Нечепа Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нечепа Василь Григорович
Народився1 вересня 1950(1950-09-01) (74 роки)
Носівка, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмузикант, кобзар, hurdy gurdy player
Нагороди
Народний артист України Заслужений артист України

Васи́ль Григо́рович Нече́па (*1 вересня 1950, Носівка) — український кобзар, лірник, народний співак, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка[1], заслужений артист України (1996)[2], народний артист України (2008)[3].

Освіта і кар'єра

[ред. | ред. код]

Найперші уроки отримав у своїй родині, а трохи згодом — у місцевого таланта, народного скрипаля Олександра Сопіги (1892—1971). У юнацькі роки навчався в музичній школі й училищі Чернігова, де його найкращим учителем був Заслужений артист України Леонід Пашин (1925—2004). Надалі талант Василя Нечепи шліфували уроки народного артиста України С.Козака, професора Київської консерваторії. А грі на кобзі й лірі навчався у майстра світової слави Олександра Корнієвського, який, своєю чергою, засвоїв таємниці кобзарського та лірницького мистецтва від славетного Терентія Пархоменка.

Разом з народним депутатом України Анатолієм Єрмаком стояв біля витоків Всеукраїнського товариства Нестора Махна «Гуляй-Поле». Останніми роками — з 2003-го — працює у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП).

Творчість

[ред. | ред. код]

З 1967 року В. Нечепа працював у багатьох колективах. Був солістом ансамблю пісні й танцю радянських військ у Німеччині, заслуженого народного хору «Десна», виступав у Чернігівському народному хорі й у фольклорному ансамблі «Сівери» при Чернігівській філармонії, який сам і створив. З 1985 року виступає як кобзар-лірник-співак. Він випустив на професійну сцену десятки «Соколиків» Чернігівського гурту кобзариків.

Окрім дивовижного виконання ним народних пісень, вражає й сам репертуар. Окремі твори сягають часів гомерівської «Ілліади», а то й індоарійської «Рамаяни». Так, у пісні «Ой, зійди, місяць…» йдеться про сватання дівчини до хлопця, яку неприхильна до неї мати віднаджує конем вороним.

Друковані видання

[ред. | ред. код]

Василь Нечепа є автором-упорядником художньо-публіцистичного твору «Рід козацький величавий», який вийшов 2011 року у видавництві «ЕММА». Вступне слово до цієї книги написав третій Президент України Віктор Ющенко, передмову — академік НАН України Микола Жулинський. Книга видана накладом 1 тисяча примірників, обсяг — 560 сторінок.[4]

Кобзарська школа

[ред. | ред. код]

Василь Нечепа — унікальний співак-музикант, нині єдиний представник старосвітської (але розвинутої ним!) чернігівської кобзарської школи, яку Гнат Хоткевич, загальновизнаний авторитет з історії кобзарства, вважав найдавнішою в Україні. Він — прямий спадкоємець і продовжувач творчості Т. Пархоменка та його учня-лірника А. Гребеня.

Інструмент

[ред. | ред. код]

Кобза Василя Нечепи унікальніша, бо має на бунтах лади, а на приструнках — півтонові перемикачі. Стрій цієї кобзи діатонічний: 7 бунтів та 16 приструнків. Це дає можливість грати на діатонічному інструменті в багатьох тональностях. Кобзу Нечепі виготовив за його особистим кресленням з кобзи Пархоменка Микола Єщенко, знаний у всьому світі.

Ліра Василя Нечепи виговлена на його замовлення на Мельнице-Подільській експериментальній фабриці музичних інструментів за зразком стародавніх українських колісних лір. Вона вдосконалена хроматичною клавіатурою, яка дає змогу грати в мінорі та мажорі без перенастроювання.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

За концертну програму «В рокотанні, риданні бандур» отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка (2006).

Народний артист України (2008).

Лауреат літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України № 1001/2008. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  2. Указ Президента України від 22.08.1996 року № 757/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  3. Указ Президента України від 06.11.2008 року № 1001/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 20 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]