Ірвінг Ленгмюр
Ірвінг Ленгмюр | |
---|---|
англ. Irving Langmuir | |
Ірвінг Ленгмюр вдома (прибл. 1900 р.) | |
Народився | 31 січня 1881[1][2][…] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] |
Помер | 16 серпня 1957[4][1][…] (76 років) Вудс-Гоул, Барнстейбл, Массачусетс, США ·серцево-судинні захворювання |
Країна | США |
Діяльність | фізик, хімік, науково-педагогічний працівник, метеоролог |
Alma mater | Геттінгенський університет Колумбійська школа інженерії та прикладних наукd Springside Chestnut Hill Academyd |
Галузь | хімія |
Заклад | General Electric |
Науковий керівник | Вальтер Герман Нернст[5] |
Аспіранти, докторанти | Кетрін Берр Блоджетт |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США[6] Леопольдина AAAS[6] Американське фізичне товариство[6] |
Нагороди | |
Ірвінг Ленгмюр у Вікісховищі |
Ірвінг Ленгмюр (англ. Irving Langmuir; 31 січня 1881, Нью-Йорк — 16 серпня 1957, Вудс-Хол, Массачусетс) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1932 році «за відкриття і дослідження в галузі хімії поверхневих явищ».
Ірвінг Ленгмюр народився 31 січня 1881 р. у Брукліні (США), там і отримав початкову освіту. Коли йому було 11 років, сім'я переїхала до Франції. Там Ірвінг продовжив навчання в одному з паризьких пансіонів. Уже в цьому віці він відрізнявся здібністю з великою енергією віддаватися улюбленій справі. Після трирічного перебування у Франції сім'я Ленгмюрів повернулася до США.
Ірвінг вчився спочатку в академії Чеснат Хілл у Філадельфії, згодом в інституті Пратта у Брукліні, а потім — у гірничій школі при Колумбійському університеті. У 1903 Ленгмюр отримав диплом гірничого інженера. І ось він знову в Європі — навчається у Геттінгенському університеті (Німеччина) у професора В. Нернста й у 1906 стає доктором фізики. До 1909 р. Ленгмюр викладав хімію у технологічному інституті Стівенса у Хобокені, а потім вступив до дослідницької лабораторії «General Electric», де згодом став заступником директора. Все подальше життя й робота Ленгмюра були пов'язані з цією лабораторією.
Ленгмюр відзначався надзвичайною науковою активністю. Щоденник був з ним постійно, у ньому він робив записи та позначки, що становили собою детальні розробки його досліджень, записи розрахунків, теорій, ідей. За 37 років роботи у лабораторії ним було написано 54 щоденники по 330 сторінок кожний. Ленгмюром подано 138 заяв на винаходи, 63 з них запатентовані, багато мали важливе значення у практиці (конденсаційний насос, покриття торієм вольфрамової нитки, електрична дуга з сітковим керуванням та ін.).
Ірвінг Ленгмюр становив собою дійсно геніальне поєднання широкого наукового світогляду та широких наукових інтересів з високою майстерністю та інтуїцією експериментатора. Ось чому його ім'я збереглось і буде збережене в історії науки у зв'язку з найістотнішими питаннями науки та з низкою технічних застосувань її, та у повсякденному лабораторному вжитку. При всьому цьому йому був властивий саме хімічний метод мислення, за допомогою хімічного підходу вирішувались найрізноманітніші питання, а теорії, що він висував, носили назву хімічних, навіть коли вони відображали чисто фізичні явища.
Загалом роботи Ленгмюра у той чи іншій мірі виражали те коло питань, якими він займався як науковий керівник великої промислової дослідницької лабораторії першої третини XX століття. У зв'язку з цим ним було досліджено низку чисто фізичних процесів. Захоплення альпінізмом та лижами викликало у Ленгмюра зацікавленість метеорологією та призвело до вивчення питань створення штучного дощу та снігопаду і спроби пояснення механізмів живої природи.
Ленгмюр волів працювати з невеликою кількістю працівників, хоч обсяг експериментальних досліджень, що він проводив, був досить великий. Доступність та уважність до людей, щиросердя, прямота й цілеспрямованість — ось якості притаманні Ленгмюру.
Ірвінг Ленгмюр удостоєний багатьох наукових нагород: лауреат Нобелівської премії з хімії 1932 р. за відкриття та дослідження у галузі хімії поверхневих явищ, лауреат премії Румфорда, Франкліна, Фарадея та ін., а також почесний член низки університетів і академій світу, президент Американського хімічного товариства та Американської асоціації з успіхів науки.
Помер Ірвінг Ленгмюр 16 серпня 1957 року.
- ↑ а б Rice R. E. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Ленгмюр Ирвинг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в NNDB — 2002.
- Народились 31 січня
- Народились 1881
- Уродженці Брукліна
- Померли 16 серпня
- Померли 1957
- Померли в Массачусетсі
- Випускники Геттінгенського університету
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Леопольдини
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Члени Американського фізичного товариства
- Фарадеївські лектори
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Нагороджені медаллю Вілларда Гіббза
- Нагороджені медаллю Перкіна
- Нагороджені медаллю Г'юза
- Нагороджені медаллю Фарадея
- Лауреати премії Румфорда
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Лауреати премії Джона Карті
- Нагороджені медаллю Голлі
- Нагороджені медаллю Франкліна
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені медаллю Вільяма Ніколса
- Нагороджені медаллю Джона Скотта
- Хіміки США
- Президенти Американського хімічного товариства
- Американські агностики
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці