варна
Варна
Варна (Болгарія)
CMNS: Варна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Варна (значення).

43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. / 43.217; 27.917 Ва́рна (болг. Варна) — місто в Болгарії, центр Варненської області, третє за чисельністю населення після Софії та Пловдива. Розташоване в Східній Болгарії, на березі Чорного моря. Населення  — 352 770 осіб (2010)[2]. Варна також є відомим портом.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Феофан Сповідник вперше згадує ім'я Варна, а місто стало відоме з часів слов'янського завоювання Балкан в 6-7 столітті. Ім'я може бути варязького походження, а варяги перетинали Чорне море протягом багатьох років, досягнувши Константинополя на початку середньовіччя. У шведській мові, слово "VARN" означає "щит", "захист" - значить Варна захисне, укріплене місце. Ім'я може бути старше, ніж це; можливо, це відбулося через протоіндоєвропейський корінь we-r- (вода) (див також Варуна), або з праслов'янського кореня варн (чорний), або з іранського барі або Var (табір, фортеця). За словами Феофана, в 680 році Аспарух, засновник першого Болгарського царства, розгромив армію Костянтина IV недалеко від дельти Дунаю і, переслідуючи його, досяг так званої Варни поруч Одіссоса (так в оригіналі) (τὴν λεγομένην Βάρναν, πλησίον Ὀδυσσοῦ). Можливо, нова назва стосувалася спочатку сусідньої річки чи озера, римського військового табору, або внутрішньої області, і тільки потім самого міста. До кінця X-го століття, ім'я Варна утвердилося вже так міцно, що, коли візантійці боролися з болгарами за повернення контролю над містом в 970-х роках, вони так і не змогли відновити давню назву Одесос.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване в Північно-Східній частині Болгарії, на березі Варненської затоки. Навколо міста поступово утворюється агломерація. У 18 км від Варни в бік Софії розташований пам'ятник природи «Вбиті камені» — реліктові скельні утворення у вигляді вертикальних каменів діаметром до 3 та заввишки до 7 метрів.

На клімат значно впливає близьке розташування моря. Зима характерна постійними північними вітрами, проте загалом клімат м'який. В середньому від травня до червня становить 18-20°C. У періоді від червня до серпня  — в середньому 22,8 °C.


Клімат Варни
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 22 23,1 27,6 29,2 34,3 40,8 41,4 40,7 36,6 33,4 26,8 23,2 41,4
Середній максимум, °C 6,9 8,1 12,1 16,2 22,1 27,0 29,8 30,2 24,6 19,4 14,1 8,2 18,2
Середня температура, °C 2,2 3,1 5,8 10,8 15,7 20,2 23,6 23,8 19,0 13,9 9,2 4,5 12,5
Середній мінімум, °C −1,1 −0,2 2,5 5,0 10,0 14,4 17,2 17,3 13,0 8,3 4,3 1,6 8,5
Абсолютний мінімум, °C −19 −24,2 −8,3 0,1 3,5 7,2 10,9 10,8 4,4 −3,6 −9,2 −12,8 −24,2
Температура води, °C 8 8 8 13 19 22 26 28 25 20 13 11 17
Норма опадів, мм 38 41 34 44 40 46 37 32 31 36 50 42 471
Джерело: Туристичний портал міста (рос.)

Історія

[ред. | ред. код]

Античність і завоювання булгарами

[ред. | ред. код]
Залишки стародавнього римського Одесоса
Римські терми

Ще до VI століття до н. е. на території поблизу сучасної Варни існувала відома фортеця Одесос. Це було місто-грецька колонія, заснована вихідцями із Мілета. На початку нашої ери ця територія була завойована римлянами. У 395 р. внаслідок поділу Римської імперії на Західну і Східну території Болгарії залишається за останньою, також відомою як Візантійська імперія. Проте місто попри зміну гнобителів продовжує розвиватися.

Напад готів з півночі мав негативні наслідки. Проте у 447 р. імператор Феодосій II уклав перемир'я в Одесосі і вже за правління Юстиніана місто відчуло значне економічне пожвавлення.

Переламною подією в ході історії сталася навала аварів та слов'ян із півночі, які вкрай спустошили місто. Відтоді для назви Одесоса вживають нову назву міста — Варна.

З VIII століття Варна входить до складу Болгарської Держави, а після її охрещення в 864 році Борисом І місто стає важливим християнським осередком. У X—XII столітті Варна перебуває у складі Візантійської імперії. В липні 1043 під Варною відбувається битва візантійського війська під командуванням стратига Катакалона Кекавмена з руським військом на чолі з воєводою Вишатою Остромировичем, що закінчилась поразкою русів. 800 полонених (серед них і Вишата) були осліплені і тільки у 1046 відпущені на волю.

Середньовіччя та Битва під Варною

[ред. | ред. код]
Меморіал битві під Варною 1444 року висічений в стародавньому фракійському кургані

В XIV-му столітті італійські карти портолани показували, що Варна, можливо, найважливіший морський порт між Константинополем і дельтою Дунаю; вони, як правило, позначають регіон Загора. Місто було безуспішно обложено Амадеєм VI Савойського, який захопив всі болгарські фортеці на південь від нього, у тому числі Галата, 1366 року. У 1386 році на короткий час Варна стала столицею князівства Карвуна, потім перейшло до османів в 1389 (і знову в 1444 році), належало тимчасово Мануїлу II Палеологу з 1413 (можливо, до 1444), і розграбовано татарами в 1414 році.

У XIII—XIV століттях Варна стає важливим центром ремесла і торгівлі. У 1391—1878-их рр. Варна перебувала під владою турків. 10 листопада 1444 року під Варною між об'єднаною армією хрестоносців та Османською імперією відбулась битва, яка стала завершенням невдалого хрестового походу на Варну угорського і польського короля Владислава.

Наприкінці османського правління

[ред. | ред. код]

У 1606 році Варну, що перебувала під владою Османської імперії, здобули українські козаки. Вони забрали у турків більш як на 180 тисяч золотих здобичі[3]. Цей козацький похід оспівувався в українській народній пісні[3].

У XVIII ст. під час Російсько-турецької війни 1768 – 1774 Варну намагалися захопити російські війська на чолі із генерал-поручиком К.К. бароном Унгерн-Штернбергом (1730 – 1799) та полковником В.А. Ангальт-Бернбурзьким (1744 – 1791). Російські війська складалися головним чином з українців. При відступі до 700 вояків виявилося вбитими та пораненими, було втрачено шість легких гармат. Відбитий від фортеці Варна загін українців та росіян відступив до села Аджимлєр.

У XIX столітті Варна зазнала багатьох лихоліть Турецько-Російських війн.

23 червня 1944 року частини РККА висадилися і захопили Варну, почавши рух в сторону румунського міста Плоєшті.

У 1949—1956 рр. місто називалось Сталін, на честь диктатора Йосифа Сталіна.

Тролейбус.
Православний собор.
Вид на місто з морського порту.

Економіка та інфраструктура

[ред. | ред. код]

Варна  — це важливий промисловий центр Болгарії. У місті працюють текстильний, кораблебудівний і кораблеремонтний заводи.

Туризм

[ред. | ред. код]

На північний схід від Варни розташовані 3 курорти:

  • Готель "Адмірал", Золоті піски
    Готель "Адмірал", Золоті піски
  • Золоті піски
    Золоті піски
  • Золоті піски
    Золоті піски
  • Золоті піски
    Золоті піски
  • Золоті піски
    Золоті піски
  • Святі Костянтин і Олена
    Святі Костянтин і Олена
  • Албена
    Албена
  • Готель "Добруджа", Албена
    Готель "Добруджа", Албена

Транспорт

[ред. | ред. код]

У місті є чотири види транспорту: залізничний, сухопутний, повітряний і морський. Варненський аеропорт відправляє людей у різні 35 країн світу. Варненський морський порт за 2006 рік обслужив близько 16 тис. пасажирів.

У місті є також декілька тролейбусних ліній.

За 40 кілометрів від Варни є порт і морський курорт Балчик.

Від Варненської затоки починається канал Варна — Девня.

Населення та адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2006-ого року в місті проживало 347 тисяч осіб. Місто адміністративно поділене на 5 міських районів («Одесос», «Приморський», «Младость», «Владислав Варненчик» і «Аспарухово») і 5 кметств.

Культура

[ред. | ред. код]

Іноземні консульства

[ред. | ред. код]
  • Українське
  • Британське
  • Німецьке
  • Мальтійське
  • Норвезьке
  • Російське
  • Угорське
  • Фінське
  • Французьке
  • Чеське
  • Шведське

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Стефан Попов (1872—1937) — болгарський військовий.
  • Добрі Христов — болгарський хоровий та духовний композитор, етнограф, фольклорист і педагог.
  • Антоніна Драгашевич (* 1948) — болгарська шахістка.
  • Лоріна Камбурова (нар. 1991) — болгарська актриса та співачка, відома за ролями в американських фільмах. Вокалістка групи Ross'N Lorina.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://it-ch.topographic-map.com/map-3b8m9m/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0/?zoom=19&center=43.20765%2C27.91721&popup=43.20785%2C27.9171
  2. ↑ grao.bg [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](болг.)
  3. ↑ а б Грушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ VI. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 22 квітня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варна


 
№ Назва Області Населення № Назва Області Населення
Софія
Софія
Пловдив
Пловдив 		1 Софія Столична 1 204 685 11 Перник Перницька 80 191 Варна
Варна
Бургас
Бургас
2 Пловдив Пловдивська 338 153 12 Хасково Хасковська 76 397
3 Варна Варненська 334 870 13 Ямбол Ямбольська 74 132
4 Бургас Бургаська 200 271 14 Пазарджик Пазарджицька 71 979
5 Русе Русенська 149 642 15 Благоєвград Благоєвградська 70 881
6 Стара Загора Старозагорська 138 272 16 Велико-Тирново Великотирновська 68 783
7 Плевен Плевенська 106 954 17 Враца Врачанська 60 692
8 Сливен Сливенська 91 620 18 Габрово Габровська 58 950
9 Добрич Добрицька 91 030 19 Асеновград Пловдивська 50 846
10 Шумен Шуменська 80 855 20 Видин Видинська 48 071
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варна&oldid=40859092